Постанова № 133265402, 12.01.2026, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/858/25

3/680/4/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2026 р. селище Нова Ушиця

Суддя Новоушицького районного суду Хмельницької області Олійник А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої секретарем судового засідання у Віньковецькому районному судді Хмельницької області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП,

установив:

ОСОБА_1 , перебуваючи з 03 лютого 2025 року на посаді секретаря судового засідання Віньковецького районного суду Хмельницької області, будучи відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», подала завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі- декларація) за 2024 рік на загальну суму 530 777,22 гривень.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення не визнала. Пояснила, що автомобіль «PORSCHE CAYENNE» 2008 року випуску фактично купив ОСОБА_2 , проте договір купівлі-продажу був укладений на її ім`я, оскільки останній нелегально проживав на території України. Вона була присутня при укладенні договору купівлі-продажу, проте тільки його підписала. Яка вартість автомобіля їй не було відомо, оскільки кошти у доларах продавцю передавав ОСОБА_2 . Транспортним засобом вона інколи користувалась. На даний час їй не відомо де знаходиться автомобіль PORSCHE CAYENNE, оскільки його у липні 2024 року разом із документами забрав ОСОБА_2 . В декларації вона не зазначала вартість транспортного засобу, оскільки її не знала, та не мала і не має документів стосовно нього. Крім того вважає сумнівною вартість автомобіля, яка вказана у заяві на реєстрацію автомобіля.

З ОСОБА_3 вони спільно проживали у м. Києві, а з початку війни - у її квартирі в с-щі Віньківці, мають спільну дитину, він був присутній при її народженні. З 22 липня 2024 року вони припинили спільне проживання.

Щодо незазначення у декларації відомостей про отримання грошових переказів від ОСОБА_4 вказала, що ці кошти надійшли на її рахунки від матері ОСОБА_5 . Ці кошти не були її доходом, вона їх знімала і передавала ОСОБА_6 , оскільки на його ім`я банк не міг відкрити рахунок. ОСОБА_2 використовував вказані кошти на власні потреби, на їхню дитину, на продукти харчування, комунальні послуги, інколи на її прохання надавав їй.

Перекази від ОСОБА_7 фактично були від ОСОБА_5 на утримання їх спільної дочки.

При поданні декларації ці кошти не були зазначені, оскільки вона помилково вважала, що декларуванню підлягають лише кошти, які були на кінець звітного періоду.

Щодо зазначення у декларації відомостей про отриманий від Міністерства економіки України дохід у вигляді національного кешбеку в розмірі 2 000 грн, вказала, що ці кошти були отримані на її ім`я та ім`я неповнолітньої доньки по 1000 грн.

Прокурор Мазур А.М. вважала, що дослідженні судом докази доводять у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, тому на неї необхідно накласти стягнення у виді штрафу.

Натомість захисник Соловей О.В. вважав, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, зокрема в останньої був відсутній умисел на вчинення правопорушення, а також корислива мета. Окрім того у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали як сім`я, а тому кошти, які перераховували ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на рахунок ОСОБА_1 для подальшого передання ОСОБА_6 не підлягали декларуванню, оскільки не були доходом ОСОБА_1 .

Згідно зі статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною четвертою статті 172-6 КУпАП встановлена відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до приписів статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 06.10.2010 (справа №1-27/2010) звертає увагу на умисну форму вини та наявність відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, як на обов`язкові ознаки корупційного правопорушення.

Таким чином, однією з конструктивних ознак складу вказаного адміністративного правопорушення є завідомо недостовірне, тобто свідоме та умисне зазначення або незазначення суб`єктом декларування певного майна у декларації або відомостей про його вартість, які не відповідають дійсності.

Завідомо недостовірні відомості слід розуміти інформацію, що має неправдивий, хибний характер, який суб`єкт декларування усвідомлював або міг усвідомлювати на момент подання декларації (такої, що повністю або частково не відповідає дійсності).

Відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (примітка до статті 172-6 КУпАП).

Суд встановив, що наказом Віньковецького районного суду Хмельницької області № 11/02- 04 від 29.01.2025 ОСОБА_1 призначено з 03.02.2025 на посаду секретаря судового засідання Віньковецького районного суду Хмельницької області, присвоєно 8 (восьмий) ранг державного службовця в межах категорії «В» посад державної служби, отже відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП.

03 лютого 2025 року ОСОБА_1 ознайомлено із пам`яткою щодо спеціальних вимог і обмежень при прийнятті та проходженні державної служби відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про запобігання корупції».

31 березня 2025 року ОСОБА_1 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік.

Виправлена декларація ОСОБА_1 подана 17 жовтня 2025 року, тобто поза межами визначеного ч. 4 ст. 45 Закону строку.

У провину ОСОБА_1 ставиться порушення п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», зокрема подання завідомо недостовірних відомостей у розділі 11 декларації «Доходи, у тому числі подарунки» на загальну суму 531 777,22 грн, а саме не зазначення відомостей про отриманий нею від ОСОБА_4 дохід у вигляді переказів грошових коштів на банківський рахунок, відкритий в АТ КБ «Приватбанк», на загальну суму 12832,07 доларів США, що еквівалентно 502 577,22 грн; про отриманий нею від ОСОБА_7 дохід у вигляді переказів грошових коштів на банківський рахунок, відкритий в АТ КБ «Приватбанк» на загальну суму 28 200 грн, а також зазначення відомостей, що не відповідають дійсності про отриманий нею дохід у вигляді національного кешбеку на суму 1000 грн.

Як визначено у преамбулі Закону України «Про запобігання корупції», цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.

Як свідчить розділ 11 декларації «Доходи, у тому числі подарунки» ОСОБА_1 зазначила лише дохід від Управління соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області у розмірі 49141 грн та від Міністерства економіки України (національний кешбек) у розмірі 2000 грн.

Порушення п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , яке виразилось у не зазначенні нею відомостей про отриманих дохід у вигляді переказів грошових коштів на банківський рахунок від ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на суму 530 777,22 грн доводяться дослідженими судом доказами, зокрема: даними платіжних інструкцій та виписок по рахунках АТ КБ «Приватбанк» (назва електронного файлу «statement1977e1b918d»), якими підтверджується перерахування у 2024 році ОСОБА_7 на картковий рахунок ОСОБА_1 у АТ КБ «Приватбанк» грошових коштів на загальну суму 28 200 грн; даними виписок по рахунках ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк» (назва електронного файлу «statement1977e220d90», квитанціями IntelExpress, якими підтверджується надходження у 2024 році на карткові рахунки ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 12 832,07 доларів США через платіжні системи грошових переказів IntelExpress та PrivatMoney; даними виписок по рахунках ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк» (назва електронного файлу «statement1977e201371»; заявою ОСОБА_7 .

Вказані обставини ОСОБА_1 не спростовані. Крім того зазначені доходи відображенні ОСОБА_1 у виправленій декларації від 17 жовтня 2025 року, про що свідчать відкриті відомості Єдиного державного реєстру декларацій.

Суд відхиляє доводи захисника Солов`я О.В. про те, що перераховані на рахунок ОСОБА_1 кошти від ОСОБА_4 та ОСОБА_7 не підлягали декларуванню.

Так в ході судового розгляду ОСОБА_1 підтвердила, що протягом тривалого часу, в тому числі в період звітного періоду, зокрема з січня 2024 року до 22 липня 2024 року вона проживала однією сім`єю із ОСОБА_3 , з яким мають спільну дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як пояснила ОСОБА_1 кошти у розмірі 12832,07 доларів США від ОСОБА_4 були передані нею ОСОБА_6 подальшому ОСОБА_2 використовував їх на власний розсуд та на потреби сім`ї. Кошти у розмірі 28 200 грн, які були перераховані ОСОБА_7 були призначенні для утримання їхньої спільної доньки, тобто фактично є аліментами.

