Ухвала суду № 133274081, 13.01.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

13.01.2026

Єдиний унікальний номер 389/67/26

провадження №1-кс/389/45/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року місто Знам`янка

Слідчий суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м.Знам`янка Кіровоградська область, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одружений, утриманці відсутні, місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 , раніше не судимого, не працюючого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.299 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ ВП №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, у якому просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.

Клопотання аргументовано наступним. 31.12.2026 приблизно о 23.00 год. (точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_5 спільно з неповнолітнім ОСОБА_7 знаходились на території власного домоволодіння, розташованого за адресою АДРЕСА_3 . Перебуваючи у вказаному місці ОСОБА_5 підійшов до, належної ОСОБА_8 , безпородної собаки на прізвисько « ОСОБА_9 », яка відноситься до класу хребетних та утримується як домашня тварина, яка на той момент перебувала на прив`язі біля вуличного туалету на території вказаного домоволодіння та гавкала на ОСОБА_5 оскільки він наближався до приміщення туалету, під час чого у ОСОБА_10 раптово виник умисел на жорстоке поводження з тваринами, що належать до хребетних, вчинене активним способом з особливою жорстокістю, в присутності неповнолітнього свідка ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, всупереч вимогам ст.4 п.3 ч.1 п.6 ч.2 ст.18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», якими передбачено, що при поводженні з тваринами не допускається нанесення побоїв, травм, отруєння тварин, та забороняються інші дії чи бездіяльність, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, бажаючи настання наслідків у вигляді загибелі тварини із застосуванням жорстоких методів, які вчиняються особливо болючим способом та завдають тварині мучення, фізичного болю та страждань, ОСОБА_5 , перебуваючи на території вищевказаного домоволодіння, підійшов до собаки на прізвисько « ОСОБА_9 » та за мотузку, яка слугувала прив`яззю підтягнув до себе собаку та тримаючи її поруч із ошийником правою рукою підняв та не менше 5-ти разів вдарив собаку об стіну приміщення туалету, після чого продовжуючи свої протиправні дії, підійшов до господарського приміщення, яке розташоване поруч із приміщенням туалету, де не менше 5-ти ударів собакою об стіну господарчого приміщення, спричинивши таким чином собаці на прізвисько « ОСОБА_9 » тілесні ушкодження.

В подальшому 01.01.2025 приблизно о 11.00 год. (точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим) ОСОБА_5 перебуваючи на території власного домоволодіння, розташованого за вищевказаною адресою, де продовжуючи свій злочинний умисел направлений на жорстоке поводження з тваринами, що належать до хребетних, вчинене активним способом з особливою жорстокістю, підійшов до собаки на прізвисько « ОСОБА_9 » та, взявши її за мотузку, яка слугувала прив`яззю підтягнув до себе собаку та тримаючи її поруч із ошийником правою рукою повід біля шиї підняв та не менше 1-го разу вдарив собаку об стіну приміщення туалету. Після чого, взяв в господарчому приміщенні сокиру, та тримаючи її в правій руці, а собаку лівою рукою, завдав собаці на прізвисько « ОСОБА_9 » не менше 2-ох ударів в області шиї, унаслідок чого відсік голову від тулубу тим самим настала смерть собаки.

У межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121020000026 від 09.01.2026, про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.299 КК України, 09.01.2026 повідомлено ОСОБА_5 .

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами.

Протоколом прийняття усної заяви від ОСОБА_8 який свідчить про те, що в період з 31.12.2025 по 01.01.2026 гр. ОСОБА_5 жорстоко спричинив її собаці на прізвисько « ОСОБА_9 » тілесні ушкодження внаслідок чого собака померла.

Протоколом допиту у якості потерпілого ОСОБА_8 , відповідно до якого 01.01.2026 близько 00.30 години почула крики хлопців на вулиці, однак з будинку не виходила. Через 5-7 хвилин зайшов син ОСОБА_11 , який проживає разом з потерпілою. Так як будинок поділений на дві сторони в іншій частині будинку проживає ОСОБА_5 . Син повідомив, що ОСОБА_5 б`є собаку яка належить потерпілій. З будинку остання виходити боялась так як ОСОБА_12 перебував в стані алкогольного сп`яніння, та не знала що може з нею вчинити. 01.01.2026 близько 10.00 години вийшла на подвір`я та попрямувала до собаки, але собака була вже мертвою, в зв`язку з чим забігла в будинок та почала плакати. Спочатку хотіла поспілкуватись з ОСОБА_12 , однак він почав вередувати в зв`язку з чим зателефонувала на лінію 102. Про те, що ОСОБА_12 відрізав собаці голову спочатку не знала, а лише бачила мішок в якому знаходилась собака. В подальшому ОСОБА_12 повідомив, що тіло собаки виніс на смітник.

Протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_7 , відповідно до якого 31.12.2025 останній перебував у свого знайомого ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 де справляли новий рік. Близько 23.30 години разом з іншими знайомими вийшли на подвір`я та побачили як ОСОБА_12 почав бити собаку, який знаходився на подвір`ї, а саме взяв його за повід біля шиї, після чого не менше п`яти разів варив об стіну туалету, та в подальшому не менше 5-ти ударів собакою об стіну сараю. Удари собакою наносив зі значною силою. Наступного дня близько 10 години ранку прокинувшись почув, що ОСОБА_12 знову кричить на собаку. В цей час перебуваючи в будинку побачив як зайшов ОСОБА_12 , який взяв сокиру та пішов в сторону собаки, в цей час висловлюючи що зарубає її. Через декілька хвилин свідок вийшов на вулицю та побачив як ОСОБА_12 стоїть біля собаки то в собаки була повністю відрубана голова, говорив, що це зробив він. В подальшому ОСОБА_10 попрохав свідка сфотографувати на його телефон як ОСОБА_12 тримає голову собаки в руках.

Проведеним слідчим експериментом за участю свідка ОСОБА_7 , який розповів про обставини жорстокого поводження з собакою ОСОБА_10 , які ідентичні його показанням.

Проведеним оглядом місця події від 09.01.2026 року за адресою АДРЕСА_3 , відповідно до якого виявлено та вилучено сокиру з дерев`яною рукояткою та мобільний телефон марки «iPhone 13», належні ОСОБА_5 .

Протоколом огляду предмета мобільного телефону ОСОБА_5 в ході огляду якого виявлено фотозображення, на зображенні знаходиться ОСОБА_5 тримаючи в руках голову собаки.

Протоколом допиту в якості підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до якого останній проживає за вище вказаною адресою разом зі своїм братом ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та співмешканкою брата ОСОБА_14 . Вказане домоволодіння розділене навпіл та на іншій частині домоволодіння по сусідству проживає ОСОБА_15 разом зі своїм сином анкетні данні якого не відомі. Між домоволодіннями паркан відсутній. 01 січня 2026 року близько 11.00 години вийшов на вулицю, щоб покурити. В цей час вирішив піти в туалет по власним потребам, який знаходиться на подвір`ї домоволодіння. Коли почав підходити до туалету то почала кидатися собака, яка належить сусідці ОСОБА_15 , а саме гавкати на підозрюваного. Собака в цей час була на поводі. Останньому надоїло те, що собака гавкає на нього. В цей час сам до неї підійшов, почав з нею боротися руками, після чого підняв собаку та кинув об стінку туалету. Потім собака впала, а він пішов по сокиру, яка знаходилась в коридорі в будинку. Взявши сокиру підійшов до собаки, притиснув її до землі та в подальшому завдав удару сокирою їй в область шиї. Коли завдав собаці першого удару то вона ще рухалась. В подальшому з метою вбити вказану собаку завдав їй ще одного удару вище зазначеною сокирою зі значною силою в область шиї внаслідок чого її повністю перерубав, голова собаки відділилася від тіла. Потім взяв мішок білого кольору, який був на подвір`ї, в мішок закинув тулуб собаки. Під час того як вбивав собаку ці дії бачив його знайомий ОСОБА_16 . Коли взяв голову собаки то попрохав ОСОБА_16 , щоб він сфотографував з головою собаки, яку в цей час тримав в руках попереду себе. Коли ОСОБА_16 сфотографував то голову собаки та закинув в мішок де знаходилося її тулуб. Вказаний мішок виніс на смітник та поклав його біля смітника по вул.8-го березня в м. Знам`янка. Після вчиненого попрямував до місця свого мешкання. Цього ж дня близько 22.40 години з власного аканту в месенджері «інстаграм», де має акаунт з назвою « ОСОБА_17 » виставив в історію фотозображення де тримає відрубану голову вище вказаної собаки. Навіщо це зробив пояснити не може. Коли вчиняв вбивство собаки, перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Проведеним слідчим експериментом за участю підозрюваного ОСОБА_5 , який розповів про обставини жорстокого поводження з собакою, надав покази ідентичні показам в якості підозрюваного.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;свідків, у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Про існування ризику, що ОСОБА_5 без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може переховуватись від органів досудового розслідування свідчить наступне: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він обґрунтовано підозрюється; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки санкція ч.3 ст.299 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років та відповідно до ст. 12 КК України дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів; відсутність у ОСОБА_5 , стійких соціальних зв`язків не має дітей, офіційно не одружений, не має постійного місця роботи, не має постійного джерела доходів; дія військового стану на території України та наявність територій непідконтрольний державній владі України, та можливість переховуватись на вказаних територіях.

