Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 761/623/26
Провадження № 1-кс/761/1627/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2026 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчий в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Києва, одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, в рамках кримінального провадження №42025113330000072, відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.11.2025 року, -
В С Т А Н О В И В :
10 січня 2026 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчий в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, в рамках кримінального провадження №42025113330000072, відомості щодо якого внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.11.2025 року.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42025113330000072 від 24.11.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , діючи за усними вказівками невстановлених осіб, які постійно обіймають посади в Оболонському та Подільському районних у місті Києві територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків (функцій), та відповідно до п. 1 примітки до ст. 364, ч. 3 ст. 18 КК України, являються службовими особами, вчинив неправомірні дії, які полягають у пособництві в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії, з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб, за наступних обставин. Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.11.2025, ОСОБА_4 , перебуваючи у м. Києві, був залучений як пособник до реалізації злочинного плану спільно з невстановленими службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо скоєння кримінального правопорушення, зокрема, для одержання неправомірної вигоди за вчинення дій щодо зняття особи з розшуку у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме виключення статусу «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг» для ведення цього реєстру з ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою уникнення призову під час мобілізації. У подальшому, 15.12.2025 приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , діючи як пособник в одержанні неправомірної вигоди, перебуваючи у приміщенні ТРЦ «Sky Mall» за адресою: м. Київ, проспект Романа Шухевича, буд. 2-Т, в ході консультації ОСОБА_10 щодо можливості зняття останнього з розшуку у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме виключення статусу «Розшук» з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг» для ведення цього реєстру, з метою переконання ОСОБА_10 у необхідності виконання всіх оголошених умов, повідомив про те, що має знайомих осіб з числа людей, які є керівниками кількох суб`єктів господарювання, які віднесені до об`єктів критичної інфраструктури, за допомогою яких та за сприяння невстановлених службових осіб одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки міста Києва він давно та на постійній основі займається зняттям з розшуку осіб з автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи (АІТС) «Оберіг», а також встановленням бронювання від мобілізації, звільненням мобілізованих з приміщень РТЦК та СП тощо за грошову винагороду. Так, зі слів ОСОБА_4 , він за грошову винагороду у розмірі 3000 доларів США може вирішити питання щодо зняття ОСОБА_10 з розшуку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уникнення призову під час мобілізації та, окрім цього, почувши інформацію про наявність у ОСОБА_10 товариша з аналогічною проблемою, виявив бажання отримати грошову винагороду і від нього та наголосив ОСОБА_10 про необхідність в подальшому передачі грошових коштів і за товариша, але в такому випадку вартість зняття з розшуку для товариша буде коштувати від 3500 до 3700 доларів США. 23.12.2025, приблизно о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні ТРЦ «Sky Mall» за адресою: м. Київ, проспект Романа Шухевича, буд. 2-Т, діючи умисно як пособник до реалізації злочинного плану щодо скоєння кримінальних правопорушень, за попередньою змовою групою з невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема для одержання неправомірної вигоди для таких осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, в ході особистої зустрічі з ОСОБА_10 , який діяв під контролем правоохоронних органів, одержав від останнього неправомірну вигоду у розмірі 3000 доларів США, що еквівалетно 126 420,00 грн. (ста двадцяти шести тисячам чотирьомстам двадцяти гривням станом на 23.12.2025 за офіційним курсом НБУ) за вирішення питання щодо зняття ОСОБА_10 з розшуку у ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уникнення призову під час мобілізації. Окрім цього, ОСОБА_10 , будучи переконаним у позитивному вирішенні питання ОСОБА_4 щодо зняття його з розшуку, 30.12.2025 у денний час у мобільному додатку «Телеграм» запитав у останнього, чи можна у строк до 09.01.2026 вирішити питання щодо зняття з розшуку його знайомого, на що ОСОБА_4 відповів, що він найближчим часом має зустрітись з певною людиною, з якою потрібно спочатку закінчити вирішення питання щодо зняття з розшуку самого ОСОБА_10 і одночасно зможе проговорити питання щодо зняття з розшуку його знайомого, але особисто не бачить у цьому проблеми та запевнив, що зможе вирішити питання щодо зняття з розшуку даного громадянина та у разі необхідності інших осіб за грошову винагороду у сумі 3700 доларів США та попросив відправити йому персональну інформацію та документи на ім`я знайомого ОСОБА_10 , а саме всі сторінки паспорта громадянин а України, реєстраційний номер облікової картки платника податків, витяг з «Резерв+», військовий квиток, а також з`ясувати, чи зможе знайомий ОСОБА_10 передати грошові кошти до ранку 31.12.2025, на що ОСОБА_10 відправив ОСОБА_4 у мобільному додатку «Телеграм» фотокопії усіх сторінок військового квитка серії НОМЕР_1 на ім`я свого знайомого ОСОБА_11 . У подальшому, 07.01.2025 у мобільному додатку «Телеграм» ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, діючи умисно як пособник до реалізації злочинного плану, щодо скоєння кримінальних правопорушень, за попередньою змовою групою з невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки міста Києва, використовуючи мобільний термінал із встановленим мобільним додатком «Телеграм» запитав у ОСОБА_10 , чи готовий його знайомий - ОСОБА_11 завтра (08.01.2026) передати грошові кошти за вирішення питання стосовно зняття його з розшуку та отримавши від ОСОБА_10 позитивну відповідь домовився з ним про зустріч 08.01.2026 орієнтовно на 11 годину на парковці ТРЦ «Sky Mall» за адресою: м. Київ, проспект Романа Шухевича, 2-Т. 08.01.2026, приблизно об 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, перебуваючи на парковці ТРЦ «Sky Mall» за адресою: м. Київ, проспект Романа Шухевича, 2-Т, зустрівся з ОСОБА_10 , який в ході розмови висловив прохання ОСОБА_4 зв`язатись з людиною, з якою зустрічався