Рішення № 133275932, 14.01.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/5586/25

Провадження № 2/484/113/26

Рішення

іменем України

14.01.2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Максютенко О.А.,

за участю секретаря судових засідань Завірюхи В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив

06.10.2025 року ТОВ "Споживчий центр" через систему "Електронний суд" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, в обгрунтування якого вказано, що 27.07.2024 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №27.07.2024-100000523 (кредитної лінії) - (далі Договір), шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до умов Договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит, а відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісії та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав надавши відповідачу кредит у сумі 8000 грн., що підтверджується відповіддю ТОВ "Універсальні платіжні рішення" від 30.09.2025 №129-3009, строком на 98 днів з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,35% за один день користування кредитом та 80,00 грн. неустойки, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Комісія за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту та дорівнює 1200,00 грн., яка нараховується одноразово та яку позичальник має сплатити згідно графіку платежів двома платежами, а сааме: 901,68 грн. 09.08.2024, 298,32 грн. 23.08.2024. В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором станом на 06.10.2025 виникла заборгованість в сумі 21370,32 грн., в тому числі 8000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 9072,00 грн. - заборгованість по процентам, 298,32 грн. - заборгованість з комісії, 4000,00 грн. - неустойка, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача та судові витрати.

Ухвалою суду від 15.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

Сторони про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином.

Представник відповідача у відзиві на позов визнав наявність укладеного з позивачем кредитного договору, визнав заборгованість лише в сумі 9498,32 грн., з якої 8000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1200 грн. заборгованість за відсотками, 298,32 грн. заборгованість з комісії. В іншій частині позовних вимог, а саме в задоволенні відсотків в розмірі 7872 грн. та неустойки в розмірі 4000 грн., просив відмовити посилаючись на ч.ч. 1-3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» як непропорційно велику суму компенсації за користування кредитними коштами та на п.п. 15, 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо спеціального випадку звільнення від обов`язку позичальника сплачувати неустойку (штраф, пеню) в період дії військового стану.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відсоткова ставка процентів за користування кредитом 1,35% погоджена сторонами під час укладання кредитного договору та відповідає розділу ІV «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування», який доповнений п. 17 згідно із Законом №3498-ХІ від 22.11.2023, яким передбачено максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів 2,5%, протягом наступних 120 днів 1,5%. Оскільки відповідач визнав укладення кредитного договору і сплатив 09.08.2024 року його частину в розмірі 2413,68 грн., тому погодився із його умовами, які також передбачають стягнення неустойки в розмірі 80 грн. за кожен день невиконання /неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання, яку з 24.01.2024 року кредиторам дозволено нараховувати згідно із змінами, внесеними до Закону України «Про споживче кредитування». Враховуючи зазначене, представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить проводити розгляд справи за її відсутності.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 27.07.2024 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 27.07.2024-100000523 (кредитної лінії).

Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 27.07.2024 року та заявки від 27.07.2024 року, які підписані сторонами та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до умов кредитного договору та заявки позичальнику надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 8000 грн.; фіксована незмінна процентна ставка у розмiрi 1,35% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; строк на який надається кредит 98 днів з дати його надання; строк повернення (виплати) кредиту 01.11.2024 року. Комісія за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту та дорівнює 1200,00 грн., яка нараховується одноразово та яку позичальник має сплатити згідно графіку платежів двома платежами, а сааме: 901,68 грн. 09.08.2024, 298,32 грн. 23.08.2024. Неустойка 80,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання /неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання

ТОВ "Споживчий центр" свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачукредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач у справі свої обов`язки за вказаним договором не виконував, хоча 09.08.2024 і сплатив частково в рахунок погашення заборгованості 2413,68 грн., в подальшому припинив виплачувати кредит, комісії та нараховані проценти, у зв`язку з чим станом на 06.10.2025 року має заборгованість в сумі 21370,32 грн., в тому числі 8000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 9072,00 грн. - заборгованість по процентам, 298,32 грн. - заборгованість з комісій, що є порушенням законних прав ТОВ "Споживчий центр".

Згідно до відповіді ТОВ "Універсальні платіжні рішення" про виплату коштів від 30.09.2025 року №129-3009 кредитні кошти ТОВ "Споживчий центр" у розмірі 8000 грн. перераховано ОСОБА_1 27.07.2024 року о 09:43:03, номер транзакції в системі iPay.ua 464392087, призначення платежу: видача за договором кредиту №27.07.2024-100000523, номер картки: НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

ТОВ "Споживчий центр" свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому кредитним договором №27.07.2024-100000523 від 27.07.2024 року. У свою чергу, ОСОБА_1 не повернув своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом з процентами..

З наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором вбачається, що загальна сума боргу складає 21370,32 грн.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку, про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов`язань перед позивачем який набув за договором факторингу права вимоги за вищевказаним кредитним договором.

За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять та представником відповідача не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору, при цьому останній у відзиві на позов визнав про його укладеність.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Споживчий центр" щодо нарахування суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8000,00 грн. за кредитним договором №27.07.2024-100000523 (кредитної лінії) від 27.07.2024 року, в розмірі 8000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується нарахування позивачем процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором, суд виходить з наступного.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно п.п. 3, 4, 5, 11 Заявки кредитного договору №27.07.2024-100000523 (кредитної лінії) від 27.07.2024 року, кредит надається загальним строком на 98 днів з дати надання (27.07.2024), дата повернення (виплати) кредиту 01.11.2024, фіксована незмінна процентна ставка у розмiрi 1,35% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Протягом строку дії договору тарифи та комісії за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Умовами укладеного між сторонами кредитного договору №27.07.2024-100000523 (кредитної лінії) від 27.07.2024 року, а саме п. 5 Заявки, визначена стандартна процентна ставка, що становить 1,35% в день.

Разом з цим, Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023, стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023, а кредитний договір №27.07.2024-100000523 (кредитної лінії) було укладено 27.07.2024, тобто після набрання чинності цим Законом, суд дійшов висновку про неправомірність застосування позивачем до споживчого кредиту денної процентної ставки у 1,35%, яка, відповідно до закону, не може перевищувати 1%.

За таких обставин, умова укладеного між сторонами договору, передбачена п. 5 договору, щодо встановлення денної процентної ставки в 1,35% у порядку ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною з 20.08.2024 року.

За період з 27.07.2024 року по 19.08.2025 року (24 календарних дні) відсотки за користування кредитом складають 2592,00 грн. (8000,00 грн. х 1,35% х 24 к.д. =2592,00 грн), з 20.08.2024 року до 01.11.2024 відсотки за користування кредитом складають 5920,00 грн. (8000,00 грн. х 1,0% х 74 к.д.= 5920,00 грн.)

З тексту позову ТОВ «Споживчий Центр» вбачається, що 09.08.2024 року ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за відсотками було сплачено 1512,00 грн.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 по несплачених відсотках за кредитним договором №27.07.2024-100000523 (кредитної лінії) від 27.07.2024 року становить 7000,00 грн. (8512,00 грн. 1512,00 грн.= 7000,00 грн.).

Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання за кредитним договором №27.07.2024-100000523 (кредитної лінії) від 27.07.2024 року не виконував, у визначені договором строки погашення кредиту та процентів не здійснив, заборгованість за тілом кредиту в розмірі 8000,00 грн. та проценти у сумі 7000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 .

Щодо стягнення заборгованості за комісією суд зазначає наступне.

У п.п. 8, 9 Заявки до кредитного договору №27.07.2024-100000523 (кредитної лінії) від 27.07.2024 року зазначено комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту та дорівнює 1200,00 грн., яка нараховується одноразово та яку позичальник має сплатити згідно графіку платежів двома платежами, а сааме: 901,68 грн. 09.08.2024, 298,32 грн. 23.08.2024.

Пунктом 18 Заявки до вищезазначеного договору, п. 6.7 договору передбачено, що позичальник підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і збов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору і Заявки до нього, що є невід`ємною частиною договору.

Одночасно відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління НБУ постановою від 11.02.2021 року № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до Правил кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.

Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).

Аналізуючи умови пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) №27.07.2024-100000523 від 27.07.2024 року та Заявки до нього, суд приходить до висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Отже, підписанням договору, заявки та паспорту споживчого кредиту без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він обізнананий та погодився з усіма умовами такого договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Відповідач, ознайомившись з умовами кредитного договору, мав реальну можливість відмовитися від укладення останнього, проте не зробив цього.

Більше того, з тексту позову ТОВ «Споживчий Центр» вбачається, що 09.08.2024 року ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості з комісії було сплачено 901,68 грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума несплаченої комісії в розмірі 298,32 грн. (1200,00 грн. 901,68 грн.= 298,32 грн.)

Що стосується нарахування позивачем неустойки в розмірі 4000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX танабрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з довідкою-розрахунком позивача, останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором №27.07.2024-100000523 (кредитної лінії) від 27.07.2024 року в розмірі 4000,00 грн.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №27.07.2024-100000523 (кредитної лінії) від 27.07.2024 року, у розмірі 15298,32 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту 8000,00 грн., заборгованості по процентах 7000,00 грн., заборгованості з комісії 298,32 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовна заява подана ТОВ "Споживчий центр" до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", тому у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.

При звернені до суду ТОВ "Споживчий центр" було сплачено 2422 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00042815 від 01 жовтня 2025 року.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено на 71,59%, тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1734 грн. 20 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2,5,10-13,77-80,89,259,263-265,280 ЦПК України, суд, -

ухвалив

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором № 27.07.2024-100000523 (кредитної лінії) від 27.07.2024 року у розмірі 15298 (п`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто вісім) гривень 32 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судовий збір у розмірі 1734 (одна тисяча сімсот тридцять чотири) гривні 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", код ЄДРПОУ 37356833, адреса: вул. Саксаганського, 133А, м. Київ, 01032;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 14.01.2026 року.

Суддя: