Рішення № 133260156, 08.12.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10510/23

Провадження № 2/752/774/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2025 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Благодійної організації «Благодійний фонд «Право на захист», третя особа Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про встановлення факту трудових відносин, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не з вини працівника та компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку, -

присутні

позивач: не з`явився

представник позивача: Гайтан К.О. - адвокат (ордер серії АН №1328700 від 05.01.2024р.)

представник відповідача: Падалка К.В. - адвокат (ордер серії АА №1403792 від 06.02.2024р.)

третя особа: не з`явилась

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Благодійної організації «Благодійний фонд «Право на захист», третя особа Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про встановлення факту трудових відносин, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не з вини працівника та компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку та просив встановити факт перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем на посаді консультант з юридичних питань з 06.10.2022р. по 07.05.2023р. включно, зобов`язати відповідача винести наказ про прийом на роботу позивача на посаду консультанта з юридичних питань з 06.10.2022р. та винести наказ про звільнення з посади консультант з юридичних питань з 07.05.2023р. на підставі ст. 39 КЗпП України, стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу не з вини працівника в сумі 21 302,30 грн., стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по компенсації за невикористану щомісячну основну відпустку в сумі 27 560,00 грн., а також стягнути судовий збір.

В обгрунтування позову зазначено, що 06.10.2022р. між позивачем та відповідачем укладено договори про надання послуг №ЦПХ2022/03 з додатками та завданнями на надання послуг у сфері права через надання юридичної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО)». Також 03.01.2023р. укладено договори про надання послуг №ЦПХ2023/03 з додатками та завданнями про надання послуг у

сфері права через надання юридичної допомоги внутрішньо-переміщеним особам (ВПО). Тобто, як вказує позивач, з ним було укладено договори про надання послуг, відносини за якими повинні регулюватись нормами Цивільного кодексу України. Разом з тим всупереч умовам договорів відповідач змушував позивача підпорядковуватися внутрішньо-трудовим розпорядкам, а саме: звітуватись, де буде кожен день, носити брендований одяг, здавати табель відпрацьованих годин кожен місяць. Також звертає увагу, що йому було видано службове посвідчення №1379 від 06.10.2022р. із вказаною посадою: «Консультант з юридичних питань». Строк дії посвідчення до 31.12.2022р. А також видане службове посвідчення №1799 від 19.01.2023р. із вказаною посадою: «Консультант з юридичних питань». Строк дії посвідчення до 31.12.2025р. Позивач стверджує, що не дивлячись на підписання сторонами цивільно-правових угод, між сторонами існували трудові правовідносини, оскільки позивач виконував конкретну трудову функцію - консультанта з юридичних питань (юриста), робота мала не індивідуально-визначений характер, а надавалась у процесі виконання трудової функції (тобто не мала кінцевого результату, а носила системний, постійний характер). Робота була не самостійною і виконувалась за дорученням замовника, що притаманно трудовим правовідносинам, зокрема, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку організації: режим роботи передбачав працю з понеділка по п`ятницю з 09:00 до 18:00 години, а також чергування в офісі в деякі дні кожного місяця. У зв`язку із вказаними обставинами, позивач звернувся до суду за захистом свого права, яке вважає порушеним.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 01.06.2023р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позову.

Від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, за якою він просив встановити факт перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем на посаді консультант з юридичних питань з 06.10.2022р. по 07.05.2023р. включно, зобов`язати відповідача винести наказ про прийом на роботу позивача на посаду консультанта з юридичних питань з 06.10.2022р. та винести наказ про звільнення з посади консультант з юридичних питань з 07.05.2023р. на підставі ст. 39 КЗпП України, стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу не з вини працівника в сумі 21 200,00 грн., стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по компенсації за невикористану щорічну основну відпустку в сумі 33 920,00 грн., а також стягнути судовий збір.

За ухвалою суду від 12.06.2023р. позов ОСОБА_1 повернуто.

Постановою Київського апеляційного суду від 25.10.2023р. ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 12.06.2023р. скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою від 23.11.2023р. відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за яким він просить відмовити в задоволенні позову. Звертає увагу на те, що за укладеними з позивачем договорами їх предметом було саме надання послуг у сфері права, а не послуг

юриста. Оплата за послуги позивача відбувалась щомісячно, виходячи з об`єму послуг, при цьому об`єм послуг та розмір оплати були різними щоразу, окрім одного випадку із семи. На відміну від трудових відносин було встановлено претензійний порядок та повну відповідальність саме виконавця перед третіми особами за завдання шкоди. Також, як зазначає відповідач, окрім прямої вказівки, що договір не є трудовим, вказано на право як працевлаштування позивача, так і на надання послуг іншим особам. Отже, як стверджує відповідач, правовідносини за укладеними договорами між сторонами були цивільно-правовими, спрямованими на конкретний результат. Позивач надавав послуги у сфері права в різних проектах, різну кількість годин. Години надання послуг позивачем зазначені безпосередньо в актах приймання-передачі наданих послуг. В актах вказано загальний обсяг послуг за місяць, водночас оплата по кожному проекту здійснювалася окремим платежем, розмір такого платежу вказана в актах. Додатково відповідач зазначає, що позивач не приймався на роботу відповідачем, оскільки між ними не існували трудові відносини, а існували цивільно-правові відносини згідно з договорами; позивач не мав робочого місця у приміщенні відповідача; позивач у період дії договорів з відповідачем не підпорядковувався внутрішньому трудовому розпорядку; договір з позивачем укладався на визначений період часу; послуги позивача не мали гарантованого розміру оплати, а залежали від обсягу наданих ним послуг; до позивача не могли бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності; договорами були передбачені умови та види відповідальності виконавця за порушення умов договорів; укладені договори не передбачали соціальні гарантії; позивач не інтегрувався в організаційну структуру відповідача. Також відповідач звертає увагу на те, що Національний класифікатор України «Класифікатор професій» не містить посади «консультант з юридичних питань», а тому, на його думку, відсутні підстави вважати, що на посвідченні було вказано посаду позивача. Наведені в позовній заяві посилання на таблиці з планування робочого часу не відповідають вимогам щодо належності та допустимості доказів, оскільки не містять всіх необхідних реквізитів документа. У довідці з ПФУ міститься інформація не про заробітну плату, а про заробіток.

Третя особа Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці надала письмові пояснення щодо позову та відзиву, які просить врахувати при прийнятті рішення. Наголошує, що позивач та відповідач неодноразово переукладають Договори ЦПД і це наштовхує на думку, що ці договори в сукупності можна прирівняти до трудового договору, оскільки систематичне виконання позивачем зазначених функцій в наданих договорах виглядає, як перелік функціональних обов`язків, який зазначається у трудових договорах для постійних працівників. Також постійність і тривалість надання послуг позивачем відповідачу підтверджує факт наявності трудових відносин між ними. На думку третьої особи, відповідач повинен визнати факт трудових відносин та компенсувати розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу не з вини працівника.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 12.06.2024р. закрито підготовче провадження, справу призначеного до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, заслухаши думку учасників справи, судом встановлено наступне.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Так, 06.10.2022р. між Благодійною організацією «Благодійний фонд «Право на захист», як замовником, та ОСОБА_1 , як виконавцем був укладений Договір про надання послуг №ЦПХ 2022/23, за умовами якого виконавець зобов`язується своїми силами та на власний ризик надавати послуги у сфері права за плату за завданнями замовника, підписаними сторонами, що наводяться в додатках до цього Договору, а замовник зобов`язується оплатити послуги на умовах цього Договору. Строк надання послуг сторони зазначають у додатках до Договору (завданнях).

Згідно з п. 3.1. Договору від 06.10.2022р. надання послуг та прийняття їх результатів оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін щомісячно протягом 10 днів по завершенні надання послуг за місяць.

