Ухвала суду № 133300408, 13.01.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 січня 2026 року Чернігів Справа № 620/7569/24

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення суду у справі № 620/7569/24,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/7569/24.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі № 620/7565/24 позов задоволено повністю, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 3472,40 гривень в місяць за період з 01.03.2018 по 06.08.2021 включно відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум..

07.08.2025 позивач, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю та подання звіту про виконання судового рішення від 13.08.2024 у справі №620/7569/24.

25.08.2025 ухвалою суду заяву позивача ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 протягом 60 днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 13.08.2024 у справі № 620/7569/24. У задоволенні решти заяви відмовити.

31.10.2025 ухвалою суду встановлено 30 денний строк для подання звіту про виконання рішення суду та попереджено командира Військової частини НОМЕР_1 про можливість застосування заходів, передбачених часиною другою статті 382-3 КАС України. Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, копію ухвали від 31.10.2025 відповідач отримав в електронному кабінеті підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС 03.11.2025.

15.12.2025 ухвалою суду продовжено строк для подання звіту.

22.12.2025 на виконання ухвали суду від 31.10.2025, відповідачем подано та додано: довідку по справі ЧОАС від 13.08.2024 №620/7569/24 (ШААС від 14.04.2025) (з врахуванням абз. 3,4,5,6 п. 5 Порядку) ОСОБА_1 (з 01.03.2018 по 06.08.2021, що підтверджує донарахування ОСОБА_1 індексації його грошового забезпечення за спірний період (доплаті підлягає 49 193,34 грн.); основну заявку-розрахунок на фінансування для виплат грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення А3444 на вересень 2025 року, що підтверджує повідомлення військовою частиною забезпечувального фінансового органу про потребу в коштах на виконання судових рішень, зокрема рішення по справі № 620/7569/24 у загальному розмірі 1735397 грн; розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення А3444 на вересень 2025 року, що містить у собі відомості про повідомлення військовою частиною забезпечувального фінансового органу про потребу в коштах на виконання судових рішень, зокрема рішення по справі № 620/7569/24 в сумі 58 048 грн. (із урахуванням податків, необхідних для виконання судового рішення); інформацію щодо потреби в коштах для сплати судового збору, на виконання судових рішень військової частини НОМЕР_1 станом на 01.12.2025 (крайня інформація на дату подання звіту), що підтверджує подальше інформування військовою частиною забезпечувального фінансового органу про потребу в коштах на виконання судових рішень, зокрема по справі 620/7569/24 в сумі 58 048 грн.; лист військової частини №625/6/255 від 03.04.2025 та відповіді Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України №220/13/19753 від 04.04.2025, листа Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України № 220/13/9088 від 04.11.2024 що підтверджують вжиття військовою частиною додаткових заходів, спрямованих на виконання судових рішень, ухвалених на користь ОСОБА_1 та відсутність в Міністерства оборони України фінансового ресурсу на виконання судових рішень.

25.12.2025 позивачем подано заперечення на звіт, у якому зазначив, що поданий відповідачем звіт обґрунтований внутрішньою перепискою відповідача з директором Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України, а саме листа від 03.04.2025 та відповіді, яка була здійснена одразу у наступний день - 04.04.2025. Водночас фінансування військових частин здійснюється на підставі заявок встановленої форми, а не на підставі листів довільної форми з проханнями, які надав відповідач. Також даний лист, та обґрунтування відповідача про відсутність коштів на рахунках жодним чином не підтверджується. Згідно листа Міністерства фінансів України від 11.08.2006 № 3.4-04/1437-7680 (у вільному доступі) в органах Державного казначейства розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів відкрито рахунки 907 групи Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р. № 119 ( v0119506-00 ), за рахунками 9075 "Відкриті асигнування на виконання програм загального фонду державного бюджету відповідно до кошторису розпорядника бюджетних коштів" та9076 "Відкриті асигнування на виконання програм спеціального фонду державного бюджету відповідно до кошторису розпорядника бюджетних коштів". Однак, відповідач умисно не надає виписку з Державної казначейської служби України за 907 групою про рух коштів за рахунками у розрізі кодів економічної класифікації видатків. Більше того, рішення було ухвалено у 2024 році, військові частини подають заявки на фінансування та потребу в коштах (встановленої форми) 2 рази на місяць. Як зазначалось, матеріали справи не містять виписок з Державної казначейської служби України щодо руху коштів відповідача за 2024, 2025 рік. Також у поданому звіті відповідач наголошував про відсутність коштів за кодом економічної класифікації видатків (далі - КЕКВ) 2800 «Інші поточні видатки», яке фактично жодним чином не підтверджено. Дана обставина ґрунтується виключно на словах відповідача, що є сумнівною та маніпулятивною враховуючи 2 роки умисного невиконання рішення суду (2024, 2025 рік). Разом з цим, слід звернути увагу, що рішення суду стосується саме «грошового забезпечення» за час проходження служби позивача. Відповідно до «Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12,03.2012 року № 333 (далі - Інструкція №333) виплата грошового забезпечення здійснюється за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» (п. 2.1.1.2. Інструкції №333), Звідси є сумнівним посилання відповідача на КЕКВ 2800, а не на КЕКВ 2112, однак такі обставин залишаються поза увагою. Фактично висловлені відповідачем у звіті обґрунтування не підтверджуються жодними доказами. Поданий звіт не містить відомості про виконання судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; що є порушенням норм частини другої статті 382-2 КАС України та унеможливлює прийняття такого звіту. Також просив накласти штраф за невиконання або неналежне виконання рішення суду.

Згідно із частиною першою статті 382-2 КАС України ( в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX) суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

З урахуванням наведеного, звіт про виконання судового рішення розглянуто судом в порядку письмового провадження.

Розглянувши поданий звіт про виконання рішення суду, суд зазначає таке.

За приписами частин першої, другої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

За приписами частин другої, третьої статті 382-2 КАС України звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;

5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;

6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення;

7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися;

2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2цього Кодексу.

За приписами частин третьої, четвертої статті 382-3 КАС України у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.

Частиною п`ятою статті 382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними. Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення, в ухвалі від 03.03.2025 у справі №160/5259/20 відзначив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

В ухвалі від 03.04.2025 у справі № 560/1080/19 Верховний Суд вважав за необхідне зазначити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу судового контролю як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов`язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення. При цьому визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин. У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Зокрема, перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат, визначений у частині п`ятій статті 382-3 КАС України. А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами статті 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Зокрема, суд повинен з`ясувати, чи вживалися суб`єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення виплат, випливає безпосередньо зі змісту частин другої і п`ятої статті 382-3 КАС України.

При розгляді звіту суд враховує, що відповідно до відомостей Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України (лист № 220/13/19753 від 04.04.2025) Міністерство оборони України, з метою своєчасного забезпечення виконання рішень судів порушено питання перед Кабінетом Міністрів України щодо збільшення видатків на виконання судових рішень. Прем`єр-міністром України доручено Міністерству економіки України підготувати проект рішення щодо виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на безповоротній основі та розглянути на черговому засіданні Уряду питання їх виділення з метою забезпечення фінансування потреби Міноборони для виконання судових рішень (доручення від 23.12.2024 № 41883/1/1-24).

Міноборони, з метою своєчасного забезпечення виконання рішень судів, порушено питання перед Кабінетом Міністрів України щодо збільшення видатків на виконання судових рішень, а також повторно звернулося до Мінфіну з пропозицією щодо перерозподілу бюджетних асигнувань загального фонду державного бюджету в частині збільшення видатків за КЕКВ 2800 за рахунок зменшення фінансового ресурсу, передбаченого для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям із подальшим його відновленням при внесенні змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

За змістом частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень:

- не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або

- заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення, або

- звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 КАС України.

Отже, на підставі долучених відповідачем документів, суд встановив, що відповідач вживав достатніх заходів для своєчасного та повного виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.08.2024 у справі № 620/7569/24, а вказане рішення суду у цій справі в частині виплати позивачу нарахованих коштів у розмірі 49193,34 грн. не виконано відповідачем з незалежних від нього обставин (відсутність бюджетних асигнувань, при тому, що головний розпорядник бюджетних коштів Міноборони вживає заходів з метою забезпечення виконання судових рішень.

Враховуючи, що передбачених частиною другою статті 382-3 КАС України підстав для відмови у прийнятті звіту судом не встановлено, тому, на думку суду, поданий відповідачем звіт про виконання рішення суду у цій справі належить прийняти.

Щодо клопотання позивача про накладення штрафу на відповідача, суд зазначає, що оскільки суд дійшов висновку про прийняття звіту від 22.12.2025 підстави для накладення штрафу відсутні.

Керуючись статтями 248, 254, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу відмовити.

Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_2 від 22.12.2025 про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі від 13.08.2024 у справі №620/7569/24.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку ст. ст. 292-295 КАС України.

Суддя І.І. Соломко