Постанова № 13327085, 02.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2010 р. № 2а-8004/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіЛанкевича А.З.

за участі секретаряГіщинської С.Я.

та представників

позивачаДецика В.І.,

Кукоби Ю.М.

відповідачаХрящевського Р.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Червонограджитлокомунсервіс»до Державної податкової інспекції у місті Червонограді про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0009921501/0 від 22 травня 2007 року, №0013801501/0 від 11 вересня 2007 року, №0015041501/0 від 25 жовтня 2007 року, №0000181501/0 від 22 січня 2008 року, №0000991501/0 від 19 березня 2008 року, №0002041501/0 від 24 квітня 2008 року, №0002631501/0 від 29 травня 2008 року, №0003631501/0 від 26 червня 2008 року, 01 грудня 2008 року, №0000201501/0 від 27 січня 2009 року, №0001481501/0 від 02 березня 2009 року, №0002161501 від 26 березня 2009 року, №0003101501/0 від 15 травня 2009 року, №0004321501/0 від 06 липня 2009 року, №0004011501/0 від 17 червня 2009 року, №0005031501/0 від 11 серпня 2009 року.

В письмових та усних, наданих в судових засіданнях, поясненнях посилається на те, що відповідач на підставі Актів перевірки строків сплати узгоджених сум податкових зобовязань виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими нарахував штрафні санкції. Вважає, що такі податкові повідомлення-рішення є необгрунтованими та сформованими всупереч вимогам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Так стверджує, що відповідачем безпідставно змінено цільові призначення окремих платежів, що в свою чергу потягло до пропуску граничних строків сплати усіх подальших платежів, а відтак нараховано штрафні санкції.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що згідно з пунктом 7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а вразі одночасного його виникнення за різними податками, зборам (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях. А відтак вважає, що відповідачем правомірно змінено цільові призначення окремих платежів позивача, спрямованих на погашення його податкових зобовязань, зарахувавши їх в рахунок погашення податкового боргу, який виник раніше. Вказує на те, що аргументи позивача не спростовують наявних порушень, зафіксованих в Актах перевірки та відповідно не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просять їх задоволити, посилаються на підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави викладені в запереченні на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідачем на підставі Актів перевірки з питань дотримання позивачем вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№468/15-016/31616100 від 25 жовтня 2007 року, №219/15-016/31616100 від 22 травня 2007 року, №399/15-016/31616100 від 11 вересня 2007 року, №13/15-16/31616100 від 22 січня 2008 року, №240/98/15-016/31616100 від 19 березня 2008 року, №411/128/15-016/31616100 від 24 квітня 2008 року, №575/166/15-016/31616100 від 29 травня 2008 року, №821/231/15-016/31616100 від 26 червня 2008 року, №1730/352/15-016/31616100 від 01 грудня 2008 року, №305/73/15-016/31616100 від 27 лютого 2009 року, №76/4/15-016/31616100 від 27 січня 2009 року, №735/173/15-016/31616100 від 15 травня 2009 року, №941/226/15-016/31616100 від 16 червня 2009 року, №1081/254/15-016/31616100 від 06 липня 2009 року, №1245/290/15-016/31616100 від 11 серпня 2009 року винесені податкові повідомлення-рішення за платежами з податку на додану вартість: №0009921501/0 від 22 травня 2007 року, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 78314, 09 грн.; №0013801501/0 від 11 вересня 2007, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 126332, 12 грн.; №0015041501/0 від 25 жовтня 2007 року, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 66 446, 07 грн.; №0000181501/0 від 22 січня 2008 року, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 117 401, 61 грн.; №0000991501/0 від 19 березня 2008 року, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 68 142, 61 грн.; №0002041501/0 від 24 квітня 2008 року, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 42 780, 56 грн.; №0002631501/0 від 29 травня 2008 року, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 45 746, 56 грн.; №0003631501/0 від 26 червня 2008 року, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 73 545, 58 грн.; №0005961501/0 від 01 грудня 2008 року, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 380 756, 92 грн.; №0000201501/0 від 27 січня 2009 року, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 64 869, 55 грн.; №0001481501/0 від 02 березня 2009 року, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 138 439, 11 грн.; №0003101501/0 від 15 травня 2009 року, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 147635, 64 грн.; №0004321501/0 від 06 липня 2009 року, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі 94 652, 55 грн.; №0004011501/0 від 17 червня 2009 року, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі - 71029 грн.; №0005031501/0 від 11 серпня 2009 року, яким визначено суму штрафних санкцій в розмірі - 70319, 04 грн.

Як вбачається з платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи, та витягів з облікової картки платника податків Комунального підприємства «Червонограджитлокомунсервіс», відповідачем самостійно, всупереч волі позивача, змінено цільові призначення платежів, спрямованих в рахунок погашення поточних податкових зобовязань, зарахувавши їх в рахунок погашення податкового боргу, який виник раніше, що в подальшому спричинило виникнення сум недоїмки і нарахування оскаржуваними повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій.

