Рішення № 133324603, 14.01.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2026 року м. Київ справа №320/9125/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справи

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (115)»

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (115)», в якому просить суд:

- визнати рішення балансової комісії установи «Кагарлицька виправна колонія (115)» щодо нарахування та виплати грошового забезпечення у жовтні 2018 р. незаконним;

- скасувати протокол балансової комісії № 18 від 09.11.2018 в частині встановлення премії 0% від посадового окладу;

- зобов`язати адміністрацію Державної установи «Кагарлицька виправна колонія (115)» провести перерахунок та виплатити грошове забезпечення (премія за жовтень 2018 рік) в сумі 991,80 грн.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час проходження служби в державній установі «Кагарлицька виправна колонія (115)» відповідач протиправно не виплатив позивачу премію в жовтні 2018 року.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що заявлена вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати йому належного грошового забезпечення є безпідставною.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

31.10.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд залишити позовну заяву без розгляду, оскільки, на його думку, позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом.

Щодо вказаного клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З 19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» № 2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю. Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.

Частини 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України викладені у такій редакції:

- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1);

- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 у справі № 1-7/2024(337/24) за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), тобто в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Отже, враховуючи те, що спірні правовідносини виникли у жовтні 2018 року та беручи до уваги рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 у справі № 1-7/2024(337/24), строк звернення до суду із даним позов позивачем не пропущений, атому клопотання відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку у територіальному органі Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проходив службу в державній установі «Кагарлицька виправна колонія (115)» до 19.11.2018.

04.01.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату премії за жовтень 2018 року в розмірі 19%.

Листом від 18.01.2024 відповідачем у задоволенні вказаної заяви відмовлено, посилаючись на відсутність правових підстав, зазначено, що згідно з протоколом балансової комісії № 18 від 09.11.2018 позивачеві встановлено премію за жовтень 2018 року у розмірі 0%.

Позивач вважає, що рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, тому звернувся до суду із цим позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначені Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».

Згідно з частиною 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок №925/5).

За приписами абзацу першого пункту 5 розділу І Порядку №925/5 виплата грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу здійснюється за місцем їх служби в межах асигнувань, затверджених кошторисом відповідного органу або установи на грошове забезпечення.

Згідно з пунктом 9 розділу І Порядку №925/5 підставою для виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу зокрема є наказ органу або установи про призначення на штатну посаду, яка відноситься до його номенклатури, про присвоєння спеціального звання, встановлення конкретного розміру посадового окладу (тарифного розряду за посадою), підвищень до посадових окладів, надбавок та доплат, премії, одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Положеннями глави 5 розділу ІІ Порядку №925/5 визначено, що особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника органу чи установи в межах кошторисних призначень встановлюється надбавка за особливості проходження служби у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років.

Розмір надбавки за особливості проходження служби визначається залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків особою рядового або начальницького складу за посадою. У разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується у порядку, визначеному у пункті 5 цієї глави.

Розмір надбавки, визначеної пунктом 1 цієї глави, встановлюється особам рядового і начальницького складу індивідуально наказом органу або установи на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу, а начальникам цих органів або установ - згідно із пунктом 24 розділу I цього Порядку.

У разі зміни якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків розмір надбавки за особливості проходження служби змінюється наказом органу або установи на підставі мотивованого подання керівника структурного підрозділу, а начальникам цих органів або установ - згідно із пунктом 24 розділу I цього Порядку.

У поданні обов`язково зазначаються конкретні причини, що стали підставою для цього.

У разі недостатності фонду грошового забезпечення розмір встановленої надбавки за особливості проходження служби переглядається в порядку, визначеному для її встановлення.

Положеннями глави 13 розділу II Порядку №925/5 визначено, що керівники органів і установ мають право преміювати осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Преміювання осіб рядового і начальницького складу здійснюється згідно з положенням про преміювання, що затверджується в кожному органі та установі, в межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення з урахуванням фактичних обсягів фінансування, затверджених для бюджетних установ у кошторисах, а також фінансових можливостей підприємств установ виконання покарань.

Премія виплачується разом iз виплатою грошового забезпечення в поточному місяці за результатами оперативно-службової діяльності за минулий місяць.

Виплата премії особам рядового і начальницького складу та позбавлення їх премії здійснюються згідно з наказами.

Накази про преміювання осіб рядового і начальницького складу видаються на підставі поданих рапортів (заяв) керівників структурних підрозділів щодо преміювання осіб рядового і начальницького складу, погоджених з фінансовим підрозділом у частині дотримання фонду преміювання, а начальникам цих органів або установ - згідно із пунктом 24 розділу I цього Порядку. У рапортах з клопотанням про встановлення премії, позбавлення (зменшення) премії та у відповідних наказах про преміювання зазначаються конкретні причини, визначені затвердженими показниками, що стали підставою для цього.

У випадку допущення особами рядового або начальницького складу порушень чи проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.

Керівники органів і установ мають право позбавляти осіб рядового і начальницького складу премії повністю або частково за той розрахунковий період, у якому допущено або виявлено порушення чи проступок, у тому числі за: порушення службової дисципліни; невихід на службу без поважних причин; порушення статутних правил несення служби у варті, добовому наряді; під час патрулювання та чергування; незадовільні показники службової діяльності; викривлення фінансової, бюджетної та статистичної звітності.

З урахуванням викладеного, керівники органів і установ мають право позбавляти осіб рядового і начальницького складу премії повністю або частково виключно за наявності конкретних підстав та з дотриманням вимог, визначених Порядком № 925/5.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з протоколом №18 засідання балансової комісії державної установи «Кагарлицька виправна колонія (115)» від 09.11.2018, нарахована премія ОСОБА_1 в розмірі 19% була знята (згідно рапорту начальника ВНіБ Артеменко О.В. про де преміювання ОСОБА_1 в зв`язку з відсутністю показників в службі).

Оскільки відповідач під час прийняття рішення про позбавлення премії ОСОБА_1 не навів конкретних підстав, передбачених Порядком № 925/5, та не дотримався встановлених ним вимог, таке рішення є протиправним.

Отже, суд доходить висновку, що відповідне рішення відповідача в частині позбавлення премії позивача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до змісту статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Способом захисту прав позивача у даному випадку є саме зобов`язання державної установи «Кагарлицька виправна колонія (115)» провести перерахунок та виплатити грошове забезпечення (премію за жовтень 2018 р.).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з метою ефективного захисту прав позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати рішення балансової комісії № 18 від 09.11.2018 державної установи «Кагарлицька виправна колонія (115)», оформлене протоколом, в частині встановлення премії 0% від посадового окладу.

- зобов`язати державну установу «Кагарлицька виправна колонія (115)» провести перерахунок та виплатити грошове забезпечення грошове забезпечення в частині премії за жовтень 2018 року в сумі 991,80 грн.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

VІ. Судові витрати.

Розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 139, 246, 255, 292-297, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення балансової комісії № 18 від 09.11.2018 державної установи «Кагарлицька виправна колонія (115)», оформлене протоколом, в частині встановлення премії 0% від посадового окладу.

Зобов`язати державну установу «Кагарлицька виправна колонія (115)» (09214, Київська обл., Обухівський р-н, с. Зікрачі, код ЄДРПОУ 14316936) провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення в частині премії за жовтень 2018 року в сумі 991,80 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.