Рішення № 133307744, 22.12.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6787/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Крегул М.М.,

за участю секретаря судових засідань Бегені В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з даним позовом, який обґрунтовує тим, що 04.04.2024 року інспектором УПП роги УПП батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області старшим лейтенантом поліції Мірошниченко О.С. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА№1823270 відносно позивача, ОСОБА_1 - начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, в тім, що 04.04.2024 року о 15:12 год. на автомобільній дорозі державного значення Н-13 на км 170+200, ним, як посадовою особою Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, не вжито заходів щодо ліквідації ями 210x105x22 см та не огороджено відповідними дорожніми знаками , чим порушено ДСТУ 3587-2022, ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», п.1.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Позивач не погоджується з даною постановою, вважає таку безпідставною та необґрунтованою. Доводи позову зводяться до того, що позивач не є особою відповідальною за дане правопорушення, оскільки обов`язок на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення П-13 «Львів-Самбір-Ужгород» на км 170+200 та забезпечення умов безпеки руху на ній здійснюються в межах експлуатаційного утримання був переданий ТОВ «Техно-Буд-Центр» відповідно до укладеного договору №15 від 20.07.2023 року на закупівлю послуг з Експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення Закарпатської області, згідно переліку №4, загальною протяжністю 141,7 км, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Крім того зазначає, що 30.11.2023 Служба звернулась до ТОВ «Техно-Буд-Центр» з вимогою щодо термінової ліквідації значної ямковості, зокрема на дорозі Н-13 «Львів-Самбір-Ужгород».

Також позивач вказує, що в даному випадку, Управлінням патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем ПДР України. Сам факт фіксації наявності на певній ділянці дороги ями жодним чином не доводить мою вину у порушенніп.1.5 ПДР України.

Окрім цього, інспектором, в порушенням вимог п. З розділу II Інструкції №1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» було винесено оскаржувану постанову без доданого до такої «Акту обстеження» та такий не був вручений разом з постановою.

Поряд з цим, позивач звертає увагу, що інспектор УПП роти УПП батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Мірошниченко О.С. при винесенні оскаржуваної постанови, діяв не від імені управління патрульної поліції в Закарпатській області.

З урахуванням наведеного позивач просить суд: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА№ 1823270 від 04.04.2024 року складену інспектором УПП роти УПП батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області старшим лейтенантом поліції Мірошниченко Олександром Сергійовичем, закрити провадження по справі та стягнути відповідача сплачений судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Не погоджуючись з даним позовом, від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, доводи якого зводяться до того, що саме Служба є відповідальною за утримання ділянки автомобільної дороги Н-13 «Львів - Самбір - Ужгород» км. 170 + 200 та в межах своїх повноважень є Замовником робіт та послуг з будівництва, капітального ремонту, ремонту та утримання автомобільних доріг тощо.

Службою не проводився контроль щодо виконання покладених на неї завдань, а саме організацію ремонту та утримання ділянки автомобільної дороги Н-13 «Львів - Самбір - Ужгород» км. 170 + 200, враховуючи, що Служба звернулася до ТОВ «Техно-Буд-Центр» щодо ліквідації ямковості на автомобільній дорозі Н-13 «Львів - Самбір - Ужгород» ще у 2023 році, коли виявлені недоліки були станом на 04.04.2024 під час комісійного обстеження.

Щодо тверджень позивача, що інспектором не задокументовано належним чином та не доведено факт правопорушення, відповідач вказує, що старшим інспектором складено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та схема від 04.04.2024 року під час проведення весняного комісійного обстеження спільно з представником Служби, однак у Відповідача відсутня можливість надати копії матеріалів, оскільки оригінал постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1823270 від 04.04.2024 разом з актом обстеження ВШМ, який долучався до постанови, згідно картки обліку адміністративного правопорушення направлено до відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

При цьому, відповідач звертає увагу, що КАС України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Стверджує, що обставини, викладені позивачем в позовній заяві, мають суто гіпотетичний характер та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

З урахуванням наведеного відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Не погоджуючись із доводами відзиву позивачем подано до суду відповідь на відзив. Вважає, що відповідач не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог, а доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими, стверджує, що до його службових обов`язків, як начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області не належить, зокрема ліквідація ямковості, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення дорожніми знаками, огородження.

Служба виконує виключно функції Замовника робіт та послуг з будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та їх складових та не володіє необхідними матеріально-технічними ресурсами.

При цьому, ділянка автомобільної дороги загального користування державного значення Н-13 «Львів-Самбір-Ужгород» є об`єктом незавершеного капітального ремонту км 169+500 - 172+400. (договір №15 на закупівлю робіт з Капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Н-13 Львів-Самбір-Ужгород на ділянці км 169+500 - км 172+400, Закарпатська область).

Проте, на сьогоднішній день, роботи з капітальних ремонтів та будівництва (капітальні видатки) призупинені через військову агресію російської федерації проти України та відсутністю фінансування.

Окрім цього, через відсутність акту обстеження, на підставі якого було винесено оскаржувану постанову, неможливо встановити яким чином здійснено виміри пошкодженого дорожнього покриття та за допомогою яких технічних засобів. При цьому, акти обстеження ділянок вулично-шляхових мереж, що складені поліцією, фіксують тільки стан, але не визначають статус аварійності, небезпечності або місця концентрації ДТП.

Також вказує, що до поданої до суду позовної заяви долучено примірники позовної заяви з усіма доданими додатками, в тому числі копія договору №15 від 20.07.2023 року, усім учасникам справи.

Процесуальні рішення по справі.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Лемак О.В. від 22 квітня 2024 року по даній справі було відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно розпорядження №256 від 14.11.2024 року матеріали справи №308/6787/24 підлягають повторному перерозподілу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Крегул Маріанну Миколаївну.

Ухвалою судді від 19.11.2024 року адміністративну справу прийнято до свого провадження.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, однак у матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи - Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, однак у матеріалах справи міститься заява представника Євчинець Р.М. про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.04.2024 року інспектором УПП роти УПП батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області старшим лейтенантом поліції Мірошниченко Олександром Сергійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1823270, якою позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що 04.04.2024 року о 15 год. 12 хв., м. Ужгород, траса Н-13 км 170 200м км., ОСОБА_1 будучи посадовою пособою відповідальною за експлуатаційний стан, а саме директором служби відновлення у Закарпатській області, не вжив заходів щодо ліквідації ями 210х105х22см та не огородив відповідними дорожніми знаками, чим порушено ДСТУ 3587-2022, ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», п.1.5 ПДР України.

До матеріалів справи позивачем долучено копію наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури № 571-К/ТР від 16.11.2023 року, згідно якого позивача ОСОБА_1 призначено з 21.11.2023 року на посаду начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області (далі за текстом Служба) на умовах контракту.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи з-бов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 КУпАП порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху тягнуть за собоюнакладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доході громадян.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 14 КУпАП передбачено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення вико-нання яких входить до їх службових обов`язків.

Відповідно до п. 1.5 Правил дорожнього руху України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з п. 38 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994, основними вимогами до транспортно-експлуатаційного стану дорожніх об`єктів є відповідність контрольованих показників окремих їх елементів і об`єктів у цілому ДСТУ 3587-97.

Положеннями ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху» встановлено вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць і доріг населених пунктів, залізничних переїздів та вимоги до експлуатаційного стану технічних засобів організації дорожнього руху, обладнання автомобільних доріг, вулиць і доріг населених пунктів, а також залізничних переїздів.

Відповідно до ст.14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояс-неннями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притя-гається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в ав-томатичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Відповідно до п. 3 розділу 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, при складанні постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі з відповідними замірами та схемою про: 1) пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху; 2) самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху; 3) перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття; 4) пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу; 5) умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху; 6) порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій; 7) порушення або невиконання правил на підприємствах, в установах та організаціях під час розроблення та виготовлення транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання, під час проектування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд.

Як вбачається з матеріалів справи інспектором поліції при винесені оскаржуваної постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Крім того, у відповідній графі оскаржуваної постанови «до постанови додаються» відсутній будь який запис.

З цього слідує, що інспектором при розгляді справи про адміністративне правопорушення не вказано ніяких доказів, на підставі яких він дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Таким чином, вбачається, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Отже, виходячи з тексту постанови, обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, інспектором патрульної поліції не досліджувались, а отже до уваги не брались.

Викладене свідчить про порушення прав позивача на справедливий та неупереджений розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Окрім цього, об`єктом правопорушень, передбачених ч.1 ст.140 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт. Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності. Суб`єктами правопорушень, передбачених, зокрема частиною 1 статті 140 КУпАП, можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.

Отже, для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до частини 1 статті 140 КУпАП встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, та чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб`єктом даного правопорушення.

Відповідно до пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України №198 «Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони» від 30.03.1994 року визначено, що власники дорожніх об`єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об`єктів, зобов`язані серед іншого, своєчасно і якісно виконувати роботи з ремонту та утримання дорожніх об`єктів відповідно до технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіону від 14.02.2012 року №54, ДСТУ 3587:22 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану», ДСТУ 8749:2017 «Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт»: постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальним, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про дорожній рух» до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів серед іншого належить, зокрема, передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам.

Пунктом 1.1. Положення про Службу, затвердженого наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 07.07.2023 року № Н-292 визначено, що Служба державна неприбуткова організація, яка заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства відновлення та відновлення та розвитку інфраструктури України (далі Уповноважений орган управління), що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2023 року № 29 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» перейменовано з Державного агентства автомобільних доріг України на Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, та яке відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 року № 456 «Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України» є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.

Згідно п. 6.1.7 Положення про Службу визначено, що Служба має право передавати підрядним підприємствам, установам та організаціям, з якими укладаються відповідні договори, об`єкти будівництва, ремонту, облаштування та модернізації, які закріплені за Службою на праві оперативного управління (обліковуються на її балансі) в експлуатаційне утримання на період дії договору. Пунктом 6.1.8 Положення, закріплено право Служби делегувати підрядним підприємствам, установам та організаціям, з якими укладаються договори, повну безумовну майнову, іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху.

Експлуатаційне утримання автомобільних доріг охоплює комплекс заходів, що повинні здійснюватися на постійній основі з метою забезпечення належного стану автомобільних доріг відповідно до встановлених нормативів та забезпечення безпеки руху транспортних засобів і пішоходів.

Заперечуючи правомірність оформлення постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.140 КУпАП щодо ОСОБА_1 , останній послався на Договір №15 на закупівлю послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення Закарпатської області, згідно переліку №4 загальною протяжністю 141,7км від 20.07.2023 року, який був укладений між Службою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Буд-Центр».

Згідно цього договору, Товариство здійснює своїми силами і засобами на власний ризик експлуатаційне утримання даних автомобільних доріг загального користування державного значення (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.3 Договору, послуги надаються відповідно до діючих норм і правил.

Відповідно до п. 1.5. укладеного договору, Виконавець приймає на себе зобов`язання на надання послуг із експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (згідно переліку) у Закарпатській області, технічних засобів організаціі дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд та придорожніх насаджень на них, що знаходяться на балансі Замовника, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про дорожній рух».

На період дії договору та протягом гарантійного періоду, Виконавець відповідно до Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги» та норми Глави 82 Цивільного кодексу України в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність в частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (в т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання, допущених з вини Виконавця. У разі заподіяння збитків користувачами автомобільних доріг, внаслідок пошкодження (знищення) складових автомобільних доріг, Виконавець зобов`язаний забезпечити оперативне надання Замовнику інформації та документів, необхідних для відшкодування збитків з винних осіб (п. 1.6 Договору).

Відповідно до пункту 1.8. укладеного договору передбачено, зокрема, що Виконавець за письмовим розпорядженням (завданням) Замовника виконує роботи: з усунення загрози безпечного проїзду автотранспорту; з виконання звернень (приписів) уповноважених органів Національної поліції за завданням Замовника; ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод; з ліквідації наслідків стихійного лиха, надзвичайних та аварійних ситуацій; у разі надходження конкретних письмових розпоряджень (заявок) про усунення загрози безпечного руху автотранспорту; при надходженні звернень (приписів) уповноважених органів Національної поліції, виданих на ім`я Виконавця, останній зобов`язаний приступити до виконання аварійних робіт з обов`язковими письмовими повідомленнями та згодою Замовника, на період воєнного стану послуги надаються відповідно до встановленого мобілізаційного завдання (замовлення) до дня припинення чи скасування воєнного стану в України або в окремих її місцевостях.

Зазначені аварійні роботи мають бути виконані, крім випадку надходження письмової заборони Замовника на виконання окремих конкретних робіт.

Ділянка автомобільної дороги загального користування державного значення Н-13 «Львів-Самбір-Ужгород» є об`єктом незавершеного капітального ремонту км 169+500 - 172+400. Роботи з капітальних ремонтів та будівництва (капітальні видатки) призупинені через військову агресію російської федерації проти України та відсутністю фінансування.

У свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що 30.11.2023 Служба звернулась до ТОВ «Техно-Буд-Центр» з вимогою щодо термінової ліквідації значної ямковості, зокрема на дорозі Н-13 «Львів-Самбір-Ужгород».

Таким чином, з урахуванням зазначених обставин слідує, що недоліки дорожнього покриття були виявлені Службою до складання оскаржуваної Постанови про накладення адміністративного стягнення, а реагування з моменту виявлення аварійності Службою було невідкладним.

Аналізуючи наведені норми суд приходить до висновку, що Служба, у даному випадку, виконує виключно функції Замовника робіт та послуг з будівництва, реконструкції, ремонтів та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та їх складових та зокрема не володіє необхідними матеріально-технічними ресурсами.

Проте, відповідальність за незабезпечення безпеки дорожнього руху на час надання послуг за Договором, покладається на виконавця, який зобов`язався у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення загального користування у Закарпатській області.

За таких обставин суд вважає, що у даному випадку ОСОБА_1 , як начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, не є особою, відповідальною за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні дороги траса Н-13 кв. 170 200м км., а тому не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення ос-би до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про ад-міністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За правилами ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати спра-ву на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджується факт вчинення позивачем правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Що стосується розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, з огляду на задоволення позовних вимог, та згідно з вимогами ч.1 ст.139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, який є суб`єктом владних повноважень на користь позивача необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 605,60 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1823270 від 04.04.2024 року, винесену інспектором УПП роти УПП батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області старшим лейтенантом поліції Мірошниченко Олександром Сергійовичем, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 1 020 грн. 00 коп., а провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п`ят грн. шістдесят коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ф.Ернеста, 3).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 25449824, місцезнаходження: Закарпатська обл., Ужгород, вул. Собранецька, 39).

Повний текст рішення складено та проголошено 26.12.2025 року о 16 год. 25 хв.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул