Ухвала суду № 133276760, 11.11.2025, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/12462/25

Провадження №1-кп/523/1489/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2025 року м. Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ,

в присутності обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024160000000184 від 03.10.2024р., за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28,ч.1 ст.249, ч.3 ст.28,ч.2 ст.364 та ч.3 ст.209 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Пересипського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28,ч.1 ст.249, ч.3 ст.28,ч.2 ст.364 та ч.3 ст.209 КК України.

В судовому засіданні, прокурор заявив клопотання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_7 , мотивуючи клопотання тим, що ризики зазначені в ст. 177 КПК України не змешилися, а саме:

- ризик переховування від суду не зменшився, оскільки особа обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією майна. Отже, тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування обвинуваченого від суду.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у § 76 рішення ЄСПЛ у справі «Пунцельт проти Чехії» від 25.04.2000 Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, які прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявнику загрожувало відносно суворе покарання.

У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Відповідно до вказаної Рекомендації важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин.

Також слід враховувати, що наразі на території України триває військова агресія зі сторони рф, що створює додаткове навантаження на відповідальні органи та в першу чергу прикордонну службу України щодо забезпечення належного контролю за всією ділянкою державного кордону, а отже і пропуск громадян через нього з дотриманням відповідного порядку та правил.

Так, зоною діяльності ОСОБА_7 , в силу займаної посади, є територія водних об`єктів у межах Одеського та Білгород-Дністровського району Одеської області, що межує з Республікою Молдова. Отже здійснюючи патрулювання, останній обізнаний про місця базування працівників прикордонної служби, добре орієнтується на місцевості та може використати знання водно-болотних угідь для незаконного перетину кордону

При цьому, обвинувачений ОСОБА_7 , будучі працівником правоохоронного органу та в силу службової діяльності має міцні соціальні зв`язки працівниками прикордонної служби, які несуть службу в ПП «Паланка».

Це, в свою чергу, вказує на те, що не слід виключати можливу спробу зі сторони обвинуваченого, який усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочинів, може спланувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

- ризик незаконного впливу на учасників цього кримінального провадження не зменшився, оскільки з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 може здійснювати вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань, тобто є наявним ризик незаконного впливу обвинуваченим на таких осіб.

Зазначений ризик обґрунтовується передбаченою КПК України процедурою отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.

На стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні є таким, що існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином, не будучи обмеженим у спілкуванні із свідками, ознайомившись зі змістом їх показань, протоколами допиту, які були відкриті у порядку ст. 290 КПК України, ОСОБА_7 матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності сам або за допомогою третіх осіб впливати на свідків, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання та/або змінити свої показання у суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинені тяжкі злочини.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання, обґрунтовуючи підставами, викладеними в ньому;

захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 заперечив клопотання прокурора та подав клопотання про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт з 23:00 год. до 05:00 год. наступного дня, яке мотивоване необґрунтованістю ризиків, зазначених в клопотанні прокурора, особою обвинуваченого, який є одруженим, має на утриманні малолітню дитину 2022 року народження, має інвалідність 3 групи(що підтверджено документально), є особою раніше не судимою, є учасником бойових дій та має відповідне посвідчення, згідно характеристики з місця роботи, обвинувачений характеризується виключно позитивно, як відповідальний, дисциплінований та кваліфікований фахівець, до якого жодного разу не застосовувалися заходи дисциплінарного впливу, а також користується повагою колективу та керівництва та на момент затримання офіційно працював та проживав разом із родиною і на даний час проживає у м. Одесі, де характеризується позитивно.

обвинувачений ОСОБА_7 підтримав свого захисника.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, а також дослідивши матеріали справи та перевіривши надані прокурором на теперішній час докази обвинувачення, суд вважає необхідним змінити запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 23:00 год. до 05:00 год. наступного дня за наступних підстав.

Суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно зі ст.ст.2,9 наведеного Кодексу, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності і в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтями 22, 26 означеного Кодексу регламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позиції, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, а сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, та сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

За ч.3 ст.194 вказаного Кодексу, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, але не доведе існування ризиків та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

В силу ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на право на свободу та особисту недоторканість.

Частиною 1 ст.12 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

За ст.8 КПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року встановлюють, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) та практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерел права.

Слід зауважити на тому, що згідно рішення Конституційного суду України №14-рн/2003 від 08.07.2003 року у справі про врахування тяжкості злочину при застосуванні запобіжного заходу, тяжкість злочину не визначається законом як підстава для застосування запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.

Зважаючи на стадію судового провадження та враховуючи, що судом ще не досліджені всі матеріали провадження, тому суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_7 на даній стадії судового провадження обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28,ч.1 ст.249, ч.3 ст.28,ч.2 ст.364 та ч.3 ст.209 КК України, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.

Вирішуючи питання про зміну ОСОБА_7 запобіжного заходу, суд на даній стадії судового провадження враховує дані щодо особи обвинуваченого: раніше не судимого, обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкий злочинів, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2022 року народження, маючого інвалідність 3 групи(що підтверджено документально), є учасником бойових дій та має відповідне посвідчення, згідно характеристики з місця роботи, обвинувачений характеризується виключно позитивно як сумлінний, дисциплінований та високопрофесійний працівник, до якого жодного разу не застосовувалися заходи дисциплінарного впливу, а також користується повагою колективу та керівництва, демонструє стійку мотивацію до дотримання правопорядку та на момент затримання офіційно працював та проживав разом із родиною і на даний час проживає у м. Одесі, де характеризується позитивно.

Виходячи з наведених принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, вимог КПК України, Конвенції та практики ЄСПЛ, судом при вирішенні питання щодо зміни ОСОБА_7 запобіжного заходу, приймається до уваги тяжкість інкримінованих йому правопорушень, позитивна характеристика з місця роботи та недоведеність стороною обвинувачення існування відповідних ризиків.

Наряду з наведеним, судом приймається до уваги, що судовий розгляд перебуває на стадії судовому розгляду, але незважаючи на тяжкість кримінальних правопорушень у конкретному випадку і у контексті ч.ч.4, 5 ст.194 КПК України, доходить висновку про те, що для забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків, уявляється достатнім й обґрунтованим застосування до останнього більш м`якого запобіжного заходу.

Таким чином, дотримуючись завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України, суд враховує необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами суспільства та держави та забезпечення охоронюваних прав та свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.331, 369-372, 376 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 23:00 год. до 05:00 год. наступного дня - задовольнити.

Змінити ОСОБА_7 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці до 11.01.2026 року, включно, із забороною в період часу з 24год. 00хв. до 05год. 00хв. наступного дня залишати місце свого фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

Покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:

1) прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;

2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) без дозволу прокурора або суду не відлучатися за межі м. Одеси.

4) утримуватись від спілкування з іншими учасниками у даному кримінальному провадженні;

В разі невиконання вищевказаних зобов`язань може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід і на обвинуваченого може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням домашнього арешту здійснює слідчий, а якщо справа перебуває в провадженні суду - прокурор.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1