Рішення № 133324723, 14.01.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року Київ справа №320/55949/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України.

Просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у призначенні одноразової грошової допомоги через втрату 25 % працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, встановленої 27.09.2023, під час первинного огляду органами МСЕК, оформлене протоколом до засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.07.2024 №11/в;

- зобов`язати Міністерство оборони України здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , через втрату 25 % працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Ухвалою від 26.02.2025 провадження у справі відкрито, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що згідно із витягом з протоколу засідання комісії (датованої листом ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу позивача 08.08.2024) Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.07.2024 №11/в, йому відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, виходячи з того, що його як солдата звільнено з військової служби 16.06.2023, а ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, встановлено 27.09.2023, тобто, зі слів відповідача, із пропуском тримісячного строку, передбаченого нормами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ (Закон № 2011-ХІІ). Позивач вважає, що має право на виплату одноразової грошової допомоги без обмеження будь-яким строком, що зазначена відмова відповідача є протиправною, а рішення комісії є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Наголосив, що позивачу ступінь втрати працездатності без встановлення інвалідності була встановлена після звільнення з військової служби зі спливом 3-місячного строку, а тому позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги за статтею 16 Закону № 2011-ХІІ, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги законодавець пов`язує не з фактом звільнення особи зі служби, а з часом встановлення йому ступеню втрати працездатності.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_2 №126 від 16.06.2023, звільнений із військової служби у відставку відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (Закон №2232-XII) за станом здоров`я з виключенням з військового обліку.

Як вбачається із довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.10.2023 №1/5528, позивач проходив військову службу по мобілізації з 01.08.2022 по 16.06.2023 (звільнений за станом здоров`я).

Як видно із витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 19.09.2023 №3093, захворювання солдата ОСОБА_1 , 1963 року народження: «Гіпертонічна хвороба III ст. Стан після КВГ від 09.05.2023 (стеноз 75% ОГ (І сегмент), 50% ОГ (ІІ сегмент), 20% ПМШГ (І сегмент), 50% ДГ-Г, 30 % ПКА (ЗМШГ). Стан після ангіопластики. Церебральний атеросклероз. Дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. у вигляді правобічної пірамідної недостатності, помірно вираженого вестибуло-атактичного синдрому, помірно вираженого церебростенічного синдрому, ускладнена транзиторним порушенням мозкового кровообігу в басейні ЛСМА від 13.04.2023. Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок, стенози стегново-підколінного-гомілкового сегментів з обох сторін, хронічна артеріальна недостатність ІІ А ст, з незначним порушенням кровообігу та функції. Варикозна хвороба лівої нижньої кінцівки з хронічною венозною недостатністю ІІ. Порушення толерантності до глюкози, що підтверджується військово-обліковою та медичною документацією. ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНЕ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ».

За змістом витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.07.2024 №11/8, що викладено у пункті 11, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги з наступних підстав:

«Солдату у відставці ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), якого 16.06.2023 звільнено з військової служби та 27.09.2023 під час первинного огляду органами МСЕК встановлено 25 % втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини (довідка МСЕК серія 12ААА №051063 від 27.09.2023).

Згідно із підпунктом 7 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

Заявника звільнено з військової служби 16.06.2023, а 27.09.2023 встановлено ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення».

Вважаючи таке рішення Міністерства оборони України протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 41 Закону №2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII.

Статтею 16 Закону №2011-ХІІ регламентовано питання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

За правилами частини першої статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

За змістом до частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;

9) отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.

За нормами частини другої статті 16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

За положеннями статті 16-3 Закону № 2011-XII у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам.

Встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (Порядок № 975).

Згідно із пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Одноразова грошова допомога призначається у разі отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби (підпункт 7 пункту 4 Порядку № 975).

У разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках прожиткового мінімуму (пункт 18 Порядок №975).

Встановлено, що єдиною підставою у досліджуваному випадку для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги стало твердження про встановлення ступеня втрати працездатності позивача внаслідок травми, пов`язаної із захистом Батьківщини, у понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.

При цьому, як підтверджується матеріалами справи, так і не заперечується відповідачем, окрім названого вище строку, наявність підстав для отримання такої допомоги не оспорюється; докази для цього наявні у матеріалах справи.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2024 у справі № 260/2081/23 висловив правовий висновок про те, що встановлений законодавством тримісячний строк для встановлення особі часткової втрати працездатності рахується з дня звільнення такої особи з військової служби, є преклюзивним і підлягає поновленню лише у виключних випадках у зв`язку із наявністю об`єктивно непереборних обставин, які пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, що підтверджені доказами, належність яких повинна бути перевірена уповноваженим органом або судом.

Тобто, це не означає, що зі збігом такого тримісячного строку особа безумовно втрачає соціальні гарантії, які надані їй Законом, зокрема, можливість реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги у виключних випадках із застосуванням судових заходів захисту свого права.

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду сформулювала позицію щодо можливості поновлення преклюзивного строку, якщо його пропущено з причин, що є поважними і не залежали від волі та дій особи, зокрема, у постановах від 20.06.2018 у справі № 553/1642/15-ц, від 29.08.2018 у справі № 755/17365/15-ц та від 20.03.2019 у справі № 456/450/16-ц, де зазначила, що строкові обмеження для реалізації особою свого майнового права без можливості поновлення такого строку, якщо його пропущено з причин, що є поважними і не залежали від волі та дій такої особи, не є необхідним у правовій державі; таке обмеження буде непропорційним і неправомірним обмеженням прав особи та неправомірним втручанням у право на мирне володіння своїм майном та реалізації майнових прав.

Суд констатує, що відповідач не встановлював обставин, які перешкоджали дотриманню тримісячного строку для встановлення часткової втрати працездатності з дня звільнення такої особи з військової служби. Також суд звертає увагу, що відповідний строк у випадку, який розглядається, пропущений незначно.

За змістом частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У спірному випадку суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення комісії Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.07.2024 №11/в і викладене у пункті 11, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги через втрату 25 % працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, встановленої 27.09.2023; а також зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Щодо розподілу судових витрат, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для їх розподілу - відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26.07.2024 №11/в і викладене у пункті 11, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги через втрату 25 % працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, встановленої 27.09.2023.

Зобов`язати Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ: 00034022; місцезнаходження: 03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд. 6) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 Закону України №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.