Рішення № 133297187, 14.01.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 рокуСправа №160/30021/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить:

1. Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 (дві тисячі) гривень, додатково до існуючого розміру його пенсійного забезпечення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021 після перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року (набуло законної сили 05.04.2023 року) у справі №160/12106/22, та щодо відмови у нарахуванні та виплати індексацій пенсії, призначених діючим законодавством України, починаючи з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати з 01.07.2021 року та відновити виплати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000,00 гривень (дві тисячі) гривень, після перерахунку його пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року (набуло законної сили 08.04.2022 року) у справі № 160/21106/22, та рішенні цього суду від 05.03.2024 року (набуло законної сили 05.04.2024) у справі №160/581/24 з урахуванням відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат:

-провести та виплатити індексацію пенсії без обмеження у межах максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2022 року відповідно до постанови Кабінету міністрів України №118 від 16.12.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»;

-провести та виплатити індексацію пенсії без обмеження у межах максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2023 року відповідно до постанови Кабінету міністрів України №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;

-провести та виплатити індексацію пенсії без обмеження у межах максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2024 року відповідно до постанови Кабінету міністрів України №185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних та страхових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»;

-провести та виплатити індексацію пенсії без обмеження у межах максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2025 року відповідно до постанови Кабінету міністрів України №209 від 25.02.2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 01.10.1998 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХII у розмірі 77% грошового забезпечення. Позивач зазначає, шо відповідач вчинив протиправні дії стосовно нього, які полягають у невиконанні рішення суду щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01.12.2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки від 14.07.2021 №33/24/C-2901, без обмеження пенсії максимальним розміром для осіб, які втратили працездатність, невиконання рішення суду щодо не нарахування та не виплати позивачу з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 гривень (дві тисячі гривень 00 копійок) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.04.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорії осіб» та не виплати індексацій пенсії за 2022-2025 роки.

Ухвалою суду від 10.11.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

26.11.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позивач, відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 у справі № 160/12106/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 в розмірі 77% від грошового забезпечення 26022,68 грн, яке зазначено в довідці від 14.07.2021 за № 33/24-/С-2901, наданій Державною установою Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області, без обмеження максимальним розміром. З 01.03.2022 пенсію позивача проіндексовано відповідно до Постанови № 118, але перерахунок не призвів до збільшення розміру пенсійної виплати, оскільки розмір пенсії, обчислений на виконання рішення суду, перевищує максимальний, визначений статтею 43 Закону № 2262. З 01.03.2023 пенсію позивача було проіндексовано відповідно до Постанови № 168, але перерахунок не призвів до збільшення розміру пенсійної виплати, оскільки з 01.12.2022 розмір Вашої пенсії вже було обчислено в максимальному розмірі на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 у справі № 160/12106/22 та з урахуванням вимог Постанови № 118. З 01.03.2024 пенсію позивача було проіндексовано відповідно до Постанови № 185 у межах максимального розміру пенсії, визначеного статтею 43 Закону № 2262 та її розмір склав 23610,00 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі № 160/581/24 позивачу нараховано щомісячну доплату до пенсії з 01.07.2021 у розмірі 2000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб (далі Постанова № 713). Відповідно до пункту 1 Постанови № 713 щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року. Оскільки рішенням суду від 05.03.2024 у справі № 160/581/24 не зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати позивачу щомісячну доплату відповідно до Постанови № 713 у сумі 2000,00 грн понад максимальний розмір пенсії, визначений статтею 43 Закону № 2262, тому перерахунок пенсії не призвів до збільшення розміру пенсії. З 01.03.2025 пенсію позивача було проіндексовано відповідно до Постанови № 209 у межах максимального розміру пенсії, визначеного статтею 43 Закону № 2262 та її розмір склав 23610,00 грн.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року по справі №160/12106/22, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.04.2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 77% до 70% сум грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, під час її перерахунку з 01.12.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 14.07.2021 №33/24-/С-2901, виготовленої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення відповідно до довідки від 14.07.2021 №33/24-/С-2901, виготовленої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», у розмірі 77 % відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

На виконання рішення суду від 28.11.2022 року по справі №160/12106/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 в розмірі 77% від грошового забезпечення 26022,68 грн., яке зазначено у довідці від 14.07.2021 за №33/24-С-2901, наданій Державною установою «територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», без обмеження максимальним розміром.

З 01.03.2022 пенсію позивача проіндексовано відповідно до Постанови № 118, але перерахунок не призвів до збільшення розміру пенсійної виплати, оскільки розмір пенсії, обчислений на виконання рішення суду, перевищує максимальний, визначений статтею 43 Закону № 2262.

З 01.03.2023 пенсію позивача було проіндексовано відповідно до Постанови № 168, але перерахунок не призвів до збільшення розміру пенсійної виплати, оскільки з 01.12.2022 розмір Вашої пенсії вже було обчислено в максимальному розмірі на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 у справі № 160/12106/22 та з урахуванням вимог Постанови № 118.

З 01.03.2024 пенсію позивача було проіндексовано відповідно до Постанови № 185 у межах максимального розміру пенсії, визначеного статтею 43 Закону № 2262 та її розмір склав 23610,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 року по справі №160/581/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» № 713 від 14.07.2021, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі № 160/581/24 позивачу нараховано щомісячну доплату до пенсії з 01.07.2021 у розмірі 2000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

З 01.03.2025 пенсію позивача було проіндексовано відповідно до Постанови № 209 у межах максимального розміру пенсії, визначеного статтею 43 Закону № 2262 та її розмір склав 23610,00 грн.

На звернення позивача, відповідач, листом від 26.05.2025 року №24042-16284/С-01/8-0400/25 повідомив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2021 по справі №160/952/21, яким Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов`язано здійснити з 1 квітня 2019 року обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 06.01.2021 року №ФД 97131, виданої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2020 року у справі №160/11541/20, з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення та премії, без обмеження максимального розміру пенсії та здійснити виплату, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання рішення суду позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 в розмірі 70% від грошового забезпечення 30991,50 грн., без обмеження максимального розміру пенсії. Враховуючи те, що розмір пенсії позивача, обчислений на виконання рішення суду, більший ніж розмір пенсії, передбачений Постановою №118, тому пенсія виплачується в розмірі 22059,88 грн.

Вважаючи противоправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 (дві тисячі) гривень, додатково до існуючого розміру його пенсійного забезпечення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021 після перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року (набуло законної сили 05.04.2023 року) у справі №160/12106/22, та щодо відмови у нарахуванні та виплати індексацій пенсії, призначених діючим законодавством України, починаючи з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У положеннях статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до статті 64 Закону України №2262-XII у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

Водночас, суд зазначає, що приписами статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України N 1282-XII) визначено, що індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно із частиною 1 статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону України №1282-XII, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відтак, 16.02.2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (далі по тексту - Постанова №118).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Згідно пункту 2 Постанови № 118 установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13,21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають- особливі: заслуги перед Батьківщиною, -щомісячної доплати- до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з 01.03.2022 року встановлено індексацію до пенсії відповідно до Постанови КМУ №118 у розмірі 2805, 24 грн. Зазначена інформація підтверджується, зокрема, протоколом за пенсійною справою N/А 21747 (МВС) від 10.06.2025.

З огляду на вказані обставини, суд наголошує, що індексація пенсії позивача з 01.03.2022 року проведена відповідачем у межах чинного законодавства.

24 лютого 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі Постанова №168), пунктом 2 якої встановив, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13,21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році"(Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Згідно з абзацом 3 пункту 10 цієї постанови розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Кабінетом Міністрів України 23 лютого 2024 року прийнято Постанову №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі Постанова №185).

Пунктом 1 названої Постанови встановлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

Пунктом 3 цієї Постанови установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №209 від 25 лютого 2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі Постанова №209).

Відповідно до пункту 1 Постанови №209 установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

Пунктом 3 цієї Постанови установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Отже, відповідно до наведених положень Постанов КМУ №168, №185, №209 Кабінет Міністрів України запровадив тимчасове обмеження на максимальний розмір індексації пенсій, а саме розмір підвищення пенсії за результатами індексації обмежено 1500 грн.

Як слідує з матеріалів справи, з 01 березня 2023 року позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови №168, однак у межах максимальної суми 1500,00 грн., з 01 березня 2024 року позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови №185, однак у межах максимальної суми 1500,00 грн., з 01 березня 2025 року позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови №1209, однак у межах максимальної суми 1500,00 грн., про що зазначено у відзиві на позовну заяву, у листі від 18.08.2022 року №24943-18048/Б-01/8-0400/22 та підтверджено протоколом за пенсійною справою N/А 21747 (МВС) від 10.06.2025.

З огляду на вказані обставини, суд наголошує, що індексація пенсії позивача з 01.03.2023, з 01.03.2024, з.01.03.2025 року проведена відповідачем у межах чинного законодавства із дотриманням умови, що підвищення, відповідно до пункту 3 постанов КМУ №168, №185, №209, не може перевищувати 1500,00 грн.

При цьому, норма законодавства про те, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00 гривень, не є дискримінаційною відносно позивача.

Окрім того, аналізуючи питання правомірності встановлення максимального розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії на підставі індексації, необхідно зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо можливості встановлення обмежень розміру соціальних виплат.

Так, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.

З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 713, пунктом 1 якої установив з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000, 00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000, 00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000, 00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.

Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.

Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсій, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000, 00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі № 160/581/24 позивачу нараховано щомісячну доплату до пенсії з 01.07.2021 у розмірі 2000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

Зазначені вище обставини зазначені у відзиві на позовну заяву, у листі від 18.08.2022 року №24943-18048/Б-01/8-0400/22 та підтверджуються протоколом за пенсійною справою N/А 21747 (МВС) від 10.06.2025.

Щодо обмеження максимальним розміром загального розміру пенсії, суд зазначає, що при вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до ч.7 ст. 43 Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за №7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, зокрема, частини сьомої статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

У рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що особи, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, створених відповідно до законів України, а також члени їхніх сімей мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту, а обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Відповідно до п.2 резолютивної частини вказаного Рішення Конституційного Суду України положення ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 відсутня ч.7 ст.43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно зі ст.2 Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 р. №3668-VІ (в редакції Закону України від 24.12.2015 за №911-VІІІ) максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень цього ж Закону обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI, цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 за №911-VІІІ дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

Викладене узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 15.04.2019 р. у справі №127/4270/17 (провадження №К/9901/33880/18).

До того ж, Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 року у справі № 400/2085/19 дійшов висновку, що положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Верховний Суд у справі № 400/2085/19 дійшов висновку, що застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI, у зв`язку з чим обмеження максимального розміру пенсії особи, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави, умови та максимальний розмір для обмеження пенсійних виплат.

Щодо обраного позивачем способу захисту.

Так, позивач просить суд визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплати щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 (дві тисячі) гривень, додатково до існуючого розміру його пенсійного забезпечення, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021 після перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року (набуло законної сили 05.04.2023 року) у справі №160/12106/22, та щодо відмови у нарахуванні та виплати індексацій пенсії, призначених діючим законодавством України, починаючи з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року.

Як зазначалося вище, згідно з протоколом за пенсійною справою N/А 21747 (МВС) від 10.06.2025 позивачу з 01.03.2022 року встановлено індексацію до пенсії відповідно до Постанови КМУ №118 у розмірі 2805, 24 грн., з 01 березня 2023 року позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови №168, однак у межах максимальної суми 1500,00 грн., з 01 березня 2024 року позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови №185, однак у межах максимальної суми 1500,00 грн., з 01 березня 2025 року позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови №1209, однак у межах максимальної суми 1500,00 грн., на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі № 160/581/24 позивачу нараховано щомісячну доплату до пенсії з 01.07.2021 у розмірі 2000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

При цьому, загальний розмір пенсійної виплати обмежено максимальним розміром 23610,00 грн.

