Постанова № 13327719, 27.12.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-6211/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<Список >

27 грудня 2010 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В :

09.12.2010 року позивач, Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна, в якому просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2007-2008 році в сумі 15407,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. Відповідно до статтей 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. У відповідача середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 вищевказаного Закону. На момент звернення до суду відповідачем адміністративно-фінансові санкції та пеня не сплачені.

В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав і просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заперечення на позов не надав, правом участі в судовому засіданні на скористався.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Працевлаштування - це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення.

Відповідно до ч. 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"№ 875-ХІІ від 21.03.1991 року підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Таким чином, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить у відповідача в 2007 році 10 осіб та у 2008 році 8 осіб.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено обовязок підприємств, установ, організацій у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно господарської санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобовязань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного звязку між самим порушенням та його наслідками.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інвалідів, кваліфікації та знань з урахування його бажань.

Згідно ч. 4 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803 підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятись і працевлаштування інвалідів за 2007 рік (форма № 10-ПІ) середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача становить 247 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів - 10 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 10 особи.

Згідно звіту про зайнятись і працевлаштування інвалідів за 2008 рік (форма № 10-ПІ) середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача становить 195 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів - 8 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 8 особи.

В наданих списках працюючих інвалідів - штатних працівників, які були зайняті на підприємстві у 2007 -2008 роках значиться інвалід ОСОБА_2.(а.с. 7,9).

У 2010 році прокуратурою Бахмацького району Чернігівської області була проведена перевірка Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна щодо дотримання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Як вбачається з матеріалів справи, інвалід ІІ групи ОСОБА_1 у 2007-2008 роках в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна не працював, а працював за сумісництвом в Халимонівській ЗОШ І ступеня, про що свідчать витяг з трудової книжки та пояснення інваліда ІІ групи ОСОБА_2 та головного бухгалтера відповідача.

Отже, період роботи інваліда ІІ групи загального захворювання ОСОБА_2 в Сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна не підлягає зарахуванню у виконання нормативу для працевлаштування інвалідів. Тобто, у 2007-2008 роках відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця.

Крім того, згідно листа Бахмацького районного центру зайнятості від 02.12.2010 року № 03-16/1673 відповідач інформацію про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів протягом 2007-2008 року не подавав.

Фонд оплати праці штатних працівників в 2007 році становить 1016,5 тис. грн., середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача становила у 2007 році 4115,38 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів в 2007 році становить 4115,38 грн.

Фонд оплати праці штатних працівників в 2008 році складає 1667,6 тис. грн., середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача становила у 2008 році 8551,79 грн. Сума адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів в 2008 році становить 8551,79 грн.

В звітах про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007-2008 роки відповідачем не визначено суму адміністративно-господарських санкцій, що є порушенням вимог Інструкції щодо заповнення звітності форми 10 ПІ «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42.

Отже, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007-2008 роках складає 12667,16 грн.

Адміністративно-господарські санкції відповідач повинен був сплатити самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення норматив, однак до цього часу сума заборгованості до Державного бюджету сплачена не була.

Відповідно до п.п.3.1 п.3 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 р. № 223, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в розмірі 2740,35 грн.

Враховуючи те, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що відповідач не надав до суду доказів, які спростовують вимоги адміністративного позову.

А отже, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

За наведених обставин, позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 124 Конституції України ,ст.ст. 9, 69-71, 97, 158-163 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна про стягнення адміністративно-господарських санкцій, - задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Ватутіна (р/р 26000031803 в КФ АБ «Експрес-банк», МФО 337212, код ЄДРПОУ 03794696) до Державного бюджету Бахмацького району (р/р 31216230700007 в УДК України в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22824227) адміністративно-господарських санкцій в сумі 12667 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 17 коп. та пені в розмірі 2740 (дві тисячі сімсот сорок) грн. 35 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Соломко І.І.