Згідно з п. 3.2. Договору від 06.10.2020р. за надані виконавцем послуги замовник перераховує плату за вказаними в розділі 7 цього Договору платіжними реквізитами виконавця протягом п`яти робочих днів з моменту підписання сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг. Сторони домовились, що замовник може здійснювати авансування послуг виконавця, терміни перерахування якого сторони визначають окрема, та яке зараховується в рахунок майбутніх платежів за надані послуги. Ціна послуг визначається відповідно до наданого завдання та фіксується в додатках до цього Договору (замовленнях). Загальна ціна послуг за цим Договором вказується з урахуванням податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Податковим агентом за цим Договором є замовник, який відповідно до вимог чинного законодавства України при оплаті послуг виконавцю самостійно утримує з неї і перераховує до бюджету відповідну суму податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Довідково в Акті також вказується сума Єдиного соціального внеску, яку розраховує та сплачує замовник на вартість послуг, наданих замовником виконавцю.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022р.

За пунктом 6.7. Договору визначено, що усі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 6.12. Договору сторони декларують, що даний Договір ні за змістом, ні за формою не є трудовим договором та жодним чином не обмежує виконавця на працевлаштування або надання послуг третім особам.

Додатком №2 до Договору про надання послуг №ЦПХ 2022/03 від 06.10.2022р. визначено Завдання №1 від 06.10.2022р. на надання послуг у сфері права через надання юридичної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), пунктом 1 якого є зміст завдання; пунктом 2 визначений регіон покриття - територія України, м. Київ та Київська область; пунктом 3 період надання та вартість послуг: з 06.10.2022р. по 31.12.2022р., очікувана кількість годин надання послуг у період дії завдання - 688 годин, вартість однієї години - 265,00 грн.; пунктами 4 та 5 визначено, що фінансування послуг виконавця в рамках даного Договору відбувається в рамках реалізації проектів замовника, замовник очікує від виконавця досягнення конкретних результатів, про досягнення яких має звітувати.

Позивач також вказує про те, що цього ж дня 06.10.2022р. між ним та відповідачем укладено ще один Договір про надання послуг №ЦПХ2022/03, проаналізувавши умови якого та Додаток №2 до нього, суд дійшов висновку, що він є ідентичним вказаному вище Договору.

Щодо третього долученого позивачем Договору №ЦПХ2022/03 про надання послуг у сфері права від 06.10.2022р., то за його умовами позивач, як виконавець зобов`язався своїми силами та на власник ризик надати послуги у сфері права за плату за завданням відповідача, як замовника, підписаним сторонами, що наводиться в додатках до цього Договору, а замовник зобов`язався оплатити послуги на умовах цього Договору.

За пунктами 3.1. та 3.2. цього Договору надання послуг та прийняття їх результатів оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін протягом 30 днів по завершенні надання послуг за місяць або з іншою періодичністю за домовленістю сторін. За надані виконавцем послуги замовник перераховує плату за платіжними реквізитами виконавця протягом п`ятнадцяти робочих днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг. Ціна послуг визначається відповідно до наданого завдання та фіксується в додатках до цього Договору (замовленнях). Загальна ціна послуг за цим Договором вказується з урахуванням податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Податковим агентом за цим Договором є замовник, який відповідно до вимог чинного законодавства України при оплаті послуг виконавцю самостійно утримує з неї і перераховує до бюджету відповідну суму податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Довідково в Акті також вказується сума Єдиного соціального внеску, які розраховує та сплачує замовник, на вартість послуг, наданих замовником виконавцю.

Згідно з п. 6.1. Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.12.2022р.

За пунктом 6.7. Договору визначено, що усі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 6.11. Договору сторони декларують, що даний Договір ні за змістом, ні за формою не є трудовим договором та жодним чином не обмежує виконавця на працевлаштування або надання послуг третім особам.

Додатком №2 до Договору про надання послуг №ЦПХ 2022/03 від 06.10.2022р. визначено Завдання №1 від 06.10.2022р. на надання послуг у сфері права через надання юридичної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), пунктом 1

якого є зміст завдання; пунктом 2 визначений регіон покриття - територія України, м. Київ та Київська область; пунктом 3 період надання та вартість послуг: з 06.10.2022р. по 31.12.2022р., очікувана кількість годин надання послуг у період дії завдання - 688 годин, вартість однієї години - 265,00 грн.

Додатком №2 до Договору про надання консультаційних послуг №ЦПХ 2022/03 від 06.10.2022р. визначено Завдання №1 від 06.10.2022р., пунктом 1 якого є зміст завдання; пунктом 2 визначений термін надання послуг - з 06.10.2022р. до 30.12.2022р.; пунктом 3 вартість послуг та порядок розрахунків - очікувана кількість годин надання послуг у період 464 години, вартість однієї години складає 265,00 грн.; пунктами 4 та 5 визначено, що фінансування послуг виконавця за цим завданням відбувається в рамках реалізації проекту «Забезпечення сталого реагування на надзвичайні ситуації в Київській та Полтавській областях», що фінансується HIAS Inc. за Договором R2PFY2202, замовник очікує від виконавця досягнення конкретних вимірювальних результатів за такими показниками: кількість юридичних консультацій, наданих бенефіціарам; кількість бенефіціарів, що отримали індивідуальні консультації; кількість бенефіціарів, що отримали вторинну юридичну консультацію; кількість справ, підготовлених для судового провадження; кількість бенефіціарів, переадресованих до служби безоплатної юридичної допомоги. Замовник повідомляє регулярно (щотижнево, щомісячно) виконавцю кількісні показники для виконання. Про досягнення кількісних показників виконавець має звітувати.

Отже, позивач зазначає, що 06.10.2022р. з відповідачем було укладено три договори №ЦПХ2022/03 та долучає до матеріалів позову три договори, датовані 06.10.2022р. Відповідач заперечує укладення саме трьох договорів і вказує про укладення 06.10.2022р. тільки одного договору, копію якого долучає до відзиву.

Дослідивши долучені до матеріалів справи договори від 06.10.2022р. за №ЦПХ2022/03 судом встановлено, що два з трьох долучених до позову договорів є ідентичними між собою, а також ідентичними з договором, що долучений відповідачем. У зв`язку з чим, а також з огляду на недоведеність зворотного, суд приходить до висновку про укладення сторонами 06.10.2022р. двох договорів, умови яких частково зазначені вище.

Також 03.01.2023р. між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено Договір про надання послуг №ЦПХ2023/03, згідно з яким виконавець зобов`язався своїми силами та на власний ризик надавати послуги у сфері права за плату за завданнями замовника, підписаними сторонами, що наводяться в додатках до цього Договору, а замовник зобов`язується оплатити послуги на умовах цього Договору.

У відповідності до п. 3.1. цього Договору надання послуг та прийняття їх результатів оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін щомісячно протягом 10 днів по завершенні надання послуг за місяць.

Згідно з п. 3.2. Договору від 03.01.2023р. за надані виконавцем послуги замовник перераховує плату за вказаними в розділі 7 цього Договору платіжними реквізитами виконавця протягом п`яти робочих днів з моменту підписання сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг. Сторони домовились, що замовник може здійснювати авансування послуг виконавця, терміни перерахування

якого сторони визначають окрема, та яке зараховується в рахунок майбутніх платежів за надані послуги. Ціна послуг визначається відповідно до наданого завдання та фіксується в додатках до цього Договору (замовленнях). Загальна ціна послуг за цим Договором вказується з урахуванням податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Податковим агентом за цим Договором є замовник, який відповідно до вимог чинного законодавства України при оплаті послуг виконавцю самостійно утримує з неї і перераховує до бюджету відповідну суму податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Довідково в Акті також вказується сума Єдиного соціального внеску, яку розраховує та сплачує замовник на вартість послуг, наданих замовником виконавцю.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.08.2023р.

За пунктом 6.7. Договору визначено, що усі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 6.11. Договору сторони декларують, що даний Договір ні за змістом, ні за формою не є трудовим договором та жодним чином не обмежує виконавця на працевлаштування або надання послуг третім особам.

