Ухвала суду № 133298182, 13.01.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 січня 2026 року м.Київ № 320/3829/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про зміну способу виконання судового рішення у межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Служби судової охорони про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення додаткової винагороди,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Служби судової охорони, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Служби судової охорони, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168 у розмірі 30 000,00 грн щомісячно за період з 24 лютого 2022 року по 30 листопада 2022 року;

- зобов`язати Службу судової охорони винести наказ (накази) про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого року №168 за період з 24.02.2022 по 30.11.2022;

- стягнути зі Служби судової охорони на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 за період з 24.02.2022 по 30.11.2022 у розмірі 275357,14 грн;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Службу судової охорони подати звіт про його виконання у встановлений судом термін, з моменту, набрання рішенням законної сили.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 у цій справі, яке набрало законної сили, позовні вимоги задоволено та зобов`язано Службу судової охорони (код ЄДРПОУ - 42902258, вул.Вознесенський узвіз, 10б, м.Київ, 04053) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) додаткову винагороду в розмірі до 30 000 гривень пропорційно відпрацьованого часу за місяць, відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", починаючи з 24.02.2022 по 30.11.2022 (включно).

25.12.2025 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява Міністерства юстиції України про встановлення способу та порядку виконання рішення суду у цій справі.

Заява обґрунтована тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ) перебуває виконавче провадження №79215499 з примусового виконання виконавчого листа №320/3829/23, виданого 01.10.2024 Київським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Службу судової охорони (код ЄДРПОУ - 42902258, вул.Вознесенський узвіз, 10б, м.Київ, 04053) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) додаткову винагороду в розмірі до 30 000 гривень пропорційно відпрацьованого часу за місяць, відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", починаючи з 24.02.2022 по 30.11.2022 (включно). 29.09.2025 державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови направлено сторонам. На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження Службою судової охорони листом від 18.11.2025 № 30/01.30-02.2-1345 повідомлено про неможливість виконання вимог виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі № 320/3829/23 в повному обсязі, з огляду на те, що Служба судової охорони підконтрольна Державній судовій адміністрації України та фінансування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" фінансування забезпечення діяльності Служби здійснює Державна судова адміністрація. Службі затверджено кошторис на 2024 рік та 2025 рік за КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя" у сумі 6973,6 тис. грн. та 6720,8 тис. грн відповідно, проте, відповідні асигнування за КЕКВ 2800 "Інші поточні виплати" в кошторисі Служби на 2024 рік та 2025 рік не задовольнили в повному обсязі потребу в коштах на виконання судових рішень. Станом на 09.10.2025 загальна потреба в коштах для проведення нарахування виплат за КЕКВ 2800 "Інші поточні виплати" за КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя" становить 1 425 358 815 грн. Також зазначено, що рішення суду виконано частково, а саме нараховано ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000,00 грн. на місяць за період з 24.02.2022 по 30.11.2022 пропорційно часу проходження служби з розрахунку на місяць, в розмірі 324 921,43 грн. та направлено листи до Державної судової адміністрації як до головного розпорядника бюджетних коштів із проханням внесення змін до кошторису Служби на 2025 рік за бюджетною програмою КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя". Інформація щодо нарахування надана у формі таблиці (н/п 3786). Однак, незважаючи на вчинені Службою дії, дотепер належного бюджетного фінансування в установленому порядку не проведено й на бюджетних рахунках Служби відсутні кошти для виконання вказаного рішення суду. Таким чином, станом на сьогодні рішення суду залишається невиконаним боржником в повному обсязі. Зазначені обставини істотно ускладнюють виконання судового рішення у справі № 320/3829/23.

Відповідач у справі, Служба судової охорони, надіслав заперечення на заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення. У своїй заяві відповідач зазначив про те, що змінивши спосіб виконання цього рішення із зобов`язання Служби здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168 на стягнення з Служби конкретної суми цієї винагороди, суд, фактично, змінить рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішить питання, яке не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України. Отже, відповідач вважає, що неможливо здійснити зміну способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просить позивач, оскільки запропонований ним спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 320/3829/23.

Судом призначено розгляд заяви у судовому засіданні.

Суд розглянув заяву в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши заяву позивача, матеріали справи, суд зазначає таке.

За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крім того, статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.

Так, відповідно до змісту частин 1 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024 року), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з абз. 1 ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення має бути наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинні визначені в рішенні суду.

Відповідно до обставин даної справи, які визнаються учасниками справи, єдиною причиною невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 грн на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року, є відсутність належного фінансування відповідача.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду у справі №320/3829/23 залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. Отже, у такому випадку, зміна способу і порядку виконання судового рішення не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не впливає на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по виплаті додаткової винагороди позивачу.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 24.07.2023 року у справі №420/6671/18, стягнення з суб`єкта владних повноважень коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

З огляду на викладене та враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат, суд вважає безпідставними аргументи заявника, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у даній справі.

До того ж, суд, аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, звертає увагу, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Відтак, зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

В постановах Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 759/1928/13-а, від 30 липня 2019 року у справі № 281/1618/14-а зроблено правовий висновок, що зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Відтак, суд не може погодитись з доводами заявника про наявні підстави для зміни способу або порядку виконання судового рішення, оскільки об`єктивні обставини, які ускладнюють або унеможливлюють таке виконання не змінюються від встановленого способу (стягнення сум), а тому заява Міністерства юстиції України не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення суду по справі №320/3829/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Лисенко В.І.