Рішення № 133325559, 13.01.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/38915/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перебування громадянина ОСОБА_1 представника дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області негайно усунути виявлену дискримінацію шляхом:

скасування всіх змін, внесених Відповідачем до електронної пенсійної справи Позивача в режимі «макетної обробки», як таких, що здійснені у спосіб, не передбачений чинним законодавством та відновлення попередніх значень;

скасування результатів протиправних розрахунків пенсії, здійснених із порушенням вимог законодавства;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області застосувати до Позивача загальний, передбачений законом порядок нарахування та розрахунку пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або «макетного» втручання в електронну пенсійну справу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області включити Позивача до кола осіб, яким Відповідач проводить індексацію, автоматичні масові перерахунки, доплати та надбавки до пенсії, відповідно до пенсійного законодавства в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку пенсії для фактичної виплати;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок поточної пенсії позивача та недоотриманої пенсії позивача починаючи з 01.10.2019 року без застосування ознака роботи - Працює, відповідно до статей 27, 28 та частин 2, 3 статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", саме - в чинній редакції на момент виконання судового рішення та здійснити виплату нарахованої пенсії за винятком виплаченої суми компенсації за майнову шкоду та виплачених відповідачем сум пенсій за вказаний період, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів на визначений позивачем банківський рахунок;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу пенсія за період з моменту призначення і по теперішній час розрахована із застосуванням протиправного ручного втручання до програмного забезпечення Відповідача (ППВП) з використанням модулю Макетна обробка, що дозволяє йому вносити зміни до даних пенсійної справи які внаслідок впливають (суттєво зменшують) розмір пенсії Позивача, яка мала б бути йому нарахована у відповідності до вимог Закону: - розрахунок пенсії Позивача здійснено без врахування індексу інфляції, без її осучаснення. Пенсія Позивача повинна була бути розрахована Відповідачем виходячи із середнього заробітку за 2016-2018 роки та проіндексована у 2020-му - 1,11, у 2021 році 1,11, у 2022 році 1,14, у 2023 році - 1,19, у 2024 році -1,0796, у 2025 - 1,115. - крім того з даних електронної пенсійної справи станом на 18.11.20255 Позивач дізнався, що Відповідач протиправно здійснив розрахунок його пенсії (в 74 роки та за умови постійного проживання за кордоном) застосував ознаку роботи Працює, Вид перерахунку - У зв`язку з уточненням даних в ЕПС, 01.02.2025, що підтверджує факт втручання в електронну пенсійну справу та що пенсія Позивача не оучаснювалась та не перераховувалась по теперішній час. А отже дискримінація триває по теперішній час. - Пенсія протиправно не виплачена на визначений позивачем банківський рахунок наявний в матеріалах пенсійної справи. З даних електронної пенсійної справи станом на 18.11.2025 року вбачається, що Відповідач починаючи з січня 2024 року не здійснював виплати пенсії Позивача, і тим самим підтверджує, що поновлення порушених прав Позивача не відбулось. Таке ставлення є дискримінаційним, оскільки суперечить ст. 24 Конституції України, не має правового обґрунтування у пенсійному законодавстві, порушує принцип рівності та заборони дискримінації, закріплений у статті 14 Європейської конвенції з прав людини та статті 1 Протоколу №1 та Протоколу № 12 до Конвенції.

24.12.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 по справі №420/2934/22, поновлено виплату та здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 починаючи з 01.10.2019. Загальний розмір пенсійної виплати після виконання рішення суду за період з 01.10.2019 по 31.07.2023 становив 71944,00 грн, який виплачено в серпні 2023 року. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 по справі №420/166/24, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_2 починаючи з 01.10.2019 відповідно до статей 28, 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням виплачених сум, та із нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до частини другої суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати пенсії за період з 01.10.2019 по 31.01.2025. Інших зобов`язань рішеннями суду на Головне управління не покладено. Оскільки ПІБ заявника в рішенні суду зазначено " ОСОБА_1 ", що не відповідає даним паспорта від 23 червня 2017 року НОМЕР_1 , де «по-батькові» відсутнє, заява про поновлення виплати пенсії на поточний банківський рахунок ОСОБА_1 через банківську установу АТ «АКЦЕНТБАНК» не відповідає вимогам Порядку № 1596 та заява подана не в один із зазначених способів, проводити виплату пенсії ОСОБА_2 на даний час немає правових підстав. Вирішення цього спірного питання щодо зобов`язання Головне управління здійснювати виплату поточної пенсії, в тому числі суму недоотриманої пенсії з 01.10.2019 з урахуванням масових перерахунків та з компенсацією втрати частини доходів, на визначений ним банківський рахунок IBAN НОМЕР_2 , який відкрито в АТ «АКЦЕНТ-БАНК» знаходиться на розгляді в Одеському окружному адміністративному суді у рамках розгляду справи №420/12035/25. Оскільки зобов`язання рішень суду у справах № 420/2934/22 та № 420/166/24 виходять за рамки норм чинного законодавства Головним управлінням до Пенсійного фонду України направлено лист від 06.07.2023 №1500-0305-5/89895 щодо надання дозволу на обробку електронної пенсійної справи ОСОБА_1 модулем «Макетна обробка», у зв`язку з технічною неможливістю виконати рішення суду без зазначеної операції. Листом від 24.07.2023 №2800-030103-9/41266 відповідний дозвіл отримано. Після проведення повного виплатного циклу по ЕПС необхідно вжити відповідні заходи щодо контролю нарахування та подальшої виплати пенсії у вірному розмірі. Розпорядженням від 11.02.2025 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 по справі №420/166/24 виконано без обробки пенсійної справи модулем «Макетна обробка». Нарахування пенсії проводилось на поточний рахунок одержувача коштів НОМЕР_3 відкритий в АТ Ощадбанк (10015/10000). В грудні 2023 року відділ перерахунків привів у відповідність пенсійну справу згідно з даними паспорта від 23 червня 2017 року НОМЕР_1 , де «по-батькові» відсутнє, тому виплата повернута банківською установою в січні 2024 року, з причини не відповідності рахунку по реквізитам по ПІБ пенсіонера, про що було повідомлено ОСОБА_2 листом від 05.01.2024 №1500-0501- 8/2614. Дії Головного управління вчиненні з врахуванням критерію законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Доводи стосовно того, що Головне управління діє протизаконно і такими неправомірними діями суттєво звузило зміст і обсяг пенсійних прав позивача є нікчемними, безпідставними, необгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки відповідно до ст. 8 ЗУ «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» обов`язковій антидискримінаційній експертизі підлягають проекти законів України, актів Президента України, інших нормативно-правових актів, що розробляються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Порядок проведення органами виконавчої влади антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів визначається Кабінетом Міністрів України. Позивачем та його представником не були вчасно подані усі документи, необхідні для виплати пенсії, як того вимагає Порядок № 22-1 та №1596. Призупинення Головним управлінням у виплаті пенсії ОСОБА_2 не є звуженням обсягу вже набутих прав та/або позбавленням права на соціальний захист. Законодавством не передбачено прийняття органами Пенсійного фонду України заяви про виплату пенсії, надісланою поштою громадянином України або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Жодної вини органу Пенсійного фонду не має в тому, що позивач знаючи про позицію органів Пенсійного фонду України з приводу підстав поновлення виплат пенсій, особам, які виїхали до країни Ізраїль у 2019 році, подав заяву не у визначений законом спосіб. Такі заяви і в подальшому надсилалися з порушеннями.

12.01.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій представник підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Обставини справи.

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 .

По досягненні пенсійного віку та наявності необхідного страхового стажу позивачу була призначена пенсія за віком, яка виплачувалася йому до виїзду за кордон.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 26.04.2017 року у справі №520/2994/17 (залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 року та постановою Верховного Суду від 22.09.2021 року) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Центральне об`єднане управління пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 відповідно до чинного законодавства України пенсію за віком, починаючи з первісного дня звернення за призначенням пенсії з 1 вересня 2016 року з проведенням індексації втрати частини доходів (аркуші справи 18-31).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року по справі №420/2934/22, яке набрало законної сили 08.06.2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, викладеного у листі 20246-20487/С-02/8-1500/21 від 01.11.2021 року про незаконну відмову у виплаті пенсії на визначений позивачем банківський рахунок № НОМЕР_3 відкритий у ТВБВ №10015/0538 м. Одеса, визнання дій відповідача по невиплаті пенсії позивачу на визначений ним банківський рахунок - протиправними та дискримінаційними, визнання бездіяльності відповідача щодо не виплати пенсії позивачу за період з 09.2019 року протиправною та дискримінаційною, зобов`язання відповідача поновити виплату пенсії позивачу з 09.2019 року на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_3 та виплатити всі не отримані пенсійні кошти позивача з урахуванням масових перерахунків та з компенсацією втрати частини доходів - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_3 відкритий у ТВБВ №10015/0538 м. Одеса. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2019 року на визначений банківський рахунок № НОМЕР_4 . В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 року по справі № 420/166/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунки пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.10.2019 року відповідно до статей 28, 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та здійснити виплати перерахованих сум пенсії із урахуванням виплачених сум, та із нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На звернення представника позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надано відповідь від 19.05.2025 року в якому зазначило, що розпорядженням від 27.07.2023 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року по справі № 420/2934/22 виконано. Також розпорядженням від 11.02.2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 року по справі № 420/166/24 виконано без обробки пенсійної справи модулем «Макетна обробка».

Пенсія Позивача за період з моменту призначення і по теперішній час розрахована із застосуванням протиправного ручного втручання до програмного забезпечення Відповідача (ППВП) з використанням модулю Макетна обробка, що дозволяє йому вносити зміни до даних пенсійної справи які внаслідок впливають (суттєво зменшують) розмір пенсії Позивача, яка мала б бути йому нарахована у відповідності до вимог Закону: - розрахунок пенсії Позивача здійснено без врахування індексу інфляції, без її осучаснення. Пенсія Позивача повинна була бути розрахована Відповідачем виходячи із середнього заробітку за 2016-2018 роки та проіндексована у 2020-му - 1,11, у 2021 році 1,11, у 2022 році 1,14, у 2023 році - 1,19, у 2024 році -1,0796, у 2025 - 1,115.

Позивач вважає, що відповідач по відношенню до нього допустив протиправні дії внаслідок запровадження окремого порядку виплати пенсії, не передбаченого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV(далі - Закон №1058-ІV) розроблений відповідно до Конституції Українита Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 1 Закону №1058-IVпередбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1ст. 8 Закону №1058-IVправо на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Як зазначено у статті 1 цього Закону, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Положенням частини 2ст. 5 Закону №1058-IV від 09.07.2003визначено, що виключно цим Законом визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.

Статтею 24 Закону №1058-IVвизначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Умови призначення та розмір пенсії за віком визначено статтями26,27 Закону №1058-IV. В свою чергу, статтею 28 Закону №1058-IVврегульовано мінімальний розмір пенсії за віком.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст.27 Закону №1058-IVрозмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Відповідно до ч.1ст.28 Закону №1058-IVмінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим цієї частини, виплачується після досягнення особою віку 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям".

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Згідно частини 3статті 42 Закону № 1058-IVз 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Також, частинами 1 та 2статті 42 Закону №1058-ІVпередбачено, що пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Відповідно до Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" було виключено частину 1статті 42 Закону № 1058-IVта викладено у новій редакції частину 2статті 42 цього Закону.

Зокрема, положеннями абзаців 1 та 2 частини 2статті 42 Закону № 1058-IV(в редакції від 11.10.2017) було установлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Вказаним Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIIIбуло доповнено статтю 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XIIчастиною 5, якою визначено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Законом України від 15.02.2022 № 2040-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства" було внесено зміни, серед іншого, до абзацу 1 частини 2статті 42 Закону № 1058-IVта передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Одночасно Законом України від 15.02.2022 № 2040-IXбуло викладено у новій редакції частину 5статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та установлено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, за минулий рік зросла, з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, що відповідає не менш як 20 відсоткам темпів зростання середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні порівняно з попереднім роком, крім випадків, коли підвищення пенсійних виплат за минулий рік перевищило цей коефіцієнт. Якщо коефіцієнт підвищення пенсійних виплат у минулому році був менший, ніж зазначений у цій частині, то збільшення пенсій здійснюється з урахуванням попереднього підвищення.

Розділ XV Закону № 1058-ІVдоповнено пунктом 4-3 згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03.10.2017, відповідно до якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

Також постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій» у 2019 році від 20.02.2019 № 124 установлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2ст. 42 Закону № 1058-ІVзатвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.

Постановою Кабінету Міністрів України «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» від 20.02.2019 № 124затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до ч. 2ст. 42 Закону № 1058-ІV(далі - Порядок № 124), яким визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до ч. 2ст. 42 Закону № 1058-ІV.

01 квітня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», згідно п.п. 1 п. 2 якої у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.

Також Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» № 127 від 22.02.2021, якою установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.

У 2022 році відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році від 16.02.2022 № 118 перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14.

Кабінетом Міністрів України у 2023 році також прийнято постанову «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 №168, пунктом першим якої установлено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 установлено, що з 1 березня 2024 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яких враховується для обчислення пенсії у розмірі (7405,03*1,0796=7994,47).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова № 209) з 1 березня 2025 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Висновки суду.

Суд зазначає, що протягом усього періоду існування спірних у цій справі правовідносин, починаючи з 1 вересня 2016 року, норми Закону № 1058-IVу тій чи іншій редакції передбачали перерахунок раніше призначених пенсій з метою забезпечення індексації пенсії.

Із системного аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що перерахунок пенсії на виконання рішення суду повинен був автоматично розрахувати пенсію позивача за матеріалами пенсійної справи, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму у відповідному році, з урахуванням масових перерахунків згідно з постановами Кабінету Міністрів України, прийнятими відповідно до Порядку № 124 на виконання ч. 2ст. 42 Закону № 1058-ІV.

Водночас, відповідачем всупереч вказаним нормам законодавства не було проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням підвищень, індексації, передбачених Законом України.

Як встановлено судом, на виконання Київського районного суду м. Одеси від 26.04.2017 року у справі №520/2994/17 позивачу призначено пенсію з 01.09.2016 року.

Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 11.02.2025, в графі Вид перерахунку зазначено: «У зв`язку з уточненням даних в ЕПС, 01.02.2025»; в графі розмір пенсії за віком (ст.27) 2005,57 грн.; доплата до мінімальної пенсійної виплати (2361 грн.) 355,43 грн.; місяці підвищення розміру пенсії 01.03.2024 року; компенсаційна виплата 70-ти річним (300) 300,00 грн.; розмір пенсії з надбавками становить 2661,00 грн.

Суд зазначає те, що вирішуючи питання про поновлення нарахування та виплати позивачу пенсії з 01.10.2019 року, відповідач зобов`язаний був розрахувати пенсію позивача відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в т.ч. враховуючи заробітну плату (дохід) позивача, розмір стажу (коефіцієнт стажу), тощо, а також в обов`язковому порядку врахувати усі зміни у законодавстві України, які були спрямовані на проведення перерахунків та підвищення пенсій громадянам України.

Викладені обставини свідчать про те, що після поновлення позивачу виплати пенсії, перерахунок пенсії у відповідності до вимог пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та щорічна індексація пенсії передбачена статтею 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу не здійснювалася.

Таким чином, перерахунок пенсій повинен здійснюватися автоматизованим способом за матеріалами пенсійних справ, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Виконання вимог закону, в тому числі щодо проведення підвищення та перерахунку пенсій, є обов`язком відповідача.

Отже, позивач отримав право на поновлення пенсії за віком, відтак відповідач зобов`язаний це право реалізовувати шляхом проведення послідуючих перерахунків, незалежно від того, призначена пенсія добровільно чи за рішенням суду.

Окрім визначеного, суд звертає увагу на наступне. За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішення справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Стосовно доводів представника позивача про дискримінації по відношенню до позивача, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 №5207-VIпрямоюдискримінацією є ситуація, за якої з особою та/або групою осіб за їх певними ознаками поводяться менш прихильно, ніж з іншою особою та/або групою осіб в аналогічній ситуації, крім випадків, коли таке поводження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Таке поводження за змістом пункту 2 частини першої статті 1 цього ж Закону може полягати, в тому числі, в обмеженні у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами у будь-якій формі.

У контексті вказаного питання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що однаковий підхід до визначення порядку призначення пенсії, переведення з одного на інший вид пенсії, поновлення раніше призначеної пенсії (в частині переліку необхідних документів, зокрема, щодо посвідчення особи заявника) відповідає принципу рівності та заборони дискримінації, передбаченого Конституцією України(частина друга статті 24 Конституції України),Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод(стаття 14) та КАС України(пункт 7 частини другої статті 2).

Прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії, переведення з одного виду на інший або поновлення раніше призначеної пенсії само собою не може бути ознакою дискримінації або зловживання дискреційними повноваженнями, водночас таке рішення може бути предметом перевірки під час розгляду справи адміністративним на відповідність критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, а саме чи прийняте таке рішення: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначено Конституційним Судом України в Рішенні від 12.04.2012 № 9-рп/2012, рівність та недопустимість дискримінації особи є не тільки конституційними принципами національної правової системи України, а й фундаментальними цінностями світового співтовариства, на чому наголошено у міжнародних правових актах з питань захисту прав і свобод людини і громадянина, зокрема у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 року (статтях 14, 26),Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950року (статті 14), Протоколі № 12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950року (статті 1), ратифікованих Україною та у Загальній декларації прав людини 1948 року (статтях 1, 2, 7). Гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їх правах і свободах означає необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод.

Суд звертає увагу на те, що у судах перебуває велика кількість адміністративних справ щодо порушення пенсійних прав громадян, як за позовами осіб які постійно проживають на території України, так і від громадян, які проживають за її межами.

Таким чином, доводи представника позивача про дискримінацію по відношенню до позивача, не знайшли свого підтвердження відповідно позовні вимоги про визнання дій такими, що містять ознаки дискримінації, не підлягають задоволенню, оскільки за результатами розгляду справи судом не встановлено ознак дискримінації позивачки.

Щодо позовних вимог в частині проведення виплати пенсії з компенсацією втрати частини грошових доходів, суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком № 159.

Згідно з нормами статей 1,2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

У відповідності до статті 3Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За приписами статті 4Закону № 2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктом 2 Порядку № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно з п. 3 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо).

Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 129, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року у справі №200/11292/19-а дійшов правового висновку про те, що системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі №134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачу не був нарахований та виплачений дохід у вигляді пенсійних виплат, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів є передчасними, а відтак правові підстави для їх задоволення відсутні.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки Позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що Відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 484,48 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунків пенсії, у тому числі не встановлення індексацій, доплат та надбавок до пенсії, та не проведення масових перерахунків, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату поточної пенсії за період з 01.10.2019 року без застосування ознака роботи - Працює, відповідно до статей 27, 28 та частин 2, 3 статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" на особистий банківський рахунок ОСОБА_1 .

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 484,48 грн.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко