Ухвала суду № 133273371, 09.01.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/5890/25

1-кс/465/69/26

У Х В А Л А

/про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/

09.01.2026 м. Львів

Слідчий суддя Франківського районного суду міста Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчої ВРЗЗС СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42024142080000121 від 11 листопада 2024 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Львівської області, Пустомитівського району, с. Чорнушовичі, громадянину України, проживаючому та зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

встановив :

Слідча ВРЗЗС СВ ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Франківського районного суду міста Львова з клопотанням, погодженим із прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42024142080000121 від 11 листопада 2024 року відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

В обґрунтування клопотання слідча СВ покликається на те, що ОСОБА_5 , перебуваючи з 03.02.2025 року на посаді економіста та провідного спеціаліста групи централізованого господарського обслуговування закладів освіти Львівської міської територіальної громади управління освітньої інфраструктури департаменту освіти та культури Львівської міської ради, на якого відповідно до посадової інструкції затвердженої 03.02.2025 року виконувачем обов`язків начальника управління освітньої інфраструктури департаменту освіти та культури Львівської міської ради, з поміж іншого, покладено повноваження щодо формування і затвердження постійного кошторису на поточний рік у частині бюджету розвитку; формування розподілів бюджетних асигнувань в розрізі районів у частині бюджету розвитку; підготовка змін до бюджету на поточний рік; аналіз виконання бюджету розвитку у розрізі об`єктів та видів робіт; формування титулів бюджету розвитку; адміністрування бази фінансування бюджету розвитку; аналіз та звіт про стан та виконання бюджету у частині спеціального фонду та використання субвенцій з державного бюджету розвитку; моніторинг та реєстрація юридичних і фінансових зобов`язань у ПАТ КБ «Укргазбанк» у відповідності до видатків бюджету; укомплектування договорів та фінансових документів по об`єктах управління освіти, на яких ведуться ремонтні роботи та проводяться закупівлі; надання пропозицій щодо фінансування згідно з переліком об`єктів капітального ремонту, які будуть виконуватися за рахунок коштів бюджету розвитку міста; координація робіт відповідальних осіб у відділах освіти з даних напрямків, маючи на меті отримання неправомірної вигоди, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час та місці прийняв пропозицію начальника відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освітньої інфраструктури департаменту освіти Львівської міської ради ОСОБА_7 та директора ТОВ «ІМЕКС-БУД» ОСОБА_8 щодо участі в організованій злочинній групі для неправомірного отримання та обернення у свою власність та власність інших осіб грошових коштів місцевого бюджету Львівської територіальної громади, виділених на проведення ремонтних робіт на очолюваному ОСОБА_9 дитячому позаміському закладі оздоровлення та відпочинку «Старт» (на даний час - Комунальна установа «Старт» Львівської міської ради), шляхом внесення неправдивих відомостей про обсяги фактично виконаних будівельних робіт та завищення вартості матеріальних ресурсів в акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

Залучений до складу організованої групи економіст групи централізованого господарського обслуговування закладів освіти ЛМТГ управління освітньої інфраструктури департаменту освіти та культури Львівської міської ради ОСОБА_5 , виконуючи відведену йому роль пособника, шляхом надання порад, вказівок або усуненням перешкод сприяв іншим учасникам групи вчиненню злочину. Зокрема, останній забезпечував :

- складання листів про виділення грошових коштів (в розмірі погодженому із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ) для виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт із заміною вікон та дверей у дитячому позаміському закладі оздоровлення та відпочинку «Старт»

- координацію дії учасників групи під час вчинення злочинів за допомогою стільникового зв`язку.

Відтак, у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч.2 ст.364, обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Львівської області, Пустомитівського району, с. Чорнушовичі, громадянин України, проживаючий та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнавш зібрані докази достатніми, 07.01.2026 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.2 ст.364 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків. Вказані потреби досудового розслідування виправдовують застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як ступінь втручання у права та свободи особи.

При вивченні особи підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, санкція статті яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів та доходів громадян, а тому є підстави вважати, що підозрюваний може з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України; з метою уникнути відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; може продовжити свою протиправну діяльність, а саме вчиняти відповідних подібні кримінальні правопорушення, аналогічні тому, у якому зараз підозрюється, тобто наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч.2 ст.364 КК України, санкція статті яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів та доходів громадян. Отже, законом передбачена можливість застосування до нього тримання під вартою. У відповідності до ст. 183 КПК України заборон для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не має.

Зазначений злочин, має особливу суспільну небезпеку в умовах війни, що ведеться російською федерацією проти України, адже кошти для здійснення відповідних закупівель були виділені з бюджету розвитку Львівської міської ради.

Так, відповідні кошти були виділені з бюджету для ремонту приміщень дитячого оздоровчого закладу, а тому особисте збагачення злочинним шляхом є неприпустимим та особливо цинічним.

З огляду на викладене, вважає, що застава у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ч. 5 ст. 182 КПК України, яка може бути встановлена особі, яка підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, а тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, майновий стан підозрюваного, у сукупності з обставинами вчинення кримінального правопорушення, даними про його особу, встановленими ризиками, дають підстави для висновку щодо розміру застави, яка перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1142 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, такий розмір застави з огляду на вищевикладене не є завідомо непомірним для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками, про що йтиметься далі, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.

У судовому засіданні прокурор Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 підтримала дане клопотання.

Слідча СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала подане клопотання та просила його задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_11 у судовому засіданні стосовно клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, просили обрати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а саме нічний домашній арешт. Або визначити розмір застави не більше 80 прожиткових мінімумів доходів громадян у випадку задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідча суддя прийшла до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною другою цієї статті встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За правилами ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Статтею 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З матеріалів клопотання встановлено, що в провадженні слідчих органів перебуває кримінальне проводження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142080000121 від 11.11.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст. 28 ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України.

При розгляді клопотання встановлено, що 07.01.2026 ОСОБА_5 у відповідності до ст.ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, роз`яснено та вручено процесуальні права та обов`язки підозрюваного.

На підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.364 КК України слідчий надав такі докази:лист УСБУ у Львівській області від 11.11.2024; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 13.05.2025, а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж мобільного терміналу ОСОБА_9 ; протокол про результати візуального спостереження за місцем від 07.06.2025, а саме територією ДПЗОВ «СТАРТ», що за адресою: Львівська область, Стрийський район, с.Коростів; договір №6/12 від 28.03.2025 на виконання підрядних робіт на об`єкт: «Капітальний ремонт із заміною вікон та дверей у дитячому позаміському закладі оздоровлення та відпочинку «Старт» в с. Коростів,Стрийського району, Львівської області; договір №16/31 від04.06.2025 про закупівлю робіт: «Капітальний ремонт спальних приміщень у дитячому позаміському закладі оздоровлення та відпочинку «Старт» в с. Коростів,Стрийського району, Львівської області; довідку (висновок) Західного офісу держаудитслужби від 19.11.2025; висновок комісійної комплексної судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи № 3837-Е/3837-11-Е від 05.11.2025 - науково-дослідного інституту судових експертиз; висновок судової економічної експертизи №СЕ-19/109-25/16944-ЕК від 04.12.2025 Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру; висновок почеркознавчої експертизи №СЕ-19/114-25/29676-ПЧ від 31.12.2025 Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 02.12.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 03.12.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 13.11.2025; протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 26.11.2025 та інші матеріалами в сукупності.

Подані слідчим докази вказують на існування обставин, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.364 КК України та, які можуть об`єктивно викликати підозру про причетність підозрюваного до його вчинення.

Тому, з урахуванням доводів слідчого та прокурора, стадії досудового розслідування, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотання, вважає, що в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

Розглядаючи питання наявності ризиків, на які вказав слідчий у клопотанні про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати те, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, санкцією статті якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів та доходів громадян, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а також може продовжити свою протиправну діяльність, а саме вчиняти відповідні подібні кримінальні правопорушення, аналогічні тому, у якому зараз підозрюється.

Разом з цим, слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_5 інкримінується скоєння кримінальних правопорушень, вчинене організованою групою з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні, одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

07 січня 2026 року ОСОБА_5 затримано у порядку ст. ст. 208 КПК України та 07 січня 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.364 КК України.

Окрім того, у відповідності до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 має міцні соціальних зв`язки, одружений, офіційно працевлаштований, захворюваннями, які б перешкоджали його утриман ню під вартою не хворіє (стороною захисту доказів на підтвердження протилежного не надано), має на утриманні неповнолітнього сина та батька, який є особою з інвалідністю внаслідок війни. Вказані обставини дають підстави про наявність спроб підозрюваному ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, продовжити свою протиправну діяльність.

Слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Також, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , слідча суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Додаткову значущість для оцінки ризиків становлять дані досудового розслідування про те, що вчинено тяжкий корупційний злочин у складі організованої групи в умовах дії правового режиму воєнного стану, спрямований на безпідставне отримання бюджетних коштів загальну суму 3 916 567, 37 гривень.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, особиста порука та зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

На думку слідчої судді, є встановленим факт недостатності застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного, а запобіжний захід тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, у вчиненні яких він підозрюється, кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, а також характером суспільного інтересу.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, в порядку ст.177 КПК України.

Слідча суддя, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, не враховує, долучені захисником характеристику з місця роботи, довідку про доходи, посадову інструкцію, оскільки наведені дані мають загальний характер та не спростовують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Доводи захисника про необґрунтованість підозри зводяться до твердження про відсутність у діях ОСОБА_5 складу кримінальних правопорушень, у вчиненні яких йому повідомлено про підозру.

Однак, слідчий суддя звертає увагу, що на цій стадії досудового розслідування встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку детальної перевірки та аналізу кваліфікації інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, встановлення вини конкретної особи.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою, слідчий суддя виходить з вимог п.4 ч.2 ст.183 КПК України, відповідно до якого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відтак, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам ч. 2 ст. 183 КПК України.

Ураховуючи наведене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків є підстави застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів.

Окрім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, сума (застави) повинна бути оцінена, враховуючи дані про особу та поведінку самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку.

Тобто розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Суд також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, у якому зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання.

Таким чином, вказана сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, його активів та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, тобто, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ураховуючи наведене, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється.

Слідчий та прокурор під час судового засідання просили визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 1142 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 800 576 (три мільйони вісімсот тисяч п`ятсот сімдесят шість) гривень зважаючи на суму завданої шкоди, майновий стан підозрюваного, обставини вчинення злочину, а тому, на думку органу досудового розслідування, зазначений розмір є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Слідчим суддею береться до уваги орієнтовний розмір матеріальної шкоди, яка завдана внаслідок вчинення інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, яка становить 3 916 567, 37 гривень, що є предметом неправомірної вигоди, отриманої організованою групою, внаслідок вчинення таких кримінальних правопорушень, значна частина якої могла залишитись у ОСОБА_5 .

Таким чином, врахувавши обставини кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_5 , його роль у вчиненні таких кримінальних правопорушень (пособник), майновий стан підозрюваного, існування ризиків, враховуючи розмір можливої неправомірної вигоди, отриманої організованою групою, вбачається, що застава у визначених законом межах, з урахуванням усіх обставин справи, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний розмір застави, встановлений законом.

Тому виправданим є необхідність визначити підозрюваному заставу у розмірі - 1142 (одна тисяча сто сорок два) прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 3 800 576 (три мільйони вісімсот тисяч п`ятсот сімдесят шість) гривень, оскільки саме такий розмір буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде завідомо непомірним для нього.

Такий розмір зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження, не є завідомо непомірним для нього та буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у випадку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, необхідно покласти на нього обов`язки: прибувати за викликом слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв`язку; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 309, 371-372, 376, 395 КПК України,

постановив :

Клопотання слідчої ВРЗЗС СВ ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42024142080000121 від 11 листопада 2024 року, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч.2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Львівської області, Пустомитівського району, с. Чорнушовичі, громадянину України, проживаючому та зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесят днів, тобто по 06 березня 2026 року включно.

Одночасно визначити розмір застави у 1142 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 800 576 (три мільйони вісімсот тисяч п`ятсот сімдесят шість) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області у будь-який момент протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за викликом слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою, в тому числі у разі виклику за допомогою телефонного зв`язку;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування із свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити по 06 березня 2026 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області, має бути наданий уповноваженій особі Львівської установи виконання покарань УДПтСУ у Львівській області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити учасникам справи.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 13.01.2026 о 09:25 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1