Ухвала суду № 133298704, 14.01.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 січня 2026 року м. ДніпроСправа № 640/4054/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І. під час розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 18 червня 2021 року № 930030894483 щодо зменшення при перерахунку процентного розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 1 жовтня 2020 року з 80 % до 60 % від місячної заробітної плати (грошового забезпечення), визначеної у довідці Київської обласної прокуратури від 3 лютого 2021 року за № 21 ф-44, та із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 1 жовтня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), в розмірі 80 % від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), зазначеної у довідці Київської обласної прокуратури від 3 лютого 2021 року за № 21 ф-44, без обмеження розміру виплати пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 різницю між фактично отриманою та належною до сплати суму пенсії за минулий період з 1 жовтня 2020 року до моменту здійснення перерахунку пенсії і переказати її на особистий рахунок.

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалами від:

- 4 лютого 2022 року позовну заяву залишив без руху;

- 16 лютого 2022 року відкрив провадження в адміністративній справі; визначив, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Луганський окружний адміністративний суд ухвалами від 29 грудня 2025 року:

- прийняв адміністративну справу до провадження; розгляд справи продовжив у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) спочатку;

- залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії; запропонував позивачу протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» або у паперовій формі шляхом надіслання поштовим зв`язком на тимчасову адресу для листування (абонементна скринька 4585, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 28, поштовий індекс 49089): позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України; заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії за період з 1 жовтня 2020 року до 31 липня 2021 року з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Ухвали від 29 грудня 2025 року про прийняття справи до провадження та залишення позовної заяви без руху направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на поштову адресу, зазначену в позовній заяві, та на адресу електронної пошти, відомості про яку наявні в матеріалах справи - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до довідок про доставку процесуального документа в електронній формі ухвали від 29 грудня 2025 року у справі № 640/4054/22 (суддя Т.І. Чернявська) надіслано 29 грудня 2025 року учаснику процесу ОСОБА_1 на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 Документи доставлено до електронної скриньки: 29 грудня 2025 року.

6 січня 2026 року на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення ухвал від 29 грудня 2025 року, відповідно до якого позивач такі ухвали отримав 2 січня 2026 року.

12 січня 2026 року від позивача засобами поштового зв`язку надійшла заява від 6 січня 2026 року про усунення недоліків, у якій позивач зазначає, що на виконання ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року він надає суду із супровідним листом докази - засвідчені копії квитанцій накладної «Укрпошти» своєчасного подання позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва 1 лютого 2022 року № 0101910608364, та копії опису вкладення до листа К-19 № 0101910608364. Тобто шестимісячний строк позивачем ОСОБА_1 не пропущений. Також позивач зазначив, що Верховний Суд у постанові від 24 листопада 2020 року у справі № 815/460/18 зазначив, що шестимісячний строк звернення до суду не підлягає застосуванню до спорів, які виникли у зв`язку з недоплаченою сумою пенсії.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо незастосування шестимісячного строку до спірних правовідносин, оскільки по-перше, спір у цій справі стосується перерахунку пенсії, а не виплати нарахованих сум пенсії. По-друге, посилання позивача на постанову Верховного Суду від 24 листопада 2020 року у справі № 815/460/18 є недоречними з огляду на зміну такої правової позиції Верховним Судом у березні 2021 року, та яка є релевантною на цей час.

Суд ще раз наголошує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19).

Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18, від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а, від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20 жовтня 2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2021 року у справі № 822/1928/18) та дійшла такого правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Отже, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивач ставить питання про неправильність обрахунку розміру його пенсії з 1 жовтня 2020 року. Перерахунок пенсії на підставі заяви позивача від 4 червня 2021 року про перерахунок пенсії та довідки Київської обласної прокуратури від 3 лютого 2021 року № 21ф-44 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 1 січня 2021 року, здійснено відповідачем у червні 2021 року з 1 лютого 2021 року.

Отже, починаючи з липня 2021 року позивач обізнаний про розмір перерахованої пенсії.

До суду з цим позовом позивач звернувся 1 лютого 2022 року, про що свідчить опис вкладення до цінного листа, скерованого на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

До позовної заяви позивач не додавав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії за період з 1 жовтня 2020 року до 31 липня 2021 року.

Станом на 14 січня 2026 року позивач на виконання вимог ухвали від 29 грудня 2025 року не надав суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії за період з 1 жовтня 2020 року до 31 липня 2021 року.

Відповідно до частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно із частиною чотирнадцятою статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (частина п`ятнадцята статті 171 КАС України).

Частиною першою статті 123 КАС України регламентовано, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена (частина третя статті 240 КАС України).

Згідно із частиною четвертою статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до суду в загальному порядку.

Оскільки позивач заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду не подав, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії за період з 1 жовтня 2020 року до 31 липня 2021 року.

Водночас, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи в частині позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії за період починаючи з 1 серпня 2021 року (в межах шестимісячного строку звернення до суду).

Керуючись статтями 121, 122, 123, 171, 240, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити розгляд справи № 640/4054/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в частині позовних вимог про зобов`язання вчинити певні дії за період починаючи з 1 серпня 2021 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії за період з 1 жовтня 2020 року до 31 липня 2021 року.

Залишення позову без розгляду в частині позовних вимог не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвалу надіслати відповідачу до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», а позивачу - на поштову адресу, зазначену в позовній заяві: АДРЕСА_1 , та на адресу електронної пошти, відомості про яку наявні в матеріалах справи - ІНФОРМАЦІЯ_1

Ухвала в частині продовження розгляду справи набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала в частині залишення позову без розгляду в частині позовних вимог набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська