Ухвала суду № 133297048, 14.01.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 січня 2026 року Справа 160/25784/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яка полягає у не розгляді рапорту ОСОБА_1 про звільнення зі служби у Національній поліції України від 29.08.2025 року,

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення зі служби у Національної поліції України від 29.08.2025 року;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, яка полягає у не звільненні ОСОБА_1 зі служби у Національній поліції України,

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області звільнити ОСОБА_1 зі служби у Національній поліції України за власним бажанням у визначений ним строк, тобто з 03.09.2025, у відповідності до вимог ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», про що видати відповідний наказ про звільнення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від позивача до суду надійшла заява про «уточнення позовних вимог» у якій позивач просить доповнити позовні вимоги у справі №160/25784/25 наступними пунктами:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №2225к від 15.10.2025 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби у Національній поліції за невихід на службу.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ №1441 о/с від 16.10.2025 року про звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції, виданий у зв`язку з реалізацією зазначеного дисциплінарного стягнення.

3. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській поновити позивача на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь Позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.10.2025 року по час фактичного поновлення Позивача на посаді.

Також в заяві вказано, що первісна позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльності ГУНП, яка полягає у нерозгляді рапорту позивача про звільнення на підставі ст.38 КЗпП України, залишається без змін.

Відповідно до частини 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Частиною 1 статті 47 КАС України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, наведеною нормою передбачено, що позивач має право або змінити предмет позову або збільшити позовні вимоги шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4 частини 5 статті 160 КАС України).

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі N 925/185/19, від 23.01.2020 у справі №925/186/19.

Так, у первісній редакції позовної заяви позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо не розгляду його рапорту про звільнення.

В той час, як у поданій заяві про уточнення позовних вимог, позивач доповнює позовну заяву вимогами про оскарження наказів відповідача про його звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.

Суд звертає увагу, що подана заява не є заявою про уточнення позовних вимог (оскільки позивачем не уточнюються раніше заявлені вимоги), а стосується іншого предмет позову з відповідними обставинами.

При цьому, подана заява позивача є фактично поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість розгляду поданої позивачем заяви в якості уточненої позовної заяви.

Відповідно положень КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Однак, таке об`єднання позовних вимог можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після порушення провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.

Можливість об`єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про збільшення розміру позовних вимог до вже поданого позову чинним процесуальним законодавством не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №922/404/19.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, а також порядок розгляду заяв з процесуальних питань.

Так, частиною 2 статті 167 КАС України передбачено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява про уточнення позовних вимог підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись статтями 44, 47, 167, 243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог - повернути без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 та може оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Маковська