Рішення № 133322775, 14.01.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/12278/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01.02.2023 (на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/23964-суд від 22.05.2025 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/6353/25 від 28.07.2025), без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату позивачу пенсії (відповідно до довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/23964-суд від 22.05.2025, згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі 140/6353/25 від 28.07.2025), без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII).

Зазначає, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі №140/6353/25 відповідач здійснив перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/23964-суд від 22.05.2025, при цьому обмеживши розмір пенсії, вказуючи на те, що максимальний її розмір не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Вказує, що 14.10.2025 звернувся до відповідача з заявою щодо проведення перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром. Однак листом від 22.10.2025 відмовлено у задоволенні такої заяви.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 15).

До суду 10.11.2025 надійшов відзив ГУ ПФУ у Волинській області від 05.11.2025 №0300-0802-8/73820, у якому представник відповідача позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні у зв`язку з тим, що в редакції від 01.01.2017 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» містить частину сьому статті 43, якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Уважає, що при призначенні пенсії, відповідно до Закону № 2262-XII, підлягають застосування норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» щодо обмеження пенсій максимальним розміром (арк. спр. 18-19).

Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України) до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону №2262-XII, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 (арк. спр. 6).

Листом ГУ ПФУ у Волинській області від 22.10.2025 №15070-15122/П-02/8-0300/25 повідомлено, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 у справі №140/6353/25, яке набрало законної сили 28.08.2025 проведено відповідний перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.02.2023 по 31.10.2025 в сумі 132 328,43 грн.

Статтею 43 Закону №2262-XII визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішення суду не містить зобов`язань органів Пенсійного фонду України про нарахування пенсії без обмеження її максимальним розміром. Відтак, розмір пенсійної виплати з 01.02.2023 визначено відповідно до норм статті 43 Закону №2262-XII (арк. спр. 11).

Уважаючи такі дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1993 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини п`ятої статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи, який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України частину п`яту статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 12 квітня 2016 року №1080-VІІІ Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей, частина п`ята статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.

Поряд з тим Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (далі Закон №1774-VIII) у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року (пункт 10 вказаного Закону). Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону №1774-VIII, встановлено, що цей Закон набирає чинності з 01 січня 2017 року.

Проте буквальне розуміння змін, внесених Законом №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ є відсутньою частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 та ін.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI.

Положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ) прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.

При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців. Тобто, була наявна колізія між Законом №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимальним розміром пенсії та зазначив, що у такому разі підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Ці висновки надалі застосовані Верховним Судом у постановах від 27 січня 2022 року у справі №240/7087/20, від 17 лютого 2022 року у справі №640/11168/20, від 18 травня 2022 у справі №380/12337/20, від 29 червня 2022 року у справі №640/19118/18, від 11 липня 2022 року у справі №620/613/21.

Тож застосуванню підлягають норми Закону №2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Також Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-ХІІ.

Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, які визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії ОСОБА_1 не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права.

На думку суду, відповідач не довів, що обмежуючи розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, діяв відповідно до закону. Тому такі його дії є протиправними.

Відтак з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо застосування обмеження максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, з урахуванням раніше виплачених сум з 01.02.2023.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо застосування ОСОБА_1 обмеження максимальним розміром пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України довідки № 11/23964-суд від 22 травня 2025 року, без обмеження максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович