Рішення № 133312845, 14.01.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/1141/25

№ провадження 2/624/48/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Кегичівці, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 3244917500-69304 від 28.04.2021 в розмірі 16589,25 грн, з яких: 2500,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14089,25 грн - сума заборгованості за відсотками. Також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що ТОВ "Фінансова компанія «Інкасо фінанс» та ОСОБА_1 уклали договір позики №3244917500-69304 від 28.04.2021.

07.09.2021 між ТОВ Фінансова компанія «Інкасо фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 07-09/21, згідно з яким ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» відступило право вимоги за кредитним договором.

10.01.2023 був укладений договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитним договором.

28.08.2025 укладено договір № 28-08/25 відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги за цим кредитним договором, а тому позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 16589,25 грн.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Не зважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором. З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 04.12.2025 позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 10.12.2025 у справі відкрито провадження, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам було надано час для подання заяв по суті.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 14.01.2026 позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3244917500-69304 від 28.04.2021 та за договором № 555144876019 від 12.04.2021 були роз`єднані. Вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 555144876019 від 12.04.2021 були виділені в окреме самостійне провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, заявив про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Відзив на позов до суду не подала.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Матеріалами справи встановлено, що 28.04.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики №3244917500-69304. Договір укладений в електронній формі та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Згідно з пунктами 2.1.-2.7., 3.2. договору, товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів, за фактичний строк користування кредитом, у порядку встановленому цим договором. Кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту): 2500.00 грн. Строк користування кредитними коштами складає: 18 діб, та починається з 28.04.2021 та закінчується по 16.05.2021(включно). За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити товариству плату згідно графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору (додаток № 1 до цього договору). Плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену у п.п. 2.3. цього договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства. Кредит надається одноразово шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений позичальником при подачі заяви про надання кредиту та зазначений у розділі 10 (реквізити сторін) цього договору.

Відповідно до п. 4.1.2. Договору, у разі виникнення тимчасових фінансових труднощів, або інших обставин, що можуть мати наслідком невиконання та/чи неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором, позичальник має право порушувати, перед кредитором, питання про продовження строку користування кредитними коштами поза межами строку встановленого п.п. 2.3. цього договору, шляхом направлення позикодавцю відповідного звернення (клопотання) через особистий кабінет користувача за допомогою ітс, в порядку та на умовах визначених у п.п. 3.19 цього договору. Згідно з п. 3.19 Договору, сторони домовились, що у випадку настання визначених п.п. 4.1.2. цього договору обставин, заборгованість за цим договором може бути врегульована при відсутності у позичальника непогашеної заборгованості передбаченої п.п. 3.11.1 та п.п. 3.11.2 цього договору у випадку внесення позичальником плати, згідно з п.п. 3.1. - 3.4. Тарифів товариства, за користування коштами, поза межами строку встановленого п.п.2.3. цього договору та за умови задоволення (акцептування) товариством звернення (клопотання) позичальника про врегулювання заборгованості, яке відбувається шляхом прийняття Товариством від Позичальника вказаної оплати.

Відповідно до п. 9.7. Договору, сторони домовились, що після закінчення строку дії цього договору, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України у розмірі передбаченому п.п.9.4. цього Договору та підлягають сплаті не пізніше дня, що слідує за днем відправлення відповідної вимоги позикодавця позичальнику засобами ІТС та/чи на адресу електронної пошти позичальника. Пунктом 9.4. Договору, встановлено, що позичальник сплачує товариству плату за користування кредитом з розрахунку 702 проценти річних.

Відповідно до п. 4.2.7. Договору, позикодавець має право відступити, у будь-який спосіб права вимоги за цим договором будь-якій третій особі, без додаткового повідомлення про це позичальника.

Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 12.09.2025, підприємством 20.08.2020 було укладено з ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» договір на переказ коштів «ФК-П-20/08-08. Відповідно до цього договору підприємством було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 28.04.2021 на суму 2500 грн, маска картки НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості позичальник має заборгованість в розмірі 16589,25 грн, з яких заборгованість за кредитом 2500 грн, заборгованість за процентами 14089,25 грн. Проценти нараховувалися до 23.02.2022. З розрахунку також вбачається, що строк користування кредитом з 19.05.2021 по 29.05.2021 був пролонгований.

07.09.2021 між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №07-09/21.

Відповідно до умов цього договору, правом вимоги право грошової вимоги кредитора до боржників, строк платежу за якою настав та право грошової вимоги, яке виникне в майбутньому щодо погашення заборгованості, яка виникла та виникне на підставі укладених між кредитором та боржниками договорів позики (розділ «Терміни» Договору). Права вимоги вважаються відступленими кредитором та набутими новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників (п. 5.2. Договору).

Сторонами договору 07.09.2021 підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників. Відповідно до Реєстру боржників до нього за №149 включений боржник ОСОБА_1 за договором позики №3244917500-69304, заборгованість становить 3378 грн, з яких: тіло кредиту 2500 грн, проценти 878 грн.

Новий кредитор нарахував заборгованість за процентами за користування кредитом до 23.02.2022 в розмірі 14089,25 грн за процентною ставкою 1,95% в день. Загальний розмір заборгованості 16589,25 грн, з яких: тіло кредиту 2500 грн, 14089,25 грн - проценти.

Відповідно до п. 8.3.4 Договору, новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги.

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023.

Відповідно до умов цього договору кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредита до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору (п.2.1. Договору). Право вимоги - означає всі належні первісному кредитору, права вимоги до боржників за договором кредиту, включаючи всі права грошової вимоги (розділ терміни Договору). Права вимоги вважаються відступленими в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому вигляді (п.5.2. Договору). Новий кредитор має право здійснювати наступні відступлення прав вимоги третім особам (п. 8.3.4. Договору).

Сторонами договору відступлення прав вимоги 10.01.2023 підписано акти прийому-передачі Реєстру боржників в друкованому та в електронному вигляді.

Згідно з Реєстром боржників за №71577 значиться інформація про боржника ОСОБА_1 , кредитний договір №3244917500-69304, заборгованість в розмірі 16589,25 грн.

28.08.2025 ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №28-08/2025.

Відповідно до умов цього договору кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредита до боржників, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього договору (п.2.1. Договору). Право вимоги - означає всі належні первісному кредитору, права вимоги до боржників за договором кредиту, включаючи всі права грошової вимоги (розділ терміни Договору). Права вимоги вважаються відступленими в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому вигляді (п.5.2. Договору).

Сторонами договору відступлення прав вимоги 28.08.2025 підписано акти прийому-передачі Реєстру боржників в друкованому та в електронному вигляді.

Згідно з Реєстром боржників за №165 значиться інформація про боржника ОСОБА_1 , кредитний договір №3244917500-69304, заборгованість в розмірі 16589,25 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Відповідно до ч. 1, ч. 3, ч.ч. 6-8, ч. 12, ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В судовому засіданні судом на підставі належних та допустимих доказів були встановлені факти укладення договору позики, отримання позичальником коштів, невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань щодо повернення позики, сплати процентів. Строк повернення за грошовим зобов`язанням настав. Заявлена сума заборгованості відповідає умовам договору.

Судом встановлено, що нарахована сума заборгованості за процентами фактично включає в себе проценти за користування позикою та проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання передбачені ст. 625 ЦК України. Проценти за ст. 625 ЦК України нараховані відповідно до пунктів 9.4., 9.7. договору позики. Ці проценти нараховані до 23.02.2022, що узгоджується з положеннями п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Отже, заявлена сума заборгованості є доведеною та обґрунтованою, та підлягає стягненню з відповідача.

Щодо права позивача пред`являти свої вимоги до боржника, то суд керується такими положеннями Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно до ст. 512 ЦК України , кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою . Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України , правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

В судовому засіданні встановлено факт передання первісним кредитором ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» права вимоги за грошовим зобов`язанням відповідача правонаступнику ТОВ «Вердикт Капітал», яке передало це право ТОВ «Коллект Центр», яке в свою чергу передало його позивачу ТОВ «Факторинг Партнерс».

За таких обставин, суд доходить висновку про правомірність заявлених позивачем вимог до боржника.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції, позивач за подання позову до суду, у відповідності до положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 гривень, а тому, у зв`язку з задоволенням позову ці витрати підлягають відшкодуванню відповідачем.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з таких положень Закону.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 лютого 2019 року (справа №756/2114/17) зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано документи: копію договору про надання правничої допомоги, копія заявки на надання юридичної допомоги, копію витягу з акту про надання юридичної допомоги.

З наданих документів, судом встановлено, що адвокатом всього витрачено 5 годин роботи, вартість наданої правничої допомоги адвокатом оцінена у 13000 грн. Так, адвокатом витрачено 2 години на вивчення документів, вартість 4000 грн, та 4 години на складання позовної заяви, вартість 12000 грн. Ці послуги надані адвокатом за складання позовної заяви щодо двох кредитних договорів: №3244917500-69304, №555144876019. Оскільки позовні вимоги судом щодо цих кредитних договорів були роз`єднані, то вартість наданих послуг також має бути розподілена відповідно порівно. Отже вартість наданих послуг професійної правничої допомоги за цими позовними вимогами складає 6500 грн.

Суд покладаючи на відповідача відшкодування позивачу понесених витрат на професійну правничу допомогу, враховує принцип співмірності та розумності судових витрат, виходячи з характеру правовідносин, обсягу наданих адвокатом послуг заявнику, складності справи, необхідності процесуальних дій сторони, реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, та доходить висновку, що ці витрати підлягають стягненню розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76-82, 95, 141, 263-268, 280-284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за договором №3244917500-69304 від 28.04.2021 в розмірі 16589 (шістнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» сплачений судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити рішення до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», місцезнаходження за адресою: вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ: 42640371.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Богачова