Рішення № 133324815, 13.01.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7012/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області від 27.05.2025 року № 0127096-2408-1123-UA35040030000074104.

Вимоги обґрунтовано тим, що позивач є власником об`єкту нерухомості сільськогосподарського призначення, який не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до пп. "ж" 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Відповідач позов не визнав, надіслав відзив, в якому просив в задоволення позову відмовити, зазначивши нормативне обґрунтування оскаржуваного рішення (а.с.94-96).

Представником позивача подано відповідь на відзив (а.с. 105-106).

У період з 29.12.2025 по 02.01.2026 (включно) суддя Сагун А.В. тимчасово не здійснював правосуддя у зв`язку з перебуванням у відпустці, 03.01.2026 та 04.01.2026 вихідні дні.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_1 (позивач) є членом та головою Фермерського господарства «Заволока Микола Петрович», ЄДРПОУ 42708062 (копія статуту додається). Основним видом економічної діяльності якого є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Позивач з 09.06.1997 зареєстрований як фізична особа-підприємець, та здійснює наступні види економічної діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

Відповідно до витягу з ДРРП № 66321795 від 21.08.2016 року (додається) за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на будівлю, склад с/г призначення, загальною площею 860 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно технічного паспорту та витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № 457/24 від 28.01.2022 року, належний ОСОБА_1 склад сільськогосподарського призначення має наступний код ДКБС: 1271.9 Будівлі сільськогосподарського призначення інші, про що чітко зазначено на сторінці 3 витягу з Реєстру будівельної діяльності (додається).

27 травня 2025 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.05.2025 року № 0127096-2408-1123-UA35040030000074104 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання за 2024 рік з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 30530.00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.

Відповідно до пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.

Згідно зі статтею 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 261 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 261 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є житлова та нежитлова нерухомість, в тому числі її частка.

Згідно з підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об`єктами житлової нерухомості. До об`єктів нежитлової нерухомості відносяться:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

За змістом пункту "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до підпунктів 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

У ПК України поняття сільськогосподарський товаровиробник вживається в такому значенні - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (підпункт 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Визначення поняття "сільськогосподарський товаровиробник" також міститься у статті 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років" від 18.01.2001 №2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України "Про сільськогосподарський перепис" виробники сільськогосподарської продукції - сільськогосподарські товаровиробники, фізичні особи (у тому числі домогосподарства, фізичні особи, що здійснюють діяльність, пов`язану з веденням особистого селянського господарства, самозайняті особи у сфері сільського господарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю.

Наведені вище поняття "сільськогосподарський товаровиробник" не суперечать його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів у відповідності до положень пункту 5.3 статті 5 ПК України.

Таке правозастосування також ґрунтується на висновках Верховного Суду, наведених у згаданій вище постанові від 21.05.2024 у справі №600/5153/23.

Також, у постанові від 04.03.2021 у справі №500/2782/18 Верховний Суд вказав, що з метою вирішення питання щодо наявності у позивача права на пільгу, передбачену пунктом "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України, суди мали встановити, чи наділений він статусом сільськогосподарського товаровиробника у розумінні наведених вище норм права, та встановити факт використання позивачем спірної нежитлової будівлі як об`єкта сільськогосподарської інфраструктури в межах сільськогосподарських потреб.

Як встановлено судом, позивачу належить на праві приватної власності об`єкт нерухомого майна - будівля загальною площею 690 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач з 09.06.1997 зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснює діяльність за КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

У податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2024 рік позивач вказав отримання доходу протягом звітного періоду, у тому числі, по КВЕД 01.11. До вказаної податкової декларації долучив розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) 2024, згідно якої у користуванні мав 22 земельні ділянки сільськогосподарського призначення (а.с. 17-20).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач займається виробництвом сільськогосподарської продукції. Для ведення сільськогосподарської діяльності використовує майно, що належить йому на праві власності чи користування. Відтак, є сільськогосподарським товаровиробником для цілей застосування пільги у вигляді звільнення від оподаткування.

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17 серпня 2000 року №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб`єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об`єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до вказаного Державного класифікатора будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо) віднесено до підрозділу "Будівлі нежитлові" (група 127 "Будівлі нежитлові інші" клас 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства").

До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", що включає підкласи: 1271.1 "Будівлі для тваринництва"; 1271.2 "Будівлі для птахівництва"; 1271.3 "Будівлі для зберігання зерна"; 1271.4 "Будівлі силосні та сінажні"; 1271.5 "Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства"; 1271.6 "Будівлі тепличного господарства"; 1271.7 "Будівлі рибного господарства"; 1271.8 "Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва"; 1271.9 "Будівлі сільськогосподарського призначення інші".

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) "Будівлі нежитлові" належить клас (код 1271) "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства", який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Отже, правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є правовий статус будівлі.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач використовував у 2024 році належну йому на праві власності будівлю, яка відноситься до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271), підклас 1271.9 "Будівлі сільськогосподарського призначення", Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, для ведення фермерського господарства та власної підприємницької діяльності з вирощування та реалізації сільськогосподарської продукції,

При цьому, відповідачем на долучено до матеріалів справі доказів, які спростовують факт безпосереднього використання позивачем вищезазначеного об`єкта нерухомості у сільськогосподарській діяльності, чи передачу позивачем її в оренду, лізинг чи позичку.

Отже, вказана нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу положень абзацу "ж" підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Суд звертає увагу на те, що обов`язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень положеннями частини другої статті 77 КАС України покладається на відповідача.

Водночас в межах спірних правовідносин податковий орган не довів, що будівля, яка належить позивачу на праві власності, за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, місто Бобринець, вулиця Миколаївська, будинок 186Т, не є будівлею сільськогосподарського призначення та не використовувалась ним у веденні сільськогосподарській діяльності, що вказує на не дотримання відповідачем як суб`єктом владних повноважень пунктів 1-3, 5-6, 8 частини другої статті 2 КАС України при прийнятті рішень.

Отже, відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 27.05.2025 року № 0127096-2408-1123-UA35040030000074104, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст.139 КАС України, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 968,96 грн (а.с.40) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика, Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області від 27.05.2025 року № 0127096-2408-1123-UA35040030000074104.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на оплату судового збору в сумі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН