Постанова № 133292199, 14.01.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2183/25

Провадження № 3/352/8/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменко С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення

ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1.Зміст протоколу про адміністративне правопорушення:

Поліцейським відділення поліції № 1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Стефураком В.В. 07 вересня 2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення за наступних обставин:

07 вересня 2025 року о 00 годині 40 хвилин в селищі Старий Лисець, по вулиці Шевченка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Audi 100, реєстраційний номер НОМЕР_2 із ознаками наркотичного сп`яніння зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП «ПОК ЦПЗ ІФ-ОР», відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року ( далі- Правила).

Згідно із протоколом про адміністративні правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення.

2.Рух провадження

17 вересня 2025 року протокол про адміністративне правопорушення із доданими матеріалами надійшов до Тисменицького районного суду та призначений для розгляду по суті на 30 вересня 2025 року.

В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався в зв`язку із відсутністю відомостей про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи, а пізніше в зв`язку із неявкою ОСОБА_1 в судове засідання.

14 січня 2026 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Стаття 130 кодексу України про адміністративні правопорушення відповідно до частини другої статті 268 кодексу України про адміністративні правопорушення НЕ належить до переліку статей, при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 :

- належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом скерування повістки про виклик за місцем його проживання та оголошень про виклик на сайті судова влада України

- він ознайомлений із розглядом справи Тисменицьким районним судом, про що свідчить його підпис у відпвоідній графі в протоколі про адміністративне правопорушення;

- він своїми правами на захист та участь в судовому засіданні не скористався;

- його присутність при розгляді справи не є обов`язковою,

Суддя вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

3. Докази, досліджені під час судового розгляду:

3.1 Письмові докази:

Протокол про адміністративне правопорушення:

Згідно із текстом протоколу, 07 вересня 2025 року о 00 годині 40 хвилин в селищі Старий Лисець, по вулиці Шевченка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Audi 100, реєстраційний номер НОМЕР_2 із ознаками наркотичного сп`яніння зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП «ПОК ЦПЗ ІФ-ОР», відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил

ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 вересня 2025 року

Згідно із текстом направлення в результаті огляду ОСОБА_1 , проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: зіниці, не реагують на світло, почервоніння очей, порушення мови, сповільненість ходи та мови

Рапорт поліцейського про складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КупАП

Постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП за фактом керування 07 вересня 2025 року о 00.18 в селищі Старий Лисець по вулиці Шевченка транспортним засобом марки Audi 100, реєстраційний номер НОМЕР_2 за відсутності права керування транспортним засобом.

Супровідний лист про повернення ОСОБА_2 тимчасово затриманого транспортного засобу марки Audi 100, реєстраційний номер НОМЕР_2

Акт огляду та тимчасового затримання автомобіля марки Audi 100, реєстраційний номер НОМЕР_2 в зв`язку з статтею 130 КпАП

4.3 відеозаписи з реєстратора автомобіля та бодікамери поліцейських

Відеозапис з бодікамери поліцейського розпочинається з наближення поліцейського до автомобіля, в якому на водійському сидінні перебуває ОСОБА_1 .

На 03.11 запису поліцейський повідомляє, що у водія зіниці не реагують на світло та питає, чи вживав той якісь речовини.

На 04.20 запису ОСОБА_1 повідомляє, що напередодні вживав якусь речовину, але не думає, що то наркотична.

На 05.40 запису поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння, зокрема зіниці не реагують на світло та пропонує пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі.

На 08.30 ОСОБА_1 повідомляє, що погоджується пройти огляд та на питання поліцейського повідомляє, що курив сигарету

На 14.58 запису поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про винесення стосовно нього постанови за статтею 126 КУпАП та повторно пропонує прохати в лікувальний заклад для огляду, на що ОСОБА_1 погоджується.

В подальшому ОСОБА_1 до 18.30 запису перебуває після службового автомобіля та не сідає в нього для поїздки на огляд.

