Постанова № 13327304, 19.11.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2010 р. № 2а-7712/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі: Головуючого - суддіГулкевич І.З. за участю секретаря судового засідання Галійчук А.В.

за участю:

представника позивача Котур М.В.

відповідача Білоуса А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-Еко» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення рішення №0000032303/0 від 15.01.2010 року.,-

<Текст >

<Текст >

<Текст >, ВСТАНОВИВ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпати-Еко» звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення рішення №0000032303/0 від 15.01.2010 року. Посилається на те, що відповідачем-ДПІ у Стрийському районі Львівської області проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-Еко» (далі - ТзОВ «Карпати-Еко») з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р. За результатами перевірки складено Акт №3485/23-3/34387520 від 25.12.2009р. На підставі вказаного Акту 15.01.2010 р. ДПІ у Стрийському районі Львівської області винесено податкове повідомлення-рішення №0000032303/0, яким підприємству визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 404534,0 грн., в т.ч. основний платіж - 269703, 0 грн., штрафні (фінансові) санкції- 134851, 0 грн., вважає податкове повідомлення-рішення №0000032303/0 від 15.01.2010р. незаконним, і таким, що порушує його права та законні інтереси, а тому наполягає на його скасуванню, виходячи з наступного:

Висновками Акту перевірки встановлено порушення ТзОВ «Карпати-Еко»вимог п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п 3.4 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997р., в результаті чого, на думку перевіряючих, занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 269 703, 00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на додану вартість всього у сумі 1238, 00 грн.

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт).

В зв'язку з невиконанням ТзОВ «Гостинне»своїх зобов'язань по Кредитній угоді № 6005К58 від 27.07.2005 р., на підставі Договору про відступлення прав від 29.06.2006 року, ТзОВ «Карпати-Еко»одержало право звернути стягнення на предмет забезпечувальних договорів, вказане право було реалізоване у відповідності до ст.26, 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»та ст.37 Закону України «Про іпотеку»шляхом прийняття у власність: нерухомого майна вартістю 870 819,53 грн.; рухомого майна вартістю 680 000 грн.; земельної ділянки вартістю 280 000 грн.

Операція із звернення стягнення на предмет забезпечувальних договорів передбачала перехід права власності на майно, а отже є операцією з поставки товару в розумінні п.1.4 ст.1 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Згідно п. 3.1.1 ст.З вказаного Закону, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Вказаним Законом, чітко визначено дату виникнення права платника податку на податковий кредит. За загальним правилом, як передбачено п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону - це дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Оскільки, при переході права власності на заставлене майно до кредитора - ТзОВ «Карпати-Еко» не було передбачено проведення оплати, тому, відповідно до п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - датою виникнення права ТзОВ «Карпати-Еко»на податковий кредит є дата одержання податкової накладної. Проте в порушення вимог п.7.2 ст.7 вказаного Закону, ТзОВ «Гостинне»не було надано податкової накладної.

Як передбачено п.п.7.2.6 ст.7 цього ж Закону, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Відповідна заява була подана ТзОВ «Карпати-Еко»до Стрийської ДПІ 20.09.2006р. разом з декларацією з податку на додану вартість за серпень 2006р., керуючись вищенаведеною нормою Закону, саме ця заява є підставою для включення сум податку до податкового кредиту. Наведене повністю спростовує висновки податкового органу щодо того, що сума податку на додану вартість була включена до податкового кредиту без підтверджуючих документів.

Що стосується твердження Відповідача про те, що на момент перерахування коштів

29.06.2006р., ТзОВ «Карпати-Еко»не було зареєстроване платником податку на додану вартість, Позивач зазначає, що оплату в сумі 2140819, 53 гри. згідно платіжного доручення №1 від 29.06.2006р. було проведено ним виключно за відступлення прав за кредитною угодою та забезпечувальними договорами. Вказана операція згідно Закону України «Про податок на додану вартість»не є об'єктом оподаткування ПДВ. Право на податковий кредит виникло у Позивача не у зв'язку із перерахуванням вищезазначених коштів та одержанням права вимоги виконання зобов'язань, а саме у зв'язку із зверненням права власності на майно. Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.07.2006р. по справі №1/693-15/237 за позовом ТзОВ «Карпати-Еко»до ТзОВ «Гостинне»про визнання права власності на майно, яке було чинне на момент визначення суми податкового кредиту за серпень 2006р., було задоволено позовні вимоги та визнано право власності ТзОВ «Карпати-Еко»на спірне майно. Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11232771, виданого КП Львівської обласної ради «Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», право власності ТзОВ «Карпати-Еко»зареєстровано 14.07.2006р. Основні засоби щодо яких проведено звернення стягнення шляхом прийняття у власність були оприбутковані на підприємстві 14.07.2006р. Відповідно до Свідоцтва №18290877 про реєстрацію платником податку на додану вартість, на момент оприбуткування вказаного майна ТзОВ «Карпати-Еко»було зареєстровано платником податку на додану вартість, а отже - мало право на включення сум податку до податкового кредиту.

Вищенаведені обставини на думку позивача, підтверджуються, зокрема, позицією ДПА, викладеною в листах №34727/6/16-1215-18 від 18.12.2001р. та №15062/7/16-1517-26 від 09.08.2006р. Згідно вказаних листів, незалежно від того, як відбувається передача майна, добровільно чи примусово, вона передбачає перехід права власності на таке майно, тобто являється поставкою товарів відповідно до п.3.1 ст.З Закону України «Про податок на додану вартість»; покупець такого майна на дату оприбуткування об'єкту, за наявності податкової накладної, має право на податковий кредит, а у випадку ненадання податкової накладної- повинен діяти згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону.

Згідно з п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.2.3.4 вказаного Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючи ми, які не мають підтверджених доказів.

Відповідач щодо позиції Позивача заперечує повністю, свою правову позицію виклав у запереченні на позовну заяву.

Дослідивши всі наявні матеріали справи (Акт перевірки, Договір про відступлення прав за кредитною угодою, Рішення господарського суду Львівської області, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, тощо) та обставини справи, судом встановлено наступне:

ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” (код ЄДРПОУ-00032112), далі “Цетадент” та ТзОВ “Карпати-Еко” (код ЄДРПОУ-34387320), далі - “Цесіонарій” 29.06.2006р. уклали Договір про відступлення прав за кредитною угодою №6005К58 від 27.07.05р., іпотечним договором №6005Z137 від 02.09,2005р., іпотечним договором №6005Z124 від 27.07.2005р., договором застави №6005Z125 від 27.07.2005р., договором застави №6006Z13 від 26.01.2006р., посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. і зареєстрований в реєстрі за №4708.

В розділі 1 “Предмет Договору”, зазначено:

“- п.п.1.1. Цетадент відступає Цесіонарію в повному розмірі право вимоги до Боржника за Кредитною угодою та всі права за Забезпечувальними договорами з моменту та за умови виконання Цесіонарієм в повному розмірі свого обов`язку по оплаті Цетаденту вартості відступлених прав на умовах цього Договору, а Цесіонарій приймає вказані права та зобов`язується оплатити їх вартість на умовах цього Договору.

- п.п.1.2. Право вимоги до Боржника (ТзОВ “Гостинне”) за Кредитною угодою, яке відступається за цим Договором, на дату його укладання складається, зокрема, з права вимоги сплатити суми кредиту у розмірі 1952797,30 грн., суми відсотків за користування кредитом у розмірі 9655,13 грн., суми плати за управління кредитною лінією в розмірі 3000 грн., суми пені за неповернення сплати кредиту, відсотків за користування ним та плати за управління кредитною лінією в розмірі 92545,57 грн.“

На виконання умов Договору про відступлення прав за Кредитною угодою та Забезпечувальними договорами, вказаних в розділі 1, ТзОВ “Карпати-Еко” перераховано 29 червні 2006р. платіжним дорученням №1 грошові кошти в сумі 2140819,53 грн. без ПДВ філії ВАТ „Укрексімбанк”. В платіжному дорученні в розділі „призначення платежу” зазначено: “за відступлені права за кредитною угодою №6005К58 від 27.07.05р. та забезпечувальними договорами з ТзОВ”Гостинне” згідно з договором про відступлення прав від 29.06.2006р.”

На момент укладання вищезазначеного договору про відступлення прав за кредитною угодою (29.06.08р.) ні на момент перерахування коштів ТзОВ “Карпати-Еко” філії ВАТ „Укрексімбанк”(29.06.06р.), ТзОВ “Карпти-Еко” не було зареєсторовано платником ПДВ.

Як свідчать матеріали справи, ТзОВ “Карпати-Еко” подано 11.07.06р. реєстраційну заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість. 14.07.06р. ДПІ у Стрийському районі видано ТзОВ “Карпати-Еко” Свідоцтво №18290877 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Окремо слід зазначити, що за позовом ТзОВ “Карпати-Еко” до ТзОВ “Гостинне” про визнання права власності на майно, рішенням Господарського суду Львівської області від 06.07.06р. у справі №1/693-15/217, позов задоволено повністю та визнано право власності на майно ТзОВ “Гостинне” зазначене у іпотечному договорі №6005Z137 від 02.09,2005р., іпотечному договорі №6005Z124 від 27.07.2005р., договорі застави №6005Z125 від 27.07.2005р., договорі застави №6006Z13 від 26.01.2006р. між ТзОВ”Гостинне” та ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України”.

На підставі вищезазначених документів (Рішення господарського суду Львівської області та забезпечувальних договорів) за клопотанням “Карпати-Еко” Комунальним підприємством Львівської обласної ради “Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації” 14.07.08, за номером витягу 11232771 прийнято рішення про реєстрацію права власності ТзОВ “Карпати-Еко” на нерухоме майно.

20.09.06р. ТзОВ “Карпати-Еко” подано до ДПІ у Стрийському районі декларацію з податку на додану вартість (вх.№29816 від 20.9.06р.) за серпень 2006р., в якій включено до податкового кредиту (ряд.10.1 „Б”) ПДВ в сумі 396274,00 грн. в т.ч. 310136,00 грн. від вартості придбаних основних засобів боржника- ТзОВ”Гостинне” в сумі 2140819,53 грн., за винятком вартості земельної ділянки (2140819,53-280000=1860819,53грн.) До декларації ТзОВ “Карпати-Еко” було подано заяву від 20.09.06р.№15, в якій зазначено, що “відповідно до вимог п.4.1 ст.4 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та на підставі Рішення Господарського суду Львівської області від 06.07.06р. у справі №1/693-15/217 ТзОВ “Гостинне” повинно було виписати нам податкову накладну. Намагання Позивача знайти посадових осіб ТзОВ “Гостинне” і отримати податкову накладну не призвели до позитивного результату. Тому Позивач, на підставі абз.2 п.п. 7.2.6 п.7,2 ст 7 Закону України “Про податок на додану вартість” вимушений був звернутись до Відповідача з цією скаргою. І на підставі поданої скарги відобразити податковий кредит в сумі 310136,00 грн. в поданій нами декларації з податку на додану вартість за серпень 2006р. Вказану суму обчислено із вартості необоротніх активів за виключенням земельної ділянки вартістю 280000 грн.. (оскільки відповідно до п.п 5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону України “Про податок на додану вартість передача, продаж земельної ділянки не є об`єктом оподаткування ПДВ)”. До заяви було додано Рішення Господарського суду Львівської області, Договір про відступлення прав за кредитною угодою, Витяг про реєстрацію права власності ТзОВ “Карпати-Еко” на нерухоме майно, Державний акт на право власності на земельну ділянку ТзОВ “Карпати-Еко”.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) - (далі Закону №168), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів послуг, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більш ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою п.6.1. ст.6 та ст. 81 цього Закону протягом такого звітного періоду у зв'язку:

з придбанням товарів або виготовленням товарів (у тому числі приїх імпорті) та послуг) з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних активів та незавершенних капітальних інвестицій в необоротні капітальніінвестиції), у тому числі при їх імпорті, зметою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткованих операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5 п 7.4. ст.7 Закону №168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв”язку з придбанням товарів(послуг), не підтвердженими податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту ).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону №168, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів

(робіт,послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека).

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,послуг).

Згідно з п.п.7.2.6. п.7.2,ст..7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України ”Про податок на додану вартість”).

Як свідчать матеріали справи , ТзОВ “Карпати-Еко” при поданні декларації з ПДВ за серпень 2006 р. включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 310136 грн. від вартості отриманих за рішенням суду основних засобів боржника - ТзОВ”Гостинне” без фактичної сплати ПДВ у вартості отриманих основних засобів та податкової накладної. До декларації ТзОВ “Карпати-Еко” додано заяву та ксерокопії Рішення Господарського суду Львівської області, Договору про відступлення прав за кредитною угодою, Витягу про реєстрацію права власності ТзОВ “Карпати-Еко” на нерухоме майно, Державного акту на право власності на земельну ділянку ТзОВ “Карпати-Еко”, проте не надано копій товарних чеків або інших розрахункових документів (платіжних доручень), що засвідчують факт сплати податку на додану вартість внаслідок придбання таких товарів і на право включення цього податку до складу податкового кредиту за звітний податковий період, чим порушено вимоги п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168.

Додатково слід зазначити, що перерахування коштів ТзОВ “Карпати-Еко” філії ВАТ „Укрексімбанк” було здійснено платіжним дорученням від 29.06.2006р. №1, де в графі сума - вказано 2 140 819,53 грн., а в графі „призначення платежу” - зазначено: “за відступлені права за кредитною угодою №6005К58 від 27.07.05р. та забезпечувальними договорами з ТзОВ”Гостинне” згідно з договором про відступлення прав від 29.06.2006р.без ПДВ

Враховуючи вищезазначене, а саме те, що на день укладання Договору про відступлення прав від 29.06.06р. №4708 між ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” та ТзОВ “Карпати-Еко” та на дату списання коштів з банківського рахунку ТзОВ “Карпати-Еко” в оплату угоди відбулась 29.06.06р., яке на цю дату не було зареєстроване платником ПДВ (свідоцтво платника ПДВ від 14.07.08р. №18290877 серії НБ №401885 видано тільки 14.07.06р.), а також відсутність фактичної сплати ТзОВ “Карпати-Еко” суми ПДВ у ціні товару (робіт, послуг), то ТзОВ “Карпати-Еко” не мало права на податковий кредит, оскільки, норми Закону України ”Про податок на додану вартість” поширюються виключно на осіб, які зареєстровані в податковому органі в якості платника податку на додану вартість та мають свідоцтво платника податку на додану вартість, та право покупця на включення до складу податкового кредиту сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість, виникає за умови фактичної сплати сум ПДВ у ціні товару (робіт, послуг).

В результаті вищенаведеного, в порушення п.п.7.2.6. п.7.2,; п.п 7.4.1. п.7.4.;7.4.5,п.7.4., п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” ТзОВ “Карпати-Еко” за перевіряємий період безпідставно включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 310136, 00 грн., що призвело до:

- заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 39195,00 грн.: в т.ч. за березень 2007р.- в сумі 11039,00грн., за квітень 2007р. в сумі 1800,00грн., за травень 2007р.- 8734,00 грн., за серпень 2007р. - в сумі 17622,00грн.;

- завищення значення ряд.26 (залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування за підсумками поточного звітного періоду включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду) податкової декларації з податку на додану вартість грудень за 2007р. на суму 270941,0грн..

Правильність нарахування, повноти та своєчасності сплати податку на додану вартість за перевіряємий період, в т.ч. заниження податкового зобов`язання та завищення значення р.26 декларації з ПДВ відображено в табл.7 п.3.1.5 розділу 3 акту виїзної планової документальної перевірки ТзОВ “Карпати-Еко”

Виходячи з вищенаведеного, посилання позивача на неправомірність висновків акту перевірки в частині заниження податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 39195,00грн. є безпідставними.

Згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон № 2181-ІІІ) у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податку зобовязання платника податків за підставами, викладеними у п.п. „б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків, зобовязаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше 10 нмдг сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно розрахунку фінансових санкцій (штрафів), загальна сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181-ІІІ за заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість складає 19598,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що позивач не довів, що при винесенні податкового повідомлення рішення №0000032303/0 від 15.01.2010 року відбулося порушення його прав чи інтересів, а тому у позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 7-14, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Гулкевич І.З.