Ухвала суду № 133306415, 14.01.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа 174/1538/25

н/п 1-і/174/1/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську Дніпропетровської області клопотання прокурора в кримінальному провадженні № 12025041150000187 від 11.08.2025 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вільногірськ Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, який дітей не має, офіційно не працює, має третю групу інвалідності, з професійно-технічною освітою, перебуває на обліку військовозобов`язаних, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 382 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою посилаючись на те, що спливає строк запобіжного заходу щодо нього, наявний ризик переховування від суду ОСОБА_4 , який міцних соціальних зв`язків не має, не одружений, дітей не має, утриманців не має, вік та стан його здоров`я дозволяє перебувати в умовах установи виконання покарань, є особою з інвалідністю 3 групи загального захворювання строком на 2 роки, офіційного місця роботи не має. Тому, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень, у останнього може виникнути намір переховуватися від прокурора та суду. Існує також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, не має офіційного місця роботи та вчинені останнім кримінальні правопорушення мають корисливі мотиви, що підтверджує факт того, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може вчинити й інші правопорушення.

Прокурор подане клопотання підтримав з підстав, викладених в ньому. Просив продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, вважає, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали. Інші більш м`які запобіжні заходи обвинуваченому неможливо обрати.

Обвинувачений ОСОБА_4 проти клопотання заперечував, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, пояснив, що наміру переховуватись він не має.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 з наступних підстав.

В провадженні Вільногірського міського суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадженні № 12025041150000187 від 11.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 382 КК України.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 27.11.2025 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено розмір застави.

Отже, дія запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого закінчується 25.01.2026, що стало підставою для звернення прокурора до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

За приписами ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зі ступеня тяжкості інкримінованого злочину, відсутності міцних соціальних зв`язків обвинуваченого, офіційного місця роботи та вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, які мають корисливі мотиви.

Заявлені ризики переховування від суду ОСОБА_4 та вчинення іншого кримінального правопорушення, передбачені ст. 177 КПК України, з часу обрання запобіжного заходу не змінились та не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, що доведено прокурором.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України визначає розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, враховуючи обставини інкримінованого обвинуваченому правопорушення, його тяжкість, майновий і сімейний стан обвинуваченого та вказані вище ризики.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , обговоривши це питання в судовому засіданні, суд вважає за можливе визначити заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560,00 грн, у разі внесення якої покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. На думку суду внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання ним покладених обов`язків.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що клопотання слід задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 14.01.2026 до 14.03.2026 з можливістю внесення застави у розмірі, що визначена йому судом та не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. 181-183, 316, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041150000187 від 11.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 382 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 14.01.2026 до 14.03.2026 включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 66 560,00 грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою юридичною або фізичною особою (заставодавцем) на користь держави.

Обвинувачений та заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, в разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, в разі внесення застави з дня її внесення до 14.03.2026 включно.

В разі внесення застави з моменту звільнення з-під варти, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані з застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти в зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання заставодавцем, а також ним покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору, а суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору, а також направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення обвинуваченого ОСОБА_4 .

Строк дії ухвали до 14.03.2026 включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Суддя: ОСОБА_1