Ухвала суду № 133318409, 15.01.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

15.01.2026 Справа № 917/1281/25

м. Полтава

Господарський суд Полтавської області у складі судді Пушка І.І., при секретарі судового засідання Сілаєвій О.Ф., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз» (вх. № 16632 від 23.12.2025) про розстрочку виконання судового рішення від 07.10.2025 у справі №917/1281/25

за позовною заявою Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, майдан Свободи, 5, ДЕРЖПРОМ, 6 під`їзд, 1 поверх, кімната 35, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 22630473

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз», вул. Льва Толстого, 87, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 39581002

про стягнення 400 000,00 грн

представники:

від стягувача (позивача): не з`явився;

від боржника (відповідача): не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.10.2025 у справі № 917/1281/25 позовні вимоги Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лубнигаз» про стягнення 400 000,00 грн задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лубнигаз» штраф у розмірі 200 000,00 грн та пеню у розмірі 200 000,00 грн, а також 4 800,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лубнигаз» на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.10.2025 року у справі № 917/1281/25 залишено без задоволення, а рішення без змін.

23.12.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Полтавської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лубнигаз» (вх. № 16632) від 23.12.2025 про розстрочку виконання судового рішення у справі № 917/1281/25.

Згідно з ухвалою від 24.12.2025 заява призначена до розгляду в судовому засіданні на 15.01.2026.

В заяві боржник просить суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців (до листопада 2026 року) посилаючись на те, що господарську діяльність з постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «Торговий дім «Лубнигаз» проводило лише до лютого 2021 року. Починаючи з 01.02.2021 року ТОВ «Торговий дім «Лубнигаз» втратило зі свого Реєстру постачальника всіх побутових споживачів, відтак, з лютого 2021 року Товариство не отримує дохід від даного виду діяльності, тому можливість сплатити штраф та пеню в загальному розмірі 400 000 гривень одним платежем відсутня. Боржник зазначив що ТОВ «Торговий дім «Лубнигаз» матиме змогу виконувати рішення лише у разі отримання розстрочення його виконання, а накладення арешту на рахунки Товариства не прискорить виконання рішення. В підтвердження скрутного фінансового стану заявник надав Фінансову звітність Товариства станом на 31.12.2024, 30.09.2025.

Стягувач відзиву на заяву не надав.

В призначеному 15.01.2026 судовому засіданні представники боржника та стягувача не з`явилися. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення ухвали суду від 24.12.2025 до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» ЄСІКС учасників справи.

Від боржника надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви на інші час та дату в зв`язку з відрядженням представника.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд не вбачає підстав для задоволення заявленого відповідачем клопотання з огляду на те, що наявних в матеріалах справи доказів є достатнім для розгляду заяви по суті в даному засіданні, окрім цього, ухвалою від 24.12.2025 явка в судове засідання учасників процесу судом обов`язковою не визнавалась.

Відповідно до частини 3 статті 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

При розгляді заяви по суті судом приймаються до уваги наступні обставини.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст.326 ГПК України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 статті 239 ГПК України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення є об`єктивні, непереборні, виняткові обставини, що ускладнюють вчасне виконання рішення.

Відповідно до приписів статей 74, 76-79 ГПК України на заявника покладається обов`язок доведення існування відповідних обставин.

При цьому розстрочення чи відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

В обґрунтування необхідності розстрочення сплати боргу відповідач просить врахувати суд реальні фінансові можливості підприємства.

Як вбачається з Фінансової звітності малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лубнигаз» станом на 31.12.2024, а саме згідно з рядком 2350 Звіту про фінансові результати прибутку (збитку) від господарської діяльності за звітний період становить 1 352,70 тис. грн., що не достатньо для виконання рішення суду. Згідно з рядком 1420 Балансу (Звіту про фінансовий стан) станом на 31.12.2024 непокритий збиток товариства складає 325 902,90 тис. грн.

Фінансова звітність малого підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Лубнигаз» станом на 30.09.2025, а саме рядок 2350, свідчить, зокрема, що фінансові результати прибутку (збитку) від господарської діяльності за звітний період становить 8 351,8 тис. грн., що не достатньо для виконання рішення суду.

Згідно з рядком 1420 Балансу (Звіту про фінансовий стан) станом на 30.09.2025 непокритий збиток товариства складає 325 902,90 тис. грн.

Боржник вказує, що кошти на погашення боргу позивачу будуть сплачуватися з майбутніх доходів ТОВ «ТД «Лубнигаз», наразі одномоментне погашення боргу неможливе з викладених причин.

Також боржник просить суд врахувати, що починаючи з 01.02.2021 року ТОВ «Торговий дім «Лубнигаз» втратило зі свого Реєстру постачальника всіх побутових споживачів, відтак, з лютого 2021 року Товариство не отримує дохід від даного виду діяльності.

Суд не вбачає доказів щодо наміру відповідача ухилитися від виконання рішення суду у справі, а кошти на погашення боргу поступово сплачуватимуться з майбутніх доходів підприємства.

Суд вважає, що в даному конкретному випадку розстрочення виконання рішення суду у справі на умовах, запропонованих відповідачем, не порушує права позивача, з огляду на те, що відповідач приймає на себе зобов`язання регулярних щомісячних платежів, і у випадку невиконання будь-якого з таких платежів примусове виконання рішення суду буде проводитися виконавцем на користь позивача в звичайному режимі.

Отже, за таких обставин суд вважає, що при запропонованому розстроченні сплати боргу і його виконанні буде дотримано баланс інтересів обох сторін спору.

Одночасно заяву про розстрочення сплати боргу слід задовольнити лише частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Судом здійснено перевірку викладеного у наданій до суду заяві про розстрочення виконання рішення у справі № 917/1281/25 розрахунку, та встановлено, що такий розрахунок перевищує однин рік з дня ухвалення рішення Господарського суду Полтавської області.

Так, рішення у справі було прийнято 07.10.2025, тому згідно положень ч. 5 ст. 331 ГПК України річний обмежувальний строк для розстрочення виконання рішення суду з моменту його ухвалення закінчується 07.10.2026 року. З цих підстав відповідач має сплатити останній запропонований ним платіж до 07.10.2026 року, а не до 30 листопада 2026 року як визначено у графіку.

Вказане також узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06 лютого 2025 року у cправі № 904/1060/24, в якій зокрема, зазначено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, вказана норма не вимагає, а господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що розстрочення виконання рішення суду наддасть можливість ефективно виконати рішення суду зберігаючи ресурси для існування підприємства відповідача. При цьому в даному випадку надання розстрочки виконання рішення відповідає збалансованості та інтересам сторін, оскільки забезпечити виконання рішення, а позивач (як стягувач) отримає таке виконання з чітко визначеними строками.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що наведені доводи підтверджують наявності виключних обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, а відтак заява боржника (вх. № 16632 від 23.12.2025) про розстрочення виконання рішення, підлягає задоволенню частково, із встановленням графіку погашення заборгованості.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз» (вх. № 16632 від 23.12.2025) про розстрочку виконання судового рішення від 07.10.2025 у справі №917/1281/25 задовольнити частково.

2. В порядку статті 331 ГПК України, розстрочити виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 07.10.2025 у справі № 917/1281/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лубнигаз» штраф у розмірі 200 000,00 грн та пеню у розмірі 200 000,00 грн рівними частинами строком на 10 місяців із щомісячними платежами до вказаної дати, а саме:

- 30.01.2026 - 40000,00 грн,

- 27.02.2026 - 40000,00 грн,

- 31.03.2026 - 40000,00 грн,

- 30.04.2026 - 40000,00 грн,

- 29.05.2026 - 40000,00 грн,

- 30.06.2026 - 40000,00 грн,

- 31.07.2026 - 40000,00 грн,

- 31.08.2026 - 40000,00 грн,

- 30.09.2026 - 40000,00 грн,

- 07.10.2026 40000,00 грн.

3. В іншій частині вимог в задоволенні заяви у відмовити.

4. Повний текст ухвали складений та підписаний 15.01.2026.

5. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту складення повного тексту ухвали (ст. 235, 255-256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.І. Пушко