Постанова № 13327555, 25.12.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-4755/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2010 року. м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.,

секретаря Юзефович Ю.А.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства „ЕКО-СТАТ” до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси, за участю прокуратури Суворовського району міста Одеси, про скасування податкових повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И В:

29.04.2010 року до суду звернулось Приватне підприємство „ЕКО-СТАТ” (далі ПП „ЕКО-СТАТ”) з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси (далі ДПІ), в якому просить скасувати податкові повідомлення рішення №0002612301/0 від 29.09.2009 року, за яким визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 570080,00 гривень (380053,0грн. - за основним платежем, 190027,0грн.- штрафна (фінансова) санкція), №0002612301/1 від 25.11.2009 року, №0002612301/2 від 08.02.2010 року, №0002612301/3 від 19.04.2010 року за якими визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 566886,00 гривень (377924,0грн. - за основним платежем, 188962,0грн.- штрафна (фінансова)санкція).

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що рішення, яке оспорюється винесено на підставі акту перевірки №5231/23-1/34597568 від 18.09.2009 року, але висновки Акту про порушення ним пп. 7.4.1,7.4.4,7.4.5 п.7.4., пп.7.2.1 п. 7.2, пп.7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України №168/97-ВР „Про податок на додану вартість” (далі Закон України №168/97-ВР) при здійсненні господарської діяльності та податкових документів не відповідають дійсним обставинам, оскільки ним до податкового кредиту були віднесені суми відповідно податкових накладних виписаних контрагентами та господарські операції за якими підтверджені іншими первинними документами.

Ухвалою суду від 20.12.2010 року до участі у справі допущено Прокуратуру Суворовського району міста Одеси.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, наполягав, що оспорювані рішення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства. Крім того, зазначені позивачем до складу податкового кредиту ПДВ за маркетингові послуги за договором з ПП «СТРОЙПРОФ-Л»віднесені неправомірно також у звязку з тим, що договір позивачем укладений з ПП, яке не є науково-дослідною організацією, як того вимагає Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність».

Представник прокуратури вважав рішення ДПІ є законними та обґрунтованими.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ПП „ЕКО-СТАТ” зареєстроване 06.09.2006 року виконкомом Одеської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію №269265 серії А00, діє на підставі Статуту у новій редакції зареєстрованого 28.05.2008 року (т.1 а.с.142-154) На податковому обліку у ДПІ Суворовського району м. Одеси з 24.01.2008 р.

З 31.07.2009 року по 11.09.2009року ДПІ проведено планову виїзну перевірку ПП „ЕКО-СТАТ” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008року по 31.03.2009 року, про що складений акт №5231/23-1/34597568 від 18.09.2009 року (т.1 а.с.103-133).

Позивач надав заперечення на акт перевірки вих. №3242 від 23.12.2009 року (а.с.27-28), які залишені ДПІ без задоволення (т.1 а.с.29-31).

На підставі Акту від 18.09.2009 року ДПІ 29.09.2009 року прийняло податкове повідомлення-рішення №0002612301/0, за яким визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 570080,00 гривень (380053,0грн. - за основним платежем, 190027,0грн.- штрафна (фінансова) санкція) за встановлені перевіркою порушення пп. 7.4.1,7.4.4,7.4.5 п.7.4., пп.7.2.1 п. 7.2, пп.7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України №168/97-ВР (т.1 а.с.85).

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення №0002612301/0 від 29.09.2009 року в адміністративному порядку в ДПІ (а.с.155-164), рішенням від 25.11.2009 року №33393/10/25-008 ДПІ скарга була частково задоволена - податкове повідомлення-рішення №0002612301/0 від 29.09.2009 року скасоване в частині 2129грн. нарахованого податку на додану вартість та застосованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1065грн., в інший частині податкове повідомлення-рішення №0002612301/0 від 29.09.2009 року залишено без змін (т.1 а.с.88-93).

На підставі зазначеного рішення ДПІ 25.11.2009 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0002612301/1, за яким визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 566886,00 гривень (377924,0грн. - за основним платежем, 188962,0грн.- штрафна (фінансова)санкція).

Повторні скарги були направлені позивачем до ДПА в Одеській області (а.с.165-174), та ДПА України (а.с.175-185). Рішеннями про результати розгляду повторної скарги ДПА в Одеській області №2971/10/25-0007 від 29.01.10 року (а.с.94-98) та ДПА України №3433/6/25-0115 від 09.04.2010 року (а.с.99-102) повторні скарги залишені без задоволення. На підставі вказаних рішень ДПІ прийняло 08.02.2010 року податкове повідомлення-рішення №0002612301/2, 19.04.2010 року №0002612301/3, за яким визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 566886,00 гривень (377924,0грн. - за основним платежем, 188962,0грн.- штрафна (фінансова)санкція) (т.1 а.с.87-87а).

В висновку Акту вказано, що на порушення вимог пп. 7.4.1,7.4.4,7.4.5 п.7.4., пп.7.2.1 п. 7.2, пп.7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України №168/97-ВР ПП „ЕКО-СТАТ” встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 380053грн., в тому числі червень 2008 року в сумі 2000053грн., грудень 2008р. в сумі 180000грн.(за рахунок завищення податкового кредиту у січні, лютому та грудні 2008 року). Згідно акту перевірки заниження ПДВ відбулося у звязку з порушеннями законодавства у господарських відносинах позивача з ТОВ «Стілко ЛТД», ПП «ПРОБІЗНЕССЕРВІС», ПП «СТРОЙПРОФ-Л».

Перевіряючі зазначили в акті перевірки, що ПП „ЕКО-СТАТ” віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним виписаним ТОВ «Стілко ЛТД», який не є постачальником товару, що підтверджено залізничними накладними, згідно яких постачальником товару є ВАТ «Арсіор Миттал Кривой Рог». Законом України №168/97-ВР не передбачена можливість отримання податкового кредиту з податку на додану вартість по товарам (послугам) з податкової накладної від одного постачальника, по факту отримання товару від іншого підприємства. Внаслідок вищезазначеного порушення перевіряємим підприємством завищено податковий кредит (т.1 а.с.124)

Судом встановлено, що ПП „ЕКО-СТАТ” уклало 27.08.2007 року з ТОВ «Стілко ЛТД»договір комісії (т.1 а.с.82-84). Згідно цього договору комісіонер (ТОВ «Стілко ЛТД») зобовязався за дорученням комітента (ПП „ЕКО-СТАТ”) за винагороду придбати та забезпечити доставку комітенту товару , якій є власністю комітента.

Відповідно до залізничних накладних вантажовідправником товару є ВАТ «Арсіор Миттал Кривой Рог», отримувач - ПП „ЕКО-СТАТ”, власника товару не зазначено, проте податкові накладні на цей товар були виписані ТОВ «Стілко ЛТД»(т.1 а.с.19-23).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примирниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів. Податкова наклад є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки перевіряючих ґрунтуються на законодавстві, оскільки достовірно встановлено, що продавцем товару було ВАТ «Арсіор Миттал Кривой Рог», а покупцем позивач. Право власності на товар у ТОВ «Стілко ЛТД» не виникало згідно укладеного договору комісії.

Посилання позивача на п.4.7 ст.4 Закону України №168/97-ВР щодо порядку оподаткування при здійсненні господарський операцій з придбання товарів за договорами комісії не спростовує висновків перевіряючих

В акті перевірки зазначено, що у 4 кварталі 2008 року ПП „ЕКО-СТАТ” перерахувало на розрахунковий рахунок ПП «ПРО-БІЗНЕССЕРВІС Р»1000000грн. за придбання товару та віднесло до податкового кредиту ПДВ у грудні 2008 року у сумі 166666,66грн. згідно податковим накладним №221202 від 22.12.2008року на суму 20тис.грн., у т.ч. ПДВ 33333,33грн.,№251201 від 22.12.2008року на суму 80тис. грн.., у т.ч. ПДВ 133333,33грн. Станом на кінець перевіряємого періоду на 31.03.2008 року товар по даній операції не отримано, що підтверджено даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»за 1 квартал 2009 року (Д-е сальдо по рахунку 631 станом на 31.03.2009 року складає 1000000грн. В податкових накладних вказано номенклатуру товару, а не передплата за товар, як було здійснено фактично. Вказана операція є безтоварною. Крім того, підчас перевірки не було надано оформлених належним чином документів, що перерахування коштів здійснено з наміром використання у власній господарської діяльності , а саме за даними бухгалтерського та податкового обліку станом на 31.03.2009 року залишки отриманих ТМЦ відсутні; згідно даним пошуково-довідкової бази ПК ПДС - ПП «ПРО-БІЗНЕССЕРВІС Р»знаходиться у розшуку (т.1 а.с.125)

Судом встановлено, що 17.12.2008 року ПП „ЕКО-СТАТ” уклало з ПП «ПРО-БІЗНЕССЕРВІС Р» договір №08/12/17, предметом якого відповідно до п.1 є поставка позивачу за оплату товару, асортимент кількість, ціна якого зазначається у специфікаціях до договору, які є невідємною частиною договору. Пунктом 6.2 договору передбачене здійснення покупцем передоплати у розмірі 1000000 грн.у 10-денний термін з моменту підписання цього договору у рахунок майбутніх поставок. Відповідно до п.10.1 договір діє до 17.12.2009 року (а.с.15). Позивач перерахував ПП «ПРО-БІЗНЕССЕРВІС Р»22.12.2008року 200тис.грн., 25.12.2008року 800тис.грн. Призначення платежу передплата за металопрокат згідно договору №08/12/17 від 17.12.2008 року (т.1 а.с.16-18).

Позивач отримав від ПП «ПРО-БІЗНЕССЕРВІС Р»податкові накладні №221202 від 22.12.2008року на суму 20тис.грн., у т.ч. ПДВ 33333,33грн.,№251201 від 22.12.2008року на суму 80тис. грн.., у т.ч. ПДВ 133333,33грн. (т.1 а.с.25,26), на підставі яких віднесло до податкового кредиту ПДВ у грудні 2008 року у сумі 166666,66грн.

Судом достовірно встановлено, що вищезазначені податкові накладні були виписані ПП «ПРО-БІЗНЕССЕРВІС Р»та надані позивачу без поставки товару, тобто операція за даними податковими накладними була безтоварною, що фактично визнав позивач, зазначивши у судовому засіданні, що товар за договором з ПП «ПРО-БІЗНЕССЕРВІС Р»№08/12/17 від 17.12.2008 року ним на час здійснення перевірки не був отриманий, а був отриманий через рік після отримання податкових накладних - відповідно до сертифікації від 14.12.2009 року та видаткової накладної постачальника ПП «ПРО-БІЗНЕССЕРВІС Р»№133 від 15.12.2009 року (т.1 а.с.134-136). Проте доказів цих обставин щодо фактичного отримання товару позивач суду не надав, а саме зазначення отримання товару в бухгалтерських та податкових документах, у тому числі, оборотно-сальдової відомості, а також на виконання п.4.7 договору щодо передачі постачальником, крім інших документів, товаро - транспортної накладної, сертифікату якості.

Суд також не приймає до уваги доводи позивача, що за податковою накладною отриманою 25.12.2008 року товар був отриманий 15.12.2009р., що не протиречить договору №08/12/17 від 17.12.2008 року, та підтверджується видатковою накладною №133 від 15.12.2009 року, з тих підстав, що в податкових накладних номенклатура товару зазначена «лист» (т.1 а.с.24-25), тоді як у видатковій накладній значаться «швелер», «уголок», «труба», «арматура»(т.1 а.с.136) . Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР одним з обовязкових реквізитів податкової накладної є опис (номенклатура) товарів (робі, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм).

Позивач також не надав жодного доказу обставин в обґрунтування своїх вимог щодо сплати за даною господарською операцією податкових зобовязань своїм контрагентом ПП «ПРО-БІЗНЕССЕРВІС Р», проте як в акті перевірки зазначено, що дане підприємство згідно даним пошуково-довідкової бази ПК ПДС - ПП «ПРО-БІЗНЕССЕРВІС Р» має ознаки фіктивності підприємства і знаходиться у розшуку (т.1 а.с.125).

Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача в обґрунтування своїх позовних вимог щодо обґрунтованого віднесення ним до складу податкового кредиту за грудень 2008 року суми ПДВ у розмірі 166666,66грн. по податковим накладним отриманим від ПП «ПРО-БІЗНЕССЕРВІС Р», оскільки таке віднесення було здійснено на підставі пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР за першою подією оплатою з банківського рахунку. При цьому суд виходить з наступного.

В самих своїх доводах позивач зазначає, що пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР передбачено дві події передбачені пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР. Крім того, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР визначає лише дату виникнення права платника податку на податковий кредит, якою є або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Проте це право на податковий кредит платником податку повинне бути використано відповідно до норм зазначеного Закону.

Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

В пп.7.2.6 визначено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, якій поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). В пп.1.4 п.1ст.1 Закону визначений термін поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими ці вільно-правовими угодами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем на баланс орендаря згідно з договорами фінансової оренди або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товару та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності платника податків; придбанням основних засобів.

Таким чином, виходячи з положень вищезазначених норм Закону України №168/97-ВР з дати виникненні права на податковий кредит (пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР) платник податку може скористатися ним при обовязковому отриманні від постачальника (продавця) товарів (послуг), а податкова накладна може бути виписана таким постачальником (продавцем) та надана покупцю саме при поставці. Проте судом достовірно встановлено, що податкові накладні були виписані і надані позивачу без поставки товару.

В акті перевірки зазначено, що у 4 кварталі 2008 року ПП „ЕКО-СТАТ” перерахувало на розрахунковий рахунок ПП «СТРОЙПРОФ-Л»80000грн. за маркетингове дослідження, та віднесло до складу податкового кредиту ПДВ у грудні 2008 року суму 13333,33грн. згідно податкової накладної №2912207 від 29.12.2008 року. Відповідно наданим до перевірки документам ПП „ЕКО-СТАТ” з жовтня 2008 року фінансово-господарську діяльність не здійснювало. Остання операція з продажу товарів здійснена у вересні 2008 року. Таким чином дана операція не повязана з фінансово-господарською діяльністю (до складу валових витрат дані послуги не включені), а тому за висновком перевіряючих підприємством завищено податковий кредит на 13333,33грн. (т.1 а.с.125). Також було встановлено, що постановою господарського суду Одеської області ПП «СТРОЙПРОФ-Л»від 14.08.2009 року по справі №7/219-09-2687 визнано банкрутом.

Судом встановлено, що ПП „ЕКО-СТАТ” 02.12.2008 року уклало з ПП «СТРОЙПРОФ-Л»договір №02/12/08 про надання маркетингових послуг. Предметом маркетингових досліджень є ринок газобетону, керамічного и силікатної цегли. Оплата послуг з ПДВ 80тис грн. (т.1 а.с.27-29). Умови договору виконані обома сторонами (т.1 а.с.30-69), що не оспорюється і в акті перевірки.

Суд вважає, що висновки перевіряючих щодо протиправного віднесення до складу податкового кредиту ПДВ у грудні 2008 року суму 13333,33грн. згідно податкової накладної №2912207 від 29.12.2008року є обґрунтованими, оскільки перевіркою встановлено, що не оспорюється позивачем, що у з жовтня 2008 року, ПП „ЕКО-СТАТ” не здійснювало господарську діяльність.

Пунктом 1.32 ст.1 Закону України №334/94-ВР визначено, що господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, а податковий кредит , згідно п.1.7 ст.1 цього Закону це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Підприємство не здійснювало господарську діяльність, не мало податкових зобовязань у відповідному звітному періоді.

З цих підстав суд вважає неспроможним посилання позивача, як на обґрунтування своїх позовних вимог, що відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) у звязку з придбанням або виготовленням товарів (послуг) з метою їх наступного ви користування в оподаткованих операціях в рамках господарської діяльності та саме для своєї діяльності в наступному ПП „ЕКО-СТАТ” отримало маркетингові послуги, оскільки положення цього пп.7.4.1 п.7.4.ст.7 застосовуються поряд з вищезазначеними поняттями, встановленими цим Законом за які містяться у цьому підпункті.

При цьому суд також враховує та вважає обґрунтованими доводи відповідача ДПІ наданими в обґрунтування заперечень проти задоволення позову (а.с.т.2 а.с.2), що витрати за договором №02/12/08, укладеним позивачем з ПП «СТРОЙПРОФ-Л»про надання маркетингових послуг, не підпадають також під поняття валових витрат, визначених п.5.4.2 п.5.4 ст.5 Закону України №334/94-ВР (витрати, повязані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно експериментальних робіт, придбання нематеріальних активи для їх використання в господарській діяльності платника податку. Норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно віл того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку), оскільки ПП «СТРОЙПРОФ-Л»виконавець робіт не є науково технічною організацією, як того вимагає Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»та Методичні рекомендації щодо віднесення витрат подвійного призначення до складу валових, затверджених наказом Міністерства України у справах науки і технологій від 21.01.1999р. №15.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ПП „ЕКО-СТАТ” задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Приватному підприємству „ЕКО-СТАТ” до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси, за участю Прокуратури Суворовського району міста Одеси про визнання скасування податкових повідомлень-рішень №0002612301/0 від 29.09.2009 року, №0002612301/1 від 25.11.2009 року, №0002612301/2 від 08.02.2010 року №002612301/3 від 19.04.2010 року відмовити.

Постанову позивачем може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160 КАС України.

Суддя

У задоволенні адміністративного позову Приватному підприємству „ЕКО-СТАТ” до Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси, за участю Прокуратури Суворовського району міста Одеси про визнання скасування податкових повідомлень-рішень №0002612301/0 від 29.09.2009 року, №0002612301/1 від 25.11.2009 року, №0002612301/2 від 08.02.2010 року №002612301/3 від 19.04.2010 року відмовити.

Повний текст постанови складений 25 грудня 2010 року .

/