Постанова № 13327501, 11.08.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

09:27

11.08.2009 р. № 2а - 956/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Мельника О.М.

при секретарі судового засідання: Меленчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Інгул", вул. Гмирьова,8, м.Миколаїв, 54028 доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1, м.Миколаїв, 54028 провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000991530/0 від 27.03.2009 р., від позивача: Сєдова С.А., дов. №5 від 14.01.09 р.;

від відповідача: Стаднійчук Т.А., дов. №1041/9/10007 від 10.03.09 р.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Інгул»(далі - позивач) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000991530/0 від 27.03.09 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27 березня 2009 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було винесено податкове повідомлення-рішення №0000991530/0 про накладення штрафу за затримку строку сплати податкового зобовязання, на підставі акту невиїзної документальної перевірки ВАТ «Інгул»щодо своєчасності сплати до бюджету земельного податку нарахованого за вересень жовтень 2008 р. Вказане рішення було прийнято на підставі акту невиїзної перевірки ВАТ «Інгул»від 27.03.09 р. №1125/15-340/20915842/93. Відповідно до ст.17 Закону України «Про плату за землю»(далі Закон №38), податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. За період з вересня по жовтень 2008 року підприємство своєчасно здійснило оплату податкового зобовязання по земельному податку, що підтверджується платіжними дорученнями: №1170 від 25.09.08 р. за вересень 2008 року; №1276 від 28.10.08 р. за жовтень 2008 року. ВАТ «Інгул »не порушило граничні строки сплати земельного податку за вересень ж жовтень 2008 року тому позов необхідно задовольнити, а податкове повідомлення рішення №0000991530/0 від 27.03.09 р. скасувати.

Представник позивача підтримав позов у судовому засіданні.

Відповідач позов не визнав вважає його необґрунтованим та надав суду письмові заперечення на позов в яких посилається на те, що в ході невиїзної перевірки, яка була проведена 27 березня 2009 року було встановлено порушення ст.5 п.5.3. п.п. 5.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон №2181), а саме платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій декларації. Відповідач несвоєчасно сплатив узгоджене податкове зобовязання по земельному податку, нарахованого за вересень жовтень 2008 року. Земельний податок за вересень, нарахований 30.10.08 р. у розмірі 15465,14 грн. було погашено частково за рахунок переплати 9123,24 грн., а решта суми у розмірі 6341,90 грн. сплачена 13.11.08 р. платіжним дорученням від 13.11.08 р. №1310. Земельний податок за жовтень, нарахований 01.12.08 р. у розмірі 15465,14 грн. було частково погашено за рахунок переплати 167,24 грн.., решта суми 15297,90 грн. сплачувалось частинами: 12.12.08 р. платіжне доручення №1455; 17.12.08 р. платіжне доручення №1472; 18.12.08 р. платіжне доручення №241; 22.12.08 р. платіжне доручення 1488. Відповідно до ст.5 п.5.1 Закону №2181, податкове зобовязання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання податкової декларації. Тому зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному чи судовому порядку. За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків передбачена ст.17 п.17.1 п.п.17.1.7 Закону №2181 у вигляді штрафу., тому позивачу було нараховано штрафні санкції у розмірі 2163,80 грн. податкове повідомлення-рішення №0000991530/0 від 27.03.09 р. Відповідно до ст.7 п.7.7. Закону №2181 податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Кошти сплаченні позивачем у вересні та жовтні 2008 року були використання для погашення заборгованості зі сплати земельного податку за серпень 2008 року та була сплачена розстрочена сума згідно мирової угоди, яка була нарахована 14.10.08 р.

Під час розгляду справи, представник відповідача підтримав доводи, викладені у запереченнях проти адміністративного позову.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

27 березня 2009 року відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Інгул», щодо своєчасності сплати до бюджету земельного податку за вересень жовтень 2008 року. Перевіркою було встановлено, що відповідач несвоєчасно сплатив узгоджену суму податкового зобовязання по земельному податку, про що було складено акт №1126/15-340/20915842/2 від 27.03.09 р. (а.с.7-8). За результатами перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0000991530/0 від 27.03.09 р. на суму 2163,98 грн. (а.с. 9).

Відповідно до ст. 17 Закону №38, Податкове зобовязання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ст. 5 п. 5.4 п.п.5.4.1 Закону №2181, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строк визначений ст. 5 Закону №2181, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не було порушено граничні терміни сплати земельного податку за вересень жовтень 2008 року. 25 вересня 2008 року було сплачено земельний податок за вересень 2008 року, в сумі 15465,14 грн. (платіжне доручення №1170 від 25.09.08 р.) кінцевий термін сплати 30.10.08 р., 28 жовтня 2008 року за жовтень 2008 року, в сумі 15465,14 грн. (платіжне доручення №1276) кінцевий термін сплати 01.12.08 р. (а.с.12).

Оскільки 8 листопада 2001 року ухвалою господарського суду Миколаївської області порушено справу про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Інгул".

14 липня 2007 року Господарський суд Миколаївської області затвердив мирову угоду між позивачем та відповідачем. Відповідно до п. 2.3 мирової угоди позивач сплачує заборгованість сплачує рівними частинами відповідно до графіку погашення розстроченого податкового боргу, який є невід'ємною частиною мирової угоди. Відповідач сплачені позивачем кошти земельного податку за вересень жовтень 2008 року використав для сплати розстроченого платежу відповідно до мирової угоди.

Посилання відповідача на те, що сплачені позивачем кошти зараховувались для погашення розстроченого платежу відповідно до ст. 7 п. 7.7 Закону №2181, суд не бере до уваги. Оскільки відповідно до ст.7 п.7.8 Закону №2181, з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобовязання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», без застосування норм Закону №2181.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»між позивачем ( боржником) та відповідачем (кредитором) було укладено мирову угоду.

В даній мировій угоді не вказано, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Свою позицію щодо застосування норми пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (рівність бюджетних інтересів) в частині оцінки правомірності самостійного зарахування податковими органами сплачуваних поточних податкових зобовязань у рахунок податкового боргу попередніх податкових періодів висловив Верховний Суд України.

Своєю Постановою від 01.12.2009 року Верховний Суд України залишив без змін ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2009 року у справі за позовом Комунального підприємства "Т" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. У зазначеній ухвалі було визнано неправомірною позицію податкового органу, який самовільно змінив призначення платежу і застосував пункт 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (черговість погашення податкового боргу) під час сплати податкових зобовязань платником податку. Таким чином, підтверджено позицію Вищого адміністративного суду України про неможливість застосування зазначеної норми Закону шляхом самостійної зміни податковим органом призначення платежу, визначеного платником податків.

Позиція Верховного Суду України полягає в тому, що у податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема, з метою погашення податкового боргу.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення №0000991530/0 від 27.03.09 р. на суму 2163,98 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Інгул" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000991530/0 від 27.03.2009 року-задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000991530/0 від 27.03.2009 року Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя О.М. Мельник