На 18.45 запису ОСОБА_1 повідомляє, що він відмовляється від проходження огляду, оскільки вживав маріхуану. Після чого поліцейський роз`яснює ОСОБА_1 про адміністративну відповідальність, а також права ОСОБА_1 .

4.Опис обставин, установлених під час розгляду справи та висновки суду

У відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення суддя оцінює докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до рішення Конституційного Суду № 4-р(П)/2022 від 15 червня 2022 року визначені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) поняття„кримінальне звинувачення, „кримінальне правопорушення мають „автономне значення. Критеріями, на підставі яких Європейський суд з прав людини встановлює, чи застосовувати кримінальний аспект статті 6 Конвенції, є: 1) юридична кваліфікація діяння в національному законодавстві [тобто з`ясування того, як кваліфікують діяння в національному праві: кримінальне правопорушення (злочин), адміністративне правопорушення, дисциплінарне тощо]; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи. Для застосування статті 6 Конвенції в аспекті розуміння поняття „кримінальне звинувачення достатньо, щоб правопорушення за своїм характером вважалось „кримінальним згідно з Конвенцією або щоб за вчинене правопорушення до особи було застосовано покарання, яке за своїм характером і ступенем суворості належало в цілому до „кримінальної сфери. Таким чином, за сталою практикою Європейського суду з прав людини такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням

При вирішенні конкретної справі, Cуд звертає увагу на те, що санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачений такий вид стягнення як штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік. При цьому розмір штрафу є більшим від розміру покарань, передбачених за вчинення окремих видів кримінальних проступків, а позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік становить втручання в права людини протягом тривалого строку.

В зв`язку із викладеним Суд вважає, що на особу, що притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, розповсюджуються такі ж визначені Конституцією України та Конвенцією гарантії права на справедливий суд, як і на осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності, зокрема норми частин третьої статті 62 Конституції України та частини четвертої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також принцип індивідуального характеру відповідальності особи у відповідності до статті 61 Конституції України.

Частиною першою статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів по адміністративні правопорушення, в даному випадку на посадових осіб відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області., які в цій справі фактично представляють сторони звинувачення.

На виконання вищевказаних принципів Судом досліджено протоколи про адміністративне правопорушення, докази, які долучені до протоколів про адміністративні правопорушення.

Суд звертає увагу, що ним, на виконання статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, не здійснюється самостійно збір доказів, в зв`язку із чим, будь-які докази, окрім долучених до протоколу та наданих особою, яка притягається до відповідальності і її представником, Судом самостійно не витребовувались та не досліджувались.

За аналогічних обставин у справі «Фігурка проти України» ( заява № 28232/22), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку щодо відсутності порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За результатами дослідження доказів у справі у відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення, у Суду відсутні будь-які сумніви щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 130 КУпАП, а його винуватість у вчиненні цього правопорушення поза розумним сумнівом доведена доказами, наданими особою, уповноваженою на збирання цих доказів.

щодо належності і допустимості доказів

Відповідно до статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Всі докази, зібрані особою, уповноваженою на збирання доказів, відповідають вказаним вимогам законодавства, в зв`язку із чим визнаються Судом допустимими і належними.

щодо керування транспортним засобом

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 підтверджується

-Відеозаписом з бодікамери, на якій зафіксовано перебування ОСОБА_1 на водійському сидінні в автомобілі

-постановою про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за статтею 126 КУпАП, згідно із якою він керував в тому самому місці тим самим автомобілем в той саме день та приблизно в той самий час. При цьому на офіційному веб-сайті судової влади України у відкритому доступі відсутня інформація щодо оскарження цієї постанови

-протоколом про адміністративне правопорушення від 07 вересня 2025 року, яким розпочато провадження в цій справі та який у відповідності до статті 251 кодексу України про адміністративне правопорушення Суд також оцінює в якості доказу. Суд звертає увагу, що протокол складено повноваженою особою одразу після виявлення правопорушення, тобто особа, яка його склали, є безпосереднім свідками події, в зв`язку із чим Суд, в сукупності з іншими дослідженими доказами, вважає його належним доказом;

В зв`язку із викладеним, у Судді відсутні сумніви щодо доведеності керування ОСОБА_1 автомобілем за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, що є предметом розгляду в цій справі.

щодо відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду підтверджується::

-відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано факт пропозиції працівниками поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в КПН «ПОКЦПЗ ІФ ОР»;

-актом огляду та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, згідно якого огляд не проводився оскільки ОСОБА_1 відмовився;

-протоколом про адміністративне правопорушення від 28 жовтня 2024 року, яким розпочато провадження в цій справі та який у відповідності до статті 251 кодексу України про адміністративне правопорушення Суд також оцінює в якості доказу.

Суддя звертає увагу, що протокол складено повноваженими особами одразу після виявлення правопорушення, тобто особи, які його склали, були безпосередніми свідками події, в зв`язку із чим Суддя, в сукупності з іншими дослідженими доказами, вважає його належним доказом.

Також Суддя бере до уваги, що відмова від проходження огляду може бути не тільки у формі активної, але й пасивної поведінки. При цьому ОСОБА_1 після першочергового висловлення згоди на проходження огляду тривалий час не здійснював ніяких заходів, щоб їхати для проходження огляду та протягом кількох хвилин не сідав до службового автомобіля поліції, після чого заявив про відмову від проходження огляду.

На відеозаписі не виявлено фактів впливу поліцейських на зміну волевиявлення ОСОБА_1 , а тому Суддя вважає, що зміна свого рішення та подальша відмова від огляду була вільним рішенням ОСОБА_1 .

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан наркотичного сп`яніння та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 ( далі Інструкція)

Відповідно до пункту 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: знаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що у водія наступні ознаки наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, порушення мови. На дослідженому відеозаписі зафіксоване повідомлення поліцейського ОСОБА_1 про наявність у останнього ознак наркотичного сп`яніння, в тому числі зіниці очей не реагують на світло, та в подальшому ОСОБА_1 повідомив, що вживав заборонені речовини.

Таким чином, у поліцейського були наявні підстави для пропозиції водієві пройти огляд та в подальшому, після відмови, скласти протокол про адміністративне правопорушення.

висновки суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Таким чином, Суддею поза розумним сумнівом встановлено факт відмови ОСОБА_1 , який керував 07 вересня 2025 року о 00 годині 40 хвилин в селищі Старий Лисець, вулиця Шевченка, транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Вказаними діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

щодо виду та розміру адміністративного стягнення

Санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення передбачений такий безальтернативний вид адміністративного покарання як штраф з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Суд вважає, що з огляду на характер і суворість стягнення, яке може бути застосовано до особи за статтю 130 КУпАП, правопорушення за цією статтею за своїм характером вважається „кримінальним згідно з Конвенцією, а тому на особу поширюються гарантії права на справедливий суд, визначені статтею 6 Конвенції, в тому числі така складова, як принцип індивідуального характеру відповідальності, що може бути підставою для призначення за аналогією зі статтею 69 Кримінального кодексу України більш м`якого покарання, ніж зазначено в санкції статті.

Враховуючи небезпеку адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , небезпеку можливості настання наслідків, Суд вважає, що призначення стягнення в розмірі, меншому, від передбаченого санкцією статті, може мати місце у виключних випадках щодо обставин справи та характеристики особи, яка притягається до відповідальності.

В даному випадку відсутні такі виключні обставини справи та характеристики особи, які б свідчили про можливість призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено санкцією статті для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

В зв`язку із викладеним, Суд вважає, що стягнення має бути накладено в межах санкції частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, а підстави для призначення більш м`якого стягнення, ніж визначено санкцією статті, відсутні.

5.Щодо судового збору

Відповідно до статті 40-1 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень.

Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 3328х0.2=665 гривень 60 копійок.

В зв`язку із викладеним, керуючись статтями 252, 283-285,294 кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок (стягувач - ДСА України на рахунок: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 820019, рахунок отримувача UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).Відповідно до частини першої статті 307 кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно частини другої статті 308 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО