Вирок № 133292919, 14.01.2026, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/1152/25

Провадження № 1-кп/535/113/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року селище Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного 12.11.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025175490000254 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Котельва Котелевського району Полтавської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , освіта повна загальна середня, неодруженого, має одну неповнолітню дитину, робітника по догляду за тваринами СК «Батьківщина», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 11.11.2025 близько 14 год 30 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння на вулиці за адресою: АДРЕСА_2 , під час сварки, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, завдав ОСОБА_4 один удар правою рукою, стиснутою в кулак, у ліву нижню частину щелепи. Після цього, продовжуючи свій злочинний умисел, завдав один удар правою ногою в ліву частину грудної клітки ОСОБА_4 , який у цей час перебував у положенні сидячи на колінах. Далі повторно завдав тією ж ногою один удар у ділянку правої променевої кістки, а також один удар правою рукою, стиснутою в кулак, у тім?яну частину голови, у результаті чого заподіяв ОСОБА_4 , легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі, на грудній клітці, на правому променево-зап?ястному суглобі, та припухлості м?яких тканин на голові.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, підтвердивши вище встановлені судом обставини його вчинення, та пояснив, що 11.11.2025 близько 14 год 30 хв, він перебував на ганку житлового будинку його батьків, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Йому здалося що потерпілий, який у цей час йшов по вулиці навпроти їх господарства, заглядав у їх двір, що йому (обвинуваченому) не сподобалося. Він почав ображати лайливими словами потерпілого, а потім вибіг на вулицю, де наздогнав потерпілого, який йшов з двома сумками в обох руках, та в ході продовження висловлення образ умисно наніс ОСОБА_4 один удар стиснутою в кулак правою рукою у ліву нижню частину щелепи. Після цього, наніс ще один удар правою ногою в ліву частину грудної клітки потерпілому, який у цей час перебував у положенні сидячи на колінах. Потім знову завдав тією ж ногою один удар у ділянку правої променевої кістки, а також один удар правою рукою, стиснутою в кулак, у тім?яну частину голови, спричинивши потерпілому зазначені в обвинувальному акті тілесні ушкодження. Обвинувачений також пояснив, що його рідні намагалися зупинити його від вчинення протиправних дій щодо потеріпілого, але він не міг зупинитися. Вибачення у потерпілого не просив, бо боявся виникнення нового конфлікту з ним. Потерпілого ОСОБА_4 , який є його сусідом, знає давно, раніше конфліктів з ним не мав. Домогосподарство батьків вул. Короленка, 17, в селищі Котельва від вулиці огороджене нещільним парканом зі штахетнику, частина якого завалися, у зв`язку з чим паркан не є перешкодою для вільного огляду господарства з вулиці. Обвинувачений пояснив свої протиправні дії тим, що перебував у стані алкогольного сп`яніння. Обвинувачений зазначив, що про незаконність своїх дій знає та він відчуває сором за свої дії, у скоєному щиро розкаюється.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 щодо вчинення ним кримінального правопорушення, є послідовними та логічними, не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за вищевикладених обставин, обвинувачений, захисник, потерпілий та прокурор не оспорюють фактичні обставини справи в цій частині, суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються щодо вчинення кримінального правопорушення. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Судом роз`яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати вказані фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Допитаний під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пояснив, що 11.11.2025 близько 14 год 30 хв, він йшов додому по АДРЕСА_1 з двома сумками в обох руках. Падав дрібний дощ, на дорозі були калюжі, тому він обходив їх та йшов посередині проїзжої частини дороги, не заважаючи руху транспортним засобам. Коли він проходив навпроти господарства батьків обвинуваченого, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , він почув незензурні висловлювання в свою адресу від обвинуваченого ОСОБА_5 , який стояв на ганку даного житлового будинку, у зв`язку з тим, що обвинуваченому здалося що він начеб-то заглядав у їх двір. На що він (потерпілий) зауважив, що потрібно поставити кращий паркан, тоді ніхто нічого не буде бачити та пішов далі. Від вулиці домогосподарство батьків обвинуваченого огороджене нещільним парканом зі штахетнику, частина якого завалися, у зв`язку з чим паркан не є перешкодою для вільного огляду господарства з вулиці. Обвинувачений продовжував ображати його лайливими словами, а потім вибіг на вулицю, де наздогнав його, і коли він повернувся в сторону обвинуваченого обличчям, останній умисно наніс йому один удар стиснутою в кулак правою рукою у ліву нижню частину щелепи. Від чого він впустив сумки на землю, та потрапив у положення сидячи на колінах, після чого обвинувачений наніс йому ще один удар правою ногою в ліву частину грудної клітки, потім знову завдав тією ж ногою один удар у ділянку правої променевої кістки, а також один удар правою рукою, стиснутою в кулак, у тім?яну частину голови, спричинивши зазначені в обвинувальному акті тілесні ушкодження. Потерпілий також пояснив, що він розмахував руками, захищаючись від нанесення ударів обвинуваченим, та просив рідних обвинуваченого, які вийшли з будинку, зупинити його, але він не реагував на їх намагання припинити сварку з бійкою. Після того, як він повідомив, що викличе поліцію, ОСОБА_5 пішов у двір. Вибачення у нього обвинувачений не просив, хоч і проживає по-сусідству. Обвинуваченого знає давно, раніше конфліктів з ним не мав. Обвинувачений перерахував йому поштовим грошовим переказом 1000,00 грн у рахунок часткового відшкодування завданої кримінальним правопорушенням моральної шкоди, вказану суму він отримав 25.12.2025.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставинами, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, є: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, працює в СК «Батьківщина» робітником по догляду за тваринами, неодружений, перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_7 , має одну неповнолітнію дитину, за місцем проживання та роботи характеризується задовільно, інвалідності не має, перебуває на обліку у лікаря психіатра з 11.09.2020 з діагнозом: легка розумова відсталість.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №780 від 24.11.2025, обвинувачений ОСОБА_5 на даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає, як і не виявляє ознак тимчасового розладу психічної діяльності чи іншого хворобливого стану психіки, а виявляє ознаки вродженого недоумства рівня легкої розумової відсталості і за своїм психічним станом здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння підекспертний будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждав як і не знаходився в стані тимчасового розладу психічної діяльності, не виявляв ознак іншого хворобливого стану психіки, а виявляв ознаки вродженого недоумства рівня легкої розумової відсталості і за своїм психічним станом міг повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час підекспертний застосування до себе примусових заходів медичного характеру не потребує.

Виходячи з вище викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, в межах санкції передбаченої ч.1 ст. 125 КК України, у виді штрафу, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

У ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні потерпілий ОСОБА_4 26.11.2025 подав цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, у розмірі 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок).

В обгрунтування заявлених вимог цивільним позивачем зазначено, що внаслідок нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень, він зазнавав сильний фізичний біль у місцях їх нанесення, крім того, неспровокований напад з боку ОСОБА_5 й нанесення ним побоїв викликало у потерпілого тяжкий приступ стенокардії, що супроводжувався гострим болем у області серця та не давав змоги нормально дихати, рухатися і вживати заходи самооборони. У жовтні 2018 року йому діагностовано такі захворювання: ішемічна хвороба серця, нестабільна прогресуюча стенокардія та інші захворювання серцево-судинної системи. Нанесення ОСОБА_5 побоїв в область голови та серця, крім фізичного болю в момент їх нанесення викликали у потерпілого страх і моральні страждання за можливі негативні наслідки для його здоров?я у майбутньому. Також страх і моральні страждання він відчував у зв?язку із наявними в нього пошкодженнями хребта. При скоєнні зазначеного кримінального правопорушення ОСОБА_5 , з метою приниження честі та гідності потерпілого протягом тривалого часу, голосно і в присутності третіх осіб ображав його нелітературними словами і нецензурною лайкою. Потерпілий вважає, що своїми протиправними діями ОСОБА_5 спричинив йому моральну шкоду, яка полягає: у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав; у душевних стражданнях; у приниженні його честі та гідності, та яку він оцінює у 20000,00 гривень.

18.12.2025 обвинувачений, через захисника адвоката ОСОБА_6 , яка діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії ВІ №1355951 від 10.12.2025, подав до суду відзив на цивільний позов потерпілого у даному кримінальному провадженні, в якому цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди визнав частково, а саме вважає, що на користь цивільного позивача в рахунок моральної шкоди підлягає стягненню 1000,00 грн, оскільки вважає розмір відшкодування завданої моральної шкоди недоведеним, безпідставно завищеним та необгрунтованим, а визначена цивільним позивачем сума слугує джерелом збагачення для позивача, а не компенсацією моральної шкоди. Вважає, що 1000,00 грн є достатньою сумою та такою, що в повній мірі відшкодує понесені моральні незручності позивача. При вирішенні судом питання про визначення розміру моральної шкоди просить врахувати його матеріальне становище, оскільки він отримує лише заробітну плату за основним місцем доходу в СК «Батьківщина», з якої стягуються податки та яка повністю витрачається на щоденні потреби відповідача, придбання продуктів харчування, сезонного одягу, засобів гігієни, шо є необхідним для життя.

26.12.2025 потерпілий подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив на обгрунтованість визначеної ним суми в рахунок відшкодування заподіяної йому моральної шкоди, виходячи з обставин справи та майнового стану як обвинуваченого так і його як потерпілого.

Під час судового розгляду потерпілий позовні вимоги, викладені у цивільному позові, підтримав у повному обсязі з підстав у ньому зазначених та зазначених у відповіді на відзив, й додатково зазначив, що за медичною допомогою після нанесення йому тілесних ушкоджень не звертався, однак потребував витрат часу на проведення судово-медичної експертизи, участь у проведенні досудового розслідування та судового розгляду справи. Обвинувачений не прохав вибачення за вчинені протиправні дії. Також повідомив про отримання від обвинуваченого поштою грошового переказу на суму 1000,00 грн в рахунок часткового відшкодування моральної шкоди.

Обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду цивільний позов визнав частково, спочатку на суму 4500,00 грн, вважаючи даний розмір достатнім в рахунок відшкодування потерпілому заподіяної кримінальним правопорушенням йому моральної шкоди. Однак, пізніше позов визнав частково на суму 1000,00 грн з підстав, зазначених у відзиві. Захисник ОСОБА_6 під час судового розгляду підтримала вказану процесуальну позицію обвинуваченого з приводу цивільного позову потерпілого, з підстав, зазначених у відзиві.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред?явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв?язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦІК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст.23 ЦК України моральна шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров?я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, що є доказами у ній, приходить до переконання про необхідність задоволення позову про відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, частково, та з урахуванням конкретних обставин справи, характеру, інтенсивності, обсягу та тривалості фізичних і душевних страждань, які зазнав потерпілий внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, отримання потерпілим неодноразових ударів руками та ногами по тілу; наслідків, які настали для потерпілого (який є особою похилого віку та має вади стану здоров?я) у вигляді тілесних ушкоджень, душевних хвилювань з приводу приниження честі та гідності потерпілого протягом тривалого часу у присутності сторонніх осіб та страху за своє здоров?я через наявні захворювання, а також враховуючи, що потерпілий прямуючи до свого місця проживання вулицею селища не вчиняв будь-яких віктимних дій, які б могли б спровокувати протиправні дії обвинуваченого, та виходячи із засад розумності, виваженості й справедливості, з врахуванням майнового стану обвинуваченого та потерпілого, приходить до переконання, що справедливим, обгрунтованим та необхідним буде визначити розмір моральної шкоди, заподіяної потерпілому кримінальним правопорушенням у сумі 15000,00 грн. Зазначений вище розмір є обгрунтованою компенсацією заподіяної потерпілому моральної шкоди. Об?єктивні підстави вважати його явно несправедливим чи заниженим відсутні.

Згідно з чеком переказу коштів від 24.12.2025 обвинувачений перерахував поштовим грошовим переказом 1000,00 грн в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_4 . У зв?язку з чим, визначений судом розмір моральної шкоди підлягає зменшенню на вказану суму, та підлягає до стягнення з обвинуваченого 14000,00 грн в рахунок відшкодування заподіяної потерпілому кримінальним правопорушенням моральної шкоди.

Процесуальні витрати, речові докази у справі відсутні. Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 370, 373 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (вісімсот п?ятдесят гривень 00 копійок).

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 14000,00 грн (чотирнадцять тисяч грн 00 коп.) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У решті цивільного позову відмовити.

Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1