Ухвала суду № 133277775, 14.01.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/6491/23

Провадження № 1-кс/577/7/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" січня 2026 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у судовому провадженні № 577/6491/23 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_4 перебуває вищевказана кримінальна справа.

Обвинувачений ОСОБА_3 подав заяву про відвід судді ОСОБА_4 покликаючись на можливе вчинення останнім підробки документу, яким є протокол про адміністративне правопорушення у справі № 3/577/1987/24, внаслідок чого ОСОБА_3 , за ухвалою судді ОСОБА_4 від 18.11.2024 року, був підданий приводу.

За даним фактом, за заявою ОСОБА_3 , Державним бюро розслідування до ЄРДР внесені відомості за № 62025170040001545 від 29.01.2025 року з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366 КК України, розпочато досудове розслідування, а ОСОБА_3 визнано потерпілим.

На переконання ініціатора звернення такі обставини можуть викликати сумнів у неупередженості судді ОСОБА_4 , що і стало підставою для відводу у кримінальному провадженні.

Адвокат ОСОБА_5 подав клопотання про відкладення розгляду справи про відвід судді ОСОБА_4 , у зв`язку із участю обвинуваченого ОСОБА_3 в іншій справі, яка розглядається у Подільському районному суді м. Києва та призначена на 10:30 год. 14.01.2026 року.

Прокурор та представник потерпілого ОСОБА_6 , кожен окремо, просять розглядати питання про відвід судді ОСОБА_4 за їх відсутності, перший - заперечує задоволенню, другий при вирішенні цього питання покладається на розсуд суду, про що вказали у відповідних заявах.

З аналогічним клопотанням звернувся і суддя ОСОБА_4 .

Суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід без присутності учасників, які належним чином повідомлені про день і час судового засідання, оскільки ініціатор звернення вже виклав обставини, які, на його переконання, є підставою для сумніву у неупередженості судді ОСОБА_4 , при цьому додаткових пояснень від учасників не надходило.

Крім того, урахуванню підлягає і тривалість знаходження звернення у провадженні суду, а саме з 10.11.2025 року (більше двох місяців), що об`єктивно перешкоджає продовженню розгляду справи по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст.191, ч. 1 ст. 209 КК України, яка перебуває у провадженні судді ОСОБА_4 .

Слід також зауважити, що законодавець не встановлював обов`язку суду узгоджувати з учасниками процесу дату судових засідань, а за вказаний час розгляд заяви про відвід відкладався п`ять разів за клопотанням ініціатора звернення з різних причин (хвороба, участь в інших судових засіданнях, заздалегідь не ставлячи суд до відома про таку обставину і самостійно надаючи пріоритет однієї справи над іншою, тощо). Відтак, вбачається зловживання процесуальними правами заявника направлене на затягування розгляду його ж звернення.

Вирішуючи питання заявленого відводу, суд виходить з наступного.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Дані гарантії закріплені у статтях 19, 129 Конституції України, нормами КПК України, ст. 7 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За положеннями ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК).

Саме на цю норму послався ініціатор відводу, стверджуючи про сумнів у неупередженості судді ОСОБА_4 , який в іншій справі, а саме - про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, застосував привід до ОСОБА_3 .

У рішенні ЄСПЛ по справі «Михайлова проти України» Суд вказав, що «безсторонність», як правило, означає відсутність упередженості або необ`єктивності, а її існування або відсутність можуть встановлюватися різними шляхами. Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, при якому мають ураховуватись особисті переконання та поведінка конкретного судді (тобто, чи мав суддя будь-які особисті упередження або чи був він об`єктивним у цій справі); та об`єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд (та, серед інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., наприклад, рішення у справі «Моріс проти Франції» [ВП] (Morice v. France) [GC], заява № 29369/10, пункт 73, ЄСПЛ 2015, з подальшими посиланнями). У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає в якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об`єктивно обґрунтованим (там само, пункт 76). Об`єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв`язків між суддею та іншими учасниками провадження.

Крім того, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. Цю думку Велика Палата Верховного Суду розкрила в ухвалі про відвід судді Кібенко у справі № 908/137/18 щодо процедури «сквіз-аут».

За положеннями п. 1 ч. 4 ст. 54 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За змістом ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Отже, розгляд справ з дотриманням розумних строків і прийняття рішень є обов`язком судді.

Аргументуючи звернення, заявник фактично послався на власну суб`єктивну думку, у якій висловив припущення про можливу причетність судді ОСОБА_4 до підробки протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_3 за ст. 173 КУпАП. При цьому не представив ніякого доказу на підтвердження таких доводів, надавши лише постанову слідчого про визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні № 62025170040001545 від 29.01.2025 року за ч. 1 ст. 366 КК України, що жодним чином не доводить підробку згаданого документа та можливу причетність судді ОСОБА_4 .

До того ж загальновідомо, що суддя не наділений правом складання протоколів про адміністративне правопорушення, а викладені ініціатором звернення обставини взагалі стосуються іншої справи і жодним чином не мають ніякого відношення до кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України.

Відтак, не встановлено суб`єктивних та об`єктивних критеріїв, які б свідчили про обґрунтованість поданої заяви щодо відводу судді ОСОБА_4 .

З огляду на викладене у задоволенні звернення слід відмовити.

Керуючись: ст.ст. 75, 81 КПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без задоволення заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у судовому провадженні № 577/6491/23 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК України.

Ухвала не оскаржується.

СуддяОСОБА_1