Вирок № 133312456, 15.01.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/1263/24

Номер провадження по справі 1-кп/387/66/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем судового засідання ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

потерпілої (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121100000190 від 27.05.2024 року по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Помічна Новоукраїнського району Кіровоградської області, жителька АДРЕСА_1 , громадянки України, не одруженої, на утриманні має четверо малолітніх дітей, не працюючої, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувального акту, затвердженого прокурором 17 вересня 2024 року, у травні 2024 року ОСОБА_5 стало відомо, що її колишній співмешканець ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_2 , з яким вона мала надію поновити стосунки, має інтимні стосунки з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою АДРЕСА_3 , у зв`язку з чим у ОСОБА_5 , на грунті ревнощів, виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_8 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел на протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_5 26.05.2024 близько 22:00 год. (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), взяла зі свого будинку кухонний ніж та рукавиці білого кольору з шкірозамінника щоб на її тілі не відобразились сліди вбивства, пішла до домоволодіння ОСОБА_8 , що розташоване по АДРЕСА_3 .

Знаходячись на території вищевказаного домоволодіння ОСОБА_5 покликала господарку будинку ОСОБА_8 та з дозволу останньої зайшла в житло, де впевнившись, що ОСОБА_8 в домоволодінні одна, одягнувши на руки вище вказані рукавиці, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, штовхнула ОСОБА_8 руками в спину, поваливши її на підлогу кімнати, обличчям до підлогу і сівши зверху на потерпілу, тримаючи руками її за коси, почала бити ОСОБА_8 головою об підлогу, нанісши близько 10 (десяти) таких ударів, після чого дістала зі своєї жіночої сумочки кухонний ніж і тримаючи його правою рукою, нанесла ним два удари в спину потерпілій. ОСОБА_8 , обороняючись, повернулась на спину та ОСОБА_5 почала руками стискати її шию і коли ОСОБА_8 перестала чинити опір, вирішила, що позбавила її життя.

ОСОБА_5 , вважаючи, що досягла своєї мети, пішла до виходу з будинку, однак побачила, що ОСОБА_8 підвелась на ноги, діючи з єдиним умислом спрямованим на позбавлення життя потерпілої, ОСОБА_5 повернулась до ОСОБА_8 , і ножем, який тримала в правій руці, умисно нанесла чотири удари в життєво важливу частину тіла людини - шию, в результаті чого з ран почалась сильна кровотеча та потерпіла, пройшовши у сусідню кімнату, впала біля ліжка без ознак життя. ОСОБА_5 , зрозумівши, що позбавила життя ОСОБА_8 , з місця вчинення вбивства зникла.

Згідно висновку судово-медичного експерта на трупі потерпілої ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді ран передньої поверхні шиї (рани №№1, 2, 3, 4) з ушкодженням кровоносних судин цієї ділянки, які супроводжувались масивною зовнішньою кровотечею, а також ділянки спини (рани №5, №6), які проникають у плевральну порожнину з ушкодженням легень, які як у живих осіб мають ознаки тяжких, як небезпечні для життя і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Також у ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця лобної ділянки, ссадна поперекової ділянки та ссадна лівого передпліччя, які як у живих осіб мають ознаки легких.

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 встановлено, що смерть настала внаслідок гострої крововтрати з ушкодженням кровоносних судин шиї, щитовидної залози та легень, яка розвинулась в результаті отриманих ран шиї та спини.

Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_5 скоїла злочин передбачений ч. 1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Правова позиція сторони обвинувачена відображена в обвинувальному акті, з огляду на який прокурор зазначив, що вина обвинуваченої доводиться показами потерпілої, дослідженими в судовому засіданні матеріалами, показами самої обвинуваченої, в яких вона визнала фактичні обставини скоєного нею кримінального правопорушення. Обставини, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України в ході досудового розслідування, встановлені як щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Проте, в ході судового розгляду обвинувачена неодноразово змінювала свою позицію щодо вказаних подій та кваліфікації правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України, тому, в ході судового розгляду, вказану пом`якшуючу обставину сторона обвинувачення не вбачає. За наведеного, прокурор просив визнати винною ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на тринадцять років.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 визнала обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті. Показала, що проживала зі своїм співмешканцем в цивільному шлюбі на протязі двох років. Незадовго до подій, що відбулись у травні 2024 року, вони посварились, проте , вона не полишала надії відновити стосунки та продовжити спільне життя. Числа 24 травня 2024 року колишній чоловік повідомив їй, що ОСОБА_8 має інтимні стосунки з її співмешканцем, та за декілька днів, а саме 25 травня, він показав їй де проживає потерпіла ОСОБА_8 , провівши до її домоволодіння. Біля восьмої години вечора 25 травня вона підійшла до будинку ОСОБА_8 , постукала у вікно, на що вийшла сама ОСОБА_8 , яка була у нетверезому стані, та запросила до будинку, сказавши, що вони відпочивають. В цей час в будинку ОСОБА_8 була «компанія», які вживали алкогольні напої. На запрошення ОСОБА_8 вона відповіла відмовою, сказавши, що це не її рівень. Потім вона повернулась до свого домоволодіння, взяла там кухонний ніж, рукавичка, поклала їх до своєї сумочки та повернулась до будинку ОСОБА_8 . Біля десятої години вечора вона підійшла до будинку ОСОБА_8 , постукала у вікно, на що ОСОБА_8 відчинила двері, при цьому не впізнала її, оскільки зверталась до неї іменами інших жінок. Вказана поведінка ОСОБА_8 її знервувала, при цьому вона запитала у ОСОБА_8 для чого остання влізла в її сім`ю і скидала інтимні фото, на що відповіді не отримала, оскільки між ними почалась бійка. Вона штовхнула потерпілу, і коли та впала, вона взяла її за волосся та декілька разів вдарила її головою об підлогу, потім почала душити за шию. В подальшому дістала ніж зі своєї сумочки та нанесла декілька ударів потерпілій у спину. При цьому зазначила, що рукавички одягнула до того, як зайти до будинку. Їй здалося, що в будинку ще хтось є, і в цей час потерпіла ОСОБА_8 піднялась. Коли вона це побачила, то повернулась до потерпілої та нанесла їй ще декілька ударів в шию, після чого остання пішла в іншу кімнату та впала на ліжко без ознак життя. Потім обвинувачена вийшла з будинку ОСОБА_8 , поклала ніж до своєї сумочки, зняла рукавички, які загубила по дорозі, та пішла в напрямку свого дому, при цьому телефонувала до своєї старшої доньки. Прийшовши додому, ніж заховала біля порогу дому, який на слідчому експерименті дістала. Додала, що якби могла повернути час назад, то такого не вчинила б, кається у вчиненому. В судових дебатах обвинувачена зазначила, що цілком усвідомлює тяжкість вчиненого злочину, дуже шкодує про вчинене та готова нести покарання .

Захисник в судовому засіданні просила суд при постановлені вироку врахувати всі обставини та підстави скоєного злочину. Зважити на те, що обвинувачена є матір`ю і на її утриманні перебуває четверо неповнолітніх дітей, які потребують материнської ласки та уваги. Просила зауважити на те, що такі обставини, як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину мають місце, так як з досліджених доказів видно, що ОСОБА_5 сама видала знаряддя злочину. За наведеного, захисник вважала, що міра покарання має бути мінімальною в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України.

Потерпіла ОСОБА_9 суду показала, що ОСОБА_8 являється її матір`ю. Мати проживала в м. Помічна сама, а вона проживає у м. Кропивницький. Стосунки з мамою були гарні, проте і були суперечки з окремих питань. Про особисте життя мама не розповідала, а її подруги повідомили, що був у мами залицяльник. Останні років три мати працювала в Польщі, додому приїздила раз на три місяці. В лютому чи березні 2024 року мати повернулась з-за кордону додому та їй відомо, що з матір`ю в будинку деякий час проживав військовий, імені якого вона не знає. Проте проживав недовго, оскільки почав її ображати. 27 травня 2024 року о 5 чи 6 годині ранку до неї зателефонувала молодша сестра, яка проживає за кордоном, та сказала, що до неї зателефонував її знайомий, який працює в поліції і повідомив, що виїхав на виклик за місцем проживання матері де сталося вбивство. Потім вона, дізнавшись номер мобільного телефону зазначеного поліцейського, зателефонувала до нього, та він повідомив, що маму вбили. Після чого, вона о восьмій годині ранку вже була в м. Помічна, за місцем проживання матері, де були поліція, слідчі та її сестра. До будинку нікого не пускали, а маму в цей час вже винесли з будинку. Додала, що можливо мати не вела зразковий спосіб життя та час від часу могла вжити алкоголь, проте це не є підставою позбавляти її життя. При визначенні міри покарання просила застосувати до ОСОБА_5 покарання, співмірне тяжкості скоєного злочину без необґрунтованого пом`якшення.

Окрім показань обвинуваченої ОСОБА_5 , її вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 115 КК України у повному обсязі підтверджується сукупністю зібраних доказів, які були досліджені та перевірені судом в судовому засіданні, а саме:

- протоколом огляду місця події від 27.05.2024, проведеного в присутності понятих ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 за участю судово-медичного експерта ОСОБА_12 та ілюстративною фототаблицею до протоколу, згідно якого було оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , та зафіксовано загальний вигляд території домогосподарства, подвір`я, будинку, кімнат. В одній із кімнат виявлено на підлозі під столом труп ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зафіксовано його положення, загальний зовнішній вигляд, виявлені тілесні ушкодження тіла. Серед іншого, виявлено та вилучено: хустку темного кольору зі слідами РБК; виріз з ковдри зі слідами РБК; виріз з простирадла зі слідами РБК; виріз з напірника зі слідами РБК; бюстгальтер білого кольору зі слідами РБК; кофту синього кольору зі слідами РБК; виріз зі слідами РБК з килима в кімнаті №2; змиви зі слідами РБК з підлоги кімнати № 2, кімнати №3, дверної ручки кімнати №4; волосся з долоні поверхні правої кисті трупа; волосся з лівої руки трупа; труси жіночі жовто-білого кольору зі слідами РБК; фрагмент нігтьової пластини; волосся з внутрішньої поверхні правого передпліччя трупа; волосся світлого кольору з поверхні килиму кімнати №2; простирадло зі слідами РБК на дверях підвального приміщення (т.1, а.с. 58-82);

- актом про застосування службової собаки від 27.05.2024, згідно якого старший інспектор-кінолог молодший лейтенант поліції ОСОБА_13 у АДРЕСА_3 зі службовим собакою у складі СОГ на місці вбивства, ознайомившись з обставинами, застосував службового собаку по запаховому сліду від будинку по АДРЕСА_3 , собака добре занюхавши слід вийшла з подвір`я будинку та повернула ліворуч пройшовши 50м., після повернула праворуч в провулок, дійшовши до головної дороги по вул. Гагаріна, після чого повернула ліворуч пройшовши 30 м. та вийшла на вул. Сірка, де було знайдено перчатку зі слідами крові, після чого пішла прямо 100 м. по боковій дорозі дійшовши до сепермаркету "Копілка", де завершила свою роботу (т.1, а.с. 84);

- протоколом огляду місця події від 27.05.2024 проведеного в присутності понятих ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_7 , за участю судово-медичного експерта ОСОБА_12 згідно якого було оглянуто приміщення паталогоанатомічного відділення, що розташоване в КНП "Добровеличківська лікарня" за адресою вул. Артюха, 10, смт. Добровеличківка Новоукраїнського району та виявлено жіночу "нічну" сорочку білого кольору з візерунками верхня частина якої просякла рідиною бурого кольору схожу на кров, пасмо волосся світлого кольору, фрагменти нігтів з правої руки, фрагменти нігтів з лівої руки. Вказані речі були раніше виявлені судово-медичним експертом ОСОБА_12 з трупу ОСОБА_8 (т.1, а.с. 103-105);

- лікарським свідоцтвом про смерть №2191 від 27.05.2024 з якого вбачається, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помела ІНФОРМАЦІЯ_8 , причина смерті: напад з метою вбивства чи нанесення ушкоджень з використанням гострого предмету. До смерті призвело: гостра крововтрата; колото-різані поранення шиї з ушкодженням кровоносних судин (т. 1, а.с. 106);

- протоколом огляду місця події від 27.05.2024 проведеного в присутності понятих ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ілюстративною фототаблицею до протоколу, згідно якого було оглянуто територію проїзної частини перехрестя вулиці Івана Сірка та провулку Кутузова в м. Помічна Новоукраїнського району та на відстані одного метру від паркану домоволодіння розташованого по АДРЕСА_4 виявлено перчатку білого кольору на лицевій поверхні якої маються нашарування речовини бурого кольору (т.1, а.с. 112-116);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.06.2024 за участю підозрюваної ОСОБА_5 , її захисника адвоката ОСОБА_18 за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого ОСОБА_5 розповіла про обставини та події заподіяння смерті ОСОБА_8 , а саме 26.05.2024 року близько 22 години ОСОБА_5 прийшла до домоволодіння ОСОБА_8 за вказаною адресою, постукала у вікно після чого потерпіла відчинила двері. ОСОБА_5 , зайшовши до будинку, штовхнула потерпілу, від чого та впала на підлогу, після чого взяла її за волосся та близько десяти разів вдарила обличчям об підлогу, а потім душила за горло. В подальшому дістала зі своєї сумки заздалегідь приготовленого кухонного ножа, яким нанесла декілька ударів потерпілій в ділянку спини з правої сторони, та їй здалося, що потерпіла вже померла. Надалі пішла до виходу з будинку, а коли обернулась, то побачила, що потерпіла піднялась на ноги. Зрозумівши, що остання не померла, ОСОБА_5 повернулась, і нанесла їй ножем декілька ударів в шию в лівої сторони, після чого потерпіла дійшла до іншої кімнати, де впала. Надалі ОСОБА_5 відтворила рух з місця події, зазначила, що перчатки в яких вона була одягнена під час вбивства, втратила по ходу руху. Прийшовши до власного домоволодіння, біля порогу вхідних дверей, в землю забила ніж, яким було вчинено вбивство. Зазначений предмет було виявлено на місці, вказаному ОСОБА_5 (т.1, а.с. 126-129);

- протоколом огляду місця події від 11.06.2024 проведеного в присутності понятих ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_12 , та ілюстративною фототаблицею до протоколу, згідно якого було оглянуто прибудинкову територію , розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , біля вхідних дверей квартири АДРЕСА_6 . Під час огляду виявлено та вилучено кухонний ніж з дерев`яним руків`ям, молоток з дерев`яним руків`ям (т.1, а.с. 130-136);

- протоколом огляду місця події від 11.06.2024 проведеного в присутності понятих ОСОБА_21 від 08.01.2003 р.н., ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_13 , та ілюстративною фототаблицею до протоколу, згідно якого було оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Під час огляду виявлено та вилучено: кросівки жіночі чорного кольору; утеплений жилет коричневого кольору; жіночу сумку білого кольору зі слідами РБК; джинси синього кольору; виріз із занавіски між кімнатами №1 та №2 зі слідами РБК; два вирізи із занавіски на вхідних дверях зі слідами РБК; бюстгальтер темного кольору; два змиви з РБК зі стіни біля плити пічного опалення (т.1, а.с. 138-155);

