Ухвала суду № 133280035, 14.01.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

ЄУ №711/9336/25

Провадження №2/712/931/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за Договором №302626-КС-001 про надання кредиту від 26.06.2021 у сумі 20 044,16 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту 12 560,60 грн., заборгованості за простроченими процентами 7 483,56 грн., та стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 жовтня 2025 року позовну заяву передано до Соснівського районного суду м. Черкаси за підсудністю.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 жовтня 2025 року для розгляду справи обрано суддю Стеценко О.С.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 03 грудня 2025 року, яке відкладено на 14 січня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в позовній заяві просила проводити розгляд цивільної справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, 18 грудня 2025 року через систему «Електронний суд» подала клопотання про закриття провадження у справі.

У обґрунтування клопотання зазначила, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.08.2022 відкрито провадження у справі №925/592/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Позивач, як конкурсний кредитор, не скористався своїм правом на пред`явлення вимоги, а тому його вимоги вважаються погашеними. З огляду на вказане, та через те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відповідач просить закрити провадження у справі.

Ураховуючи неявку сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, перевіривши доводи клопотання відповідача, дослідивши матеріали справи, зазначає таке.

Ухвалою Господарського суду Черкаської від 17.08.2022 відкрито провадження у справі №925/592/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . У цій же справі ухвалою суду від 07.12.2022 затверджено план реструктуризації боргів боржника.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначено цивільну юрисдикцію загальних судів, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник, відповідно до якої спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема і справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

За змістом ч. 9 ст. 30 ГПК України виключною є підсудність справ, в тому числі які передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, та які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Отже, норми Кодексу України з процедур банкрутства та ГПК України передбачають концентрацію та вирішення всіх спорів у межах справи про банкрутство того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа, задля судового контролю за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Із постановленням ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство пов`язуються певні правові наслідки, зокрема: вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів; розгляд вимог конкурсних, забезпечених і поточних кредиторів та вирішення майнових спорів; арешт майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, тощо.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц зазначила, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

У зв`язку з наведеним, спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції, а тому справу необхідно передати до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити, а цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати за підсудністю до Господарського суду Черкаської області, оскільки стосовно відповідача відкрито провадження у справі №925/592/22 про неплатоспроможність.

На підставі наведеного, керуючись ст. 31, 260, 261, 354 ЦПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовити.

Цивільну справу №711/9336/25 (провадження №2/712/931/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати за підсудністю до Господарського суду Черкаської області на розгляді якого перебуває справа № 925/592/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення.

Суддя О.С. Стеценко