Ухвала суду № 133318581, 12.01.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41

_______________

УХВАЛА

12 січня 2026 року м. ХарківСправа № 922/537/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Колесніченко О.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом В.о. керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м. Харків до Харківської міської ради, м. Харків , Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків , Харківської обласної громадської організації "Слобожанський Козацький Округ", м. Харків , фізичної особи Логінової Ольги Євгенівни, м. Харків , фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків про про витребування майна

за участю представників учасників справи:

прокурора - Панової М.С.;

відповідача (ХМР) - не з`явився;

відповідача (УКМПДЕКМ ХМР) - не з`явився;

відповідача (ГО "Слобожанський Козацький Округ") - не з`явився;

відповідача ( ОСОБА_2 ) - Третьякової Н.Ю.;

відповідача (Платонова О.В.) - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

В.о. керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до: 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) Харківської обласної громадської організації "Слобожанський Козацький Округ", 4) фізичної особи ОСОБА_2 , 5) фізичної особи ОСОБА_1 (з урахуванням заяви про зміну предмета позову), в якому просить суд:

- витребувати у ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради 1/2 частку нежитлових будівель літ."Б-1" загальною площею 197,4 кв.м, літ."В-1" загальною площею 83,5 кв.м, літ."Г-1" загальною площею 105,0 кв.м, літ."Д-1" загальною площею 9,0 кв.м, нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2 в літ."Е-1" загальною площею 26,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 ;

- витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради 1/2 частку нежитлових будівель літ."Б-1" загальною площею 197,4 кв.м, літ."В-1" загальною площею 83,5 кв.м, літ."Г-1" загальною площею 105,0 кв.м, літ."Д-1" загальною площею 9,0 кв.м, нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2 в літ."Е-1" загальною площею 26,1 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

- судові витрати покласти на відповідачів та стягнути за такими реквізитами: Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 0901010.

Ухвалою суду від 17.06.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №922/537/22. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

23.10.2023 до суду від представника відповідача ( ОСОБА_2 ) адвоката Третьякової Н.Ю. надійшло клопотання про у справі комплексної судової будівельно-технічної експертизи (вх. № 34348/232 від 13.12.2023).

Відповідач зазначає, що в обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації спірного майна шляхом викупу орендарем. Прокурор наполягає на тому, що рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню у зв`язку з тим, що прийнято з порушенням вимог статті 345 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статей 1, 2, 4, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 11, 182 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Прокурор вважає, що Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж нерухомого майна, що перебуває у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме: Управління комунального майна, має укласти відповідний договір купівлі-продажу, як правило, за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу, а саме у випадку продажу шляхом викупу орендарем об`єктів, які вже перебувають у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. Досудовим розслідуванням встановлено, що у звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, заявці орендаря з проханням надати дозвіл на приватизацію будь-які відомості про такі поліпшення відсутні. А отже, орендарем до органу приватизації не подавались документи, що містять невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації. Підставою для подання позовної заяви є безпідставна впевненість прокурора про те, що Харківською обласною громадською організацією "Слобожанський козацький округ" жодних поліпшень орендованого майна за період перебування об`єкту нерухомого майна в оренді, а саме з 05.05.2004 по 21.09.2016, тобто по день подачі заяви до міської ради для викупу, не здійснено, навіть не зверталось та не отримувало дозволу на такі поліпшення. У теперішніх власників майна Платонова О.В. та Логінова О.Є. відсутня можливість надати до суду документи на підтвердження проведення невід`ємних поліпшень нежитлових приміщень, так як вказані особи не були безпосередніми учасниками викупу спірного майна, особисто поліпшень на момент викупу майна не здійснювали. Для підтвердження проведення невід`ємних поліпшень та їх значення для законного викупу майна має вирішальне значення для законного розгляду справи. Відповідач просить суд призначити по справі комплексну судову будівельно-технічну експертизу, на розгляд якої поставити наступні питання: який перелік та об`єми фактично виконаних будівельних робіт в нежитлових приміщеннях будинку по вул. Ганни (М. Міхновського), 21 в м. Харкові в період з травня 2004 року по листопада 2016 року; яка вартість фактично виконаних робіт в нежитлових приміщеннях будинку по вул. Ганни (М. Міхновського), 21 в м. Харкові в період з травня 2004 року по листопада 2016 року; чи призвели вказані роботи до збільшення вартості об`єкту нерухомості та на скільки; чи є фактично виконані будівельні роботи в нежитлових приміщеннях будинку по вул. Ганни (М. Міхновського), 21 в м. Харкові в період з травня 2004 року по листопада 2016 року невід`ємними поліпшеннями? Проведення судової почеркознавчої експертизи просить доручити Харківському ННЦ «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф. М.С. Бокаріуса» (вул. Золочівська, 8а, м. Харків, Україна, 61177).

12.01.2026 в підготовчому засіданні прокурор проти задоволення клопотання про проведення експертизи заперечував та вказував, що предметом доказування в означеній справі є не додержання законодавчо встановлених норм, які регламентують правовідносини у сфері приватизації, органом приватизації. Для доказування законності проведення самої процедури приватизації не потрібно застосування спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, оскільки усі документи, які б підтверджували факт дотримання відповідачем на час виникнення спірних правовідносин законодавчо встановлених норм, які регламентують правовідносини у сфері приватизації, повинні бути наявні як у самого відповідача, так й в матеріалах приватизаційної справи. Матеріали інвентаризаційної справи не містять доказів звернення орендаря до орендодавця за дозволом для здійснення поліпшень спірного майна, отже, не додержані вимоги законодавства щодо порядку здійснення таких поліпшень.

Представник відповідача (Логінової О.Є.) клопотання про призначення експертизи підтримала та просила суд його задовольнити.

Представник відповідачів Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради в підготовче засідання не з`явився, подав до суду клопотання про проведення судового засідання 12.01.20256 без участі відповідачів.

Суд вважає за можливе вказане клопотання задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов`язком, а обов`язковість явки в судове засідання представника судом Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не визнавалась.

Відповідач ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явився. На виконання ухвали суду від 22.12.2025 у справі № 922/537/22 від Управління з питань осіб, зниклих безвісті за особливих обставин надійшов витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, відповідно до якого ОСОБА_1 зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій).

Суд, розглянувши клопотання про призначення у справі комплексної судової будівельно-технічної експертизи, зазначає таке.

Згідно ч.1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

За положеннями ч.1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно з ч. 3, 5 ст.100 ГПК України ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.1, 3 ст.102 ГПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Згідно з ч.1,2 ст.103 ГПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв`язку з характером досліджень, або якщо об`єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи. У разі якщо суд призначив проведення експертизи експертній установі, керівник такої установи доручає проведення експертизи одному або декільком експертам. Ці експерти надають висновок від свого імені і несуть за нього особисту відповідальність.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно ст. 7 Закону України Про судову експертизу судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 1.2.2. п. 1.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5 (із змінами та доповненнями, внесеними наказами Міністерства юстиції України) основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема: інженерно-технічна: будівельно-технічна експертиза.

Отже, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відтак, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України, Проніна проти України) і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України (заява №61679/00) від 01.06.2006 року, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

За змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на господарський суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Отже, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому, в силу приписів статті 99 ГПК України господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Суд не приймає посилання прокурора, що у даному випадку відсутні підстави для призначення експертизи, зокрема тому, що при здійсненні полішень не додержані вимоги законодавства щодо порядку їх здійснення, оскільки питання додержання або недодерження стороною порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна - буде вирішено судом при розгляді справи по суті під час стадії дослідження доказів по даній справі.

Крім того, суд зауважує, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є четвертими за рахунком власниками спірного майна та не мають можливість надати до суду документи на підтвердження проведення невід`ємних поліпшень нежитлових приміщень в період з травня 2004 року по листопада 2016 року, так як вказані особи не були безпосередніми учасниками викупу спірного майна, особисто поліпшень на момент викупу майна не здійснювали.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для застосування спеціальних знань щодо встановлення чи є фактично виконані будівельні роботи в нежитлових приміщеннях будинку по АДРЕСА_2 в період з травня 2004 року по листопада 2016 року невід`ємними поліпшеннями.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи. Частиною 3 ст. 228 ГПК України передбачено, що з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу. Згідно п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Зупинення провадження у справі це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Враховуючи викладене, провадження у справі №922/537/22 відповідно до ст. 228 ГПК України підлягає зупиненню на час проведення експертизи.

Суд вважає за доцільне звернутись до судового експерта з пропозицією реалізувати надане йому статтею 13 Закону України Про судову експертизу право щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

Суд попереджає експерта про передбачену кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Витрати по проведенню експертизи суд, з огляду на положення статті 125 ГПК України, покладає на відповідача Фізичну особу Логінову Ольгу Євгенівну, як на заінтересовану сторону, що заявила клопотання про проведення судової експертизи.

Для всебічного, повного встановлення всіх обставин справи, враховуючи наявність законних підстав для призначення судом комплексної судової будівельно-технічної експертизи, суд доходить до висновку про задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 81, 87-89, 98-100, 177, 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ( ОСОБА_2 ) адвоката Третьякової Н.Ю. (вх. № 34348/232 від 13.12.2023) про призначення у справі комплексної судової будівельно-технічної експертизи - задовольнити.

Призначити у справі № 922/537/22 комплексну судову будівельно-технічну експертизу, на розгляд якої поставити наступні питання:

- який перелік та об`єми фактично виконаних будівельних робіт в нежитлових приміщеннях будинку по вул. Ганни (М. Міхновського), 21 в м. Харкові в період з травня 2004 року по листопада 2016 року?

- яка вартість фактично виконаних робіт в нежитлових приміщеннях будинку по вул. Ганни (М. Міхновського), 21 в м. Харкові в період з травня 2004 року по листопада 2016 року?

- чи призвели вказані роботи до збільшення вартості об`єкту нерухомості та на скільки?

- чи є фактично виконані будівельні роботи в нежитлових приміщеннях будинку по вул. Ганни (М. Міхновського), 21 в м. Харкові в період з травня 2004 року по листопада 2016 року невід`ємними поліпшеннями?

Доручити проведення експертизи Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (61177, місто Харків, вулиця Золочівська, будинок 8А).

Попередити експерта про передбачену кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

Для проведення експертизи направити експертній установі матеріали справи №922/537/22.

Витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи покласти на відповідача Логінову Ольгу Євгенівну.

Рахунок на оплату витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи, експертній установі направити відповідачу Логіновій Ользі Євгенівні на адресу: ( АДРЕСА_4 ).

Зобов`язати експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу Господарського суду Харківської області разом із матеріалами справи.

Запропонувати судовому експерту реалізувати, надане йому статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

Провадження у справі № 922/537/22 зупинити на період проведення судової експертизи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена, в порядку ст.ст. 255 - 257 ГПК України до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повна ухвала підписана "15" січня 2026 р.

СуддяЛ.В. Шарко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.