Дослідженні судом докази, зокрема письмові пояснення ОСОБА_1 від 02 серпня 2024 року, матеріали перевірки інформації за звернення ОСОБА_1 стосовно викрадення автомобіля, а також пояснення ОСОБА_1 надані в судовому засіданні в достатній мірі підтверджують, що ОСОБА_2 у звітний період входив до членів сім`ї ОСОБА_1 , оскільки вони спільно проживали, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, мають спільну дитину.

Доводи ОСОБА_1 про те, що вона не вказала зазначені вище кошти у декларації, оскільки вони були відсутні на кінець звітного періоду, суд до уваги не бере, вважає їх наданими з метою уникнути відповідальності. ОСОБА_1 обізнана із нормами Закону України «Про запобігання корупції», із роз`ясненнями щодо заповнення декларації при її поданні та з огляду на її юридичну освіту, усвідомлювала на момент подання декларації неправдивий характер зазначених нею відомостей стосовно доходів.

Відтак зазначені вище кошти у загальному розмірі 530 777,22 гривень, які були перераховані від ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на банківські рахунки ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк» є її доходом та доходом членів її сім`ї, а тому відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» підлягали декларуванню.

Натомість порушення ОСОБА_1 , яке полягає у зазначенні відомостей, що не відповідають дійсності про отриманий нею дохід у вигляді національного кешбеку на суму 1000 грн, в ході судового розгляду не підтвердилося.

Як зазначила ОСОБА_1 вона при заповненні декларації припустилась помилки у частині зазначення розміру кешбеку, вказавши 2000 грн.

З довідки, виданої АТ КБ «ПриватБанк» 13 серпня 2025 року, видно, що 13.12.2024 на рахунок ОСОБА_1 надійшли кошти за державною програмою національний кешбек у розмірі 1 000 грн, проте у декларації ОСОБА_1 вказала розмір 2000 грн.

Суд зазначає, що завідомість вчинення порушення, в розумінні ч.4 ст.172-6 КУпАП, повинна бути зумовлена будь-якими твердженнями чи обставинами, які в своїй сукупності доводять обізнаність особи щодо вимог вносити (чи не вносити) певну інформацію до декларації та обґрунтовували б внесення саме недостовірних відомостей до декларації з якою-небудь неправомірною (незаконною) метою (небажання розкривати свої статки, намір ухилитись від сплати податків чи зборів, незаконність джерел походження майна, тощо).

В цьому аспекті суд зауважує, що розмір кешбеку, вказаний ОСОБА_1 у розділі 11 декларації є завищеним на суму 1000 грн, що свідчить про відсутність умислу на приховування доходів, та, на переконання суду, свідчить про неуважність декларанта під час заповнення декларації.

Окрім того відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, довідки НАЗК №759/25 від 03 жовтня 2025 року, висновку від 10 жовтня 2025 року щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією, проведеного НАЗК, ОСОБА_1 у розділі 6 декларації «Транспортні засоби» зазначила відомості, які не відповідають дійсності на суму 10 000 грн про вартість легкового автомобіля PORSCHE CAYENNE 2008 р.в., який належить на праві власності ОСОБА_1 з 03.07.2021, обравши у відповідному полі позначку «Не застосовується», чим не дотрималась вимог п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації, зокрема, зазначаються відомості про:

-цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб`єкту декларування або членам його сім`ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування;

б) дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності). Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості;

Відповідно до п. 10 Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08 листопада 2023 року № 252/23, інформація про вартість об`єкта декларування зазначається на дату набуття суб`єктом декларування та/або членами його сім`ї права на цей об`єкт декларування або відповідно до останньої грошової оцінки майна. При зазначенні відомостей про вартість майна необхідно додатково обрати одну з позначок: «це вартість на дату набуття права» або «це вартість за останньою грошовою оцінкою». Обрання однієї з позначок є обов`язковим. Інформація про вартість об`єкта декларування на дату набуття права відображається на підставі документа, відповідно до якого набуто право (за його наявності). Проведення оцінки об`єкта декларування з метою заповнення декларації не вимагається. Якщо об`єкт декларування перебуває у суб`єкта декларування та/або членів його сім`ї на праві користування/володіння і в документах, на підставі яких набуто право на майно, відсутні відомості про вартість об`єкта декларування, у полі щодо вартості такого об`єкта слід обрати позначку «Не відомо».

Як свідчить розділ 6 декларації «Транспортні засоби» ОСОБА_1 зазначила легковий автомобіль PORSCHE CAYENNE 2008 р.в., який належить їй на праві власності, «дата набуття права» - 03.07.2021, у графі «вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» обрано «Не застосовується».

Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу PORSCHE CAYENNE 2008 р.в., відповідно до договору купівлі-продажу від 03 липня 2021 року № 7849/21/012625, що підтверджується реєстраційною картою транспортного засобу, знімком екрану з Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Перереєстрація на нового власника автомобіля здійснена на підставі заяви ОСОБА_1 №300893793 від 03 липня 2021 року, де зазначена вартість транспортного засобу 10 000 грн.

Суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи стороною договору купівлі-продажу автомобіля, у розділі 6 декларації «Транспортні засоби» зобов`язана була зазначити інформацію про вартість об`єкта декларування на дату набуття права, однак цього не зробила.

Проте оскільки договір купівлі-продажу від 03 липня 2021 року, до матеріалів справи не долучений, заява про перереєстрацію транспортного засобу, де зазначена вартість 10 000 грн, не є документом на підставі якого ОСОБА_1 набула право власності на автомобіль, крім того ОСОБА_1 пояснила, що кошти за автомобіль у доларах сплачував ОСОБА_2 , скільки саме їй не відомо, проте вартість автомобіля не могла становити 10 000 грн, що є об`єктивно переконливим для суду, зважаючи на повідомлення КНДІСЕ про вартість аналогічного технічно справного автомобіля (401 180 грн), суд вважає, що в матеріалах справи відсутні достовірні докази вартості транспортного засобу PORSCHE CAYENNE 2008 р.в. на час його придбання, що в свою чергу не може вказувати на те, що ОСОБА_1 у розділі 6 декларації «Транспортні засоби» зазначила відомості, які не відповідають дійсності саме на суму 10 000 грн.

Обов`язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

Отже, у діях ОСОБА_1 відсутнє порушення п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Водночас не доведення в діях ОСОБА_1 згаданих вище порушень, не виключає в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

Ураховуючи викладене, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, як подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, а саме зазначення відомостей, які відрізняються від достовірних, на загальну суму 530 777,22 грн, грн, що становить розмір від 150 до 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації за 2024 рік.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП було виявлено Національним агентством з питань запобігання корупції, як центральним органом виконавчої влади у сфері запобігання корупції, 10 жовтня 2025 року, тобто в день складання обґрунтованого висновку за результатами проведення повної перевірки щорічної декларації за 2024 рік, поданої ОСОБА_1 , яка проводилась у період з 26 травня по 22 вересня 2025 року.

З огляду на викладене суд відхиляє твердження захисника про те, що вказаний строк необхідно відраховувати від 08 лютого 2025 року, а саме від дати подання адвокатом Сарафіним В.Ф. заяви до НАЗК.

При накладені адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, ступінь вини, майновий стан, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, а тому вважає доцільним застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Керуючись ст.ст. 40-1, 172-6, 276-280, 283-285, 294 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору у дохід держави.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу 34 000 гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду через Новоушицький районний суд Хмельницької області.

Повний текст постанови суду оголошено 13 січня 2026 року.

Реквізити для сплати штрафу:

Отримувач коштів: ГУК у Хмел.обл/Новоушицьк.стг/21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37971775, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA928999980313050106000022669, код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу - штраф по справі № 680/858/25.

Реквізити для зарахування судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір по справі № 680/858/25.

Стягувач - Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ- 26255795.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання становить три місяці з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя А. О. Олійник