Ухвала суду № 133298606, 13.01.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/8234/25

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду К.М. Притула, розглянувши матеріали справи за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 96125,61 грн.

Ухвалою від 11 грудня 2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Представник відповідача звернувся із заявою про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.4 ст. 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до ч.3 ст. 12 КАС України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до п.20 ч.1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до ч.2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи та визначивши суть спору, суддя прийшов до висновку, що дана справа належить до категорії справ незначної складності, оскільки потребує лише здійснення дослідження письмових доказів та аналіз законодавства, та не відноситься до виняткових категорій справи визначених в положеннях ч.3 ст. 257 КАС України.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що дана справа являється справою незначної складності, суд приходить до висновку про залишення заяви відповідача без задоволення.

Також, представником відповідача подано заяву про залишення позовної заяви без руху.

Зазначив, що нежитлове приміщення, з якого позивачем нараховано податкове зобов`язання, належить ОСОБА_1 на праві приватної власності як фізичній особі, а не фізичній особі підприємцю, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26 грудня 2018 року № 151179591, а також направленими Позивачем податковими повідомленнями-рішенями на адресу Відповідача які є додатками до позовної заяви. Статус фізичної особи підприємця не створює окремого платника податку на нерухоме майно та не трансформує майно фізичної особи у майно ФОП. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 160 КАС України, у позовній заяві має бути правильно визначено відповідача. Подання позову до неналежного відповідача свідчить про недотримання вимог статей 46, 160, 161 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Отже, повноваження щодо перевірки позовних заяви на відповідність вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, належить до компетенції судді, в провадженні якого перебуває справа.

КАС не передбачає подавання сторонами заяв/клопотань про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що подана відповідачем позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України і не має недоліків, які б перешкоджали розгляду справи.

Відповідні заперечення сторона відповідача може зазначити у заявах по суті справи.

Таким чином суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 257, 260 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження залишити без задоволення.

У задоволенні

клопотання представника відповідача про про залишення позовної заяви без руху - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА