Рішення № 133319157, 14.01.2026, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 127/34656/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2026 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Хижук Л.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду в с-щі Літин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом про скасування постанови ЕНА №6021788 від 26.10.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАІІ та закриття провадження у справі за відсутністю складу правопорушення. Судові витрати просив стягнути з відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що він 26.10.2025 о 17 год 06 хв, керуючи транспортним засобом марки MERCEDES-BENZ VIANO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Немирівське шосе, 90 км в м. Вінниця та був зупинений екіпажем поліції. Причиною зупинки, стало порушенням ним п.12.4. ПДР України, тобто порушення швидкісного режиму в населених пунктах. У зв`язку з цим, інспектор виніс постанову серії ЕНА №6021788, зазначивши в постанові, що ним перевищено дозволену швидкість руху на 26 км/год, а саме автомобіль рухався зі швидкістю 76 км/год та притягнув до відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Вважає, що вказана постанова є незаконною виходячи з наступного. 26.10.2025 він дійсно рухався зазначеним транспортним засобом в м. Вінниця зі швидкістю 70 км/год. Однак, працівниками поліції під час оформлення постанови вказано на перевищення швидкості на 26 км/год. Він пояснював, що рухався з допустимою швидкістю, однак, жодних пояснень чому вказано в постанові іншу швидкість працівники поліції не надали. Отже, на його зауваження з приводу цього факту працівник поліції повідомив що нічого виправляти в постанові він не може, постанова вже оформлена і зареєстрована. До того ж, при ознайомленні з відео, зафіксованого за допомогою «TruCAM» він виявив, що зображено ще один транспортний засіб, а саме вантажний автомобіль, що рухався в попутному напрямку у сусідній смузі. Однак, працівник поліції надав йому для огляду прилад, яким вимірювалась швидкість, але не надав ніяких доказів, які б вказували на приналежність показників приладу щодо швидкості руху саме автомобілю, яким він рухався. При цьому, його зупинено працівником поліції, який представився та роз`яснив йому мої права, а постанова винесена вже іншим працівником поліції з цього ж екіпажу, а саме рядовим поліції Горбенко Т.С., яка не була присутня при зупинці транспортного засобу, знаходилась безпосередньо в транспортному засобі екіпажу поліції, не зафіксувала обставини справи особисто та винесла постанову зі слів свого колеги. Вважає це процедурним порушенням оформлення постанови. При цьому працівником поліції проведено автоматичну фіксацію швидкості, з якою він рухався, приладом «TruCAM» з рук, що безумовно ставить під сумнів законність винесеної постанови. Такий пристрій не може вважатися технічним засобом, що здійснює вимірювання швидкості, результати якого можуть розглядатися судом як доказ у справі, що є додатковою підставою вважати дії патрульного поліцейського такими, що не узгоджуються з нормами чинного законодавства, що і стало наслідком прийняття протиправної постанови. Отже, він рухався 70 км/год, а обмеження швидкості в населеному пункті, де він рухався, становить 50 км/год і відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП настає при перевищенні обмеження швидкості більш ніж на 20 км/год, що з врахуванням похибки TruCam (±2 км/год) свідчить про швидкість, яка має перевищувати 72 км/год, тому швидкість, за якою він рухався, є допустимою. Враховуючи вищевикладене, вважає, що постанова серії ЕНА №6021788 є необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню із зв`язку невідповідністю висновків інспектора ДПП фактичним обставинам справи, неправдиві дані вказані в протоколі, що є порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Позиція відповідача

Від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відзив мотивований тим, що під час несення служби 26.10.2025 о 15 год 34 хв, в населеному пункті позначеному дорожнім знаком 5.49, м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 90, нарядом патрульної поліції за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС0000542) зафіксовано порушення ПДР, а саме: водій ОСОБА_1 , рухаючись т/з Mersedes-Benz VIANO з н.з. НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 76 (сімдесят шість) км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 26 (двадцять шість) км/год, чим порушив п.12.4. ПДР України. Після чого було подано сигнал про зупинку транспортному засобу на підставі ст.35 ЗУ "Про Національну поліцію". Інспектор підійшов до водія, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред`явити документи, зазначені в п.2.1. ПДР України на підставі ст.32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 а ПДР України. Враховуючи вищевикладене, в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, що в свою чергу свідчить про наявність у інспектора достатніх підстав для винесення постанови та накладення на позивача адміністративного стягнення. Отже, встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме, порушення вимог п.12.4. ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП, було прийнято рішення, щодо винесення інспектором постанови ЕНА № 6021788 від 26.10.2025 відносно позивача. Зазначають, що відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/32627 виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 26.11.2024 та чинного до 26.11.2025, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 №ТС000542 є придатним до застосування, як у ручному так і в автоматичному режимах. Також Мінеконономрозвідку ДП «Всеукраїнським державним науково виробничим центром стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП Урметртестстандарт») надано листи роз`яснення від 01.10.2019 №22-38/49 та від 03.09.2021 №22-38/49 про те, що прилад TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного ручного режиму роботи, прилад також може бути встановлено на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі. Отже, посилання позивача на те, що постанова не є чинною, у зв`язку з тим, що інспектор тримав в руках прилад, являється лише суб`єктивною думкою позивача по справі. При цьому, допустима похибка при вимірюванні швидкості не змінюється незалежно від того, чи фіксування швидкості відбувається в ручному або автоматичному режимі. Зазначають, що інспектори мали всі законні підстави винести постанову, а також розглянути справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення. Оскільки, у визначених законодавством випадках допускається скорочене провадження у справах про адміністративні правопорушення, яке передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених в КУпАП (Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5-рп/2015). Вважають, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованою та законною, а також такою, що не підлягає скасуванню.

Рух справи в суді

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2025 матеріали адміністративної справи передано за підсудністю до Літинського районного суду Вінницької області.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 27.11.2025 провадження у справі відкрито у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, витребувано в Управління патрульної поліції у Вінницькій області відеозапис з місця події, за наслідками якої прийнято оскаржувану постанову.

Розгляд справи

Оскільки, відповідно до вимог ст.262 КАС України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Заходи забезпечення позову та доказів не вживались. Інші процесуальні дії у справі не проводились.

Встановлені судом обставини

Відповідно до постанови серії ЕНА № 6021788 від 26.10.2025 (а.с.4), 26.10.2025 о 15:38:05 (м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 90) водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mersedes-Benz VIANO з номерним знаком НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 76 км/год, чим перевищив швидкість на 26 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCam TC 000542, камери 472310,470763, чим порушив п.12.4 ПДР України. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Згідно наданих Управлінням патрульної поліції у Вінницькій області фотографій та відеозапису із приладу TruCam TC 000542 (а.с.41,44), зафіксовано рух транспортного засобу 26.10.2025 о 15:34:34 в м. Вінниця по вул. Немирівське шосе зі швидкістю 76 км/год. Із вказаних медіа файлів неможливо чітко встановити марку та модель транспортного засобу, номерний знак взагалі не ідентифікується.

Відповідно до повідомлення Управлінням патрульної поліції у Вінницькій області у листі №27258/41/21/4-2024 від 11.12.2025 (а.с.40), у зв`язку із наявною технічною можливістю та спливом строків зберігання, відеозаписи із нагрудних відео реєстраторів надати суду неможливо.

Оцінка суду та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Відповідно до вимог ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч. 1-3,5-6 ст. 121, ст. 121-1, 121-2, ч.1-3 ст. 122, ч.1 ст. 123, ст. 124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

З пояснень позивача, зазначених в позовній заяві, останній категорично заперечує факт вчинення ним зазначеного вище правопорушення, вказуючи на відсутність його вини.

На адресу суду направлено відзив представником відповідача, у якому останній просить відмовити у задоволенні позову. Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 інкримінованого порушення, зокрема відеозапис самого правопорушення останнім суду не подано.

Відповідно до наявного у справі відеозапису та фотографій, приладом TruCam TC зафіксовано рух транспортного засобу 26.10.2025 о 15:34:34, який неможливо ідентифікувати, номерний знак взагалі не видно.

У постанові серії ЕНА № 6021788 від 26.10.2025 зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 26.10.2025 о 15:38:05 в м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, 90, зі швидкістю 76 км/год, однак на наданих відповідачем медіа файлах зафіксовано рух транспортного засобу 26.10.2025 о 15:34:34, тобто наявна різниця в часі у 4 хвилини.

Таким чином, посилання представника відповідача на відеозапис приладу TruCam TC, як доказ здійснення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, не береться судом до уваги, оскільки відеозапис не підтверджує фіксування факту здійснення правопорушення.

Будь-яких інших доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, відповідачем не надано.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на спростування наведених в позові аргументів щодо відсутності самого факту адміністративного правопорушення.

Крім того, суд звертає увагу, на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.04.2018 року по справі №338/1/17, де зазначено, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, без обґрунтування її доказами, передбаченими ст.251 КУпАП, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Поліцейський, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був належним чином кваліфікувати дії позивача та зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростували свідчення позивача, однак такі докази в матеріалах справи відсутні.

В справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Лише наявність усіх ознак адміністративного правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 19.02.2020 року в справі № 204/8036/16-а.

Саме по собі описання адміністративного правопорушення у постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна правова позиція підтримана постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Водночас, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Таким чином, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП не підтверджується належними доказами, а наведені ним обставини під час розгляду справи відповідачем не спростовані.

Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

При таких обставинах та відсутності у справі доказів, котрі би відповідали критеріям належності та допустимості, слід дійти висновку, що у діях позивача відсутній склад зазначеного адміністративного правопорушення, і, як наслідок, про необхідність скасування оскаржуваної постанови із подальшим закриттям провадження у справі про адміністративні правопорушення, на виконання вимог пункту 3 ч.3 ст.286 КАС України, що є обов`язком суду.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Гарсія Руїз проти Іспанії (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому, за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Щодо судових витрат

Відповідно до вимог ч.1 ст. 139 КАС України судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 605,60 грн підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262, 286, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №6021788 від 26.10.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою притягнуто ОСОБА_1 до адмінстративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАІІ, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Вінницькій області Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: вул. Ботанічна, буд.24, м. Вінниця, Вінницького району Вінницької області) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачену ним суму судових витрат в розмірі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, адреса: вул. Ботанічна, б.24, м. Вінниця, Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя : Верещинська Я. С.