Рішення № 133321282, 15.01.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3958/25

Провадження № 2/459/1276/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого судді Мельникович М. В., з участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути заборгованість за кредитним договором №25.10.2024-100002210 від 25.10.2024 у розмірі 21 972,20 гривень, а також просив стягнути судові витрати у сумі 2 422,40 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №25.10.2024-100002210 від 25.10.2024 (надалі - Кредитний договір), шляхом підписання заявки, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язувався надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах строковості, платності і поворотності, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до умов Кредитного договору та Заявки позичальнику надано кредит у розмірі 11 000,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 25.10.2024, строком на 98 днів. В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 07.11.2025 утворилась заборгованість у розмірі 21 972,20грн, що складається: з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5800 грн, заборгованості по процентах в розмірі 10 672,20 грн, заборгованості по неустойці 5500 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Враховуючи вищевикладене, представник позивача просить позов задовольнити.

Ухвалою від 10.11.2025 у справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до розгляду по суті, який відкладався у зв`язку з неявкою відповідача.

13.01.2026 сторони у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.

Представник позивача подав до суду клопотання, у якому просив розгляд даної справи проводити у його відсутності.

Представник відповідача - адвокат Бігун Н. В. подав до суду відзив на позов, у якому позовні вимоги заперечив. У відзиві представник відповідачки зазначив, що позивач не довів факту надання відповідачці кредитних коштів у розмірі 11 000 грн, оскільки не надано належних доказів їх перерахування. Також вказує на безпідставність вимоги про стягнення неустойки, оскільки в позові відсутній її розрахунок, а в період дії воєнного стану, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та практики Верховного Суду, позичальник звільняється від обов`язку сплати штрафних санкцій. З огляду на викладене, представник відповідачки просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 15 січня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 13 січня 2026 року, датою ухвалення даного рішення є саме 15 січня 2026 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.10.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №25.10.2024-100002210 (надалі - Кредитний договір), шляхом прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), яка розміщена на сайті кредитора та підписання Заявки після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором, а також підписанням відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які сформовані на сайті кредитора та підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду) «Е982», отриманого позичальником в sms-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті (а. с. 17-30).

Розділом 3 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) передбачені наступні умови: 3.3.1. Дата надання/видачі кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; 3.3.2. Сума Кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти 3.3.3. Тип кредиту: кредитна лінія; 3.3.4. Строк, на який надається Кредит: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; 3.3.5. Дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; 3.3.6. Проценти за користування кредитом (проценти): встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; 3.3.7. Графік платежів: встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Згідно з п. 4.1 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-62XX-XXXX-3052.

Відповідно до п. 6.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів, комісії не пізніше термінів, вказаних у графіку платежів; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим договором, - негайно, з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Того ж дня, 25.10.2024 за допомогою одноразового ідентифікатора ОСОБА_1 підписала Заявку до Кредитного договору №25.10.2024-100002210, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), яку позичальник підписав за посиланням https:/sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» (надалі Заявка) (а. с. 30-31).

Із Заявки вбачається, що ОСОБА_1 надала реквізити належного їй електронного платіжного засобу для перерахування коштів за даним Кредитним договором 4149-62XX-XXXX-3052.

Відповідно до пунктів 1-4 Заявки: дата надання кредиту 25.10.2024, сума кредиту 11 000 грн, строк, на який надається кредит 98 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 30.01.2025.

Згідно із п. 6 Заявкипроцентна ставка "економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.99% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 1 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Пунктом 7 Заявки передбачено процентна ставка "стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.99% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 9 Заявки протягом строку дії договору тарифи за фінансовою послугою залишаються незмінними. Комісії договором не встановлені. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Згідно з п. 10 Заявки денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.99% (денна процентна ставка) = (10672.2 / 11000)/ 98 ? 100%.

Згідно з п 11 Заявки проценти (економічна сутність плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

У пункті 12 Заявки сторони також погодили графік платежів.

Пунктом 14 Заявки встановлено, що ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 3000.45%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 21672 грн. 20 коп. Загальні витрати за споживчим кредитом 10672 грн. 20 коп.

Відповідно до п. 15 Заявки неустойка: 137 грн. 50 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), яка є частиною електронного кредитного договору, містить підтвердження позичальника ОСОБА_1 , що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору від 25.10.2024, з яким попередньо уважно ознайомилась (а. с. 31-32).

Позичальником також було підписано за допомогою одноразового ідентифікатора (коду) «А982» паспорт споживчого кредиту до Кредитного договору, у якому вказані основні умови кредитування, а саме: тип кредиту: фінансовий кредит, сума (ліміт кредиту): 11 000 гривень, строк кредитування: 98 днів, мета кредиту придбання товарів для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (а. с. 25-26).

Крім цього, ОСОБА_1 було підписано додаток до Кредитного договору - Інформаційне повідомлення позичальника, яке містить анкетні дані відповідача, які є аналогічними даними, зазначеним у Кредитному договорі, а також воно містить електронний підпис відповідача - одноразовий ідентифікатор «Е982» (а. с. 32).

Видача ТОВ «Споживчий центр» відповідачу кредиту в розмірі 11 000,00 грн. підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 5-3010 від 30.10.2025 про електронний переказ коштів з призначенням платежу - видача за договором №25.10.2024-100002210, номер транзакції у системі i.Pay.ua 548179168, у якому викладено відомості про зарахування 25.10.2024 даної суми на реквізити платіжної карти споживача на банківську картку № НОМЕР_1 (а. с. 34а).

Згідно із довідкою-розрахунком про стан заборгованості за Кредитним договором заборгованість позичальника ОСОБА_1 складає 21 972,20грн, з яких : основний борг 5800 грн, 10 672,20 грн - проценти,5500 грн неустойка. У довідці також вказано, що проценти по кредиту нараховані за період з 25.10.2024 по 30.01.2025 (а. с. 11).

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов`язання за даним Кредитним договором у неї станом на 07.11.2025 утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідачки, оскільки остання ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та правочини.

За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 627-629 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із змісту ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Статтею 8 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Судом встановлено, що 25.10.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №25.10.2024-100002210 (надалі - Кредитний договір), який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії), з якою позичальник ознайомився 25.10.2024 за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii та заявки від 25.10.2024, які підписано шляхом застосування цифрового власноручного підпису та одноразового ідентифікатора «Е982».

В Заявці зазначено адресу ОСОБА_1 ,дату народження, телефон та електронну пошту, адресу проживання та реєстрації, номер банківського рахунку/картки для перерахування коштів, котрий належить останньому, що є підтвердженням здійснення ним процедури ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши вищевказаний договір електронним підписом відповідачка добровільно погодилась у письмовому вигляді на умови кредитування.

Укладання договорів із використанням електронного (цифрового) підпису відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV, тобто відповідачем подано через особистий електронний кабінет на веб-сайті заяву на отримання кредиту за умовами, які визначені кредитором та підтвердив погодження з такими умовами, після чого кредитор надіслав відповідачу на електронну пошту, особистий номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор дані в електронному вигляду як алфавітно-цифрова послідовність), який відповідач використав для підтвердження підписання кредитних договорів.

Без проходження реєстрації та отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (який використовується як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт до особистого кабінету за допомогою паролю та логіна Договір з ним не був би укладений.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши 25.10.2024 відповідачці кредитні кошти в сумі 11000,00 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 5-3010 від 30.10.2025 про електронний переказ коштів з призначенням платежу - видача за договором №25.10.2024-100002210, номер транзакції у системі i.Pay.ua 548179168, у якому викладено відомості про зарахування 25.10.2024 даної суми на реквізити платіжної карти споживача на банківську картку № НОМЕР_1 .

Доказів про те, що банківська картка, на яку були перераховані кошти не належить відповідачці ОСОБА_1 не надано, жодних клопотань про витребування відповідної інформації відповідачка не подавала.

Крім цього, відповідачка фактично приступила до виконання умов Кредитного договору, здійснюючи часткові платежі у визначені строки, що підтверджується довідкою субконто за період 25.10.2024 по 04.11.2025. Зокрема, відповідачка здійснила оплату 25.04.2025 у розмірі 3 200 грн., 03.06.2025 у сумі 2000 грн. Наведене свідчить про те, що кредитні кошти були отримані відповідачкою та вона користувалась ними.

Відповідачка не надала жодних доказів, які б спростовували факт отримання коштів чи факт виконання нею частини зобов`язань за Кредитним договором, а тому суд вважає безпідставними доводи представника відповідачки про відсутність доказів перерахування коштів.

Таким чином, на думку суду, здійснивши платежі з метою погашення боргу по даному договору, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору, що, відповідно, свідчить про правомірність вимог позивача.

Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Внесення грошових коштів на рахунок кредитодавця є визнання ним боргу, що у свою чергу, фактично прирівнюється до підтвердження волевиявлення учасника справи на укладення договору. Адже без волевиявлення не існувало б потреби сплачувати заборгованість. З огляду на викладене, волевиявлення позичальника може підтверджуватись як підписанням договору, так і його діями (заповнення формуляра (заявки) на отримання кредиту, часткова або повна сплата заборгованості тощо). Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.

Отже, суд вважає, що між сторонами був укладений електронний кредитний договір, відповідно до яких відповідачка отримала грошові кошти під проценти, на умовах, вказаних в Кредитному договорі.

Разом з цим, відповідачка свого зобов`язання за вищевказаними договорами не виконала, у передбачений у кредитному договорі строк кошти (суму кредиту) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

Згідно із довідкою-розрахунком про стан заборгованості за Кредитним договором заборгованість позичальника ОСОБА_1 складає 21 972,20грн, з яких : основний борг 5800 грн, 10 672,20 грн - проценти,5500 грн неустойка.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Доказів повернення кредитних коштів в повному обсязі матеріали справи не містять, відповідачем протилежного не доведено.

Відтак, позичальник (відповідач) свої зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, що призвело до виникнення заборгованості.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту по Кредитному договору в розмірі 5800 гривень слід задовольнити.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами у розмірі 10 672,20 гривень суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1-4 Заявки ОСОБА_1 було надано кредит на строк 98 днів (з дати його надання), дата повернення кредиту 30.01.2025.

Згідно з п. 6-11 Кредитного договору сторонами погодили, що процентна ставка "економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.99% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 1 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.99% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Протягом строку дії договору тарифи за фінансовою послугою залишаються незмінними. Комісії договором не встановлені. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.99% (денна процентна ставка) = (10672.2 / 11000)/ 98 ? 100%. Проценти (економічна сутність плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Згідно із довідкою-розрахунком та «Карткою субконто Контрагенти», складеною ТОВ «Споживчий центр заборгованість відповідачки по процентах за період з 25.10.2024 року по 30.01.2025 року (нараховані за 98 днів, тобто в межах строку кредитування) становить 10 672,20 грн.

Наведене свідчить, що позивач здійснив нарахування процентів в порядку, передбаченому Кредитним договором та у межах строку кредитування.

Таким чином, суд вважає, що проценти в сумі 10 672,20 гривень правомірно нараховані позивачем та підлягають до стягнення.

Крім цього, позивач просить стягнути неустойку за прострочення виконання взятих зобов`язань в сумі 5500 гривень.

Відповідно до п. 15 Заявки неустойка: 137 грн. 50 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Представник відповідачки у відзиві на позов заперечує щодо стягнення неустойки, вказуючи, що така нарахована неправомірно з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства. Зокрема зазначив, що позивачем не наведено належного та обґрунтованого розрахунку неустойки, не подано доказів, які підтверджували б підстави та порядок її нарахування, що не відповідає вимогам ЦПК України щодо доказування та обґрунтування позовних вимог.

Суд погоджується з доводами представника відповідачки з огляду на таке.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи зазначені положення закону суд вважає, що стягнення неустойки у розмірі 5500 гривень за Кредитним договором від 25.10.2024, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що із ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 16 472,20 грн, з яких : основний борг 5800 грн, 10 672,20 грн - проценти.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № СЦ00051151 від 05.11.2025 позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 гривень.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем витрати на сплату судового збору необхідно стягнути з ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1816,04 гривень, виходячи з такого розрахунку: 16 472,20 грн (розмір задоволених позовних вимог)/21 972,20 грн (розмір заявлених позовних вимог) х 2422,40грн (сума сплаченого судового збору).

Керуючись ст. ст. 2, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №25.10.2024-100002210 від 25.10.2024 у розмірі 16 472 (Шістнадцять тисяч чотириста сімдесят дві) гривні 20 копійок, з яких: 5800 грн - заборгованість по тілу кредиту, 10 672,20 грн - заборгованість по процентах.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 1816 (Одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 04 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 15.01.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: М. В. Мельникович