останній з питання зняття з розшуку ОСОБА_10 з метою з`ясування причин такого тривалого вирішення цього питання, на що ОСОБА_4 відмовив аргументуючи це тим, що дана людина зараз знаходиться в дорозі та з ним немає зв`язку, однак в подальшому повідомив, що пізніше цього ж дня він зможе організувати зустріч з цією людиною, щоб поспілкуватись вживу та вони у телефонному режимі домовились про зустріч знову на цьому ж місці приблизно о 15 годині 30 хвилин. У подальшому, 08.01.2026, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, перебуваючи на парковці ТРЦ «Sky Mall» за адресою: м. Київ, проспект Романа Шухевича, 2-Т, діючи умисно як пособник до реалізації злочинного плану щодо скоєння кримінальних правопорушень, за попередньою змовою групою осіб з невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки міста Києва, з метою одержання неправомірної вигоди, в ході особистої повторної зустрічі з ОСОБА_10 , який діяв під контролем правоохоронних органів, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, на прохання ОСОБА_10 з`ясувати причин такого тривалого вирішення питання зняття його з розшуку, здійснив телефонний дзвінок у мобільному додатку «Телеграм» невстановленій особі, який зі слів ОСОБА_4 також займається питанням зняття з розшуку ОСОБА_10 та в ході даної телефонної розмови невстановлена особа повідомила ОСОБА_10 , що по ньому процес уже запущений і уже подана апеляція до суду з метою скасування його розшуку, який буде скасований у строк не більше 2-х місяців, а його знайомого знімуть з розшуку набагато швидше і це питання буде вирішене до кінця наступного тижня. Після завершення телефонної розмови ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, одержав від ОСОБА_10 , раніше обумовлені грошові кошти в сумі 3 500 доларів США, що еквівалентно 149 485 грн. (ста сорока дев`яти тисячам чотирьомстам вісімдесяти п`яти гривням станом на 08.01.2026 за офіційним курсом НБУ) як неправомірну вигоду за вирішення питання щодо зняття ОСОБА_11 з розшуку у ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою уникнення призову під час мобілізації.
08.01.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
На даний час у органів досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати, перетворити речі, що мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, слідчий зазначає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на вищевикладене, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні думку захисників підтримав та просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши позиції прокурора, захисників підозрюваного, дослідивши наявні у матеріалах клопотання докази, слідчий суддя приходить до такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42025113330000072 від 24.11.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
08.01.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, а отже в оцінці цього питання кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням сталої практики ЄСПЛ, про що прямо вказує ч. 5 ст. 9 КПК України.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення особі обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав осіб.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України, не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність ОСОБА_4 , до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження останній не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Питання доведеності вини підозрюваного ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Водночас, обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст.194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Суд оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення може ухилятися від кримінальної відповідальності та переховуватися від органів досудового слідства, суду.
Крім того, слідчий суддя вважає, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки останній усвідомлює тяжкість можливого покарання.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Разом з тим, з метою уникнення покарання підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати, приховати речі чи документи, що мають значення для кримінального провадження.
За таких обставин, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та особи підозрюваного, наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_4 , а саме те, що він не одружений, має визначене місце проживання, не працюючий, не спростовує наявність можливих ризиків неправомірної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов`язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Так, слідчим суддею враховано і обставини вчинення кримінального правопорушення, спосіб вчинення. На підставі викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що застава має бути визначена у вигляді 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, оскільки визначення застави саме в такому розмірі буде пропорційно помірною для підозрюваного та може гарантувати належну процесуальну поведінку останнього та виконання ним покладених на нього обов`язків, також враховуючи вагомість ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливу на свідків.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, необхідно покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою; не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що у судовому засіданні не було встановлено обставин, які б свідчили, що підозрюваний ОСОБА_4 за станом здоров`я не може утримуватися в умовах слідчого ізолятора.
З урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 на 60 днів, який обраховувати з 08 січня 2026 року до 08 березня 2026 року включно.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 180, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 206, 372, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання старшого слідчий в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити на 60 діб в межах строку досудового розслідування, з урахуванням часу фактичного затримання особи, а саме з 08 січня 2026 року до 08 березня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у вигляді 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).
У разі внесення застави визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою;
- не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначити строк дії обов`язків, визначених для підозрюваного ОСОБА_4 , в межах строку досудового розслідування, однак не більше 2 (двох) місяців з моменту внесення застави в розмірі, визначеному судом.
Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисниками протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_12
Судове рішення № 133280468, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 10.01.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 761/623/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: