Постанова № 133293418, 12.01.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1825/25

12 січня 2026 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в особі судді Грипіч Л.А.

розглянувши матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 видане органом 5641, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2025 року о 17:37 год., на автодорозі Н25 Городище-Рівне-Старокостянтинів, 119 км, інспектором 2 взводу 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції складено відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протокол серії ЕПР1 №308761 про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що 22.04.2025, о 17:07 год, на автодорозі Н25 Городище-Рівне-Старокостянтинів, 119 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 7510 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовся в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР.

Такі дії ОСОБА_1 попередньо кваліфіковані за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату і час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.

Суд також враховує, що відповідно до ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов`язковою.

Захисником ОСОБА_1 адвокатом Захарчуком Миколою Івановичем, подано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Клопотання мотивоване тим, що на думку захисника, провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Вказує, що доводи поліцейських про наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння є надуманими, оскільки відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 22 квітня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 о 19 год. 00 хв. в КНП «Березнівська центральна міська лікарня», ознак сп`яніння у останнього не виявлено, а тому у поліцейських були відсутні підстави для застосування заходу забезпечення у справах про адміністративне правопорушення сп`яніння огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Також вказує, що долучені до протоколу відеофайли, які містяться на оптичному диску, а саме: video_2025-04-24_10-51-42 тривалістю 1 хв. та video_2025-04-24_10-51-14 тривалістю 1 хв. без звуку, а відео video_2025-04-24_10-51-30 тривалістю 20 сек. Та video_2025-04-24_10-51-37 тривалістю 5 хв. 57 сек., без відображення дати та часу під час відтворення.

Перші два відеофайли, тривалістю по 1 хв., які не містять звуку, знімались на автомобільний відеореєстратор та свідчать лише про зупинку ОСОБА_1 .

Наступні два відеофайли знімались поліцейським приховано на власний мобільний телефон, при цьому поліцейський свідомо вводить в оману ОСОБА_1 , запевняючи останнього, що камера не пише, а тому такі дії поліцейських є грубим порушення статей 31 та 40 Закону України «Про національну поліцію», а долучені відеофайли, запис яких здійснювався поліцейським на власний мобільний телефон, є недопустимими доказами.

Вважає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю.

В судовому засіданні захисник подане клопотання підтримав з підстав, наведених у ньому та просив закрити провадження у справі.

Суд, заслухавши пояснення захисника, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши протоколи та матеріали, додані до протоколів, встановив наступне.

Так викладена у протоколі суть адміністративного правопорушення підтверджується: актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 22.04.2025; направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.04.2025; письмовим зобов`язанням ОСОБА_1 від 22.04.2025; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

При цьому суд не приймає до уваги доводи захисника про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження обставин викладених у протоколі з посиланням на недопустимість долучених до протоколу відеозаписів враховуючи наступне.

Так, відповідно до ч.2 ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Тобто, неможливості застосування технічних засобів відеозапису зумовлює обов`язок залучення двох свідків для фіксації такого огляду.

При цьому суд враховує, що в матеріалах справи наявні письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 22.04.2025, що у повній мірі відповідає вимогам ч.2 ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення і які у повній мірі підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, такі пояснення є належними та допустимими, а тому доводи захисникам про відсутність доказів вчинення адміністративного правопорушення у повній мірі спростовуються наявними та дослідженими матеріалами справи.

Суд також не приймає до уваги долучений захисником Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 22.04.2025, складений відносно ОСОБА_1 у КНП «Березнівська центральна міська лікарня», який наданий останнім на підтвердження відсутності у ОСОБА_1 ознак сп`яніння та відсутності у зв`язку з цим у поліцейських підстав для застосування заходу забезпечення у справах про адміністративне правопорушення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки наявність чи відсутність ознак алкогольного сп`яніння встановлюється поліцейським на місці зупинки транспортного засобу. Вказане вбачається, зокрема, зі змісту п.1 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858 (далі Інструкція 1452/735), відповідно до якого, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.

Тобто, встановлення наявності ознак алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, які також визначені у п.3 Розділу І Інструкції 1452/735, є виключними дискреційними повноваженнями поліцейського.

Наявність ознак алкогольного сп`яніння, які фіксуються лікарем у медичному закладі, відноситься до процедури проведення медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі відповідно до ч.3 ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, що підтверджується письмовими поясненнями свідків, а відтак проведений останнім огляд після відмови проведення такого огляду та складання поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом на підтвердження відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Суд також враховує, що неявка за викликом суду свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не є перешкодою у розгляді справи, оскільки будь-яких інших доказів на підтвердження доводів сторони захисту суду не надано і судом таких доказів не здобуто, як і підстав для сумніву у неупередженості свідків чи суперечності їх пояснень.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відтак, суд дійшов переконливого висновку про те, що вина ОСОБА_1 в порушенні вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачено відповідальність за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Враховуючи обставини справи, з метою запобігання вчиненню нових правопорушень та виправлення особи правопорушника, суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобіганню вчиненню нею нових правопорушень.

На підставі ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави 665,60 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.40-1, 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 /сімнадцять тисяч/ гривень.

Реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК у Рівнен.обл./Рівнен.обл./21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 38012494, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача: UA218999980313020149000017001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Позбавити ОСОБА_1 права керування транспортними засобами строком на 1 /один/ рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 /шістсот шістдесят п`ять/ гривень 60 копійок судового збору на реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Згідно ч.1 ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

-витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Костопільський районний суд Рівненської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяЛ. А. Грипіч