Рішення № 133324673, 14.01.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року м. Київ справа №640/37836/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікте" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області (адреса місцезнаходження: 08133, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Балукова, 22; ЄДРПОУ: 40323081) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТЕ» (адреса місцезнаходження: 03049, м. Київ, вул. Тополева, 4/19; ЄДРПОУ: 41173323), у якому просить стягнути з ТОВ «Вікте», ЄДРПОУ: 41173323, вул. Тополева,4, оф.19, м. Київ, 03049, штраф за порушення законодавства «Про рекламу» штраф у сумі 3400 грн. 00 коп. (три тисячі гривень 00 коп) (за Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 20.09.2021 №133); штраф у сумі 1700 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп) (за постановою Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 20.09.2021 №134).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Статтями 1-2 Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі Закон №2825-ІХ) постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва та утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Абзацами 2, 4 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-ІХ (в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») визначено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, на виконання вимог Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" (далі - Закон), який визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України, затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок №399).

Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 399 відповідальною особою протягом семи робочих днів після отримання результатів автоматизованого розподілу судових справ на підставі протоколу формується перелік судових справ у електронній формі із застосуванням КЕП за формою, визначеною у додатку 3 до Порядку, про визначені суди із зазначенням єдиних унікальних номерів судових справ.

За наслідками автоматизованого розподілу судових справ між судами визначено суд для розгляду справи №640/37836/21 Львівський окружний адміністративний суд.

Матеріали справи №640/37836/21 було направлено до Львівського окружного адміністративного суду та зареєстровано судом 11.02.2025.

Ухвалою від 17.02.2025 прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 адміністративну справу №640/37836/21 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТЕ» про стягнення штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Ухвалою суду прийнято справу до провадження та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем допущено порушення законодавства про рекламу, за яке до нього було застосовано штрафні санкції, які у встановлений строк добровільно не сплачені, у зв`язку із чим підлягають стягненню у судовому порядку.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, хоча про відкриття провадження у справі був повідомлений у відповідності до положень КАС України. У зв`язку із зазначеним, суд, керуючись положеннями частини 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області виявлено порушення рекламного законодавства ТОВ «ВІКТЕ».

Суть допущеного порушення полягає в наступному.

Відповідач розмістив зовнішню рекламу за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, 18 такого змісту "GRADUS" . Текст на рекламній конструкції зображено англійською мовою, а назва магазину "GRADUS" містить ознаки незареєстрованого найменування особи, що є порушенням частини 1. ст. 6, ч. 1 ст. 16, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу».

На виконання вимог п.9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 №693, посадовими особами позивача складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 30.06.2021 року та відповідачу направлено вимогу про зобов`язання в термін до 28.07.2021 надати до Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області поштою або на електронну адресу наступні документи.

У визначений термін відповідачем не надано жодних документів, пояснень, інформації щодо вартості розповсюдженої реклами.

На виконання вимог пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 №693, 29.07.2021 позивачем прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

Позивачем направлено повторну вимогу від 30.07.2021, якою витребувано повторно документи. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідно до пункту 18 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 №693, за результатами розгляду справи 20.09.2021 прийнято рішення №133 та №134 про накладення штрафу у сумі 1700,00 грн. та 3400 відповідно за порушення законодавства про рекламу

Доказів оскарження даного рішення та/або добровільної сплати штрафу до суду не надано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Засади рекламної діяльності в Україні визначає Закон України "Про рекламу" від 03 липня 1996 року №270/96-ВР, який регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу", реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

За приписами ч.1 ст. 26 Закону України "Про рекламу", контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.

Частиною 2 ст. 26 Закону України "Про рекламу" визначено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про рекламу" особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами (ч.2 ст. 27 Закону України "Про рекламу").

Відповідно до ч.4 ст.27 Закону України "Про рекламу", центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету України, Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, а також крім тих, які віднесено до компетенції Національного банку України, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Частиною 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України №693 від 26.05.2004, якою затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу (далі Порядок №693), підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів.

Відповідно до пункту 16 Порядку №693 у разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Пунктом 22 Порядку №693 визначено, що не сплачений у добровільному порядку штраф стягується в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що відповідач відзиву на позов із запереченнями щодо позову не надав, і не оскаржував винесене суб`єктом владних повноважень рішення.

Частиною 11 статті 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до п. 20 Порядку, накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 по справі №812/1234/18 висловила позицію, що «на Держпродспоживслужбу покладено функції, зокрема, у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами, в тому числі щодо накладення штрафів на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами та стягнення штрафів у судовому порядку».

Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував, що у справах за позовами про стягнення несплачених адміністративно-господарських санкцій не може надаватися оцінка законності постановам про їх застосування, оскільки це виходить за межі предмету доказування та повинно вирішуватися у справі щодо їх оскарження.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.09.2018 по справі №2a-1465/10/0470, суд дійшов висновку, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Вимогою заявленого позову є стягнення суми санкцій, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення такої суми в судовому порядку, встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, тощо.

При цьому питання правомірності застосованих контролюючим органом санкцій не охоплюється предметом доказування даного позову, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні санкції застосовано, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року по справі №826/18379/14 та постанові від 18.06.2018 по справі №805/3284/17-а.

За наведених обставин у сукупності, оскільки відповідачем не надано суду доказів дотримання вимог Закону України "Про рекламу", вимог позивача що надання інформації, і сплати до державного бюджету штрафу у сумі 5100,00 грн., які були визначені суб`єктом владних повноважень рішеннями від 20.09.2021 №133,134, тому з урахуванням встановлених обставин по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми штрафних санкцій у розмірі 5100,00 грн. є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні даного спору судом враховано зміну місцезнаходження відповідача, а саме 08500, Україна, Фастівський р-н, Київська обл., місто Фастів, вулиця Київська, будинок 34.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКТЕ» (адреса місцезнаходження: 08500, Україна, Фастівський р-н, Київська обл., місто Фастів, вулиця Київська, будинок 34; ЄДРПОУ: 41173323) штраф за порушення законодавства про рекламу в розмірі 5100 (п`ять тисяч сто) грн.

Позивач - Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області (08134, Україна, Бучанський р-н, Київська обл., місто Вишневе, вулиця Паркова, будинок 34а, Код ЄДРПОУ 40323081).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКТЕ» (адреса місцезнаходження: 08500, Україна, Фастівський р-н, Київська обл., місто Фастів, вулиця Київська, будинок 34; ЄДРПОУ: 41173323).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.