Таким чином, належним способом захисту порушених прав позивача буде визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження загального розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром із урахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 (дві тисячі) гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021 після перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року (набуло законної сили 05.04.2023 року) у справі №160/12106/22, та з урахуванням індексацій пенсії, призначеної діючим законодавством України, починаючи з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року.

Основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частини 1, 2 статті 2 КАС України).

При цьому необхідно зазначити, що у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини застосовує підхід згідно з яким, дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» заява №.30985/96).

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у спірних правовідносинах порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов`язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід`ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер`їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).

Крім того, згідно з висновками Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та проти Греції» та «Малама проти Греції». «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12 липня 2001 року у справі «Ганс-Адам 11 проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі «Копецький проти Словачини»).

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 3, 4 і 10 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; а може обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Між тим, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 24 листопада 2015 року у справі № 816/1229/14, поміж іншого, вказано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає зазначеній нормі Конвенції (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №826/14016/16, від 11 лютого 2019 у справі № 2а-204/12, у справі №802/1827/17-а від 18 червня 2020 року).

Відтак, суд при перевірці правомірності вчинених дій відповідача у спірних відносинах, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.

Щодо обраного позивачем способу захисту.

Так, позивач просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати з 01.07.2021 року та відновити виплати ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000,00 гривень (дві тисячі) гривень, після перерахунку його пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року (набуло законної сили 08.04.2022 року) у справі № 160/21106/22, та рішенні цього суду від 05.03.2024 року (набуло законної сили 05.04.2024) у справі №160/581/24 з урахуванням відповідних сум грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат:

-провести та виплатити індексацію пенсії без обмеження у межах максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2022 року відповідно до постанови Кабінету міністрів України №118 від 16.12.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»;

-провести та виплатити індексацію пенсії без обмеження у межах максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2023 року відповідно до постанови Кабінету міністрів України №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;

-провести та виплатити індексацію пенсії без обмеження у межах максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2024 року відповідно до постанови Кабінету міністрів України №185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних та страхових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»;

-провести та виплатити індексацію пенсії без обмеження у межах максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01.03.2025 року відповідно до постанови Кабінету міністрів України №209 від 25.02.2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році».

Як зазначалося вище, згідно з протоколом за пенсійною справою N/А 21747 (МВС) від 10.06.2025 позивачу з 01.03.2022 року встановлено індексацію до пенсії відповідно до Постанови КМУ №118 у розмірі 2805, 24 грн., з 01 березня 2023 року позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови №168, однак у межах максимальної суми 1500,00 грн., з 01 березня 2024 року позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови №185, однак у межах максимальної суми 1500,00 грн., з 01 березня 2025 року позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови №1209, однак у межах максимальної суми 1500,00 грн., на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі № 160/581/24 позивачу нараховано щомісячну доплату до пенсії з 01.07.2021 у розмірі 2000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

При цьому, загальний розмір пенсійної виплати обмежено максимальним розміром 23610,00 грн.

Таким чином, враховуючи встановлений факт протиправних дій відповідача, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає достатніми підстави для покладення на ГУ ПФУ в Дніпропетровській області обов`язку здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000,00 гривень (дві тисячі) гривень, з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету міністрів України №118 від 16.12.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету міністрів України №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету міністрів України №185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних та страхових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету міністрів України №209 від 25.02.2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень дії якого оскаржуються, не виконано покладеного на нього обов`язку доказування правомірності таких дій та не спростовано доводи позивача викладені у позовній заяві.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 5,72, 77,241, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження загального розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром із урахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 (дві тисячі) гривень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021 після перерахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року (набуло законної сили 05.04.2023 року) у справі №160/12106/22, та з урахуванням індексацій пенсії, призначеної діючим законодавством України, починаючи з 01.03.2022 року, з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати до пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000,00 гривень (дві тисячі) гривень, з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету міністрів України №118 від 16.12.2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету міністрів України №168 від 24.02.2023 року «Про індексацію пенсійних та страхових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету міністрів України №185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних та страхових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету міністрів України №209 від 25.02.2025 року «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.01.2026 року.

Суддя О.М. Неклеса