Рішення № 133292034, 14.01.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1448/25

14 січня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю: секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 19928 грн за кредитним договором №00-9893299, укладеним 07.08.2024 року між нею та ТОВ «Макс Кредит».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.08.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та відповідачкою було укладено кредитний договір №00-9893299. Договір було укладено в електронній формі із використанням електронного підпису та підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Макс Кредит». Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав позичальниці кредит в розмірі 6095 грн кредитних коштів.

Позичальниця зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у термін, встановлений договором, та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки, визначені договором. Кредитні кошти надані відповідачці шляхом переказу на її картковий рахунок. Договором визначено термін повернення відповідачкою кредиту, комісії та нарахованих процентів, однак у вказаний термін відповідачка кредитні кошти не повернула, проценти не сплатила у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

17.02.2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу № 17022025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги від відповідачки коштів за Кредитним договором №00-9893299 від 07.08.2024 року, право на одержання яких належить ТОВ «Макс Кредит», а позивач ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги грошових коштів від відповідачки.

На підставі Реєстру боржників № б/н від 17.02.2025 року до договору факторингу ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до відповідачки за кредитним договором №00-9893299 від 07.08.2024 року на суму 19928 грн.

Оскільки відповідачка у добровільному порядку заборгованість за вищевказаним кредитним договором не погасила, то просив позов задовольнити, стягнути з відповідачки 6095 грн заборгованості, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 6095 грн ( яка включає 5300 грн кредитних коштів та 795 грн комісії), заборгованості за відсотками 13833 грн, а також оплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Представник позивача на розгляд справи не з`явилася, у поданій заяві просила проводити розгляд справи у її відсутності, позов підтримала у повному обсязі, не заперечила щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлена у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала. У зв`язку з цим судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 07.08.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №00-9893299.

Договір було укладено в електронній формі в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Макс Кредит» шляхом підписання електронним підписом відповідачки (одноразовим ідентифікатором). Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав позичальниці кредит у сумі 5300 грн, на таких умовах: сума кредиту 5300 грн; комісія 795 грн; на строк до 360 днів; % ставка (стандартна) 1,45 % в день. Позичальниця зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом у термін, встановлений договором, та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки, визначені договором. Кредитні кошти надані відповідачці шляхом переказу на її картковий рахунок. Договором визначено термін повернення відповідачкою кредиту, комісії та нарахованих процентів, однак у вказаний термін відповідачка кредитні кошти не повернула, проценти не сплатила у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

17.02.2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу № 17022025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги від відповідачки коштів за Кредитним договором №00-9893299 від 07.08.2024 року, право на одержання яких належить ТОВ «Макс Кредит», а позивач ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги грошових коштів від відповідачки.

На підставі Реєстру боржників № б/н від 17.02.2025 року до договору факторингу ТОВ «Макс Кредит» відступило ТОВ «Юніт Капітал» право вимоги до відповідачки за кредитним договором №00-9893299 від 07.08.2024 року на суму 19928 грн.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з вимогами ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки відповідно до статті 611 ЦК України, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної

Згідно з вимогами ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.1 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з положеннями пунктів 12-13 ст. 11 цього ж Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ч.3 ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом.

Згідно з п. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також, виходячи з вимог статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

З наданого позивачем розрахунку, встановлено, що сума заборгованості відповідачки станом на 01.10.2025 року складала 22578 грн, з яких: 6095 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту (яка включає 5300 грн тіло кредиту та 795 комісія); 13833 грн прострочена заборгованість за процентами); 2650 грн заборгованість за штрафними санкціями (про стягнення яких позивач не просить).

Як видно з наданого детального розрахунку первісного позивача відсотки нараховані за період з 07.08.2024 року по 17.02.2025 року із застосуванням визначеної п.1.5 Договору денної процентної ставки - 1.45%

У позовній заяві представником позивача також зазначено, що з часу отримання права вимоги до часу звернення в суд позивачем жодних нарахувань за кредитним договором не здійснювалося.

Суд вважає що первісним позивачем невірно визначено розмір процентів.

З 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Цим Законом внесені зміни, зокрема і у Закон України «Про споживче кредитування».

Пункт 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Кредитний договір було укладено після набрання чинності цим Законом, а саме 07.08.2024 року.

Відтак, з 07.08.2024 року по 17.02.2025 року слід застосовувати визначену законом денну процентну ставку на рівні не більше 1 %.

Згідно матеріалів справи сума заборгованості за тілом кредиту становить 5300 грн.

З урахуванням денної процентної ставки в розмірі 1%, розмір нарахованих процентів за користування кредитом за період з 07.08.2024 року по 17.02.2025 року (198 днів) становить 10494 грн (5300 х 1%/100) х 198 днів).

Виходячи з вищевказаних норм закону, умов кредитного договору, зважаючи на порушення відповідачкою взятих на себе зобов`язань, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню: з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №00-9893299 від 07.08.2024 року, в розмірі 16589 грн, з яких: сума кредиту - 5300 грн, сума процентів за користування кредитом - 10494 грн (з 07.08.2024 року по 17.02.2025 року), сума комісії - 795 грн.

Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн. Оскільки судом позов задоволено частково на суму 16589 грн, що становить 83,24% заявлених вимог (16589х100/19928), то з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 2016,41 грн (2422,40х83,24/100).

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат на правничу допомогу стороною позивача надано: копію договору №10/09/25-02 про надання правової допомоги від 10.09.2025 року, копію додаткової угоди №25770866126 від 11.09.2025 року, акт прийому передачі наданих. Із вищевказаних документів видно, що вартість наданих послуг становить 7000 грн.

Сума гонорару адвоката повинна бути такою, що відповідає складності справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціні позову. Для правильного визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09 червня 2020 року у справі №466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

Враховуючи те, що позивачем під час розгляду справи понесено витрати на правничу допомогу, то такі витрати підлягають стягненню з відповідача.

Разом з тим, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо: заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо); суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо); заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів, тощо). На думку суду, стороною позивача завищено розмір судових витрат за надані послуги з правової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає, що суму витрат позивача на правничу допомогу слід визначити в розмірі 4000 грн, що буде співмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також часом, витраченим ним на виконання відповідних робіт (надання послуг).

Разом з тим, як уже зазначалося вище, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на суму 16589 грн, що становить 83,24% заявлених вимог (16589х100/19928), то з відповідачки на користь позивача слід стягнути правову допомогу пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 3329,60 грн (4000х83,24/100).

На підставі наведеного, ст.11, 141, 205, 512, 514, 610, 612, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст. 280-285 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №00-9893299, укладеним 07.08.2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 , у розмірі 16589 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 5300 грн, заборгованості за відсотками 10494 грн, заборгованості за комісією 795 грн, а також 3329,60 грн витрат на професійну правничу допомогу і 2016,41 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий О. А. Шишко