- висновком експерта № 41 від 26.06.2024 судово-медичної експертизи, згідно якого в результаті проведеної судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 1964 року народження виявлено тілесне ушкодження у вигляді ран передньої поверхні шиї (рани №1, №2, №3, №4) з ушкодженням кровоносних судин цієї ділянки, які супроводжувались масивною зовнішньою кровотечею, а також ран ділянки спини (рани №5, №6), які проникають у плевральну порожнину з ушкодженням легень, які як у живих осіб мають ознаки тяжких як небезпечні для життя і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Також у ОСОБА_8 виявлено тілесне ушкодження у вигляді синця лобної ділянки, ссадна поперекової ділянки та ссадна лівого передпліччя, які як у живих осіб мають ознаки легких. Враховуючи щілиноподібну форму вищевказаних ран, їх рівні краї та загострені кінці, відсутність дефекту тканини, продовження їх у раневі канали (рани №5 та №6), що мають напрямок ззаду наперед та дещо знизу вверх, експерт вважає, що вони утворились від дії предмету з вираженими колюче-ріжучими властивостями (він не менше 6-ти травматичних дій). Тілесні ушкодження у вигляді синця лобної ділянки та ссадна лівого передпліччя утворились від дії твердих тупих предметів. Смерть ОСОБА_8 1964 року народження, наступила від гострої крововтрати з ушкодженням кровоносних судин шиї, щитовидної залози та легень, яка розвинулась внаслідок отриманих ран шиї та спини. Враховуючи ступень вираженості ранніх трупних явищ (повне охолодження тіла, добре виражене трупне заклякання, трупні плями зникають і відновлюють зображення через 5 хв., відсутність явищ гниття) експерт вважає, що давність настання смерті ОСОБА_8 1964 року народження може відповідати 10-12 годинам до моменту дослідження трупа, яке проводилось 27.05.2024 об 11 год. 00 хв.. Слідів характерних для боротьби, самооборони чи падіння з висоти власного зросту, а також слідів волочіння на трупі ОСОБА_8 не виявлено. Беручи до уваги локалізацію та характер вищевказаних ушкоджень, експерт вважає, що положення потерпілої до нападника та й власне до травмуючого засобу, та нападника до потерпілої, могло бути різним, та змінюватися у ході нанесення нападником тілесних ушкоджень. Враховуючи марфологічний характер виявлених на тілі потерпілої тілесних ушкоджень, а саме наявність ран шиї та спини з пошкодженням кровоносних судин, щитовидної залози та легень, експерт вважає, що остання після отримання вищевказаних тілесних ушкоджень, могла жити деякий проміжок часу, і мала можливість здійснювати активні дії, та по мірі наростання крововтрати ця можливість втрачалась. При судово-токсилогічному дослідженні крові з трупу ОСОБА_8 виявлено етиловий спирт у кількості 2,00 %о, що як у живих відповідає алкогольному сп`янінню середнього ступеня (т.2, а.с. 60-62);

- висновком експерта № СЕ-19/112-24/7456-Бд від 10.06.2024 судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого в результаті проведених досліджень виявлено генетичні ознаки зразка групи крові трупа ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено генетичні ознаки зразки букального епітелію свідка ОСОБА_23 ІНФОРМАЦІЯ_14 . На наданій на дослідження, а саме на лицьовій поверхні перчатки білого кольору (об`єкт №3) виявлено сліди крові; зворотній поверхні перчатки білого кольору (об`єкт №4) виявлено клітини з ядра. Встановлено генетичні ознаки слідів крові, виявлених на лицьовій поверхні перчатки білого кольору (об`єкт №3); встановлено генетичні ознаки клітин, виявлених на зворотній поверхні перчатки білого кольору. (об`єкт №4) Генетичні ознаки слідів крові, виявлені на лицьовій поверхні перчатки білого кольору (об`єкт №3) збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_8 , та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію свідка ОСОБА_23 .. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених в об`єкті №3 та у зразку крові трупа ОСОБА_8 складає 7,86 х 10-31. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, трапляється не частіше ніж у 1 з 1,27 х 10-30 осіб. Походження слідів крові, виявлених на лицьовій поверхні перчатки білого кольору (об`єкт №3) від свідка ОСОБА_23 , виключається. Генетичні ознаки клітин, виявлених на зворотній поверхні перчатки білого кольору (об`єкт №4), є змішаними, придатними для ідентифікації лише за домінуючим ДНК-профілем, який не збігається з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_8 та зразка букального епітелію свідка ОСОБА_23 , і належить невстановленій особі жіночої генетичної статі. Походження клітин, генетичні ознаки яких домінують серед змішаних генетичних ознак, виявлених на зворотній поверхні перчатки білого кольору (об`єкт №4) від ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_23 , виключається (т.2, а.с.63-78);

- висновком експерта № 483 від 18.07.2024 судово-медичної експертизи, згідно якого на взутті (жіночих кросівках чорного кольору), вилучених під час огляду місця події, в деяких пошукових об`єктах знайдена кров людини (об`єкти №№8, 18,19). В решті пошукових об`єктів сліди крові людини не знайдено (об`єкти №№1-7, 9-17, 20). На бюстгальтері ніяких слідів, схожих на кров`яні, не виявлено (т.2, а.с. 79, 80);

- висновком експерта №СЕ-19/112-24/8547-БД від 05.08.2024 судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого на наданому на дослідження вирізі "1" із занавіски на вхідних дверях (об`єкт №2), виявлено сліди крові, встановлено їх генетичні ознаки, які є змішаними та для подальшої ідентифікації непридатні. На наданих на дослідження змиві РБК зі стіни біля плити пічного опалення та вирізі "2" із занавіски на вхідних дверях, слідів крові не виявлено (т.2, а.с. 81-90);

- висновком експерта №СЕ-19/112-24/8555-БД від 31.07.2024 судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого на наданих на дослідження кухонному ножі з дерев`яним руків`ям (об`єкти №№1,2) та на молотку з дерев`яним руків`ям (об`єкти №№3,4), виявлено поодинокі клітини з ядрами, слідів крові не виявлено. Генетичні ознаки клітин, виявлених на кухонному ножі з дерев`яним руків`ям (об`єкти №№1,2) та на молотку з дерев`яним руків`ям (об`єкти №№3,4) не встановлювали у зв`язку з надзвичайно низьким вмістом (або відсутністю) ДНК в даному об`єкті, якого недостатньо для проведення ідентифікаційного аналізу наявними методами (т.2, а.с. 91-99);

- висновком експерта №СЕ-19/112-24/8550-БД від 06.08.2024 судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого на наданих на дослідження жіночій сумці білого кольору (об`єкт №2) та джинсах синього кольору (об`єкт №4), виявлено поодинокі клітини з ядрами, слідів крові людини не виявлено (об`єкти №№ 1та 3). Встановлено генетичні ознаки клітин, виявлених на джинсах синього кольору (об`єкт №4), які є змішаними та для подальшої ідентифікації непридатні. Генетичні ознаки клітин, виявлених на жіночій сумці білого кольору (об`єкт №2), не встановлено у зв`язку з недостатньою кількістю ДНК у даному об`єкті (т.2, а.с. 100-112);

- висновком експерта №СЕ-19/112-24/8551-БД від 31.07.2024 судової молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого встановлено генетичні ознаки букального епітелію підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (об`єкт №1). Генетичні ознаки, що домінують серед змішаних генетичних ознак, виявлених на зворотній поверхні перчатки білого кольору (об`єкт №4 згідно висновку експерта Кіровоградського НДЕКЦ МВС від 10.06.2024 №СЕ-19/112-24/7456-БД), збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваної ОСОБА_5 (об`єкт №1) (т.2, а.с. 113-120);

- висновком експерта №138 від 10.09.2024 судово-медичної експертизи, згідно якого ознайомившись з протоколом проведення слідчого експерименту від 11.06.2024 за участі підозрюваної ОСОБА_5 1980 р.н. та копією висновку експерта №41 від 26.06.2024, експерт вважає, що локалізація та механізм утворення виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень не протирічить показам, викладеними підозрюваною у протоколі проведення слідчого експерименту (окрім показів за удари у ділянку живота): "коли потерпіла ОСОБА_8 та підозрювана ОСОБА_5 зайшли в кімнати будинку, ОСОБА_5 пояснила, пряма мова: "я турнула її руками в спину, вона впала, я сіла їй на спину, схопила руками за волосся та почала бити її головою об підлогу, так била біля 10 разів, потім взявши ніж в праву руку нанесла ОСОБА_24 удар, можливо два в ліву половину спини Кондратюк, точно місце нанесення ударів не пам`ятаю... Також я згадала, що спочатку, до нанесення цих ударів я руками душила ОСОБА_24 , яка під час боротьби зі мною перевернулась на спину, я здавлювала їй шию руками і поки ОСОБА_24 не розкинула руки в сторони, я вирішила, що вбила її, а потім пам`ятаю, що ОСОБА_24 вже якимось чином лежала на животі і тоді я нанесла їй два вище вказані удари в спину... Я, виходячи з будинку обернулась та побачила, що ОСОБА_24 підвелась на ноги та йде в мій бік, я сказала, ну ти і живуча тварь, і підійшовши до неї , тримаючи у правій руці ніж, вже точно не пам`ятаю, але здається нанесла декілька ударів, скільки не пам`ятаю, в тулуб ОСОБА_24 десь в ліву сторону живота. Далі я не пам`ятаю де саме, але пам`ятаю, що порізала їй горлянку, ріжучи ножем зліва на право та з права на ліво по шиї..." На уточнюючі запитання слідчого ОСОБА_5 пояснила, що по шиї нанесла три-чотири удари, як ріжучого характеру, так і колоті. При цьому показала, що колоті удари наносила в ліву сторону шиї ОСОБА_24 , а різані наносила по шиї з права на ліво. Більше тілесних ушкоджень не спричинала..." (т.3, а.с. 2,3);

- висновком експерта №86 від 26.07.2024 судово-медичної експертизи, згідно якого, для проведення судово-медичної експертизи надано три клапті шкіри з ділянки шиї зліва спереду, з ділянки спини зліва в проекції 6 ребра зліва по лопатковій лінії та з ділянки спини справа між 5 і 6 ребром по прихребтовій лінії грудної клітки зліва трупа ОСОБА_8 . На клапті шкіри з ділянки шиї зліва спереду виявлено комплекс ушкоджень у вигляді п`яти ран та поверхневих надрізів і насічок, які утворилися від травмувального впливу предмета, що володіє ріжучими властивостями та має слабо заточений або середньої гостроти ушкоджувальний край. Ушкодження на клапті шкірки шиї є результатом не менше п`яти впливів предмета вказаних вище властивостей. На клаптях шкіри з ділянки спини зліва в проекції 6 ребра зліва по лопатковій лінії та з ділянки спини справа між 5 і 6 ребром по прихребтовій лінії грудної клітки зліва виявлено по одному ушкодженню у вигляді ран. Вони за характером є колото-різаними ушкодженнями. Рани утворилися в результаті дворазового травмувального впливу плоского одногострого колюче-ріжучого предмета клинкового типу, з обухом незначної чи помірної товщини - до 0,2 см., з помірно або слабо вираженими ребрами та з найбільшою шириною зануреної частини клинка орієнтовно в межах 2,0-2,2 см. В момент спричинення ушкодження клинок був орієнтований майже вертикально, обухом-вверх, лезом-вниз, з зануренням його майже прямовисно до поверхні шкіри(т.3, а.с. 22-35);

- висновком експерта №121 від 14.11.2024 судово-медичної експертизи, згідно якого, можливість спричинення ушкоджень не виключається на клаптях шкіри трупа ОСОБА_8 з ділянок спини зліва в проекції 6 ребра по лопатковій лінії та з ділянки спини справа між 5 і 6 ребром по прихребтовій лінії та клапті шкіри з ділянки шиї одним предметом різними його частинами. Ушкодження на клаптях шкіри трупа ОСОБА_8 з ділянок спини зліва в проекції 6 ребра зліва по лопатковій лінії та з ділянки спини справа між 5 і 6 ребром по прихребтовій лінії могли бути спричинені клинком наданого кухонного ножа або іншого предмета з подібними конструктивними особливостями клинка. Ушкодження на клапті шкіри з ділянки шиї могли бути спричинені гострою крайкою внаслідок розсікаючої дії предмета, в тому числі гострою крайкою наданого кухонного ножа (т.3, а.с. 36-54).

Також в судовому засіданні судом досліджено низку постанов слідчого про визнання речовими доказами, а саме: постанова від 27.05.2024 (т.1, а.с. 85,86); постанова від 28.05.2024 (т.1, а.с. 102); постанова від 28.05.2024 (т.1, а.с. 107); постанова від 27.05.2024 (т.1, а.с. 117); постанова від 12.06.2024 (т.1, а.с. 122, 123); постанова від 11.06.2024 (т.1, а.с. 125); постанова від 12.06.2024 (т.1, а.с. 156, 157); постанова від 12.06.2024 (т.1, а.с. 158, 159); постанова від 23.07.2024 (т.1, а.с. 172).

Від допиту свідків обвинувачення прокурор відмовився, оскільки обвинуваченою не оспорюються обставини подій відображені в обвинувальному акті, та зазначені свідки не були очевидцями цих подій, і така відмова прийнята судом.

Крім цього в матеріалах справи міститься протокол огляду місця події від 28.05.2024 відповідно до якого було оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_7 за місцем проживання ОСОБА_23 та постанова про визнання речовими доказами від 28.05.2024 виявлених та вилучених під час зазначеного огляду місця події (т.1, а.с. 89-102), однак дані докази не містять інформації, яка б підтверджувала або спростовувала винуватість ОСОБА_5 , а тому суд вважає за можливе не посилатися на зазначені докази у справі та не аналізувати їх.

Посилання захисника обвинуваченої на недопустимість доказу - протоколу огляду місця події від 27.05.2024 з огляду на його нечитабельність, судом відхиляються, так як судом, в судовому засіданні 13.01.2025 досліджено та зачитано повний текст зазначеного протоколу (журнал судового засідання в режимі відеоконференції №3872317, т.2, а.с. 129-135).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, що в тому числі закріплено положеннями ч. 5 ст. 9 КПК України щодо застосування кримінального процесуального законодавства України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, як один з принципів законності, визначених серед інших засадами кримінального провадження.

Так, у справі «Барбера, Мессегу і Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року (п.146) Євпропейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barbera, MesseguandJabardov.Spain, judgmentofDecember 1998, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Аналогічне відображення принципів презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини міститься і в положеннях ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України.

Зокрема, відповідно до положень ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з вимогами ч. 4 даної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 18 КПК України жодна особа не може бути примушена визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушена давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

У відповідності до вимог ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч. 2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Частина 2 статті 9 КПК України вказує, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Окрім того, суд, вважає за необхідне зазначити, що безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинуваченого, потерпілого, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з`ясування обставин кримінального провадження та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у частині 1 статті 94 КПК України, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження. Оцінюючи вищевказані досліджені судом докази по кримінальному провадженню, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв`язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку.

За результатами аналізу доказів, суд приходить до висновку про те, що надані стороною обвинувачення та досліджені в судовому засіданні докази, є належними і допустимими і стороною захисту не спростовані, порушення норм КПК України при зборі даних доказів не було встановлено. Порушення права на захист обвинуваченої на досудовому розслідуванні у судовому засіданні не встановлено.

Тому, суд в основу доведеності вини обвинуваченої у пред`явленому обвинуваченні покладає не тільки показання обвинуваченої, а також всі зазначені докази, які детально досліджені в судовому засіданні в їх сукупності, які не містять логічних протиріч, підтверджують викладені фактичні обставини вчинення обвинуваченою протиправних дій, в яких її обвинувачують.

Стосовно правової кваліфікації дій обвинуваченої саме за ч. 1 ст. 115 КК України умисного вбивства, з якою не погоджувалася обвинувачена, вважаючи, що її дії повинні кваліфікуватись як вбивство у стані сильного душевного хвилювання, тобто за ст. 116 КК України, суд зазначає наступне.

Відповідальність за ст. 116 КК України настає за умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хвилювання, зумовленому жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого.

Суб`єктивна сторона складу цього злочину характеризується особливим емоційним станом суб`єкта його сильним душевним хвилюванням, а умисел на позбавлення життя потерпілого виникає раптово і реалізується негайно.

Сильним душевним хвилюванням (фізіологічним афектом) є раптовий емоційний процес, викликаний поведінкою потерпілого, що протікає швидко та бурхливо, і певною мірою знижує здатність особи усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Таким, що виник раптово, визнається стан сильного душевного хвилювання, процес виникнення і протікання якого характеризується неочікуваністю, миттєвістю, бурхливістю, швидкоплинністю.

Станом сильного душевного хвилювання вважають стан, який має кримінально-правове значення, оскільки особа значною мірою втрачає здатність усвідомлювати власні діяння та (або) керувати ними.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою юридичної кваліфікації дій винуватця за ст. 116 КК України є не вчинення умисного вбивства в стані фізіологічного афекту, що є суто медичним, психолого-психіатричним критерієм, а в стані сильного душевного хвилювання, що є критерієм кримінально-правовим, за яким кваліфікація дій винного за вказаною статтею можлива лише у разі, якщо стан сильного душевного хвилювання раптово виник внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого. При цьому, встановлення фактичних даних, які б свідчили про наявність обставин, передбачених ст. 116 КК України, і які могли б викликати у винного стан сильного душевного хвилювання, є компетенцією суду.

З показань обвинуваченої ОСОБА_5 , наданих у суді, судом встановлено, що остання 26.05.2024 біля восьмої години вечора прийшла до домоволодіння потерпілої ОСОБА_8 з метою розмови з приводу інтимних стосунків потерпілої з колишнім співмешканцем обвинуваченої. Побачивши потерпілу ОСОБА_8 у нетверезому стані, в якої на той час в будинку відпочивала "компанія", обвинувачена, так і не з`ясувавши стосунки, пішла до свого будинку, де покупала своїх дітей, сказала їм лягати спати, взяла рукавички, ніж, поклала їх до своєї сумки, та біля десятої години вечора знову пішла до будинку потерпілої ОСОБА_8 .. На запитання прокурора, з якою метою остання взяла ніж, рукавички та пішла до будинку потерпілої, обвинувачена ОСОБА_5 відповіла, пряма мова: "... мабуть, щоб розібратись з нею..." . При цьому обвинувачена ОСОБА_5 стверджувала, що стан сильного душевного хвилювання виник у неї на фоні ревнощів, оскільки вона, не зважаючи на те, що розійшлась зі своїм співмешканцем, бажала поновити з ним стосунки та жити однією сім`єю так як мала до нього сильні почуття, а потерпіла ОСОБА_8 вмішалась в їхню сім`ю.

Згідно протоколу слідчого експерименту від 11.06.2024, за участю обвинуваченої ОСОБА_5 , остання підтвердила, що 26.05.2024 року близько 22 години прийшла будинку потерпілої ОСОБА_8 та постукала у вікно після чого потерпіла відчинила двері. ОСОБА_5 , зайшовши до будинку, штовхнула потерпілу, від чого та впала на підлогу, після чого взяла її за волосся та близько десяти разів вдарила обличчям об підлогу, а потім душила за горло. В подальшому дістала зі своєї сумки заздалегідь приготовленого кухонного ножа, яким нанесла декілька ударів потерпілій в ділянку спини з правої сторони, та їй здалося, що потерпіла вже померла. Надалі пішла до виходу з будинку, а коли обернулась, то побачила, що потерпіла піднялась на ноги. Зрозумівши, що остання не померла, ОСОБА_5 повернулась, і нанесла їй ножем декілька ударів в шию в лівої сторони, після чого потерпіла дійшла до іншої кімнати, де впала.

Відповідно до висновку експерта № 41 від від 26.06.2024 судово-медичної експертизи трупа потерпілої ОСОБА_8 , слідує, що ОСОБА_5 нанесла потерпілій ОСОБА_8 не менше чотирьох травматичних впливів в передню поверхню шиї з ушкодженням кровоносних судин цієї ділянки, два травматичні впливи в ділянку спини, з одночасним пораненням легень, які, в сукупності викликали велику крововтрату у ОСОБА_8 від чого остання померла.

За таких обставин, суд, при вирішенні питання щодо кваліфікації діяння ОСОБА_5 , враховуючи характер, послідовність, рішучість дій обвинуваченої, яка умисно, з достатньою силою завдала не менше шести травматичних впливів, використовуючи знаряддя злочину - ніж, локалізацію поранення та механізм його спричинення, а саме нанесення ударів ножем в життєво важливі органи, дійшов до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При цьому, обставини та підстави, за яких обвинувачена спричинила вбивство ОСОБА_8 не підтверджують стан сильного душевного хвилювання. Будь-які дані, які б доводили протилежне в матеріалах кримінального провадження відсутні, а стороною захисту не надано.

Таким чином, аналізуючи викладені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст.115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, доведена.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справах про злочини проти життя та здоров`я особи» від 01.04.1994 року про призначенні покарання винним особам у здійснені вказаних злочинів судам необхідно безукірно виконувати вимоги закону про індивідуалізації покарання, не допускаючи застосування безпідставно м`яких мір покарання, і особливо за умисні вбивства та умисні тяжкі тілесні ушкодження. Призначаючи покарання, суди повинні враховувати характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, сукупність усіх обставин конкретного діяння (форму вини, мотив, засіб, стадію здійснення злочину, тяжкість наслідків, наявність в діях кваліфікаційних ознак), данні, які характеризують особу винного, обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якої людини, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.ст. 3, 27 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави захищати життя людини.

У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3 - визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу засудженого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку, його матеріальний стан.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд, згідно з вимогами ст.ст. 65-67 КПК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу винної, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України є особливо тяжким злочином.

Що стосується щирого каяття обвинуваченої, про яке вона наголошувала в судовому засіданні, суд зважає на наступне.

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у справі № 759/7784/15-к у своєму рішенні від 22 березня 2018 року роз`яснив, що щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Визнання обставини такою, що пом`якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку.

Щире каяття - це обставина, яка відображає психічний стан особи, котра вчинила злочин. Каяття передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї злочинної поведінки, усвідомлення вини, почуття сорому, докорів сумління. Тобто щире каяття - це передусім морально-психологічне явище, яке виявляється у самозасудженні особою вчиненого нею злочину, його наслідків, прагненні усунути заподіяну шкоду та рішенні особи більше не вчиняти злочинів. Такий психічний стан особи може свідчити про позитивну перебудову свідомості особи та втрату або зниження ступеня її суспільної небезпечності, про реальну можливість виправлення цієї особи. Виходячи із змісту терміна «щире каяття», для визнання наявності у справі даної обставини, яка пом`якшує покарання, суду необхідно встановити щирість висловлювань особи про те, що вона шкодує про вчинене, засуджує свою поведінку та бажає виправитися. Для цього щире каяття, як внутрішнє переживання особи, повинно віднайти свій зовнішній прояв. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує фактичні обставини вчиненого злочину, визнає свою вину частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.

В судовому засіданні обвинувачена визнала себе винуватою у пред`явленому обвинуваченні, проте вказала, що вбивати потерпілу намірів не мала. Поряд з цим зазначила, що у разі, якби потерпіла ОСОБА_8 не вела такий спосіб життя, не вмішалась у її сім`ю, такого б не було. Таке визнання вини обвинуваченою і її поведінка в судовому засіданні не свідчить про її повне визнання вини у вчиненні злочину та не свідчить про її розкаяння. Таким чином, обвинувачена хоч і зазначає про щире каяття та виявляє готовність понести покарання, однак суд такого каяття не вбачає.

На думку суду, щире каяття обвинуваченої ОСОБА_5 є сумнівним, не доведеним і вказану обставину не можна враховувати при призначенні покарання як обставину, що його пом`якшує.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, які пом`якшують покарання обвинуваченої є активне сприяння розкриттю злочину. Дана обставина знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України, при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Обвинувачена ОСОБА_5 раніше не судима, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні четверо неповнолітніх дітей 2008, 2013, 2015 та 2016 років народження, виховує їх самостійно. У своїй сукупності, наведені дані визнаються судом як окремі, пом`якшуючи покарання обвинуваченої.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Обираючи вид та строк покарання обвинуваченій, суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до особливо тяжкого відповідно до ст.12 КК України, його суспільну небезпечність, внаслідок якого було завдано смерть особі, наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , відсутність обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої, думку потерпілої, яка просила призначити покарання співмірне тяжкості скоєного злочину без необґрунтованого пом`якшення, а також те, що покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку призначити обвинуваченій покарання в межах санкції інкримінованого їй злочину за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, з огляду на вищезазначені фактичні обставини вчинення злочину, суд не вбачає.

Строк відбування покарання обвинуваченій необхідно рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 23.07.2024 застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який було неодноразово продовжено в ході судового розгляду кримінального провадження.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 необхідно залишити попередній - тримання під вартою.

Окрім того, суд зараховує в строк відбування покарання обвинуваченої термін з дня її затримання та її перебування під вартою у відповідності до вимог ч. 5 ст.72 КК України із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України судові витрати, пов`язані із проведенням експертиз, суд покладає на обвинувачену.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід застосований відносно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 строк попереднього ув`язнення з 23.07.2024 до дня набрання вироком законної сили у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави:

30 302,66 (тридцять тисяч триста дві гривні 66 копійок) витрат за проведення біологічних експертиз;

3029,12 (три тисячі двадцять дев`ять гривень дванадцять копійок) витрат за проведення трасологічної експертизи.

Речові докази:

-хустка темного кольору з РБК, виріз з ковдри з РБК, виріз з простирадла з РБК, виріз з наволочки з РБК, виріз з напірника з РБК, бюстгальтер білого кольору з РБК, кофта синього кольору з РБК, виріз з РБК з килиму кімнати №2, змив з РБК з підлоги кімнати №3, змив з дверної ручки кімнати №4, змив з дверей кімнати №4, один недопалок з кімнати №3, волосся з долонею поверхні правої кисті трупа, волосся з лівої руки трупа, труси жіночі жовто-білого кольору, фрагмент нігтьової пластини з кімнати №2, волосся з внутрішньої поверхні правого передпліччя трупа, змив РБК з підлоги кімнати №2, змив РБК з підлоги кімнати №2, волосся світлого кольору з поверхні килиму кімнати №2, 8 недопалків в смітті кімнати №6, 7 недопалків на подвір`ї, простирадло з РБК на дверях підвального приміщення, 8 липких стрічок з папілярними візерунками, резинка для волосся чорного кольору, дві обгортки від цукерок «Ромашка» та «Пташине молоко», змив з РБК зі стіни з права від входу з веранди, фрагмент картонної коробки з плямами РБК, змив РБК зі стіни коридору (ванна), змив РБК з дверей, змив РБК з дверей (ванна), виріз душової шторки зі слідами РБК, змив РБК з рами дверей коридору, 4 зрізи з куща троянди з подвір`я домоволодіння, жіноча сорочка білого кольору з візерунками, пасмо волосся світлого кольору, фрагмент нігтів з лівої та правої руки трупа, бюстгальтер темного кольору, два вирізи із занавіски вхідних дверей зі слідами РБК, жіноча сумка білого кольору зі слідами РБК, виріз із занавіски між кімнатами №1 та №2 зі слідами РБК, два змиви з РБК зі стіни біля плити пічного опалення, два аплікатора із зразками букального епітелію ОСОБА_5 , кухонний ніж з дерев`яним руків`ям - після набрання вироком законної сили знищити;

-одна сережка з металу жовтого кольору, одна сережка з металу сірого кольору, кухонний ніж з груби пічного опалення, 4 ножі та 1 фрагмент (лезо) з кухонної тумбочки, 6 ножів та 1 лезо біля холодильника, кухонний ніж з тумбочки - після набрання вироком законної сили повернути потерпілій;

-шкарпетки зеленого кольору, куртка зеленого кольору, рушник світлого кольору, рушник з візерунком білого кольору, рушник білого кольору, 4 ножі в приміщенні кухні, 3 ножі з кімнати №2, футболка помаранчевого кольору, 1 ніж в чохлі «grand way», камуфльована рубашка, камуфльовані штани, камуфльовані панама, картуз та берци - після набрання вироком законної сили повернути свідку ОСОБА_23 ;

-мобільний телефон «Redmi 8» ІМЕІ: 1: НОМЕР_1 ; 2: НОМЕР_2 із сім-картою НОМЕР_3 , який передано під схорону розписку власнику ОСОБА_5 - після набрання вироком законної сили залишити обвинуваченій;

-молоток з дерев`яним руків`ям, джинси синього кольору, утеплений жилет коричневого кольору, кросівки чорного кольору - після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_5 ;

-два оптичні диски «СD-R», реєстраційний №09464 та реєстраційний №14520 з файлами електронних з`єднань абонентів за номерами базових станцій від ПрАТ «ВФ Водафон» та ПрАТ «Київстар» відповідно, залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_25