Постанова № 133321433, 14.01.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/197/26

Провадження №1-кп/487/428/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисників- ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оброни до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України.

Ухвалою суду від 12.01.2026 призначено підготовче судове засідання.

13.01.2026 до суду надійшли клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначенням розміру застави, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України та наявність ризиків, які не зменшилися та не відпали, передбчанних ст.. 177 ч.1 п. 1,2,3,5 КПК України, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, враховуючи, що обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідно до ст. 12 КК України, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років та тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, враховуючи, що єдиним міцним соціальним зв`язком у ОСОБА_4 є його батько ОСОБА_6 та співмешканка ОСОБА_5 , яким також пред`явлено обвинувачення за ч.2, 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 немає постійної роботи та легального джерела доходу, ухилявся від мобілізації, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон, тому може вжити спроби виїзду за кордон. Також враховуючи, що єдиним міцним соціальним зв`язком у ОСОБА_5 є її співмешканець ОСОБА_4 та його батько ОСОБА_6 , яким також пред`явлено обвинувачення за ч.2, 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 немає постійної роботи та легального джерела доходу, документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон, тому може вжити спроби виїзду за кордон. Крім того, наявні ризики: знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впивати на інших обвинувачених та здійснювати тиск, а також впливати на інших осіб, з метою зміни їх показів та які виправдовують обвинувачених, а також продовжити вчинення інкримінованих правопорушень, оскільки ОСОБА_4 систематично вдавався до дій в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (збуту), з метою отримання незаконного прибутку, що було фактично основним джерелом доходу родини, залучивши до цього свого батька ОСОБА_6 та співмешканку ОСОБА_5 та в їх діях вбачається системність та регулярність. При цьому, стан здоров`я та сімейний стан ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не перешкоджають триманню їх під вартою, підстав для застування більш м`якого запобіжного заходу не вбачається, оскільки жодний із них не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та їхню належну поведінку.

13.01.2026 до суду надійшли клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяця з покладенням обов`язків: не відлучатися із м. Кам`янське Дніпропетровської області без дозволу суду або прокурора, повідомляти суд або прокурора про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування із обвинуваченими, свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального провадження,посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 307 КК України та наявність ризиків, які не зменшилися та не відпали, передбчанних ст. 177 ч.1 п. 1,2,3,5 КПК України, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, враховуючи, що обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідно до ст. 12 КК України, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років, враховуючи, що єдиним міцним соціальним зв`язком у ОСОБА_6 є його син ОСОБА_4 та його співмешканка ОСОБА_5 , яким також пред`явлено обвинувачення за ч.2, 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 немає постійної роботи та легального джерела доходу, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон, тому може вжити спроби виїзду за кордон. Крім того, наявні ризики: знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впивати на інших обвинувачених та здійснювати тиск, а також впливати на інших осіб, з метою зміни їх показів та які виправдовують обвинувачених, а також продовжити вчинення інкримінованих правопорушень, оскільки ОСОБА_6 систематично вдавався до дій в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (збуту), з метою отримання незаконного прибутку, що було фактично основним джерелом доходу родини, разом із своїм сином ОСОБА_4 та його співмешканкою ОСОБА_5 та в їх діях вбачається системність та регулярність. При цьому, стан здоров`я та сімейний стан ОСОБА_6 не перешкоджають перебування його під домашнім арештом.

13.01.2026 до суду надійшли клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 , обов`язків, які були покладені на нього ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 18.12.2025, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання; не відлучатися із м. Миколаєва без дозволу суду або прокурора, утриматись від спілкування із обвинуваченими з приводу обставин кримінального правопорушення,посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України та наявність ризиків, які не зменшилися та не відпали, передбачених ст.. 177 ч.1 п. 1,2,3,5 КПК України, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, враховуючи, що обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідно до ст.. 12 КК України, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років та тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, враховуючи, що місця реєстрації на території Миколаєва та області немає, до злочинній діяльності причеті його знайомі ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яким також пред`явлено обвинувачення за ч.2, 3 ст. 307 КК України, тому може вжити спроби виїзду за кордон або на непідконтрольні Україні території. Крім того, наявні ризики: знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впивати на інших обвинувачених та здійснювати тиск, а також впливати на інших осіб, з метою зміни їх показів та які виправдовують обвинувачених, а також продовжити вчинення інкримінованих правопорушень, оскільки систематично вдавався до дій в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (збуту), з метою отримання незаконного прибутку, активно допомагав у своєї діяльності знайомими ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , достатньо володіє інформацією про канали придбання та збуту наркотичних засобів, доходи від продажу наркотичних засобів було додатковим джерелом доходу та його діях вбачається системність та регулярність.

