Постанова № 13327978, 03.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14385/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Межевича М.В., суддів Губської О.А. та Земляної Г.В., при секретарі Бурді Л.М., за участю представника апелянта Рябова А.І., при секретарі Бурді Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 червня 2010 року у справі за позовом Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБК-СПЕЦЗБУТ»про звернення стягнення на активи, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 339946,23 грн., з них: 339760,69 недоїмки та 185,54 грн. пені.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 червня 2010 року позовні вимоги задоволено частково: звернуто стягнення на активи ТОВ «ВБК-СПЕЦЗБУТ»(ЄДРПОУ 35760396) для погашення податкового боргу у розмірі 339759,89 грн.

Позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду частковому скасуванню з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач не погасив податковий борг в розмірі 339759,89 грн., то позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися в повній мірі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 339946,23 грн., який виник з поданих відповідачем податкових декларацій від 20.07.2009 № 336014, від 18.08.2009 № 400878; від 21.09.2009 № 438832; від 20.10.2009 № 505620.

Відповідно до частини облікової картки, що стосується сплати податку на додану вартість відповідачем, недоїмка відповідача станом на 04.11.2009 склала 339760,69 грн., залишок несплаченої пені 185,54 грн.

Відповідач отримав податкові вимоги № 1/5841 від 03.07.2009 та № 2/7030 від 17.08.2009.

Однак, зазначена сума податкового зобовязання, визначена податковими вимогами, відповідачем погашена не була.

Таким чином, недоїмка ТОВ «ВБК-СПЕЦЗБУТ»складає 339759,89 грн.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон) податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку. У разі, коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобовязання платника податків за причинами, не повязаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму податкового зобовязання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Коли ж податкове повідомлення визначено контролюючим органом на підставі зазначеними у п.п. «а»«в»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення (п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону).

У разі, коли платник податків, як це передбачено пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону. Не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, не сплачене у передбачений законом термін, вважається сумою податкового боргу.

В свою чергу, п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами, за рахунок їх майна.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Однак, колегія суддів не може погодитися з судом першої інстанції, що податковим органом не доведено правильність нарахування пені.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було надано витяг з облікової картки, в якій зазначені суми податкового боргу та пені.

Відповідно до підпункту 4.2.2 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005 року № 276 податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758.

Підпунктом 4.2.3 вказаної Інструкції визначено, що нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені".

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку матеріали справи містять належні відомості щодо розміру податкового боргу та нарахованої на його суму пені.

За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо недоведення податковим органом правомірності нарахування пені та її розміру, що призвело до незаконного судового рішення відносно відмови в позові щодо стягнення пені.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 червня 2010 року частково не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційних скарг частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для її часткового скасування з постановленням в скасованій частині нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 червня 2010 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 185,54 грн.

В скасованій частині прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В решті судове рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя О.А. Губська

Суддя Г.В. Земляна