Згідно пунктів 1, 11 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); 11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

Згідно пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 вищенаведеного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 вищенаведеного Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 7.7 статті 7 вищенаведеного Закону визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-ХІV “Про Національний банк України” Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Враховуючи такі неправомірні дії відповідача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача, скасувавши податкові повідомлення-рішення в частині нарахованих штрафних санкцій у звязку з такою зміною цільових призначень платежів, зокрема податкові повідомлення-рішення: №0009921501/0 від 22 травня 2007 року в частині визначеної суми штрафу - 65917, 81 грн.; №0013801501/0 від 11 вересня 2007 року в частині визначеної суми штрафу - 110418, 62 грн.; №0015041501/0 від 25 жовтня 2007 року в частині визначеної суми штрафу - 59417, 38 грн.; №0000181501/0 від 22 січня 2008 року в частині визначеної суми штрафу - 95401, 15 грн.; №0000991501/0 від 19 березня 2008 року в частині визначеної суми штрафу - 47767, 99 грн.; №0002041501/0 від 24 квітня 2008 року в частині визначеної суми штрафу - 25060, 46 грн.; №0002631501/0 від 29 травня 2008 року в частині визначеної суми штрафу - 26277, 77 грн.; №0003631501/0 від 26 червня 2008 року в частині визначеної суми штрафу - 53342, 34 грн.; №0005961501/0 від 01 грудня 2008 року в частині визначеної суми штрафу - 285636, 72 грн.; №0000201501/0 від 27 січня 2009 року в частині визначеної суми штрафу - 40251, 73 грн.; №0001481501/0 від 02 березня 2009 року в частині визначеної суми штрафу - 32595, 84 грн.; №0003101501/0 від 15 травня 2009 року в частині визначеної суми штрафу - 66230, 31 грн.; №0004321501/0 від 06 липня 2009 року в частині визначеної суми штрафу - 62027, 79 грн.; №0004011501/0 від 17 червня 2009 року в частині визначеної суми штрафу - 61976, 88 грн.; №0005031501/0 від 11 серпня 2009 року в частині визначеної суми штрафу - 10686, 87 грн.

Згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи те, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0002161501 від 26 березня 2009 року визначено суму штрафних санкцій Комунальному підприємству «Соснівкажитлокомунсервіс», таке рішення за своєю суттю не може порушувати жодних прав чи законних інтересів позивача, а відтак не може бути предметом судового оскарження останнім.

На підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення в більшій частині позовних вимог ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати здійснені таким підлягають до компенсації.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задоволити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

№0009921501/0 від 22 травня 2007 року в частині визначеного штрафу в розмірі 65917 (шістдесят пять тисяч девятсот сімнадцять) грн. 81 коп.;

№0013801501/0 від 11 вересня 2007 року в частині визначеного штрафу в розмірі 110418 (сто десять тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 62 коп.;

№0015041501/0 від 25 жовтня 2007 року в частині визначеного штрафу в розмірі 59417 (пятдесят девять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 38 коп.;

№0000181501/0 від 22 січня 2008 року в частині визначеного штрафу в розмірі 95401 (девяносто пять тисяч чотириста одна) грн. 15 коп.;

№0000991501/0 від 19 березня 2008 року в частині визначеного штрафу в розмірі 47767 (сорок сім тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 99 коп.;

№0002041501/0 від 24 квітня 2008 року в частині визначеного штрафу в розмірі 25060 (двадцять пять тисяч шістдесят) грн. 46 коп.;

№0002631501/0 від 29 травня 2008 року в частині визначеного штрафу в розмірі 26277 (двадцять шість тисяч двісті сімдесят сім) грн. 77 коп.;

№0003631501/0 від 26 червня 2008 року в частині визначеного штрафу в розмірі 53342 (пятдесят три тисячі триста сорок дві) грн. 34 коп.;

№0005961501/0 від 01 грудня 2008 року в частині визначеного штрафу в розмірі 285636 (двісті вісімдесят пять тисяч шістсот тридцять шість) грн. 72 коп.;

№0000201501/0 від 27 січня 2009 року в частині визначеного штрафу в розмірі 40251 (сорок тисяч двісті пятдесять одна) грн. 73 коп.;

№0001481501/0 від 02 березня 2009 року в частині визначеного штрафу в розмірі 32595 (тридцять дві тисячі пятсот девяносто пять) грн. 84 коп.;

№0003101501/0 від 15 травня 2009 року в частині визначеного штрафу в розмірі 66230 (шістдесят шість тисяч двісті тридцять) грн. 31 коп.;

№0004321501/0 від 06 липня 2009 року в частині визначеного штрафу в розмірі 62027 (шістдесят дві тисячі двадцять сім) грн. 79 коп.;

№0004011501/0 від 17 червня 2009 року в частині визначеного штрафу в розмірі 61976 (шістдесят одна тисяча девятсот сімдесят шість) грн. 88 коп.;

№0005031501/0 від 11 серпня 2009 року в частині визначеного штрафу в розмірі 10686 (десять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 87 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Червонограджитлокомунсервіс»3 (три) грн. 40 коп. судового збору сплаченого останнім при поданні позову.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений вищенаведеним Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 07 грудня 2010 року.

Головуючий Ланкевич А.З.