Ухвала суду № 133296994, 14.01.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 січня 2026 року Справа 160/28434/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сластьон А.О., судді: Букіна Л.Є. та Серьогіна О.В., розглянувши клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та заміну відповідача в адміністративній справі за позовною ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, в якій позивач просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неналежного розгляду звернення від 28.03.2025, зареєстрованого в секретаріаті Кабінету Міністрів України від 03.04.2025 за №Т-6937/04-25/1;

-зобов`язати Кабінет Міністрів України розглянути звернення від 28.03.2025, зареєстроване в секретаріаті Кабінету Міністрів України від 03.04.2025 за №Т-6937/04-25/1 відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та надати письмову відповідь;

-стягнути із відповідача, Кабінету Міністрів України, за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача відшкодування моральної шкоди завданої органом державної влади 28 000 ( двадцять вісім тисяч) гривень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) колегією у складі трьох суддів.

31 грудня 2025 року від відповідача надійшло клопотання про перехід із спрощеного в загальне провадження.

Вказане клопотання мотивоване значимістю даної справи для відповідача. Вирішуючи подане клопотання, суд враховує таке.

Вирішуючи подане клопотання, суд враховує таке.

Згідно із пунктом 4 частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України(далі КАС України)про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Частиною 1статті 260 КАС України регламентовано, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Отже, суд вирішує питання щодо провадження, за яким буде розглядатися справа при відкритті провадження у справі.

Частиною 2 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При цьому, суд наділений правом на власний розсуд визначати позовне провадження, в порядку якого буде розглядатись справа з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням наведеного та враховуючи предмет розгляду даної справи, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Також при вирішенні поданого представником відповідача клопотання, суд наголошує на тому, що у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін останній не позбавлений можливості реалізовувати права, передбачені статтями 44,46,47 КАС України, а також належним чином доводити свою позицію.

Суд відмічає, що розгляд та вирішення справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін жодним чином не обмежує сторін у справі в реалізації наданих їм прав процесуальним законом.

Предметом розгляду у даній справі є бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неналежного розгляду звернення від 28.03.2025, зареєстрованого в секретаріаті Кабінету Міністрів України від 03.04.2025 за №Т-6937/04-25/1 та стягнення моральної шкоди.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають виходу зі спрощеного у загальне позовне провадження.

Також, суд звертає увагу, що під час спрощеного провадження сторони матимуть можливість висловити свою думку, навести свої доводи та міркування з приводу обставин справи у письмовому вигляді, а суд матиме можливість і зобов`язаний надати оцінку таким доводам та наявним у справі доказам.

Разом з тим, задоволення заяви представника відповідача призведе до невиправданого збільшення строків розгляду справи.

Отже, суд в даному випадку відмовляє у задоволенні клопотання про перехід зі спрощеного у загальне провадження.

Стосовно заявленого відповідачем клопотання про заміну неналежного відповідача у справі з Кабінету Міністрів України на Міністерство охорони здоров`я України.

Відповідно до ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неналежного розгляду звернення від 28.03.2025, зареєстрованого в секретаріаті Кабінету Міністрів України від 03.04.2025 за №Т-6937/04-25/1.

Тобто, звернення позивача було направлено саме до Кабінету Міністрів України, а не до Міністерства охорони здоров`я України, а тому належним відповідачем у даній справі повинен виступати Кабінет Міністрів України.

Отже, в задоволенні клопотання відповідача про заміну відповідача у справі слід відмовити також.

Керуючись положеннями статей 243, 248,257,260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

2.Відмовити у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про заміну відповідача у справі на Міністерство охорони здоров`я України.

3.Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя: А.О. Сластьон

Судді:

Л.Є. Букіна

О.В. Серьогіна