Рішення № 133276272, 13.01.2026, Болградський районний суд Одеської області

13.01.2026

Справа № 497/1950/25

Провадження № 2/497/242/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Раца В.А.,

секретаря Божевої І.Д.,

без участі сторін,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2025 року представник позивача Ляр Д.Ю., який діє на підставі довіреності №4365-К-Н-О від 14.07.2025 року строком дії до 31.12.2027 року (а.с.85), звернувся до суду через систему "Електронний суд" із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором без номера від 17.02.2022 року в сумі 56 054,65 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн., мотивуючи вимоги тим, що 17.02.2022 року ОСОБА_1 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку встановлено кредитний ліміт в розмірі 200 000.00 грн., зі сплатою процентної ставки 42,0%. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримала кредитну картку НОМЕР_1 строком дії 03/26, типу Універсальна. Після отримання картки за умовами укладеного з банком договору відповідач здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинила своєчасно надавати грошові кошти для погашення заборгованості. Банк свої зобов`язання виконав в повному обсязі, в той час як відповідач свої обов`язки повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов договору не виконала, не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості, у зв`язку з чим станом на 16.07.2025 року утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 56 054,65 грн., яку відповідач в добровільному порядку не сплачує, що стало підставою для звернення до суду з цім позовом.

Ухвалою судді від 19.08.2025 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Ляр Д.Ю. в позовній заяві клопотав, щодо розгляду справи у відсутності представника позивача та не заперечував проти ухвалення заочного рішення (а.с.4). Окрім цього разом з позовною заявою представник Ляр Д.Ю. надав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача в електронному вигляді.

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України за веб-адресою: http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/ та надіслання судової повістки за місцем реєстрації, причину неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву до суду не подала, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 17.02.2022 року (а.с.32-43), тим самим приєднавшись до Умов та правил надання банківських послуг, що розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms, оскільки це умови публічного договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, з моменту підписання відповідачем заяви, між Банком та відповідачем був укладений договір в порядку ч.1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору.

На підставі вище укладеного договору відповідачу відкрито картковий рахунок та для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту видано кредитну картку НОМЕР_1 строком дії 03/26, типу Універсальна, на який було встановлено кредитний ліміт 200 000,00 грн., що підтверджується довідкою керівника напрямку операційного обслуговування ГО АТ «КБ «Приватбанк» Куліша О.В. (а.с.31) та випискою по рахунку за період з 17.02.2022 18.07.2025 (а.с.24-30).

Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи. Активація нею картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам Відповідача.

Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 р. № 578/5, а також позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц, якою крім того зроблено висновок, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, а тому є належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, Банком надані до суду саме первісні бухгалтерські документи про видачу та сплату коштів за Кредитним договором, які є належними доказами заборгованості Відповідача.

У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, а отже й отримання кредитних карток, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, а також частково сплачувала заборгованість за договором.

Відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Отже, Відповідач не лише отримала кредитну картку, а й визнала укладення кредитного договору та погодилася з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.

Також клієнт підписала паспорт споживчого кредиту від 17.02.2022 року, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам (а.с.44-48). Клієнт не надавала банку жодного разу заперечення щодо розміру відсоткової ставки, при цьому частково погашала заборгованість, що свідчить про обізнаність клієнта з умовами кредитування.

Тобто, відповідач була належним чином повідомлена про умови кредитування зокрема щодо сплати відсотків.

Таким чином, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надав кредитну картку до нього, а відповідач отримуючи кредитну картку фактично отримала електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.

Відповідач зобов`язалася повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором. Але в процесі користування кредитним рахунком Відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором (а.с.19-23), а також підтверджується випискою по рахунку.

Таким чином, у порушення умов укладеного Договору, а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Виникнення простроченої заборгованості відбувається у разі несплати Мінімального платежу до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту, зобов`язання Клієнта вважаються простроченими.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 16.07.2025 року має заборгованість 56 054,65 грн., яка складається з наступного:

- 45 064,98 грн. - заборгованість за тілом кредиту,

- 10 989,67 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с.19-23).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 530 ЦК України визначається, що зобов`язання повинні бути виконані у встановлений строк його виконання.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки укладений між відповідачем та позивачем договір про надання банківських послуг не виконувався належним чином, що призвело до утворення зазначеної вище заборгованості за договором перед позивачем, яку відповідач в добровільному порядку не виплачує, тому суд стягує з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в розмірі 56 054,65 грн., та відповідно до ст. 141 ЦПК судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн. (а.с.5)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 264, 280 ЦПК України, ст.ст. 526,530,1054-1057 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.02.2022 року станом на 16.07.2025 року, в розмірі 56 054 (п`ятдесят шість тисяч п`ятдесят чотири) гривні 65 копійок, та судові витрати в розмірі 2 422,40 гривні, а всього 58 477 (п`ятдесят вісім тисяч чотириста сімдесят сім) гривень 05 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца