Рішення № 133308209, 13.01.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1639/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Теребовля цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 100795184 від 31.03.2021 у сумі 23000 грн. Також, просить стягнути сплачений судовий збір в розмір 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у сумі 5 000 грн.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 31.03.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір №100795184, за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, згідно якого відповідачу були перераховані кредитні кошти на кредитний рахунок в сумі 5 000 грн. Однак, ОСОБА_1 не виконала належним чином взяті на себе кредитні зобов`язання. 08.07.2021 згідно умов Договору відступлення прав вимоги №04T, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за кредитним договором № 100795184 від 31.03.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно останнім набуто права вимоги до відповідача.

Заборгованість ОСОБА_1 перед новим кредитором (позивачем) становить 23000 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн; заборгованість за відсотками становить 18000 грн., яку позивач просить стягнути із відповідача, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02.10.2025 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» в судове засідання не з`явився, однак подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлялась судом належним чином, шляхом надіслання повісток про з`явлення до суду за адресою зареєстрованого місця проживання, відзиву на позов не подала, про поважність причин неможливості прибуття її в судове засідання суд не повідомила.

Тому суд у відповідності до статті 280 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення, оскільки щодо заочного вирішення справи не заперечує позивач.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31.03.2021 відповідач оформив анкету-заяву на кредит 100795184, в якій визначено сума кредиту 5000 грн, строк кредитування 15 днів з 31.03.2021 по 15.04.2021; проценти за користування кредитом: 3000 грн, нараховуються за ставкою 4,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с.11).

31.03.2021 між ОСОБА_1 та ТзОВ «Мілоан» укладено договір про споживчий кредит №100795184 (індивідуальна частина) (далі Договір) (а.с.26-29).

Згідно з п. 1.1. Договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору (залі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п. 1.2. Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 грн.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що кредит надається строком на 15 днів з 31.03.2021.

Згідно п. 1.5.2. Договору, проценти за користування кредитом: 3000 грн., які нараховуються за ставкою 4.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до п. 1.6. Договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно з п. 1.7. Договору, тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору, кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.

Згідно з п. 2.2.1 Договору, Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1-1.5.2 Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку, якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 Договору.

Відповідно до п. 2.2.2. Договору, нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору.

Пунктом 2.2.3. Договору передбачено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п. 1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

Згідно з п. 2.3.1. Договору, продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах.

Відповідно до п. 5.1. Договору, позичальник підтверджує, що: до укладення цього Договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною цього Договору, з інформацією передбаченою ч.2,3 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами (у т.ч. викладеними у п.6.3) та Правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору; умови Договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану; до укладення цього Договору отримав від Товариства інформацію, зазначену в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та в Законі України «Про споживче кредитування».

В Додатку №1 до договору сторонами визначений графік платежів, згідно з яким позичальник мав повернути суму кредиту з нарахованими процентами 15.04.2021 у загальному розмірі 8000 грн.(а.с. 30).

В Додатку №2 до договору міститься паспорт споживчого кредиту № 100795184 (а.с. 30-31).

Як вбачається із копії платіжного доручення №26380222, завіреного підписом та печаткою ТзОВ «Мілоан» від 31.03.2021, воно містить реквізити ТзОВ «Мілоан» та суму коштів 5000 грн, а також зазначено, що їх отримувачем є ОСОБА_1 та банківську картку № НОМЕР_1 , призначення платежу: кошти згідно із договором №100795184 (а.с.24).

08.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги № 04Т, відповідно до п. 1.1 якого, на умовах, встановлених цим Договором, Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості)(а.с.16-23).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору про відступлення прав вимоги, позивачем надано витяг із додатку до договору факторингу, згідно із яким у ньому зазначено прізвище боржника ОСОБА_1 , номер кредитного договору 100795184 від 31.03.2021, сума заборгованості 23000 грн, з яких 5000 грн за тілом кредиту, 18000 за відсотками, який підписано сторонами (а.с. 13), а також копії платіжних інструкцій №1242 від 12.07.2021 на суму 300000 грн., №1254 від 15.07.2021 на суму 500000 грн., №1297 від 22.07.2021 на суму 500000 грн., №1317 від 29.07.2021 на суму 500000 грн, №1354 від 05.08.2021 на суму 474676,46 грн (а.с. 39-41), які підтверджують його виконання.

Згідно із відомостей про щоденні нарахування та погашення, складеного ТзОВ «Мілоан» за кредитним договором №100795184, заборгованість ОСОБА_1 становить 23000 грн, з яких: 5 000 грн борг по тілу, 18000 грн борг за нарахованими відсотками (а.с.14).

25.07.2025 позивач як новий кредитор у зобов`язанні за кредитним Договором № 100795184 від 31.03.2021 направив ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення заборгованості, у якій зазначено про відступлення права вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Діджи Фінанс» та рекомендовано відповідачу погасити борг за кредитом у розмірі 23000 грн.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За правилами ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. ст. 11, 12 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 у справі №524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються; згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

Частиною 5 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставами для обробки персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З наведених обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 31.03.2021 уклала договір про споживчий кредит №100795184 з ТОВ «Мілоан» в електронній формі, за умовами якого банк надає позичальнику споживчий кредит у розмірі 5000 грн на споживчі потреби, строком на 15 днів із нарахуванням процентів у розмірі 4,00% та стандартною (базова) процентною ставкою за користування кредитом 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, згідно з п. 1.3, п. 1.5.2, п.1.6 договору, з продовженням строку, що не перевищує 60 днів, відповідно до п.2.3.1.2 Кредитного договору.

Крім того, в матеріалах справи наявні Графік платежів і паспорт споживчого кредиту, які є Додатками № 1, №2 та є невід`ємними частинами кредитного договору № 100795184, які містять аналогічні умови щодо суми кредиту, строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, розмір і тип процентної ставки, орієнтовну сукупну вартість кредиту.

Отже, у відповідності до вимог ч.6 та 8 ст.11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов щодо суми позики, строку позики, сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки та уклали в належній формі кредитний договір.

Згідно із відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №100795184, заборгованість ОСОБА_1 становить 23000 грн, з яких: 5 000 грн борг по тілу, 18000 грн борг за нарахованими відсотками.

При цьому, нарахування відсотків за користування кредитом, перші 15 днів користування кредитом, передбачені п. 1.3 Договору (з 31.03.2021 по 15.04.2021 включно) відбувалося згідно з пунктом 1.5.2 кредитного договору за відсотковою ставкою 4%, що враховуючи розмір отриманого кредиту становить 200 грн (5 000 *4 % = 200 грн) за один день користування кредитом. Таким чином, розмір нарахованих процентів за вказаним кредитним договором за період з 31.03.2021 по 15.04.2021 становить 3000 грн (15 днів * 200 грн = 3000 грн).

Надалі відповідачу були нараховані відсотки:

з 16.04.2021 по 14.06.2021 згідно із пунктами 1.6 та 2.3.1.2 Кредитного договору, за відсотковою ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що складає: 5000 (сума кредиту)* 5%*60 (днів) = 15000 грн;

Отже, розмір нарахованих процентів за договором становить 18000 грн, що повністю узгоджується із відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №100795184 від 31.03.2021 (а.с.14), долученим позивачем до матеріалів справи. Тобто, сторони 31.03.2021 обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами (погодили їх розмір) та відповідальність за порушення умов договору.

Таким чином, враховуючи те, що у встановлений договором строк відповідач не повернула кредитні кошти та не сплатила нараховані проценти за користування ними, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит № 100795184 від 31.03.2021 в розмірі 23000, 00 грн., з яких 5000 грн заборгованість за тілом кредиту та 18000 грн заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.

Відповідачем факту заборгованості та її розміру не спростовано, зустрічних контррозрахунків не надано, відтак суд доходить висновку про необхідність стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги у позовній заяві представника позивача ТОВ «Діджи Фінанс» про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 5 000,00 грн, суд зазначає наступне. Представником позивача долучено до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги № 01-05/05 від 05.05.2025, Додаткової угоди № 519 до договору про надання правової допомоги № 01-05/05 від 05.05.2025, акту на підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 31.07.2025.

Згідно з договором про надання правової допомоги між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Кубрак О.О. сторони визначили предмет договору у виді юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Пунктами 4.8 Договору визначено види послуг щодо надання правової допомоги.

З наданих документів слідує, що позивач поніс витрати на послуги адвоката Кубрак О.О., який надав правову допомогу у справі, а саме: правовий аналіз спірних правовідносин -1000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості 3000 грн, формування додатків до позовної заяви 500,00 грн, подання позовної заяви до суду 500,00 грн., загалом 5000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у Теребовлянському районному суді Тернопільської області, суд робить висновок про те, що слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді даної справи в суді, у розмірі 3 000,00 грн, так як на думку суду, саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам та складності справи.

З урахуванням вимог частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2422, 40 грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями12,13,76,141,258-259,263-265,272,273,279,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 100795184 від 31.03.2021 у сумі 23000 (двадцять три тисячі) грн 00 коп, з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 18000,00 заборованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» сплачений судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 42649746;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 13.01.2026.

Суддя А.В.Мельник