Єдиний державний реєстр судових рішень
Дата документу 12.01.2026
Справа № 334/5220/25
Провадження № 2-о/334/5/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2026 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Філіпової І. М.,
за участю секретаря Мандик М. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , про встановлення батьківства, внесення змін до актового запису,
ВСТАНОВИВ:
21.07.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з заявою, в якій просить встановити батьківство, внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 14.05.2020 року Дніпровським районним у місті Запоріжжя відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за №307, вказавши батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , податковий номер НОМЕР_1 , громадянин України, уродженець м. Запоріжжя Запорізької області; внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного Дніпровським районним у місті Запоріжжя відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за №307, вказавши анкетні дані дитини « ОСОБА_5 ».
Заява обґрунтована тим, що у стосунках, притаманних шлюбу, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , народилася дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Між заявником та ОСОБА_4 були відносини притаманні подружжя, вони вели спільний бюджет та домашнє господарство, піклувалися один про одного, спільно проводили час, спілкувалися з родичами та друзями один одного.
25.05.2022 року згідно витягу з наказу №30 командира ВЧ НОМЕР_2 , ОСОБА_4 був призваний на військову службу під час мобілізації. Незважаючи на територіальну віддаленість від сім`ї ОСОБА_4 продовжував забезпечувати фінансово та допомагати заявниці та їх спільній дитині, регулярно спілкувався по телефону, при можливості навідував.
19.07.2022 року заявниця та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб. Також, ОСОБА_4 мав намір за наступної нагоди звернутися до органів ДРАЦСу за визнанням батьківства відносно доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
18.07.2023 року згідно витягу з наказу №303 командира ВЧ НОМЕР_2 призначено службове розслідування за фактом загибелі ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4
23.07.2023 року згідно витягу з наказу №205 командира ВЧ НОМЕР_3 ОСОБА_4 визнано таким, що зник безвісті.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2025 року №334/464/25 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошено померлим.
Дитину заявниця зареєструвала на своє прізвище, в порядку ст. 135 СК України, а ім`я та по батькові вказала справжні, оскільки на той час вони не перебували у зареєстрованому шлюбі.
ОСОБА_4 як під час вагітності, так і після народження дитини визнавав, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його донькою. Він супроводжував ОСОБА_1 під час візитів у жіночу консультацію, забрав її з пологового будинку, приймав активну участь у вихованні та утриманні їх спільної дочки, дарував подарунки, вітав на свята, проводив спільно час. Стосунки між заявницею та ОСОБА_4 мали ознаки подружніх задовго до реєстрації шлюбу у органах ДРАЦСу.
Наразі, ОСОБА_1 забезпечує дитину одноособово, проте у разі встановлення батьківства дитина матиме право на належне грошове забезпечення, пенсію у зв`язку з втратою годувальника.
ОСОБА_1 та її представник у судове засідання не з`явилися, 03.01.2026 року представник заявника подала заяву, що просять за можливості розглянути справу без участі представника. Також, у вказаній заяві представник заявника відмовляється від допиту свідка ОСОБА_8 у зв`язку з її виїздом за межі території України.
Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. 05.01.2026 року до суду надійшла заява представника про проведення судового засідання без її участі. Також, повідомляє, що за даними актового запису №307 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 14.05.2020 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), реєстрація проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.
Суд вивчивши доводи заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (частина 3 статті 294 ЦПК України).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , 19.07.2022 року ОСОБА_4 уклав шлюб з ОСОБА_9 ( після реєстрації шлюбу ОСОБА_10 ).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , актовий запис №307, матір`ю дитини вказана ОСОБА_9 , батьком дитини ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва НОМЕР_5 , виданого 14.05.2020 року Дніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя №334/464/25 від 25.02.2025 року, заяву ОСОБА_1 було задоволено: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оголошено померлим, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце смерті н.п. Приютине, Пологівський район, Запорізька область; вважати, що смерть ОСОБА_4 настала під час під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі ВЧ НОМЕР_2 .
Відповідно до ст. 121 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому у статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
У частині першій, другій статті 128 СК України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.
Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття (частина третя статті 128 СК України).
Згідно зі статтею 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя» за статтею 8 Конвенції захист прав людини і основоположних свобод, яке охоплює важливі аспекти особистої ідентичності.
Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.
Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.
Такі висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року у справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23).
Кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд у постановах від 11 липня 2023 року у справі № 449/433/22 (провадження № 61-4176св23), від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 21 березня 2018 року у справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18) вказував, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.
Заявником не надано жодних доказів на підтвердження обставин викладених у заяві.
Згідно позовної заяви ОСОБА_1 стверджує, що перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , яка є донькою ОСОБА_4 . При цьому матеріли справи не містять жодних доказів, що підтверджують вказані обставини.
Судом встановлено, що 19.07.2022 року заявниця одружилася з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . За твердженням заявниці ОСОБА_4 є батьком вказаної дитини, проте не встиг звернутися до органів реєстрації актів цивільного стану, оскільки був військовослужбовцем.
Проте, суд знову звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних доказів, які підтверджували, що ОСОБА_4 вважав себе батьком ОСОБА_3 , мав намір чи здійснював якісь дії з метою встановлення свого батьківства.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення від 07 травня 2009 року в справі Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34).
Верховний Суд у постановах від 31 січня 2024 року у справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року у справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23) зазначав, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.
Від допиту єдиного свідка представник заявника відмовився, клопотань щодо витребування доказів чи призначення про призначення відповідної посмертної судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи до суду не надходило, тому суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 оскільки судом не встановлено, що ОСОБА_4 за життя було вжито дій та заходів із метою встановлення та підтвердження свого батьківства щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також будь-яких обставин, що ОСОБА_4 взагалі вважав себе її біологічним батьком.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення батьківства.
Керуючись вимогами ст.ст. 12, 81, 89, 247,263, 265, 268, 293-294, 315, 319 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
У задоволені заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 , про встановлення батьківства відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП не відомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Заінтересована особа: Дніпровський відділ реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 04053950, юридична адреса: м. Запоріжжя, вул. П. Ребра, буд. 9а.
Суддя: Філіпова І. М.
Судове рішення № 133320419, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 12.01.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 334/5220/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: