Рішення № 133299109, 12.01.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/32141/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства «ТЕХНОБУД-СЕРВІС ЮГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «ТЕХНОБУД-СЕРВІС ЮГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13108770/44159390 від 24.07.2025, №13108769/344159390 від 24.07.2025, №13108771/44159390 від 24.07.2025, №13108772/44159390 від 24.07.2025, №13108773/44159390 від 24.07.2025, №13108774/44159390 від 24.07.2025, №13100300/4415939 від 22.07.2025;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП «ТЕХНОБУД-СЕРВІС ЮГ» №30 від 16.06.2025 р. та розрахунки коригування №10 від 30.06.2025 р. (до податкової накладної №11 від 09.12.2024р.), №13 від 30.06.2025 р. (до податкової накладної №10 від 21.05.2025р.), №14 від 30.06.2025р. (до податкової накладної №11 від 22.05.2025р.), №15 від 30.06.2025р. (до податкової накладної №14 від 26.05.2025р.), №16 від 30.06.2025р. (до податкової накладної №15 від 27.05.2025р.), №17 від 30.06.2025р. (до податкової накладної №4 від 11.06.2025р.).

Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи, зазначив, що ані в квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування до податкових накладних, ані в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування до податкових накладних податковим органом не конкретизовано, які саме документи необхідно було надати. Враховуючи викладене, позивачем надано пояснення в дозвільній формі та надано такі документи, які на його думку були необхідні для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній. При цьому, конкретні первинні та розрахункові документи окремо у позивача не витребовувались. Таким чином рішення, суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про його необґрунтованість. Крім того, у квитанціях також відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Стислий виклад заперечень відповідача.

До суду надійшов спільний відзив Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України, в якому вказано, що позивачем разом з повідомленням надані документи, які, на думку відповідачів, складені з порушенням законодавства.

Так, відповідачі у відзиві зазначаються, зокрема про недоліки банківських виписок, що надані позивачем разом із відповідним повідомленням.

Щодо зупинення реєстрації розрахунків коригування, то у відзиві вказано, що відповідне рішення прийняте у зв`язку відповідністю відповідності ПП «ТЕХНОБУД-СЕРВІС ЮГ» п.8 критеріїв ризиковості платника податку.

У відзиві вказано, що, з огляду на результат проведеного моніторингу реєстрації ПН/РК, Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято оскаржувані рішення №13108770/44159390 від 24.07.2025; №13108769/344159390 від 24.07.2025; №13108771/44159390 від 24.07.2025; №13108772/44159390 від 24.07.2025; №13108773/44159390 від 24.07.2025; №13108774/44159390 від 24.07.2025; №13100300/4415939 від 22.07.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №30 від 16.06.2025 та розрахунків коригування №10 від 30.06.2025; №13 від 30.06.2025; №14 від 30.06.2025; №15 від 30.06.2025; №16 від 30.06.2025; №17 від 30.06.2025.

У відзиві зауважено, що обов`язок підтвердження правомірності, обґрунтованості, повноти формування даних бухгалтерського і податкового обліку належними документами первинної фінансово-бухгалтерської звітності покладається саме на суб`єкт господарювання. Контролюючий орган, здійснюючи заходи податкового контролю, аналізує, досліджує, співставляє дані, що містяться не лише в документах фінансової звітності, а й первинних документах. Враховуючи, що на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та розрахунків коригування позивач не виконав всіх умов визначених законом, не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Стислий виклад відповіді на відзив.

У відповіді на відзив позивач наводить доводи та аргументи, що є аналогічними доводам та аргументам, зазначеним у позовній заяві.

Окрім іншого, позивач у відповіді на відзив звертає увагу на безпідставність доводів відповідача щодо невідповідності платіжних інструкцій вимогам законодавства, оскільки електронна форма зазначених платіжних інструкцій, сформована за допомогою «Клієнт-Банку».

У відповіді на відзив позивач наводить аргументи щодо протиправності рішення контролюючого органу про визнання ПП «ТЕХНОБУД СЕРВІС ЮГ» таким, що відповідає п.8 критерії ризиковості.

Також у відповіді на відзив позивач вважає помилковим покликання відповідача у відзиві на постанову Верховного Суду від 06.03.2018 по справі № 804/5444/16, оскільки, на переконання позивача, контролюючий орган не здійснював перевірку правильності формування податкового кредиту з ПДВ та не здійснював фактичну перевірку господарської діяльності ПП «ТЕХНОБУД СЕРВІС ЮГ».

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 23.09.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів про сплату судового збору у розмірі 16956,80 грн та відповідного підтвердження щодо реєстрації електронного кабінету.

Суд ухвалою від 03 жовтня 2025 року прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, приватне підприємство «ТЕХНОБУД-СЕРВІС ЮГ», є юридичною особою, є платником податку на додану вартість та платником єдиного податку 3 групи. Видами економічної діяльності підприємства є, зокрема установлення та монтаж машин і устатковання (код КВЕД 33.20), монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (код КВЕД 43.22).

Суд встановив, що 24.01.2025 між ПП «ТЕХНОБУД-СЕРВІС ЮГ» (Підрядник) та ПрАТ «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ» (Замовник) (код ЄДРПОУ 00278818) укладено договір підряду №240125 на суму 1994000,00 грн, предметом якого є «Реконструкція існуючого вузла обліку газу котельні».

До вказаного договору сторонами підписано Додаток 1 - Договірна ціна, Додаток 2 Кошторис, Додаток 3 Підсумкова відомість ресурсів.

Відповідно до п.2.1 Договору підряду №240125, загальна вартість робіт становить 1994000,00 грн, в тому числі ПДВ 332333,33 грн.

За умовами п.2.4. Договору підряду №240125, Замовник здійснює попередню оплату у розмірі 50% від вартості робіт протягом 5 робочих днів з дати отримання рахунку (пп.2.4.1. Договору підряду №240125), а решта 50% вартості робіт Замовник сплачує протягом 30 календарних днів з дати виконання робіт та отримання рахунку-фактури (пп.2.4.2. Договору підряду №240125).

Відповідно до матеріалів справи, ПрАТ «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ» здійснило попередню оплату на рахунок позивача у відповідності до Договору підряду №240125 на загальну суму 997000,00 грн, у зв`язку з чим позивач склав та направив на реєстрацію податкову накладну накладна №3 від 03.03.2025. Податкова накладна №3 від 03.03.2025 зареєстрована в ЄРПН.

Матеріалами справи підтверджується, що між ПП «ТЕХНОБУД-СЕРВІС ЮГ» (Підрядник) та ПрАТ «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ» (Замовник) підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт від 16.06.2025 на загальну суму виконаних робіт 1994000,00.

На виконання вимог ПК України, у зв`язку з підписанням означеного акта виконаних робіт, позивач склав податкову накладну №30 від 16.06.2025 на залишок суми у розмірі 997000,00 грн та направив її на реєстрацію до ЄРПН.

Матеріалами справи також підтверджено, що ПрАТ «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ» здійснило оплату виконаних робіт на суму 997000,00 протягом липня 2025 року, що підтверджується платіжними інструкціями від 01.07.2025 №1551-2 на суму 197000,00 грн, від 03.07.2025 №1551-3 на суму 50000,00 грн, від 09.07.2025 №1551-3 на суму 300000,00 грн, від 11.07.2025 №1551-4 на суму 200000,00 грн, від 15.07.20025 №1551-5 на суму 50000,00 грн, від 16.07.20025 №1551-6 на суму 100000,00 грн, від 18.07.20025 №1551-7 на суму 100000,00 грн. В означених платіжних інструкціях вказано призначення платежу: розрахунок за реконструкцію існуючого вузла обліку газу котельні по договору підряду №240125 від 24.01.20025.

Суд встановив, що реєстрація податкової накладної від 16.06.2025 №30 зупинена з таких причин: «Обсяг постачання товару/послуги 33.20 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=5.5648%, "Рпоточ"=89892.34 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.».

У квитанції про зупинення позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Матеріалами справи також підтверджено, що, відповідно до Договору підряду №261124 від 26 листопада 2024року, у Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано такі податкові накладні: податкова накладна №11 від 09.12.2024; податкова накладна №5 від 07.04.2025; податкова накладна №10 від 21.05.2025; податкова накладна №11 від 22.05.2025; податкова накладна №14 від 26.05.2025; податкова накладна №15 від 27.05.2025; податкова накладна №4 від 11,06.2025.

В подальшому, як свідчать матеріали справи, позивач склав та направив на реєстрацію до ЄРПН такі розрахунки коригування до податкових накладних:

РК №10 від 30.06.2025 до податкової накладної №11 від 09.12.2024;

РК №13 від 30.06.2025 до податкової накладної №10 від 21.05.2025;

РК №14 від 30.06.2025 до податкової накладної №11 від 22.05.2025;

РК №15 від 30.06.2025 до податкової накладної №14 від 26.05.2025;

РК №16 від 30.06.2025 до податкової накладної №15 від 27.05.2025;

РК №17 від 30.06.2025 до податкової накладної №4 від 11.06.2025.

Суд встановив, що реєстрація означених розрахунків коригування зупинена з таких причин: «У розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 43, що відповідає п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=5.5648%, "Рпоточ"=69533.34 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних..».

У квитанціях про зупинення позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

В подальшому, позивач направив відповідні повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Разом з поданими повідомленнями позивач подав до контролюючого органу відповідні підтверджуючі документи щодо господарських операцій, які відображені у вищезазначених податковій накладній та розрахунках коригування.

Відповідно до матеріалів справи, Комісією Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення:

№13108770/44159390 від 24.07.2025 про відмову у реєстрації РК від 30.06.2025 №13;

№13108769/344159390 від 24.07.2025 про відмову у реєстрації РК від 30.06.2025 №10,

№13108771/44159390 від 24.07.2025 про відмову у реєстрації РК від 30.06.2025 №14,

№13108772/44159390 від 24.07.2025 про відмову у реєстрації РК від 30.06.2025 №15,

№13108773/44159390 від 24.07.2025 про відмову у реєстрації РК від 30.06.2025 №16,

№13108774/44159390 від 24.07.2025 про відмову у реєстрації РК від 30.06.2025 №17,

№13100300/44159390 від 22.07.2025 про відмову у реєстрації ПН від 30.06.2025 №30.

Суд зазначає, що оскаржувані рішення містять однакові підстави для відмови у реєстрації означених вище податкової накладної та розрахунків коригування:

надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

В графі «Додаткова інформація» зазначено таку інформацію: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

За результатом оскарження в адміністративному порядку до Державної податкової служби України рішень про відмову у реєстрації податкової накладної та розрахунків коригування, скарги позивача залишені без задоволення, а рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та розрахунків коригування без змін.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, вважаючи їх протиправними та таким, що підлягають скасуванню, а податкову накладну та розрахунки коригування такими, що підлягають реєстрації датою їх подання, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165 у редакції від 28.02.2022, чинній на момент зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування).

Згідно п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пункт 4 Порядку №1165 визначає, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п. 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.п. 7-8 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Згідно з п.10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Згідно з п.п. 25-26 Порядку №1165, Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520.

Згідно з п. 2 Порядку №520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пунктом 4 Порядку №520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п.5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пункт 9 Порядку № 520, викладений в редакції Наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023, що набрав чинності 08.03.2023, передбачає наступний порядок розгляду контролюючим органом поданих платником податків письмових пояснень та копій документів до зупинених ПН/РК, а саме:

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Відповідно до п. 10 Порядку № 520, у редакції Наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023, що набрав чинності 08.03.2023, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається зі змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 16.06.2025 №30, контролюючим органом було сформовано висновки, що відображена у податковій накладній інформація відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Також, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Отже, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної від 16.06.2025 №30 не відповідає вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Разом з тим, у вищевказаній квитанції податковим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Водночас, позивачем було надіслано пояснення з документами щодо господарських правовідносин з його контрагентами, а також документи на підтвердження наявності матеріально-технічної бази, зокрема договори, рахунки, платіжні інструкції, акти виконаних робіт, специфікації, довідки, дозвіл, видаткові накладні, штатний розпис та інші документи, що підтверджують реальність господарських операцій, наявність у позивача необхідних ресурсів та матеріалів для виконання обов`язків за господарськими операціями.

Суд вважає за необхідне зазначити, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо конкретного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної.

Щодо зупинення реєстрації РК №10 від 30.06.2025 до податкової накладної №11 від 09.12.2024, РК №13 від 30.06.2025 до податкової накладної №10 від 21.05.2025, РК №14 від 30.06.2025 до податкової накладної №11 від 22.05.2025, РК №15 від 30.06.2025 до податкової накладної №14 від 26.05.2025, РК №16 від 30.06.2025 до податкової накладної №15 від 27.05.2025, РК №17 від 30.06.2025 до податкової накладної №4 від 11.06.2025, суд вказує таке.

Так, за отриманими Квитанціями з Єдиного вікна приймання звітності Державної податкової служби України позивачу було повідомлено, що реєстрація розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки у розрахунках коригування, складених до зареєстрованих податкових накладних, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 8421, що відповідає п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до пункту 4 Критеріїв ризиковості, що містяться у Додатку №3 до Порядку №1165, здійснення операцій, цим критерієм визначено: складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів, за умовними кодами такого товару - перших п`яти цифр кодів), за відсутності у врахованій таблиці даних платника податку товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару, на який здійснюється зміна номенклатури товару/послуги.

Код УКТЗЕД обов`язковий реквізит податкової накладної (пп. «і» п. 201.10 ПК). Код УКТЗЕД, зазначений у ПН, повинен збігатися з кодом із первинного документа, яким підтверджується факт придбання товару, зокрема митної декларації (далі МД), видаткової накладної.

Відповідно до пп. «і» п. 201.10 ПК України код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Змінити код УКТЗЕД після оформлення ПН можна, якщо: при заповненні ПН постачальник припустився технічної помилки в коді УКТЗЕД, у результаті якої дані ПН у частині цього коду не відповідають даним первинного документа, що підтверджує операцію постачання.

При цьому, суд зазначає, що під час вирішення даної категорії спорів не підлягають дослідженню та аналізу обставини здійснення господарських операцій, їх реальності тощо, адже спір стосується виключно дотримання процедури реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН.

Тобто, в межах даного спору, приймаючи рішення про реєстрацію розрахунку коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Відповідно до розрахунків коригування №10, 13, 14, 15, 16, 17 від 30.06.2025 графи 4.1 було здійснено зміну коду УКТ ЗЕД з кодом причини коригування 104, коду послуги УКТ ЗЕД -33.20 та 43.22 замість попереднього 33.20.

Тобто було змінено лише код послуги. Факт зміни коду послуги позивач підтвердив первинними документами та детальними поясненнями.

Також суд бере до уваги, що за наслідками складання РК з метою коригування показників, зазначених у ПН, не змінилися обсяги постачання, зазначені в розділі Б ПН (в РК зазначена причина коригування « 104»), відповідно коригування обсягів постачання та сума коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту дорівнює нулю.

Зупинення реєстрації РК відбулося через зміну номенклатури товару/послуги, на який здійснюється зміна номенклатури товару/послуги.

Суд також враховує, що у квитанції про зупинення реєстрації РК не було зазначено перелік документів, необхідних для його реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації РК щодо надання документів принципу правової визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання позивачем таких вимог.

Суд повторює, що можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Суд звертає увагу, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та розрахунків коригування не відповідає критерію обґрунтованості.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.03.2023 р. у справі № 200/6012/20-а, від 30.05.2023 р. у справі № 500/889/21, від 04.05.2023 р. у справі № 420/14819/20, від 27.04.2023 р. у справі № 460/8040/20, від 12.04.2023 р. у справі № 420/4704/19, від 27.01.2022 р. у справі № 380/2365/21, від 05.01.2021 р. у справі № 640/11321/20, від 05.01.2021 р. у справі № 640/10988/20, від 16.04.2019 р. у справі № 826/10649/17, від 18.06.2019 р. у справі № 0740/804/18, від 28.10.2019 р. у справі № 640/983/19, від 21.05.2019 р. у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 р. у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 р. у справі № 824/245/19-а.

У постановах від 12.11.2019 р. у справі № 816/2183/18, від 21.05.2019 р. у справі № 0940/1240/18, від 18.02.2020 р. у справі № 360/1776/19, від 27.04.2020 р. у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 р. у справі № 824/245/19-а Верховний Суд наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Одночасно, у межах спірних правовідносин, суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

У спірних рішеннях контролюючий орган вказує на відмову у реєстрації податкової накладної та розрахунків коригування з підстав наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У розділі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» відповідач зазначив лише: «первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні».

При цьому, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надав.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що спірні рішення містять лише загальні твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Отже, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішень про відмову у реєстрації податкової накладної та розрахунків коригування, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про протиправність таких рішень.

Суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивачем складено податкову накладну та розрахунки коригування, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної та розрахунків коригування. Податковий орган не позбавлений у випадку реєстрації податкової накладної та розрахунків коригування перевіряти у подальшому реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом за механізмами, визначеними положеннями Податкового кодексу України.

Посилання у відзиві на ненадання позивачем документів та недоліки деяких з них суд не приймає до уваги з огляду на те, що такі доводи не були підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Разом з цим, суд зауважує, що відповідно до п. 2 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, на яке посилається відповідач, встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України. Враховуючи, що позивач не є банківською установою, тому вимоги цієї постанови на нього не поширюються.

Дослідивши платіжні інструкції, які надані позивачем до контролюючого органу разом з поясненнями та документами, суд зазначає, що вони містять всі необхідні реквізити, на підставі яких можна ідентифікувати платника, отримувача, дату, суму та призначення платежу.

Суд також зауважує, що з урахуванням наявності у позивача документів, які у сукупності, поза розумним сумнівом, підтверджують факт здійснення, зафіксованої у податковій накладній господарської операції, не доводить позицію відповідача про наявність у нього передбачених нормами чинного законодавства підстав для відмови у реєстрації цієї податкової накладної позивача.

Суд також погоджується з доводами позивача про помилковість покликання відповідача у відзиві на постанову Верховного суду викладену в постанові від 20.05.2021 року по справі №826/16627/18, адже обставини №826/16627/18 справи не є релевантними до обставин цієї справи, оскільки предметом розгляду у справі №826/16627/18 є податкові повідомлення-рішення, які прийняті за результатом проведеної відповідної податкової перевірки, зокрема щодо нереальності господарських операцій. Водночас, у цій справі предметом розгляду є рішення про відмову реєстрації податкової накладної та розрахунків коригування, під час яких не проводилась податкова перевірка у відповідності до Податкового кодексу України.

Суд відхиляє також за безпідставністю доводи відповідача у відзиві про те, що підставою для зупинення реєстрації розрахунків коригування слугувало відповідне рішення від 26.09.2025 №234032, прийняте у зв`язку з відповідністю ПП «ТЕХНОБУД-СЕРВІС ЮГ» п.8 критеріїв ризиковості платника податку, оскільки, як встановлено судом, підставою для зупинення реєстрації розрахунків коригування у квитанція про зупинення реєстрації вказано: «У розрахунку коригування, складеному до податкової накладної, передбачається зміна номенклатури товару/послуги 43, що відповідає п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).».

При цьому, рішення про відповідність позивача п.8 критеріїв ризиковості прийнято податковим органом після відмови у реєстрації розрахунків коригування, а саме 26.09.2025, що свідчить про безпідставність доводів відповідача.

Надання оцінки прийнятому рішенню про відповідність позивача п.8 критеріїв ризиковості від 26.09.2025 № 234032 не є предметом розгляду цієї справи.

Окрім того, наявність рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не є підставою для відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу, що після надання позивачем документів, які підтверджують інформацію, зазначену в розрахунках коригування для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації розрахунків коригування, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області в оскаржуваному рішенні вказано підставу для відмови в реєстрації: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №13108770/44159390 від 24.07.2025, №13108769/344159390 від 24.07.2025, №13108771/44159390 від 24.07.2025, №13108772/44159390 від 24.07.2025, №13108773/44159390 від 24.07.2025, №13108774/44159390 від 24.07.2025, №13100300/44159390 від 22.07.2025.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП «ТЕХНОБУД-СЕРВІС ЮГ» №30 від 16.06.2025 та розрахунки коригування №10 від 30.06.2025 до податкової накладної №11 від 09.12.2024, №13 від 30.06.2025 до податкової накладної №10 від 21.05.2025, №14 від 30.06.2025 до податкової накладної №11 від 22.05.2025, №15 від 30.06.2025 до податкової накладної №14 від 26.05.2025, №16 від 30.06.2025 до податкової накладної №15 від 27.05.2025, №17 від 30.06.2025 до податкової накладної №4 від 11.06.2025, то суд зазначає таке.

Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

В даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані позивачем податкову накладну та розрахунки коригування датою їх отримання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов`язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові податкову накладну №30 від 16.06.2025 та розрахунки коригування №10 від 30.06.2025 до податкової накладної №11 від 09.12.2024, №13 від 30.06.2025 до податкової накладної №10 від 21.05.2025, №14 від 30.06.2025 до податкової накладної №11 від 22.05.2025, №15 від 30.06.2025 до податкової накладної №14 від 26.05.2025, №16 від 30.06.2025 до податкової накладної №15 від 27.05.2025, №17 від 30.06.2025 до податкової накладної №4 від 11.06.2025 датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 21196.00 грн.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

З аналізу наведених положень Закону України «Про судовий збір» вбачається, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову. Відповідно до позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

За змістом позовних вимог, позивачем заявлено сім вимог немайнового характеру.

При цьому, кількість немайнових вимог дорівнює кількості оскаржуваних рішень Головного управління ДПС у Одеській області в особі Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, у даному випадку судовий збір сплачується за сім вимог немайнового характеру щодо оскарження рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги про зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні є похідними позовними вимогами.

Згідно з ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи, що позивач подав позов в електронній формі, розмір судового збору у цій справі складає 16956,80 грн (6056,00 грн х 0,8).

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС в Одеській області, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 16956,80 грн, оскільки рішеннями цього суб`єкта владних повноважень порушені права та інтереси позивача.

Що стосується надмірно сплаченого судового збору у розмірі 4239,20 грн, він підлягає поверненню позивачу у порядку ст.7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись статтями 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства «ТЕХНОБУД-СЕРВІС ЮГ» (вул. Чорноморського козацтва, буд.115, оф. 212, м. Одеса, Одеська обл., 65003, код ЄДРПОУ 44159390) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, Одеська обл., 65044, код ЄДРПОУ 44069166), Державної податкової служби України (Львівська пл., буд.8, м. Київ, Київська обл., 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №13108770/44159390 від 24.07.2025, №13108769/344159390 від 24.07.2025, №13108771/44159390 від 24.07.2025, №13108772/44159390 від 24.07.2025, №13108773/44159390 від 24.07.2025, №13108774/44159390 від 24.07.2025, №13100300/44159390 від 22.07.2025.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №30 від 16.06.2025 та розрахунки коригування №10 від 30.06.2025 до податкової накладної №11 від 09.12.2024, №13 від 30.06.2025 до податкової накладної №10 від 21.05.2025, №14 від 30.06.2025 до податкової накладної №11 від 22.05.2025, №15 від 30.06.2025 до податкової накладної №14 від 26.05.2025, №16 від 30.06.2025 до податкової накладної №15 від 27.05.2025, №17 від 30.06.2025 до податкової накладної №4 від 11.06.2025 - датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь приватного підприємства «ТЕХНОБУД-СЕРВІС ЮГ» суму сплаченого судового збору в розмірі 16956 (шістнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Дмитро БАБЕНКО