Рішення № 133314347, 14.01.2026, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/2109/25

Провадження № 2/368/509/26

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"14" січня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

за участю секретаря Назаренко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», представник позивача Жабченко Тетяна Миколаївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

в с т а н о в и в:

представник позивача просить суд стягнути з із ОСОБА_2 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2024813957 від 15.07.2019р., продукт (POS), у розмірі 10399,5грн.; судовий збір у розмірі 2422.40 грн.; та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., обґрунтовуючи позов наступним.

15.07.2019 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2024813957.

Відповідно до умов кредитного договору, банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором.

Відповідно до п.8-9 ч.1 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.

У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені.

Згідно ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності.

У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб`єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов`язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги.

У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова ВП ВС від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18)).

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України. В

наслідок чого, 20.08.2021 року між АТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» відповідно до чинного законодавства України укладений договір факторингу №20/08/21, згідно якого первісний кредитор Акціонерне товариство «ОТП Банк» відступив на користь нового кредитора ТОВ «Цикл фінанс» права вимоги за кредитним договором № 2024813957 від 15.07.2019 року, продукт (POS), укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Цикл фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою, та становить 10399,5 грн., із яких:

заборгованість по тілу кредиту: 6348,97грн.

заборгованість по відсотках: 1,13грн.

заборгованість по комісії: 4049,4грн.

заборгованість по пені: 0,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. За однією із таких підстав кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.

Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості врегулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Щодо повідомлення про зміну кредитора

Керуючись ст. 512 514, 516 ЦК України та у зв`язку з істотними порушеннями відповідачем умов кредитного договору, відповідно до умов договору факторингу АТ «ОТП Банк» (клієнт) протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту переходу до ТОВ «Цикл Фінанс» (фактора) права вимоги, готує та направляє письмові повідомлення боржникам про відступлення фактору права вимоги.

ТОВ «Цикл Фінанс», який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, направлено повідомлення про відступлення права вимоги від АТ «ОТП Банк» до ТОВ «Цикл Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: «Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.».

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 210/5129/17, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу сторони є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Аналогійний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.

Спосіб захисту свого порушеного права шляхом досудового врегулювання спору не є обов`язковим до правовідносин, що складаються між сторонами, оскільки право особи на звернення до суду передбачено статтею 55 Конституції України, статтями 15,16 Цивільного кодексу України та відповідними нормами Господарського процесуального кодексу.

Даної позиції дотримується Конституційний Суд України, який в своєму рішенні від 09.07.2002 № 15-рп/2002 дав роз`яснення застосування способу захисту свого порушеного права шляхом досудового вирішення спору.

Так, зокрема Конституційний Суд України зазначив, що: можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, утому числі досудового врегулювання спору; обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист; обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Щодо орієнтовного розрахунку судових витрат, ТОВ «Цикл Фінанс» повідомляє суд, що судові витрати позивача складаються виключно зі сплаченого ним судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу, у розмірі 3000,00 грн.

Щодо розміру судового збору. Відповідно до ч.3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. 04.09.2021 в газеті «Голос України» № 168 опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС, яким Вища рада правосуддя повідомила, що відповідно до пункту 2 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.

Так, у вказаному оголошенні відсутні посилання на уведення в дію положень Закону 2147 в частині змін щодо включення у статтю 4 Закону України «Про судовий збір» частини третьої стосовно застосування понижуючого коефіцієнта при поданні до суду документів в електронній формі. Разом з цим порядок набрання чинності наведеним положенням був передбачений у самому Законі 2147, абзацом четвертим § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 якого було визначено, що підпункт «б» підпункту 1 пункту 17 цього розділу вводиться в дію з дня початку функціонування підсистеми (модуля) ЄСІТС, що забезпечує функціонування процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет).

Отже, Законом 2147 був визначений порядок набрання чинності вказаним положенням, що пов`язується із днем початку функціонування підсистеми (модуля) ЄСІТС, яка забезпечує функціонування процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет). Після 04.10.2021 р. при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Щодо витрат на правничу допомогу. Однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відносяться витрати на правничу допомогу. Правила, за якими реалізується ця засада судочинства, розглянула колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду в постанові від 28 вересня 2023 року у справі 686/31892/19, відповідно до якої було зазначено: «якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

У Верховному Суді також погодилися з такими висновками. Там виходили з того, що відповідно до ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1. складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2. часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3. обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4. ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 містяться висновки: «Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено». Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами Верховний Суд.

Постанова суду від 13.03.2025р. у справі № 275/150/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126020988) .

Отже, позивач надає усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника позивача та позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою, причини неявки суд не повідомив. Заяв та клопотань не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно зі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи та з винесення заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

15.07.2019 року між Акціонерним товариством "ОТП Банк " та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2024813957.

Відповідно до умов кредитного договору, банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором.

Відповідно до п.8-9 ч.1 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.

У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені.

Згідно ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Згідно довідки, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 2024813957 від 15.07.2019 року складає 1039,50 грн., яка складається: заборгованість по тілу кредиту 6348,97 грн., заборгованість по відсотках 1,13 грн., заборгованість по комісії 4049,40 грн.

20.08.2021 року між Акціонерним товариством "ОТП Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" укладено договір факторингу № 20/08/21, за яким ТОВ "Цикл Фінанс" набуло право грошової вимоги до боржників, які виникли у клієнта внаслідок невиконання або неналежного виконання боржниками умов кредитного договору, що зазначені в додатку до договору, згідно якого первісний кредитор Акціонерне товариство «ОТП Банк» відступив на користь нового кредитора ТОВ «Цикл фінанс» права вимоги за кредитним договором № 2024813957 від 15.07.2019 року, продукт (POS), укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 ЦК України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити відсотки.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В розумінні Закону України «Про споживче кредитування», в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин, споживче кредитування це правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.

За положеннями ч. 2ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України).

У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заборгованість за кредитним договором виникла на підставі користування відповідачем коштами кредитної лінії, які після вдалого використання відповідач відмовилася повертати чим грубо порушила взяті на себе зобов`язання.

Вказаний розрахунок відповідає умовам укладеного між сторонами договору, підтверджується матеріалами справи. Доказів на його спростування відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Будь-яких відомостей (доказів) на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості у заявленому позивачем розмірі, що виникла внаслідок порушення договірних зобов`язань відповідачем.

При вирішення питання щодо судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Цикл Фінанс» та адвокатом Гулієвою С.А. укладено договір про надання правничої допомоги №43453613/1 від 25.08.2025р. Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) від 20.08.2025р. та Акту 2024813957 до вище вказаного Договору, позивач отримав від адвоката Гулієвою С.А. на загальну вартість в розмірі 3000,00 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлені позивачем витрати в сумі 3000,00 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також принципу справедливості, та за відсутності обґрунтованого клопотання відповідача про зменшення таких витрат, суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу, при цьому підстав для зменшення вказаної суми судом не встановлено.

Також, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись Конституції України, ЦК України, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», представник позивача Жабченко Тетяна Миколаївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Цикл Фінанс» (04112, м. Київ, р-н Шевченківський, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43453613, НОМЕР_2 у АТ «СЕНС БАНК», код банку (МФО) 300346) заборгованість за кредитним договором № 2024813957 від 15.07.2019р., продукт (POS), у розмірі 10 399 (десять тисяч триста дев`яносто дев`ять) грн.. 50 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Цикл Фінанс» (04112, м. Київ, р-н Шевченківський, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43453613, НОМЕР_2 у АТ «СЕНС БАНК», код банку (МФО) 300346) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн..40 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Цикл Фінанс» (04112, м. Київ, р-н Шевченківський, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 43453613, НОМЕР_2 у АТ «СЕНС БАНК», код банку (МФО) 300346) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання до Київської апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14.01.2026 р.

Суддя І.І. Шевченко