Рішення № 133296866, 05.01.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2026 рокуСправа №160/25627/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КМР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО КМР» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0481890413 від 25.08.2025 р.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що підприємство не може бути платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та не має обов`язку з нарахування, сплати та подання звітності з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №160/25627/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано до суду відзив на позовну заяву.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначає, зокрема, наступне.

Об`єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об`єкта (ділянки) надр, до якої належать обсяг товарної продукції гірничого підприємства.- видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб`єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною (п.п. 252.3.1 п.252.3 ст.252 ПК України).

Згідно Переліка водокористувачів, яким видано дозволи на спеціальне водокористування Державним агентством водних ресурсів України є ТОВ «АГРО КМР». Відповідно до Дозволу на спеціальне водокористування від 25.05.2021 № 151/ ДП/49д-21 (строк дії з 25.05.2021 по 25.05.2024) ТОВ «АГРО КМР» надано дозвіл на водокористування з підземних джерел для питних та санітарно гігієнічних потреб та виробничих потреб.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що «ТОВ «АГРО КМР» не провадить господарську діяльність з видобування підземних вод. Вода видобута з свердловин не є предметом господарської діяльності товариства. Вода не переробляється, не реалізується третім особам, не використовується для зрошення.» Проте, вказана обставина не є підставою для звільнення від оподаткування рентною платою.

Відповідно до пп. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 Кодексу, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб`єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств , що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Оскільки, ТОВ «АГРО КМР» не є фермерським господарством, тому підстави для звільнення під оподаткування рентною платою відсутні. Наявність дозволу на спеціальне водокористування для здійснення забору води з підземних джерел (свердловин) зобов`язує ТОВ «АГРО КМР» подавати податкові декларації з рентної плати за податкові періоди IІІ - IV квартали 2021 року, I - IV квартали 2022 року, I - IV квартали 2023 року, I - II квартали 2024 року та сплачувати рентну плату.

Ухвалою суду від 09.12.2025 продовжено процесуальний строк розгляду справи на 30 днів.

В період з 15.12.2025 по 02.01.2026 суддя знаходилась у відпустці, що підтверджується довідкою Відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Справа розглянута в перший робочий день виходу судді з відпустки.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО КМР» (ЄДРПОУ 34063587) є сільгоспвиробником та платником єдиного податку 4 групи. На орендованій земельній ділянці товариство здійснює видобуток підземних вод із власних свердловин виключно для питних і санітарно-гігієнічних потреб. Вода видобута з свердловин: не переробляється; не реалізується третім особам; не використовується для зрошення в промислових масштабах; не використовується в іншій комерційній діяльності.

Позивач має дозвіл на спеціальне водокористування № 165/ПДСХ/49д-25 від 15.07.2025 року, виданий Державним агентством водних ресурсів України,

До цього, у позивача був дозвіл № 151/ДП/49д-21 від 21.05.2021 року.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ "АГРО КМР" з питань неподання податкової звітності по рентній платі, за результатами якої було складено акт № 28894/04-36-04 13/34063587 від 22.05.2025 р.

За висновками вказаного акту встановлено порушення ТОВ "АГРО КМР" пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ; пп 49.18.2 п. 49.18 ст. 49; пп 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), а саме порушення правил (термінів) подання податкової звітності з рентної плати неподання звітності за період II - IV квартали 2021 року, I - IV квартали 2022 року, I - IV квартали 2023 року, I - II квартали 2024 року.

13 червня 2025 року через електронний кабінет платника податків ТОВ «АГРО КМР» отримало податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0332650413 від 13.06.2025 р., яким до ТОВ "АГРО КМР" застосовані штрафні санкції на загальну суму 4 420 грн. 00 коп..

Керуючись правом, передбаченим п.п 56.2, 56.3 ст.56 Податкового кодексу України, 27.06.2025 року ТОВ "АГРО КМР" подало в адміністративному порядку скаргу на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0332650413 від 13.06.2025 р.

За результом розгляду скарги рішенням Державної податкової служби України №24375/6/99-00-06-03-02-06 від 21.08.2025 ППР скасовано лише в частині застосування штрафу у сумі 340,00 грн., в іншій частині висновки визнані правомірними, обґрунтованим та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

26 серпня 2025 року через електронний кабінет платника податків ТОВ «АГРО КМР» отримало податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0481890413 від 25.08.2025 р., яким до ТОВ "АГРО КМР" застосовані штрафні санкції на загальну суму 4 080 грн. 00 коп..

Вважаючи прийняте контролюючим органом вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач за захистом своїх порушених прав і інтересів звернувся з позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

За приписами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (ПК України).

Відповідно до підп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

У розумінні підп. 41.1.1 п.41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підп. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2,3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1,підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 14 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Відповідно до пп.16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Нормами п. 49.1 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до вимог п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

За визначенням у підп. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 ПК України корисні копалини це природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Згідно підп. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 ПК України добування корисних копалин - це сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини

Відповідно до «Переліку корисних копалин загальнодержавного значення», який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», підземні води загальнодержавного значення відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Спеціальним водокористуванням є забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ч. 1 ст. 48 Водного кодексу).

Згідно ч. 3 ст. 42 Водного кодексу, первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Частиною 1 ст. 49 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Об`єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.

Відповідно до п. 297.1 ПК України суб`єкти господарювання платники єдиного податку ІV групи (сільськогосподарські товаровиробники), звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання звітності з рентної плати за спеціальне використання води.

Отже, позивач, як платник єдиного податку ІV групи звільнений від обов`язку нарахування, сплати та подання звітності з рентної плати за спеціальне використання води.

Відповідно до ст. 28 Кодексу України про надра користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами, що здійснюється в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Розмір плати за користування надрами встановлюється Податковим кодексом України. Плата за користування надрами справляється у вигляді: 1) рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; 2) рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов`язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.

Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2022 № 535 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 р. №314» врегульовано деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану, внесено зміни в підпункт 5 та викладено в наступній редакції: «строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжується на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті».

Відповідно до п.251.1 ст. 251 ПК України рентна плата складається з:

рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин;

рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України;

рентної плати за спеціальне використання води;

рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

За п. 525.1 ст.252 ПК України платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у вигляді товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об`єкта (ділянки) надр (далі - платники рентної плати).

Пунктом 252.1.4 статті 252 ПК України визначено, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб`єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Класифікація видів економічної діяльності визначається наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457. Діяльність з добування (добувна промисловість) це види діяльності код В «ДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ І РОЗРОБЛЕННЯ КАР`ЄРІВ» (05-09).

ТОВ «АГРО КМР» не здійснює діяльності під жодним з кодів видів економічної діяльності з 05 по 09 включно.

Основним видом діяльності підприємства за даними ЄДР є - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).

Іншими видами діяльності підприємства є:

01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин

52.10 Складське господарство

49.41 Вантажний автомобільний транспорт

52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту

52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту

68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування

Отже, ТОВ «АГРО КМР» не провадить господарську діяльність з видобування підземних вод. Вода видобута з свердловин не є предметом господарської діяльності товариства. Вода не переробляється, не реалізується третім особам, не використовується для зрошення. У товариства взагалі відсутній КВЕД пов`язаний з видобуванням чи переробкою/фасуванням/реалізацією води.

Відповідно до ст. 48 Водного Кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Тобто в будь-якому випадку ТОВ «АГРО КМР» повинно отримати при наявності свердловини для добування води дозвіл на спеціальне водокористування.

В п.п. 252.1.4. Податкового Кодексу України наведено дві підстави, при сукупності яких, суб`єкт господарювання є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин: 1. Дозвіл на спеціальне водокористування; 2. Здійснення господарської діяльності з видобування підземних вод. ТОВ «АГРО КМР» має зазначений дозвіл, але господарську діяльність здійснює з вирощування зернових та олійних культур, предметом господарської діяльності товариства не є добування корисних копалин підземних вод.

Отже, ТОВ «АГРО КМР» не є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Згідно з п. 252.3 ст.253 ПК України об`єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об`єкта (ділянки) надр, до якої належать:

обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб`єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;

обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб`єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл.

обсяг товарної продукції - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об`єктів.

Відповідно до п.п. .14.1.128. ст.14 ПК України поняття обсягу видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) - обсяг товарної продукції гірничого підприємства, види якої встановлені затвердженими кондиціями на мінеральну сировину об`єкта (ділянки) надр, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" обліковується гірничим підприємством як запаси - активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником - суб`єктом господарювання економічної вигоди, пов`язаної з їх використанням як товару, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування іншого, ніж класифіковане в секції В КВЕД ДК 009:2010, виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничому підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, що призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або нормативно-правовим актом.

Статтею 22 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Крім того, п.252.6. ст. 252 ПК України передбачено, що базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

Жоден з результатів господарської діяльності товариства не є об`єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин і позивачем не виробляється та не реалізовується жоден з видів товарної продукції, яка є об`єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин, що не спростовано відповідачем. Відповідно в даному випадку не утворюється база оподаткування.

Виходячи з вищевикладеного, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

За приписами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2759 від 03.09.2025.

Суд, керуючись положеннями ст. 139 КАС України, враховуючи задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КМР» (вул. Центральна, буд. 162, с. Троїцьке, Павлоградський район, Дніпропетровська область, 51491, код ЄДРПОУ 34063587) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0481890413 від 25.08.2025 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КМР» (вул. Центральна, буд. 162, с. Троїцьке, Павлоградський район, Дніпропетровська область, 51491, код ЄДРПОУ 34063587) судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона