Постанова № 13327602, 17.12.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-4794/10/2370 17 грудня 2010 року м. Черкаси

15 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гараня С.М.,

при секретарі Лисенко С.С.,

за участю:

прокурора Рідзель О.В.,

представників позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»Якименка М.М., Коваля В.О., Майданника О.О., Мартинюка І.Г. за довіреностями,

представника відповідача Черкаської митниці Щедріної О.М. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»до Черкаської митниці про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про визначення митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом до Черкаської митниці звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест» про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про визначення митної вартості товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведена позапланова документальна перевірка стану дотримання законодавства з питань митної справи товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»за період з 01.08.2007 р. по 31.07.2010 р. в результаті якої встановлено заниження митної вартості товарів яке в свою чергу призвело до заниження сум ввізного мита та податку на додану вартість. За наслідками перевірки Черкаською митницею прийняті податкові повідомлення-рішення про донарахування ввізного мита та податку на додану вартість та рішення про визначення митної вартості товарів, з якими позивач не погоджується з тих підстав, що імпортованим товаром являлася лінія по виробництву мінеральної вати яка була внеском до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»єдиним його засновником - нерезидентом України, та є іноземною інвестицією, а тому була оцінена у розмірі ціни вкладу та відповідає ціні придбаних учасником корпоративних прав у відповідності до Статуту та рішення учасника товариства. Визначення вартості внеску до статутного фонду є виключним правом учасника субєкта господарювання, а тому відсутні підстави для визначення достовірності такої вартості з боку відповідача. Крім того позивач зазначив, що на момент митного оформлення товару Черкаська митниця визнала митну вартість, заявлену позивачем у вантажно-митних деклараціях, які по своїй суті не є податковими деклараціями. Також позивач вказав на відсутність повноважень митного органу на здійснення контролю за нарахуванням податку на додану вартість після оформлення товарів та їх пропуску на митну територію України, а також відсутність послідовності застосування методів визначення митної вартості ввезеного позивачем товару.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник Черкаської митниці проти позову заперечувала та просила суд залишити його без задоволення, подавши такі заперечення у письмовому вигляді, вважаючи діє відповідача законними, а прийняті за наслідками позапланової документальної перевірки стану дотримання законодавства з питань митної справи товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»податкові повідомлення-рішення та рішення про визначення митної вартості товарів, обґрунтованими та прийнятими відповідно чинного законодавства.

Прокурор в судовому засіданні просив суд винести по справі законне та обґрунтоване рішення.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін та прокурора, вивчивши матеріали адміністративної справи судом встановлені наступні обставини.

08.09.2010 р. Черкаською митницею проведено перевірку стану дотримання законодавства України з питань митної справи товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»за період з 01.08.2007 р. по 31.07.2010 р. та встановлено факт заниження бази оподаткування (митної вартості товарів) при визначенні суми ввізного мита згідно ставок ввідного мита, визначених Митним тарифом України та бази оподаткування податком на додану вартість, що призвело до заниження сум податкових зобовязань, нарахованих та сплачених за вантажно-митними деклараціями на загальну суму 1 172 629 грн. 51 коп. в тому числі: за ввізним митом у сумі 104 699 грн. 04 коп. та податком на додану вартість в сумі 1 067 930 грн. 47 коп., які підлягають сплаті до Державного бюджету України (проміжний акт № 009/0/902000000/0034556406 від 08.09.2010 р.).

За наслідками перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення: від 05.10.2010 р. № 29 про визначення суми податкового зобовязання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України субєктом підприємницької діяльності товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»за основним платежем 104699 грн. 04 коп. та штрафними санкціями 52349 грн. 52 коп., та від 05.10.2010 р. № 30 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктом підприємницької діяльності товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»за основним платежем 1 067 930 грн. 47 коп. та штрафними санкціями 533 965 грн. 24 коп. (т. 1 а.с. 60, 62).

Крім того, 03.09.2010 р. Черкаською митницею винесені рішення про визначення митної вартості товарів, що були імпортовані товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»№ 902000006/2010/000102/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000103/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000104/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000105/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000106/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000107/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000108/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000109/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000110/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000111/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000112/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000113/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000114/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000115/3 від 03.09.10 р. (т.1 а.с. 30-43).

16.09.2010 р. товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»на імя голови Державної митної служби України була подана скарга на рішення Черкаської митниці про визначення митної вартості товарів, що були імпортовані товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест», відповіді на яку позивач не отримав (т.2 а.с. 17-24).

Судом також встановлено, що відповідно до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест» учасником товариства є компанія з обмеженою відповідальністю «OXFORDCOURT LIMITED»зареєстрованої реєстратором компаній Англії та Уельса 09.02.2001 р., яка є власником 100 відсотків статутного капіталу товариства розмір якого станом на 31.05.2007 р. становить 3000000 євро, а також майно у вигляді цілісного майнового комплексу для виробництва мінеральної вати на суму 4891709 євро.

Державна реєстрація субєкта підприємницької діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»проведена виконавчим комітетом Черкаської міської ради 17.08.2006 р., ідентифікацій код 34556406 (т.1 а.с. 164).

Майно до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»у вигляді цілісного майнового комплексу для виробництва мінеральної вати на суму 4891709 євро внесено рішенням № 09 від 23.07.2007 р. єдиного учасника компанією з обмеженою відповідальністю LIMITED»(т.1 а.с. 64).

Майновий комплекс для виробництва мінеральної вати був придбаний компанією з обмеженою відповідальністю «OXFORDCOURT LIMITED» у фірми «Frydlantke stoirny - Rasll a syn a.s»по контракту № 10-16.2007 від 09.03.2007 р. (т.5 а.с. 101).

Частина майна як внесок до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»ввезено на митну територію України відповідно до 14 вантажно-митних декларацій: № 902000001/7/8670 від 11.09.07 р., 902000001/7/8673 від 11.09.07 р., 902000001/7/8974 від 18.09.07 р., 902000001/7/8975 від 18.09.07 р., 902000001/7/9230 від 21.09.07 р., 902000001/7/9504 від 01.10.07 р., 902000001/7/9505 від 01.10.07 р., 902000001/7/9901 від 15.10.07 р., 902000001/7/9900 від 15.10.07 р., 902000001/7/10081 від 22.10.07 р., 902000001/7/10640 від 08.11.07 р., 902000001/7/10992 від 19.11.07 р., 902000001/7/11632 від 10.12.07 р., 902000001/7/11724 від 13.12.07 р. якими позивачем була заявлена митна вартість товару за ціною договору щодо товарів, що імпортуються. (т.1 а.с. 88-101).

Позивачем проведена державна реєстрація іноземної інвестиції у вигляді майнового внеску до статутного капіталу позивача відповідно до вимог Закону України «Про режим іноземного інвестування»від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР, а пропуск такого майна на територію України був здійснений на підставі виданих товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»на підставі виданих ним простих векселів, які були погашені без сплати ввізного мита.

Позивачем до Черкаської митниці була подана заява за вих. № 119 від 07.08.2007 р. про надання дозволу на ввезення на митну територію України та декларування комплектного обєкта - лінії для виробництва мінеральної вати за кодом 8479899890 згідно УКТЗЕД з доданими до неї документами з зазначенням фактурної її вартості, складових частин, на суму 4891709 євро, що відповідало вартості, визначеній рішенням учасника Товариства № 9 від 23.07.2007 р. та Статутом товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»в редакції від 08.08.2007 р., та отримано дозвіл Черкаської митниці на оформлення складових комплектного обєкта за кодом 8479899890 згідно УКТЗЕД (т.1 а.с. 102-103).

Таким чином за період з 23.08.2007 р. по 18.02.2008 р. товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»до Черкаської митниці було подано 156 вантажно-митних декларацій щодо ввезення на митну територію України 23 складових цілісного майнового комплексу для виробництва мінеральної вати з визначенням митної вартості за цінами, що імпортуються.

Особливості режиму іноземного інвестування на території України, виходячи з цілей, принципів і положень законодавства України визначені Законом України «Про режим іноземного інвестування»від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР (далі Закон № 93/96-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону № 93/96-ВР іноземні інвестори - суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме: юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України. Іноземні інвестиції - цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

За приписами статті 2 Закону № 93/96-ВР іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватися, крім інших, у формі створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю; придбання інших майнових прав (стаття 3 Закону № 93/96-ВР).

Згідно статті 5 Закону № 93/96-ВР іноземні інвестиції та інвестиції українських партнерів, включаючи внески до статутного фонду підприємств, оцінюються в іноземній конвертованій валюті та у валюті України за домовленістю сторін на основі цін міжнародних ринків або ринку України.

Відповідно до вимог статті 18 Закону № 93/96-ВР майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом. При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації. Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо у період, на який дається відстрочення платежу, зазначене майно зараховане на баланс підприємства і податковою інспекцією за місцезнаходженням підприємства зроблена відмітка про це на примірнику векселя. Порядок видачі, обліку і погашення векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна.

На виконання вимог Закону України «Про режим іноземного інвестування»постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 937 затверджений Порядок видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним Кодексом України.

Статтею 259 Митного Кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до вимог статі 260 цього Кодексу митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Статтею 262 Митного Кодексу України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно вимог статті 265 Митного Кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

За приписами статті 266 Митного Кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до статті 273 цього Кодексу у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Статтею 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) визначено, що сторони повинні визнавати чинність загальних принципів оцінки, передбачених наступними пунктами цієї статті, і вони зобов'язуються втілювати такі принципи щодо всіх товарів, які підлягають стягненню мит чи інших зборів, або імпортним чи експортним обмеженням, основаним на вартості товару чи регульованим будь-яким способом на основі вартості. Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості. Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або з порівнюваними кількостями, або з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766 затверджений Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження (далі Порядок).

Цим Порядком визначені умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження.

Відповідно до пункту 3 Порядку митна вартість товарів та метод її визначення декларуються під час митного оформлення таких товарів шляхом подання декларації митної вартості.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Згідно пункту 8 Порядку для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також: або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства; або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 затверджений Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, яким установлена процедура здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення і після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, а також донарахування обов'язкових платежів (далі Порядок № 339).

Відповідно до вимог пункту 7 Порядку № 339 контроль митних органів за правильністю визначення митної вартості товару завершується складанням рішення про визначення їх митної вартості.

Наказом Державної митної служби України від 30 березня 2006 року № 254 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 червня 2006 року за № 653/12527, затверджений Порядок оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Вказаним Порядком визначені такі терміни: акт про проведення перевірки стану дотримання на підприємстві законодавства України з питань митної справи (акт перевірки) - службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки, відображає її результати, зокрема виявлені й систематизовані за тематичною однорідністю порушення законодавства України з питань митної справи; проміжний акт перевірки - службовий документ, який складається в разі виявлення фактів порушень підприємством законодавства з питань митної справи, які вимагають ужиття термінових заходів щодо їх усунення.

Підпунктом 3.2.3. пункту 3.2. статі 3 Порядку визначено, що у тих випадках, коли за виявленими фактами порушень необхідно вжити термінових заходів щодо їх усунення, у період перевірки, не чекаючи на її закінчення, складається проміжний акт перевірки. Проміжний акт перевірки складається в довільній формі та є складовою частиною акта перевірки.

Визначення платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставок оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначені Законом України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР

Відповідно до пункту 10.4. статті 10 Закону № 168/97-ВР контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення на момент виникнення спірних правовідносин є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181).

Пунктами 1.12 та 1.15 статті 1 Закону № 2181 контролюючий орган визначений як державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону, а податковим органом є орган державної податкової служби України.

Відповідно до вимог підпункту 2.1.1 пункту 2.1. статті 2 Закону № 2181 контролюючими органами є митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України;

За вимогами підпункту «б»підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574 вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Форма податкової декларації та Порядок її заповнення та подання затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за № 250/2054.

З системного аналізу норм чинного законодавства та за наслідками дослідження в судовому засіданні доказів, що були надані сторонами, суд дійшов наступних висновків.

Ввезений на митну територію комплектний обєкт у вигляді лінії по виробництву мінеральної вати є іноземною інвестицією, що була поставлена в якості внеску до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест». Загальна митна вартість такого майна була визначена у розмірі 4891709 євро відповідно рішення єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»- компанією з обмеженою відповідальністю «OXFORDCOURT LIMITED»(Англія).

В період з 23.08.20087 р. по 18.02.2008 р. позивачем до Черкаської митниці було подано 156 вантажно-митних декларацій щодо ввезення 23 складових цілісного майнового комплексу лінії по виробництву мінеральної вати за кодом 8479899890 згідно УКТЗЕД, вартістю 4891709 євро, з чим погодився відповідач, заявивши таку згоду в заяві позивача від 07.08.2007 р. про надання дозволу на класифікацію комплектного обєкта лінії для виробництва мінеральної вати, з зазначенням її вартості та переміщення обладнання з метою розміщення у митний режим імпорту.

Декларування складових цілісного майнового комплексу проведено відповідно законодавства для декларування комплектного обєкта з наданням документів, що підтверджували заявлені відомості про митну вартість товарів за вантажно-митними деклараціями. При цьому Черкаська митниця на момент митного оформлення товару визнала митну вартість, заявлену позивачем та визначеної декларантом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Суд критично оцінює висновки перевірки, визначені в допоміжному акті перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»№ 009/0/902000000/0034556406 від 08.09.2010 р., як і сам проміжний акт, з наступних підстав.

В акті зазначено, що документального підтвердження порушень стосовно обсягів та термінів ввезення комплектних обєктів не виявлено. Додаткових витрат підприємства за межами України, які можна віднести до складових митної вартості комплектних обєктів не виявлено.

Відповідач в проміжному акті посилається на відносини товариства з обмеженою відповідальністю «Туссон»(Білорусь) як виробника та продавця лінії по виробництву мінеральної вати, та фірми «Frydlantke stoirny - Rasll a syn a.s»як покупця такого товару, і як наслідок заниження бази оподаткування позивачем при імпорті цього товару за контрактом № 10-16.2007 від 09.03.2007 р., де його покупцем є компанія з обмеженою відповідальністю «OXFORDCOURT LIMITED».

При цьому суд зазначає, що документи, на які посилається відповідач проміжному акті перевірки стосуються правовідносин третіх осіб, а оскільки товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»не було учасником цих правовідносин, то такі документи не могли бути надані позивачем для митного оформлення на підтвердження митної вартості товару. Крім того у проміжному акті перевірки наведені дані лише щодо вартості окремих складових цілісного майнового комплексу без визначення вартості обєкта в цілому.

Також суд звертає увагу на ту обставину, що в проміжному акті не обґрунтовано застосування відповідачем шостого (резервного) методу визначення митної вартості товарів, що переміщалися на митну територію України позивачем в режимі імпорту, та, відповідно, неможливості її визначення за першим методом як і іншими, відповідно до статті 267 Митного Кодексу України.

Крім того за наслідками перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи, відповідно до Підпунктом 3.2.3. пункту 3.2. статі 3 Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, повинен складатися акт перевірки, відповідно до якого проміжний акт такої перевірки є складовою частиною такого акта.

Пункти 3.2.1 та 3.2 зазначеного Порядку містять вимогу зазначення в описовій частині акту перевірки виявлених фактичних порушень законодавства України з питань митної справи, змісту порушень з посиланням на конкретні норми законодавства, порушені підприємством. Однак проміжний акт відповідача, що став підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, всупереч зазначеним положенням, не містить конкретного змісту порушень та посилань на конкретні норми законодавства, які порушені позивачем. В даному випадку проміжний акт перевірки не містить змісту порушень за конкретними епізодами, що призвели до заниження митної вартості товарів.

При ввезенні товару позивачем в режимі імпорту як внеску іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства останній користувався пільгою відповідно до статті 18 Закону України «Про режим іноземного інвестування»та був звільнений від сплати ввізного мита. Вказане звільнення від обкладання ввізним митом відбулося шляхом видачі товариством з обмеженою відповідністю «Техно-Инвест»простих векселів на суму ввізного мита у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 року № 937, після реєстрації іноземної інвестиції та відмітки податкового органу, які були погашені митницею у встановленому законодавством порядку.

Щодо визначення податкового зобовязання Черкаської митницею з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 35 статті 1 Митного Кодексу України пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно пункту 10.3 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому зазначеним Законом.

З цих підстав Черкаська митниця не мала правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення, посилаючись на порушення пункту 4.3 статті 4 Закону «Про податок на додану вартість»застосування якого визнано правомірним її посадовими особами під час митного оформлення.

Оспорюване податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 р. № 30, прийняте відповідачем з посиланням на результати перевірки та підпункт "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону N 2181 суперечить закону оскільки дія наведеної норми не поширюється на відповідача.

Так, згідно з цим підпунктом контролюючий орган, зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо цей орган унаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Оспорюване ж податкове повідомлення-рішення не є наслідком згаданих помилок, виявлених у поданій позивачем податковій декларації.

Оскільки відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166, податкова декларація подається до податкового органу, то саме він наділений повноваженнями на проведення перевірки на підставі підпункту "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону N 2181.

З підстав викладеного суд приходить до висновку про задоволення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»до Черкаської митниці про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про визначення митної вартості товарів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення рішення від 05.10.2010 р. № 29 про визначення Черкаською митницею товариству з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест податкового зобовязання з ввізного мита за основним платежем в сумі 104 699 грн. 04 коп. та штрафними санкціями в розмірі 52 349 грн. 52 коп., а всього на загальну суму 157 048 грн. 56 коп., та податкове повідомлення-рішення від 05.10.2010 р. № 30 про визначення Черкаською митницею товариству з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1067 930 грн. 47 коп. та штрафними санкціями в розмірі 533 965 грн. 24 коп., а всього на загальну суму 1 601 895 грн. 71 коп.

Скасувати рішення Черкаської митниці про визнання митної вартості товарів, що були ввезені на митну територію України товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»: № 902000006/2010/000102/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000103/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000104/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000105/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000106/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000107/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000108/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000109/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000110/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000111/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000112/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000113/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000114/3 від 03.09.10 р., № 902000006/2010/000115/3 від 03.09.10 р.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Инвест»суму сплаченого судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги яка подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 24 грудня 2010 року.

СуддяС.М. Гарань