Рішення № 133321645, 12.01.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/6729/25

Провадження № 2/484/280/26

Рішення

іменем України

(заочне)

12.01.2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Максютенко О.А

за участю секретаря судових засідань Завірюха В.Ю.,

без участі сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в залі суду в м. Первомайську, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія УКРФІНСТАНДАРТ", треті особи: приватний нотарус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович , приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторовича про визнання виконавчого наспису таким, що не підлягає виконанню,

встановив

04.12.2025 в інтересах позивачки ОСОБА_1 звернулася до суду її представник, адвокат Єрмоленко А.В., із позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що на теперішній час приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. 07.09.2021 відкрито виконавче провадження № 66737758 та проводиться примусове виконання виконавчого напису № 18170, вчиненого 16.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 66249,00 грн. на користь стягувача ТОВ "Інстафінанс", правонаступником якого став відповідач. Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис було вчинено із порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та порядку вчинення виконавчих написів. Крім того, зазначає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевірив, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів. Вважає, що виконавчий напис нотаріуса є безпідставним, оскільки нотаріус вчинив його не переконавшись у безспірності грошової вимоги. Також зазначає, що кредитний договір №ID6776230 від 20.08.2020 року укладений із первісним кредитором ТОВ "Інстафінанс" не був нотаріально посвідченим. Крім того вважає, що виконавчий напис вчинено із грубим порушенням порядку вчинення нотаріальних дій. За таких обставин позивач вважає, що стягнута за виконавчим написом заборгованість є спірною, а тому її стягнення у безспірному порядку на підставі виконавчого напису порушує її права. За таких обставин просить суд визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, від сплати судового збору звільнити відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та стягнути з відповідача на користь позивачки витрати з надання правничої допомоги в сумі 14 500,00 грн.

04.12.2025 року ухвалою суду у справі відкрито провадження, призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

Про слухання справи позивач, відповідач та треті особи повідомленні належним чином, своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, будь-яких клопотань проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін від нього не надходило. Треті особи не скористались правом на надання до суду своїх пояснень щодо позовної заяви, будь-яких клопотань від них не надходило.

Враховуючи на відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, належним чином повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести розгляд справи у заочному порядку.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16.07.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис № 18170 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВ "Інстафінанс" заборгованості за кредитним договором №ID6776230 від 20.08.2020 року в загальній сумі 66249,00 грн.

Зазначена сума заборгованості розрахована за період з 28.10.2020 року по 18.05.2021 року та складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 17000,00 грн., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 48599,00 грн., за вчинення виконавчого напису - 650 грн.

На підставі зазначеного виконавчого напису 07.09.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. було відкрито виконавче провадження № 66737758, стягувачем у якому з 25.10.2025 року є відповідач, та прийнято до примусового виконання.

30.10.2025 змінено реєстраційні дані боржника в автоматизованої системі виконавчого провадження, а саме замість прізвище " ОСОБА_3 " зазначити прізвище " ОСОБА_4 ".

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сумм або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів, за якими нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року за № 1172.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року було доповнено п. 2: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», за яким для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Такий перелік був чинний на час вчинення спірного виконавчого напису.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме пункт 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові у справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 1 Розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса", для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із зазначеним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Боржник в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (підпункт 3.4 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ).

Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Докази на підтвердження того, що боржник був належним чином обізнаний про порушення ним грошового зобов`язання за кредитним договором та можливі наслідки у разі неусунення вказаних порушень відсутні. При цьому, право боржника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення, що повинно підтверджуватися документами про вручення, або про неможливість вручення такого повідомлення у зв`язку з відмовою отримувача, або самовільною зміною його місця проживання, однак таких доказів суду не надано.

ОСОБА_1 повідомлень від кредиторів не отримувала, жодних листів та претензій щодо несплати боргу їй не надходило. Докази належного направлення та отримання письмової вимоги щодо сплати заборгованості за вказаним договором відсутні.

Крім того, розрахунок боргу, зазначений у виконавчому написі, є лише відображенням арифметичних розрахунків стягувача та не є доказом безспірності розміру грошових зобов`язань позивача.

Вказане свідчить про те, що вчинення приватним нотаріусом виконавчого напису було здійснено за відсутності документів, які свідчать про безспірність заборгованості боржника.

Отже, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував і не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги про безспірність заборгованості.

За таких обставин суд визнає, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства, а тому його необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно ЗУ "Про захист прав споживачів", з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ""Фінансова компанія "УКРФІНСТАНДАРТ"" на користь держави слід стягнути судовий збір.

За змістом ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі № 199/3939/18-ц аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

На підтвердження вказаних витрат представником позивача суду надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 206 від 07.11.2025 року, ордер про надання правничої допомоги № 1174298 від 07.11.2025 року, розрахунок №1 наданих послуг і витрат від 03.12.2025 року, акт №1 наданих послуг/виконаних робіт за договором про надання правової (правничої) допомоги від 03.12.2025 року, копію свідоцтва адвоката про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, тривалість витраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету позову та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, в сумі 14500 грн. слід зменшити до 5 000 грн., а тому зазначену суму слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

ухвалив

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія УКРФІНСТАНДАРТ", треті особи: приватний нотарус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович , приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторовича про визнання виконавчого наспису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №18170 вчинений 16.07.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс", правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю ""Фінансова компанія "УКРФІНСТАНДАРТ"" заборгованості за кредитним договором №ID6776230 від 20.08.2020 в розмірі 66249,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ""Фінансова компанія "УКРФІНСТАНДАРТ"" на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ""Фінансова компанія "УКРФІНСТАНДАРТ"" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ""Фінансова компанія "УКРФІНСТАНДАРТ"", код ЄДРПОУ41153878, місцезнаходження: вул. Глибочицька, 17-Б, офіс 503, м.Київ, 04052;

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, місце знаходження: проспект Петра Григоренка, буд. 15, приміщення 3, м. Київ, 02068;

третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, місце знаходження: вул. Спаська, 13/6, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54030 .

Повне судове рішення складено 15.01.2026 року.

Суддя: