Ухвала суду № 133275160, 09.01.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8307/25

Провадження № 1-кс/461/145/26

УХВАЛА

09.01.2026 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові погоджене прокурором клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42025142400000076 від 07.08.2025 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2026 року до суду надійшло клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42025142400000076 від 07.08.2025 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано наступним. Під час досудового розслідування встановлено, що не пізніше початку серпня 2025 року у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, з метою особистого протиправного збагачення та з корисливих мотивів.

З метою реалізації свого злочинного умислу, але не пізніше 28.08.2025, ОСОБА_7 , діючи з метою особистого протиправного збагачення, переслідуючи корисливий мотив, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 23 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, залучив до вказаної протиправної діяльності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

В свою чергу, ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 з метою особистого протиправного збагачення та з корисливих мотивів, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 23 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України поза пунктами пропуску, виконуючи злочинні вказівки ОСОБА_7 , але не пізніше 28.08.2025, залучив до вказаної протиправної діяльності свою співмешканку ОСОБА_10 .

ОСОБА_10 , у подальшому за вказівкою ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та з відома решти учасників злочинної групи, відповідала за тимчасове поселення осіб, які бажали незаконно перетнути державний кордон України, на території м. Хуст Закарпатської області та в подальшому - у с. Велятино Хустського району Закарпатської області.

В подальшому ОСОБА_8 виконуючи вказівки ОСОБА_9 , діючи на виконання розробленого злочинного плану ОСОБА_7 та з відома решти учасників злочинної групи, за невстановленими досудовим розслідуванням обставинами, але не пізніше 28.08.2025, почав активний пошук осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України з метою організації переправлення таких осіб через державний кордон України поза митним та прикордонним контролем минаючи встановлені пункти пропуску.

У зв`язку з цим ході телефонної розмови яка відбувалась 28.08.2025 між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , останній запропонував ОСОБА_11 , незаконно перетнути державного кордону України поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску, за грошову винагороду в розмірі 7000 доларів США.

У свою чергу у ОСОБА_11 , наприкінці вересня місяця 2025 року, з метою працевлаштування за межами України на період військової агресії Російської Федерації проти України виник намір, попри встановлені режимом воєнного стану та оголошеною загальною мобілізацією заборони й обмеження, перетнути державний кордон та виїхати до країн Європейського Союзу, у зв`язку з чим останній прийняв пропозицію ОСОБА_8 .

В подальшому відповідно до попередніх домовленостей, 19.09.2025, ОСОБА_11 , виконуючи вказівки ОСОБА_8 та інших учасників злочинної групи спрямовані на організацію незаконного перетину державного кордону України поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску, прибув до м. Хуст Закарпатської області.

В свою чергу ОСОБА_10 , за невстановленими досудовим розслідуванням обставинами, але не пізніше 19.09.2025, виконуючи вказівки ОСОБА_8 та діючи в складі злочинної групи, з метою належного функціонування та роботи даної злочинної групи передала у користування останньому транспортний засіб FIAT FIORINO реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою перевезення осіб котрі бажають незаконно перетнути державний кордон України до місць їх тимчасового проживання на території Закарпатської області, а саме міста Хуста та с. Велятино.

Того самого дня о 15 годині 20 хвилин, ОСОБА_8 , використовуючи отриманий від ОСОБА_10 , транспортний засіб «FIAT FIORINO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під`їхав до зупинки громадського транспорту що перебуває біля магазину «Епіцентр», що за адресою: Закарпатська область, м. Хуст, вул. Львівська 241, та підібравши ОСОБА_11 , попрямував до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Рухаючись до вище вказаної адреси, ОСОБА_8 , використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_2 зателефонував до своєї співмешканки ОСОБА_10 та дав вказівки щоб остання підготувала для ОСОБА_11 , кімнату, окрім цього ОСОБА_8 , повідомив ОСОБА_10 , щоб та зателефонувала до ОСОБА_9 та повідомила, що до них їде чоловік якого необхідно «перекинути через кордон».

В подальшому ОСОБА_10 , виконуючи злочині вказівки ОСОБА_8 , використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_3 , зателефонувала до ОСОБА_9 (на номер мобільного телефону НОМЕР_4 ) та переказала вище зазначену інформацію, яку їй повідомив ОСОБА_8 .

В свою чергу ОСОБА_9 , виконуючи злочинні вказівки ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з метою особистого протиправного збагачення та з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, через державний кордон України поза пунктами пропуску, зв`язався з невстановленими досудовим розслідуванням особами та повідоми отриману інформацію про новоприбулу особу котра бажає незаконно перетнути державний кордон України.

Того самого дня, прибувши до будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_11 заселився, в попередньо підготовлену ОСОБА_10 , кімнату в даному будинку, очікуючи подальших вказівок від ОСОБА_8 , або інших учасників злочинної групи.

В подальшому, ОСОБА_8 , за допомогою мобільного зв`язку (зателефонував з номеру мобільного телефону НОМЕР_2 , на номер НОМЕР_4 ) повторно зв`язався з ОСОБА_9 та домовився про особисту зустріч з метою подальшої організації незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_11 , поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску.

У зв`язку з цим 19.09.2025 за місцем проживання ОСОБА_8 , АДРЕСА_1 , відбулася зустріч між ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_8 , в ході якої ОСОБА_9 , повідомив решті, що у нього все готово до незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_11 , поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску та повідомив що після отримання грошових коштів в розмірі 7000 доларів США готовий розпочинати дії, на що решта учасників злочинної групи та ОСОБА_11 погодились.

Окрім цього між ОСОБА_11 , та ОСОБА_8 , відбулася домовленість щодо передачі грошових коштів за організації перетину державного кордону України поза митним та прикордонним контролем, а саме: частину грошових коштів в розмірі 3000 доларів США, ОСОБА_11 особисто передасть ОСОБА_8 , або будь кому іншому за його вказівкою, в момент початку перетину державного кордону України, а решту грошових коштів в розмірі 4000 доларів США, повинна передати його довірена особа в момент перетину ОСОБА_11 , державного кордону України. Передача коштів за попередньою домовленістю повинна відбутися в м. Хуст Закарпатської області.

У зв`язку з цим ОСОБА_11 звернувся до свого знайомого з м. Львів, ОСОБА_12 з проханням допомоги в передачі грошових коштів за організацію незаконного перетину державного кордону України, на що, останній погодився та пообіцяв приїхати до м. Хуст Закарпатської області та допомогти з передачею грошових коштів.

В подальшому ОСОБА_12 , будучи обізнаним що його знайомий ОСОБА_13 шукає спосіб виїхати за межі України, повідомив останньому, що до нього звернувся його знайомий ОСОБА_11 з проханням передати грошові кошти за організацію перетину державного кордону України. Після чого ОСОБА_12 , запропонував йому поїхати разом з ним та у випадку якщо його товариша ОСОБА_11 переправлять через державний кордон України також спробувати перетнути державний кордон України поза митним та прикордонним контролем, на що ОСОБА_13 погодився.

В свою чергу 01.10.2025 ОСОБА_12 , спільно з ОСОБА_13 , прибувши до м. Хуст, Закарпатської області, отримавши від ОСОБА_11 , вище зазначені грошові кошти (котрі у випадку вдалого перетину державного кордону ОСОБА_11 , ОСОБА_12 повинен передати ОСОБА_8 , або особі на яку він вкаже). Надалі, того самого дня за погодженням ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 заселився в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 , очікуючи подальших вказівок щодо передачі грошових коштів.

В подальшому під час перебування ОСОБА_12 в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_1 , між ними на ОСОБА_8 відбулась розмова щодо організації незаконного переправлення ОСОБА_13 через державний кордон України, поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску за грошову винагороду розмірі 8000 доларів США. В ході даної розмови було, що у випадку вдалого перетину державного кордону України ОСОБА_11 , ОСОБА_12 передає решту грошових коштів в розмірі 4000 доларів США за ОСОБА_11 та одразу надає 8000 доларів США за подальше аналогічне переправлення ОСОБА_14 через державний кордон України.

08.10.2025 ОСОБА_8 , отримавши підтвердження від ОСОБА_7 , або від іншої невстановленої досудовим розслідуванням особи про безпосередній перетин державного кордону України поза митним та прикордонним контролем ОСОБА_11 в найближчий час, дав вказівку ОСОБА_10 , організувати безперешкодний проїзду ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , через блок пости які знаходяться на маршруті слідування з м. Хуст до с. Велятино Закарпатської області та подальше поселення зазначених осіб в с. Велятино Закарпатської області. Окрім цього ОСОБА_8 повідомив що її та вище зазначених осіб забере транспортний засіб марки «Шкода» синього кольору, з яким останній попередньо домився в ході телефонної розмови за номером телефону НОМЕР_5 з особою, ОСОБА_15 .

Того ж дня, ОСОБА_10 спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , сівши до транспортного засобу Skoda Octavia, реєстраційний номер НОМЕР_6 за кермом якого був ОСОБА_15 , почали рух в сторону с. Велятино Закарпатської області. Доїжджаючи до населеного пункту Велятино, зупинившись на блок пості при в`їзді в даний населений пункт, ОСОБА_10 , використовуючи особисті знайомства та авторитет забезпечила безперешкодний проїзд транспортного засобу та пасажирів, які знаходились в даному транспортному засобі.

Прибувши до с. Велятино Закарпатської області, ОСОБА_10 поселила ОСОБА_11 , в приміщені будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де саме проживає та зареєстрована, а ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , посилила в приміщенні будинку за адресою АДРЕСА_2 , попередньо домовившись про це з ОСОБА_16 .

У свою чергу ОСОБА_7 , за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (час, місце та спосіб), але не пізніше 09.10.2025, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного перетину державного кордону України особами призовного віку від 23 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, зокрема ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , залучив до вказаної злочинної діяльності ОСОБА_17 , якій за невстановлених досудовим розслідуванням обставин (час, місце та спосіб), але не пізніше 09.10.2025, повідомив що є дві особи котрих необхідно переправити (спочатку одну особу, а за декілька днів наступну) через держаний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, минаючи прикордонний та митний контроль та надав вказівку залучити до вказаної протиправної діяльності особу, з числа місцевих жителів, котра орієнтується в прикордонній місцевості та знає місця де можна незаконно перетнути державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску.

Окрім цього згідно з домовленостей за кожну переправлену особу, ОСОБА_17 повинна була отримати від ОСОБА_7 , грошову винагороду в розмірі 100 доларів США, а в свою чергу особу котра буде безпосередньо буде здійснювати переправлення отримає грошову винагороду в розмірі 1000 доларів США.

В подальшому 09.10.2025, ОСОБА_17 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою особистого протиправного збагачення та з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на незаконне переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, виконуючи вказівку ОСОБА_7 , використовуючи мобільний номер телефону НОМЕР_7 за допомогою месенджера WhatsApp зателефонувала на номер мобільного телефону НОМЕР_8 , який належить ОСОБА_18 .

В ході розмови ОСОБА_17 запропонувала останній здійснити незаконне переправлення особи, через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, минаючи прикордонний та митний контроль за грошову винагороду в розмірі 1000 доларів США, на що ОСОБА_18 погодилась.

Після чого ОСОБА_17 повідомила що особу котру необхідно буде переправити знайшов та «перевірив» ОСОБА_7 , окрім цього остання також повідомила що в встановлений час (який також має повідомити ОСОБА_7 ) дану особу мають привезти на транспортному засобі (автомобілі) білого кольору до цвинтару який знаходиться в насаленому пункту Ракош, Хустського району, Закарпатської області та щоб ОСОБА_18 була готова вирушити до даного місця за вказівкою.

Також ОСОБА_17 повідомила що грошову винагороду в розмірі 1000 доларів США за переправлення особи через державний кордон України поза встановленими пунктами попуску, ОСОБА_18 зможе забрати в ОСОБА_19 , за місцем її проживання: АДРЕСА_3 , безпосередньо після того як вище зазначена особа потрапить до Румунії та повідомить про це в ході телефонного дзвінка.

В свою чергу ОСОБА_18 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та ОСОБА_17 , та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою особистого протиправного збагачення та з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на незаконне переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, з метою незаконного переправлення через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, минаючи прикордонний та митний контроль особи про яку останній повідомила ОСОБА_17 , використовуючи мобільний номер телефону НОМЕР_8 за допомогою месенджера WhatsApp зателефонувала на номер мобільного телефону НОМЕР_9 , який належить ОСОБА_5 та повідомила що ОСОБА_17 запропонувала їй здійснити незаконне переправлення особи через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, минаючи прикордонний та митний контроль за грошову винагороду в сумі 1000 доларів США.

В подальшому в ході розмову ОСОБА_17 запропонувала ОСОБА_5 , спільно здійснити переправлення вище зазначеної особи через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску, минаючи прикордонний та митний контроль, поділивши обіцяну грошову винагороду в сумі 1000 доларів США навпіл, а саме по 500 доларів США кожному, на що ОСОБА_5 погодився, після чого ОСОБА_18 вирушила до останнього додому, а саме в АДРЕСА_6, де спільно з останнім стала очікувати подальших вказівок від ОСОБА_17 .

В свою чергу ОСОБА_7 за невстановлених досудовим розслідуванням обставинах (час, місце та спосіб) повідомив ОСОБА_9 , що все готово до незаконного переправлення особи через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску та надав вказівку останньому щоб той згідно попередніх домовленостей їхав до ОСОБА_11 .

В подальшому ОСОБА_9 , виконуючи вказівки ОСОБА_7 , написав ОСОБА_11 в месенджері WhatsApp з номеру телефону НОМЕР_4 , щоб останній збирався та був готовий до виїзду.

В подальшому ОСОБА_9 під`їхав на транспортному засобі марки Skoda Octavia (білого кольору), реєстраційний номер НОМЕР_10 , до будинку за адресою тимчасового проживання ОСОБА_11 , а саме: АДРЕСА_2 , звідки забрав останнього. Після чого ОСОБА_11 разом з ОСОБА_9 попрямували до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де їх очікували ОСОБА_13 та ОСОБА_12 .

Прибувши за вказаною адресою, ОСОБА_11 передав ОСОБА_9 грошові кошти в розмірі 3000 доларів США як першу частину оплати за організацію його незаконного переправлення через державний кордон України поза митним та прикордонним контролем, в обхід установлених пунктів пропуску.

У подальшому, відповідно до досягнутої домовленості, у разі успішного незаконного перетину державного кордону ОСОБА_11 , ОСОБА_12 мав передати ОСОБА_9 решту грошових коштів за організацію цього переправлення в сумі 3000 доларів США, а також 8000 доларів США за подальшу організацію незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_13 .

Отримавши грошові кошти в сумі 3000 доларів США, ОСОБА_9 повідомив про це ОСОБА_7 , після чого отримав від останнього вказівку везти ОСОБА_11 до цвинтаря що знаходиться в населеному пункті Ракош Закарпатської області.

Після чого ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_17 , що особу котру необхідно незаконно переправити через державний кордон України, поза встановленими пунктами пропуску виїхала до попередньо обумовленого місця, а саме цвинтаря що знаходиться в населеному пункті Ракош Закарпатської області.

Окрім цього, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_17 що цього (09.10.2025) або наступного дня необхідно буде здійснити переправлення ще однієї особи через державний кордон України.

В свою чергу, ОСОБА_17 використовуючи мобільний номер телефону НОМЕР_7 за допомогою месенджера WhatsApp, знову зателефонувала ОСОБА_18 на номер мобільного телефону НОМЕР_8 та повідомила що особу котру необхідно буде переправити через державний кордон України повезли до обумовленого місця, а саме до цвинтару який знаходиться в насаленому пункту Ракош, Хустського району, Закарпатської області, про що ОСОБА_18 також повідомила ОСОБА_5 . Також ОСОБА_17 повідомила ОСОБА_18 що цього (09.10.2025) або наступного дня необхідно буде здійснити переправлення ще однієї особи через державний кордон України.

У зв`язку з цим ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою особистого протиправного збагачення та з корисливих мотивів, реалізовуючи спільний злочинний умисел спрямований на незаконне переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким в умовах правового режиму воєнного стану обмежено виїзд за кордон, підготував мотоцикл червоного кольору яким спільно з ОСОБА_18 вирушив до цвинтару який знаходиться в насаленому пункту Ракош, Хустського району, Закарпатської області.

Прибувши до зазначеного вище місця, ОСОБА_5 з метою конспірації та приховання своєї злочинної діяльності разом з мотоциклом сховався в кущах, а ОСОБА_18 в свою чергу стала очікувати особу котру необхідно буде перевезти через державний кордон України.

В свою чергу ОСОБА_9 , використовуючи свій транспортний засіб Skoda Octavia (білого кольору), реєстраційний номер НОМЕР_10 привіз ОСОБА_11 до цвинтару який знаходиться в насаленому пункту Ракош, Хустського району, Закарпатської області та безпосередньо передав ОСОБА_18 .

Після цього ОСОБА_5 , покинувши свою схованку дав вказівку ОСОБА_11 сісти на його транспортний засіб, а саме мотоцикл червоного кольору, після чого вони попрямували в напрямку державного кордону з Румунією.

У подальшому, під час руху до державного кордону України ОСОБА_5 зупинився та надав ОСОБА_11 вказівку очікувати його повернення.

Після цього ОСОБА_5 повернувся за ОСОБА_18 та разом з нею попрямував до місця безпосереднього перетину державного кордону України, де залишив її з метою контролю за рухом нарядів працівників ДПСУ.

У подальшому ОСОБА_5 повернувся за ОСОБА_11 та минаючи встановлені фотопастки й датчики руху, перевіз останнього до місця безпосереднього перетину державного кордону України, де їх очікувала ОСОБА_18 .

Після цього ОСОБА_18 , привела ОСОБА_11 до струмка, який знаходився між 182 та 183 прикордонним знаком, де у загороджувальному паркані (що розділяє території України та Румунії) у прихованому вигляді знаходилась попередньо підготовлена пролаза у вигляді розрізу виток ягози спірального типу, через яку останній за вказівкою ОСОБА_18 проліз, тим самим незаконно перетнувши державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску та потрапивши на територію Румунії.

У свою чергу ОСОБА_9 , виконуючи злочинні вказівки ОСОБА_7 та маючи при собі отримані грошові кошти в розмірі 2600 доларів США, передав їх ОСОБА_7 через визначену ним особу ОСОБА_20 , за що в якості винагороди отримав від нього 300 доларів США.

Після чого, ОСОБА_7 надав ОСОБА_9 вказівки отримати решту грошових коштів за організацію незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_11 у розмірі 3000 доларів США та всю суму за ОСОБА_13 у розмірі 8000 доларів США.

У зв`язку з цим того самого дня (09.10.2025) ОСОБА_9 , продовжуючи виконувати злочинні вказівки ОСОБА_7 , повернувшись до села Велятино Закарпатської області, у приміщенні будинку №84 по вул. Лісна зустрівся з ОСОБА_12 та о 13:20 отримав решту грошових коштів у сумі 4000 доларів США за організацію незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_11 та 8000 доларів США за організацію незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_13 , поза митним та прикордонним контролем, минаючи встановлені пункти пропуску.

Отримавши зазначені кошти, ОСОБА_9 у ході телефонної розмови повідомив про це ОСОБА_7 , на що отримав вказівку передати ці грошові кошти ОСОБА_20 , яка чекатиме його за адресою: АДРЕСА_4 .

Прибувши за зазначеною адресою, ОСОБА_9 , виконуючи вказівку ОСОБА_7 , передав грошові кошти ОСОБА_20 . У свою чергу ОСОБА_20 під час телефонної розмови повідомила ОСОБА_7 про факт отримання коштів від ОСОБА_9 та отримала вказівку очікувати його на тому самому місці для подальшої передачи грошових коштів. Проте у зв`язку з обставинами, які не залежали від ОСОБА_7 , а саме викриттям злочинної діяльності вказаної групи осіб працівниками правоохоронних органів, зазначені кошти останній не отримав.

09.01.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Вишково, Хустського району, Закарпатської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_5 , повідомлено про підозру в незаконному переправленні особи через державний кордон України, наданням засобів, з корисливих мотивів, вчиненому за попередньо змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та затримано в порядку ст. 615 КПК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зважаючи на особу підозрюваного, не зможуть запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Тому слідчий просить клопотання задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання. Надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що ризики, зазначені у клопотанні слідчим, відсутні та недоведені. Крім того, повідомлена ОСОБА_5 підозра є необґрунтованою та не підтверджується належними та допустимими доказами. Вказав, що розмір застави, вказаний у клопотанні, є непомірно завищеним, з огляду на особу підозрюваного. Зокрема, останній має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, одна з яких є особою з інвалідністю, підозрюваний не працює, продукти харчування отримує з підсобного господарства. З урахуванням вищевикладеного, просив слідчого суддю застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, позицію захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42025142400000076 від 07.08.2025 за підозрою ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

09.01.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Вишково, Хустського району, Закарпатської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_5 , повідомлено про підозру в незаконному переправленні особи через державний кордон України, наданням засобів, з корисливих мотивів, вчиненому за попередньо змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та затримано в порядку ст. 615 КПК України.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:

рапортом від 02.01.2026;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_11 від 13.10.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 13.10.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 13.10.2025;

- протоколами затримання в порядку ст. 615 КПК України від 09.10.2025;

- протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_21

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_11 від 20.10.2025;

- протоколом про хід проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 18.12.20205;

- протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 08.01.2026

- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , оскільки існують факти, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях підозрюваного ОСОБА_5 , складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Слідчим доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що у разі визнання винуватим, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинені ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися (змінити місце проживання) від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання.

Водночас, відповідно до п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, передбачає те, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, неможливість запобігання ризику, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб. Знаходячись на свободі ОСОБА_5 може здійснювати незаконний вплив на свідків ( ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 ОСОБА_24 , ОСОБА_15 та інших свідків) з метою зміни ними показань.

Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину. Тому, з метою запобігання вказаним ризикам, суд приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначеним у клопотанні. Тому, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 раніше не судимий. При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини та спосіб вчинення злочину підозрюваним, наявність вищевказаних ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд не вбачає підстав застосувати більш м`який запобіжний захід. За вказаних обставин, підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Суд, враховуючи викладені ризики, обставини вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , приходить до висновку про необхідність обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень не в силі.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу.

Беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який не підпадає під вищезазначений перелік, суд вважає за можливе призначити заставу.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

З врахуванням матеріального стану підозрюваного, враховуючи вимоги законодавства про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 266240 грн.

Суд, враховуючи наведене та обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, приходить до висновку про те, що застава в розмірі в розмірі 266240 грн. здатна забезпечити ОСОБА_5 , виконання покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При цьому підозрюваному роз`яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на визначений нижче строк покладаються нижчеперелічені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

Також підозрюваному і заставодавцю роз`яснюється, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA918201720355299001500000757.

Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 - задоволити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 06.03.2026 року.

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 266240 грн.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; Банк отримувача ДКСУ, м.Київ ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.

У разі застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави - на строк до 06.03.2026 року покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із с. Ракош, Хустського району, Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними ( ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 ) та свідками ( ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_23 ОСОБА_24 , ОСОБА_15 та інших свідків) у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 14.01.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1