Про наявність ризику передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України свідчить той факт що підозрюваний не надав точного місця знаходження тіла собаки, тим самим приховує від досудового розслідування докази вчиненого ним кримінального правопорушення і в подальшому може їх знищіти.

Про існування ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України свідчить той факт, що потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні виступають знайомі підозрюваного, не всі з яких на даний час встановлені та допитані, тому існує ризик незаконного впливу на учасників кримінального провадження, які під тиском підозрюваного, можуть змінити свідчення, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Про наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_5 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, вчинив зухвалі дії, хизуючись вчиненим кримінальним правопорушенням в мережі Інтернет, що свідчить про його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення та можливість продовжити вчинення аналогічних злочинів.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного відповідає суспільному інтересу, крім того, гарантії того, що він не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.

Крім того злочин, який вчинив ОСОБА_5 набув особливого суспільного резонансу на території України, так як фотозображення жорстокого поводження з твариною останній висвітлив в Інтернет.

Окрім цього, під час досудового розслідування встановлено, що особисте зобов`язання не може бути застосоване до підозрюваного ОСОБА_5 , так як даний запобіжний захід є найбільш м`яким, а злочин, який вчинив останній, є тяжкими та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна.

Особиста порука не може бути застосована, оскільки на даний час не встановлено осіб, які б могли поручитися за ОСОБА_5 , а враховуючи його антисоціальний \ образ життя тим самим не встановлено осіб, які б могли забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Також, щодо ОСОБА_5 не може бути застосовано такий запобіжний захід, як застава, оскільки він офіційно не працевлаштований та не має постійного джерела доходу.

Крім того, домашній арешт обрати не є доцільним, оскільки такий запобіжний захід в цілому не може гарантовано запобігати ризикам, зазначеним вище. Крім того, підозрюваний проживає за однією адресою з потерпілою та свідками по даному кримінальному провадженню.

Прокурор і слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали, вказуючи на його обгрунтованість та просили задовольнити.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи можливим обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо раніше не судимої особи.Підозрюваний у судовому засіданні вину визнав. Крім того захисник зазначив, що його підзахисний вину визнає, вплив на свідків здійснювати не буде, проживати за вказаною адресою також не буде, а буде проживати по місцю реєстрації щоб уникнути ризики передбачені ст.177 КПК України.

Згідно з положеннями ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

На даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

В силу ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

У провадженні слідчих СВ ВП №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, у тому числі ОСОБА_3 , перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12026121020000026 від 09.01.2026, про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.299 КК України.

У межах вказаного кримінального провадження, 09.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.299 КК України.

Аналіз наданих стороною обвинувачення доказів, а саме: рапорту від 08.01.2026, рапорту від 01.01.2026, протоколу прийняття заяви ОСОБА_18 про кримінальне правопорушення та іншу подію, протоколу прийняття заяви ОСОБА_8 про кримінальне правопорушення та іншу подію, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 , протоколу огляду місця події від 09.01.2026, протоколу проведення слідчого експерименту від 10.01.2026, протоколу допиту у якості потерпілої ОСОБА_8 , протоколів допитів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , протокол проведення слідчого експерименту від 09.01.2026, свідчить про те, що вони об`єктивно зв`язують підозрюваного зі злочином, а тому слідчий суддя погоджується з тим, що пред`явлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.299 КК України, є обґрунтованою, що узгоджується з вимогами Європейського суду з прав людини, зокрема позицією висловленою у пункті 175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява N42310/04) від 21.04.2011, де Європейський суд вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010, в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

ОСОБА_5 не одружений, утриманці не має, відтак не має міцних соціальних зв`язків, не працює, відтак не має офіційного джерела доходів, раніше не судимий, дані автоматизованої системи документообігу суду підтверджують неодноразове притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке класифікується як тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання до 8 років позбавлення волі, за місце проживання не зареєстрований та вкрай негативно характеризується, тож, перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки наразі місцезнаходження трупа собаки не встановлено; незаконно впливати на потерпілу, яка проживає з ним за однією адресою в іншій половині будинку та свідків даному у кримінальному провадженні, які є його знайомими, з метою зміни наданих ними показань, крім того, не всі свідки наразі встановлені та, відповідно, допитані; обставини вчинення кримінального правопорушення, негативна характеристика з місця проживання,хизування вчиненим в мережі Інтернет, свідчить про можливість продовження вчинення аналогічних злочинів, відтак встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, тож, вважаючи, що жоденіз більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити.

Доводів, які б нівелювали існування вказаних вище ризиків, або обставин, які свідчать про можливість застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу під час розгляду клопотання не встановлено. Так запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання є занадто м`яким, особи, які могли б поручитися за підозрюваного відсутні, застосування застави, за відсутності даних щодо наявності законних джерел існування неможливе. Крім того, підозрюваний без реєстрації фактично мешкає в одному будинку з потерпілою, який хоч і розділений на дві половини, однак не має чіткого розмежування огорожею, має спільну вбиральню. Відомості про можливість і право проживати за іншою адресою, що унеможливить високу ймовірність впливу на потерпілу відсутні, що унеможливлює застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт.

Застосування такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою у данному випадку не суперечить положенням ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, що узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 26.01.1993 у справі «W. проти Швейцарії».

При цьому, враховуючи вимоги ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави буде в достатній мірі гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і не буде завідомо непомірним для нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196-197, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у межах строку досудового розслідування, строком на 56 (п`ятдесят шість) днів.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , негайно взяти під варту в залі суду.

Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тримання під вартою обчислювати з 15:10 години 13 січня 2026 до 15:10 години 09 березня 2026 року.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розмір застави у 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 199680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) грн 00 коп.

Застава має бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме: ОТРИМУВАЧ КОШТІВ: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, КОД ОТРИМУВАЧА (код за ЄДРПОУ): 26241445, БАНК ОТРИМУВАЧА: ДКСУ м.Київ, КОД БАНКУ ОТРИМУВАЧА (МФО): 820172, РАХУНОК ОТРИМУВАЧА: UA768201720355219001015002505, Призначення платежу: 1.ПІБ особи, яка внесла заставу; 2.ПІБ особи, за яку внесено заставу ОСОБА_5 ; 3.Найменування суду, що виніс рішення Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області; 4.Номер справи - №12026121020000026 від 09.01.2026.

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , на строк два місяці з дня внесення застави: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію ухвали негайно після оголошення вручити підозрюваному, слідчому та прокурору, надіслати на виконання до відділу поліції №1 (м.Знам`янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області та ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор».

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1