В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту та ОСОБА_7 про продовження йому обов`язків підтримав та просив про їх задоволення.

Крім того, прокурор заявив клопотання про направлення матеріалів даного кримінального провадження до Миколаївського апеляційного суду для вирішення питання щодо передачі на розгляд до іншого суду за підсудністю, оскільки обвинувальний акт був помилково направлений до Заводського районного суду м. Миколаєва, враховуючи, що останній епізод за ч.3 ст. 307 КК України, тобто обшук автомобіля, відбувався на території с. Мар`ївка, що територіально відноситься до Баштанського району Миколаївської.

В судовому засіданні захисники обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечували вважали можливим застосувати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, посилаючись на те, що прокурором недоведені ризики. Також просили врахувати, що ОСОБА_4 учасник бойових дій, раніше не судимий, має неповнолітню дитину, до арешту працював, позитивно характеризувався, все життя займається спортом та має нагороди та відзнаки, на теперішній час у нього розрив меніска, тому потребує лікування. Також, ОСОБА_5 раніше не судима, працювала в банку, навчалась та має вищу освіту. Крім того, обвинувачені бажають вступити до лав ЗСУ.

В судовому засіданні ОСОБА_4 підтримав думку захисників.

В судовому засіданні ОСОБА_5 підтримала думку захисників та зазначила, що вона має вищу економічну освіту, працювала касиром в банку, має у власності житло, не має наміру переховуватися від суду, може задати свій паспорт для виїзду за кордон, перебуваючи під домашнім арештом зможе працювати дистанційно.

Захисники та обвинувачені просили вирішити клопотання прокурора про направлення справи до Миколаївського апеляційного суду для визначення підсудності на розсуд суду.

В судовому засіданні захисники та ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку дії домашнього арешту. Захисника зазначили, що ОСОБА_6 є пенсіонером, доглядає за своєю матір`ю похилого віку, має грамоти та подяки, має захворювання нирок.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_10 та ОСОБА_7 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження покладених обов`язків, зазначивши, що ОСОБА_7 перебуває на заставі та не переховувався від органу досудового розслідування. Не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про направлення справи до Миколаївського апеляційного суду для визначення підсудності.

Суд, дослідивши клопотання та надані учасниками кримінального провадження докази, заслухавши їхню думку, приходить до наступного:

Судом встановлено, що під час досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без права внесення застави та в подальшому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було неодноразово продовжено та діє до теперішнього часу.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України.

При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються у їх сукупності та обґрунтованість підстав для продовження запобіжного заходу.

Положеннями статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи з положень статті 199 КПК України, яка визначає порядок продовження строку тримання під вартою, суд, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в ході судового розгляду, крім обставин зазначених у ст. 194 КПК України, повинен встановити: чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; чи наявні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.

Прокурором доведено, що заявлені при обранні запобіжного заходу ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, враховуючи, що обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідно до ст. 12 КК України, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років та тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, враховуючи, що єдиним міцним соціальним зв`язком у ОСОБА_4 є його батько ОСОБА_6 та співмешканка ОСОБА_5 , яким також пред`явлено обвинувачення за ч.2, 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 немає постійної роботи та легального джерела доходу, ухилявся від мобілізації, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон, тому може вжити спроби виїзду за кордон. Також враховуючи, що єдиним міцним соціальним зв`язком у ОСОБА_5 є її співмешканець ОСОБА_4 та його батько ОСОБА_6 , яким також пред`явлено обвинувачення за ч.2, 3 ст. 307 КК України, вона немає постійної роботи та легального джерела доходу, документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон, тому може вжити спроби виїзду за кордон. Крім того, наявні ризики: знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впивати на інших обвинувачених та здійснювати тиск, а також впливати на інших осіб, з метою зміни їх показів та які виправдовують обвинувачених, а також продовжити вчинення інкримінованих правопорушень, оскільки ОСОБА_4 систематично вдавався до дій в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (збуту), з метою отримання незаконного прибутку, що було фактично основним джерелом доходу родини, залучивши до цього свого батька ОСОБА_6 та співмешканку ОСОБА_5 та в їх діях вбачається системність та регулярність. При цьому, стан здоров`я та сімейний стан ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не перешкоджають триманню їх під вартою.

Суд бере до уваги особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, учасник бойових дій, має на неповнолітню дитину, працював в період з 2007-2017, де позитивно характеризувався, займається спортом та має нагороди та відзнаки, суд бере до уваги особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка раніше не судима, має вищу освіту, до 2023 року працювала в банківській установі, де позитивно характеризувалась, має у власності житло, але вказані обставини не спростовують наявність ризиків, визначених при обрані запобіжного заходу.

Судовий розгляд по справі не розпочався, але строк дії запобіжного заходу у обвинувачених закінчується 16.01.2026.

З урахуванням того, що до завершення строку дії попередньої ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судовий розгляд не розпочався, а також те, що ризики, передбачені п.п. 1,2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України не перестали існувати, суд вважає, що застосування до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не можливе, та вважає обґрунтованим і виправданим подальше тримання під вартою обвинувачених.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строк тримання під вартою на 60 діб до 14.03.2026 включно, без визначення розміру застави, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Щодо клопотання прокурора відносно обвинуваченого ОСОБА_7 .

Ухвалою слідчого судді ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави. В грудні 2025 року ОСОБА_7 звільнений із під варти, у зв`язку із внесенням розміру застави.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Враховуючи положення ст.ст.182, 194 КПК України, запобіжний захід у вигляді застави є з необмеженим строком, а термін у два місяці встановлюється лише для обов`язків, покладених на підозрюваних, обвинувачених слідчим суддею, судом на підставіст.194 КПК України.

Згідно з положеннями ч.7 ст.194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку покладених обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_7 , в порядку, передбаченому ст.194 КПК України, прокурором було доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1,2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, враховуючи, що обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідно до ст.. 12 КК України, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років та тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, враховуючи, що ОСОБА_7 місця реєстрації на території Миколаєва та області немає, до злочинній діяльності причеті його знайомі ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яким також пред`явлено обвинувачення за ч.2, 3 ст. 307 КК України, тому може вжити спроби виїзду за кордон або на непідконтрольні Україні території. Крім того, наявні ризики: знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впивати на інших обвинувачених та здійснювати тиск, а також впливати на інших осіб, з метою зміни їх показів, які виправдовують обвинувачених, а також продовжити вчинення інкримінованих правопорушень, оскільки систематично вдавався до дій в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (збуту), з метою отримання незаконного прибутку, активно допомагав у своєї діяльності знайомими ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , достатньо володіє інформацією про канали придбання та збуту наркотичних засобів, доходи від продажу наркотичних засобів було додатковим джерелом доходу та його діях вбачається системність та регулярність.

Враховуючи зазначене та особистість обвинуваченого ОСОБА_7 , суд вважає за необхідне продовжити відносно обвинуваченого строк дії покладених на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, строком на два місяця, які є вагомим чинником для спонукання останнього дотримуватися належної процесуальної поведінки під час розгляду кримінального провадження, а перспектива втрати застави буде стимулюючим засобом для обвинуваченого будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Щодо клопотання прокурора відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді обвинуваченому ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням обов`язків: не відлучатися із м. Кам`янське Дніпропетровської області без дозволу суду або прокурора, повідомляти суд або прокурора про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування із обвинуваченими, свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального провадження.

Судовий розгляд по справі не розпочався, але у обвинуваченого 16.01.2026 закінчується строк дії запобіжного заходу.

Згідно з вимогами ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Прокурором в судовому засіданні доведено, що заявлені при обранні запобіжного заходу ризики, передбачені п. 1,2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та не перестали існувати, а саме:переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, враховуючи, що обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідно до ст.. 12 КК України, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України та за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років, враховуючи, що єдиним міцним соціальним зв`язком у ОСОБА_6 є його син ОСОБА_4 та його співмешканка ОСОБА_5 , яким також пред`явлено обвинувачення за ч.2, 3 ст. 307 КК України, немає постійної роботи та легального джерела доходу, документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон, тому може вжити спроби виїзду за кордон. Крім того, наявні ризики: знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впивати на інших обвинувачених та здійснювати тиск, а також впливати на інших осіб, з метою зміни їх показів, які виправдовують обвинувачених, а також продовжити вчинення інкримінованих правопорушень, оскільки ОСОБА_6 систематично вдавався до дій в сфері незаконного обігу наркотичних засобів (збуту), з метою отримання незаконного прибутку, що було фактично основним джерелом доходу родини, разом із своїм сином ОСОБА_4 та його співмешканкою ОСОБА_5 та в їх діях вбачається системність та регулярність.

Судом враховується, що ОСОБА_6 , є пенсіонером, за останнім місцем роботи характеризується позитивно, має на утриманні мати ОСОБА_11 , 1932 року народження, має постійне місце проживання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обставини та підстави обрання обвинуваченому ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є й надалі доцільними та вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу на два місяця до 14.03.2026 з забороною у період часу з 18-00 години до 07-00 години наступного дня, залишати постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обовзяків: не відлучатися із м. Кам`янське Дніпропетровської області без дозволу суду або прокурора, повідомляти суд або прокурора про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування із обвинуваченими, свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального провадження.

Щодо клопотання прокурора про передачу матеріалів кримінального провадження до Миколаївського апеляційного суду для вирішення питання щодо передачі на розгляд до іншого суду за підсудністю.

Відповідно до ч.1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.1 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.

Відповідно до ч.2 ст.34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

У відповідності до вимог п.4 ч.3 ст.314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Так, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 307 КК України та ОСОБА_7 пред`явлено обвинувачення за ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту та збут наркотичних засобів, а також придбання, зберігання, перевезення особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великих розмірах з метою збуту, вчиненому повторно, організованою групою ( ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 307 КК), а також у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст. 307 КК), а також ОСОБА_7 у незаконному придбанні, носінні, зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу (ч.1 ст. 263 КК).

Судом встановлено, 22.07.2025 проведено санкціонований обшук автомобіля Renault Megane д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_6 та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_4 , та у вказаному автомобілі перебували ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .. В ході обшуку було виявлено та вилучено: пластикове відро з кристалічною речовиною, яка містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої заборонено 4-ММС масою 797,7528 г; 130 згортків, з кристалічною речовиною, яка містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої заборонено 4-ММС масою 163,4044 г, 4 зіп-пакета з речовиною рослинного походження яка містить в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс масою 3,697 г, електронні ваги (2 шт.), які містять на своєї поверхні нашарування особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено 4-ММС масою 0,0074 г та 0,0005 г, предмет зовні схожий на викрутку. метений предмет зовні схожий на ложку. Вилучену а ході обшуку психотропну речовину в особливо великих розмірах та наркотичний засіб канабіс, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , керуючись спільним умислом, незаконно придбали та зберігали з метою збуту.

Згідно рапорту слідчого відділу СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_12 та протоколу обшуку від 22.07.2025 автомобіля Renault Megane д.н.з. НОМЕР_1 , обшук проведено у с. Мар`ївка Баштанського району Миколаївської області.

Отже, останнє за часом кримінальне правопорушення, епізод від 22.07.2025, за більш тяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 307 КК України, вчинений поза межами територіальної юрисдикції Заводського районного суду м. Миколаєва.

Крім того, згідно до ч.1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, тобто судом, у межах територіальної юрисдикції якого складено обвинувальний акт, оскільки стадія закінчення досудового розслідування пов`язується, зокрема з фактом складання обвинувального акта.

Згідно обвинувального акту, доданого до нього реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024150000000588 від 26.06.2025 проводилось та було закінчено, у тому числі складено обвинувальний акт 07.01.2026020 старшим слідчим СУ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_13 в приміщенні слідчого управління ГУНП в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв вул.. Спаська, 12 каб. 25 та затверджено прокурором Миколаївської спеціалізованої по5куратури в сефрі оборони Південного регіону ОСОБА_14 , щотакож не відноситься до територіальної юрисдикції Заводського районного суду м. Миколаєва.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 412 КПК України порушення правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому безумовною підставою для скасування судового рішення.

Таким чином, з метою недопущення порушення територіальної підсудності кримінального провадження, з урахуванням вимог ст.ст.32,34 КПК України, суд вважає, що є достатні підстави для направлення кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024150000000588 від 26.06.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України, до Миколаївського апеляційного суду для вирішення питання про визначення підсудності.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 199, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів до 14.03.2026 (включно).

Продовжити обвинуваченої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів до 14.03.2026 (включно).

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, з забороною у період часу з 18-00 години до 07-00 години наступного дня, залишати постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці до 14 березня 2026 (включно).

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 на строк до 14.03.2026 обов`язки: не відлучатися із м. Кам`янське Дніпропетровської області без дозволу суду або прокурора, повідомляти суд або прокурора про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування із обвинуваченими, свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального провадження.

Попередити ОСОБА_6 про наслідки невиконання обов`язку, передбаченого ст.194 КПК України, роз`яснивши, що в разі його невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію ухвали для виконання в частині здійснення контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_6 направити до 1-го ВП Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, які були покладені на нього ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 18.12.2025, строком до 14.03.2026 включно, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання; не відлучатися із м. Миколаєва без дозволу суду або прокурора, утриматись від спілкування із обвинуваченими з приводу обставин кримінального правопорушення.

Матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч.2 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч.3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України, направити до Миколаївського апеляційного суду для вирішення питання щодо передачі на розгляд до іншого суду за підсудністю.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу, в частині продовження запобіжного заходу, може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту винесення.

Суддя ОСОБА_1