Додатком №2 до Договору про надання послуг №ЦПХ 2023/03 від 03.01.2023р. визначено Завдання №1 від 03.01.2023р. на надання послуг у сфері права через надання юридичної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), пунктом 1 якого є зміст завдання; пунктом 2 визначений регіон покриття - територія України, м. Київ та Київська область; пунктом 3 період надання та вартість послуг: з 03.01.2023р. по 31.08.2023р., очікувана кількість годин надання послуг у період дії завдання - 1 920 годин, вартість однієї години - 265,00 грн.; пунктами 4 та 5 визначено, що фінансування послуг виконавця в рамках даного Договору відбувається в рамках реалізації проектів замовника, замовник очікує від виконавця досягнення конкретних результатів, про досягнення яких має звітувати.

Також 03.01.2023р. між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як замовником, укладено Договір про надання послуг №ЦПХ2023/03 (далі за текстом Договір 2), згідно з яким виконавець зобов`язався своїми силами та на власний ризик надавати послуги у сфері права за плату за завданнями замовника, підписаними сторонами, що наводяться в додатках до цього Договору, а замовник зобов`язується оплатити послуги на умовах цього Договору.

У відповідності до п. 3.1. цього Договору 2 надання послуг та прийняття їх результатів оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін щомісячно протягом 10 днів по завершенні надання послуг за місяць.

Згідно з п. 3.2. Договору 2 від 03.01.2023р. за надані виконавцем послуги замовник перераховує плату за вказаними в розділі 7 цього Договору платіжними реквізитами виконавця протягом п`яти робочих днів з моменту підписання сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг. Сторони домовились, що замовник може здійснювати авансування послуг виконавця, терміни перерахування якого сторони визначають окремо, та яке зараховується в рахунок майбутніх платежів за надані послуги. Ціна послуг визначається відповідно до наданого завдання та фіксується в додатках до цього Договору (замовленнях). Загальна ціна

послуг за цим Договором вказується з урахуванням податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Податковим агентом за цим Договором є замовник, який відповідно до вимог чинного законодавства України при оплаті послуг виконавцю самостійно утримує з неї і перераховує до бюджету відповідну суму податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Довідково в Акті також вказується сума Єдиного соціального внеску, яку розраховує та сплачує замовник на вартість послуг, наданих замовником виконавцю.

Пунктом 6.1. Договору 2 визначено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 29.12.2023р.

За пунктом 6.7. Договору визначено, що усі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 6.11. Договору сторони декларують, що даний Договір ні за змістом, ні за формою не є трудовим договором та жодним чином не обмежує виконавця на працевлаштування або надання послуг третім особам.

Додатком №2 до Договору про надання послуг №ЦПХ 2023/03 від 03.01.2023р. визначено Завдання №1 від 03.01.2023р. на надання послуг у сфері права через надання юридичної допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО) та особам, що постраждали від, пунктом 1 якого є зміст завдання; пунктом 2 визначений регіон покриття - територія України; пунктом 3 період надання та вартість послуг: з 03.01.2023р. по 29.12.2023р., очікувана кількість годин надання послуг у період дії завдання - 2 112 годин, вартість однієї години - 265,00 грн.; пунктами 4 та 5 визначено, що фінансування послуг виконавця в рамках даного Договору відбувається в рамках реалізації проектів замовника, проекти, з яких проводилось фінансування, буде вказано в Актах виконаних робіт, замовник очікує від виконавця досягнення конкретних вимірюваних результатів за такими показниками: кількість юридичних консультацій, наданих бенефіціарам; кількість бенефіціарів, що отримали індивідуальні консультації; кількість бенефіціарів, що отримали вторинну юридичну консультацію; кількість справ, підготовлених для судового провадження; кількість бенефіціарів, переадресованих до служби безоплатної юридичної допомоги. Замовник повідомлятиме регулярно (щотижнево, щомісячно) виконавцю кількісні показники для виконання. Про досягнення кількісних показників виконавець має звітувати.

На виконання умов вказаних вище договорів позивачем виконано, а відповідачем прийнято послуг за наступними актами приймання-передачі наданих послуг:

- Акт №10/22 приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2022р. до Договору про надання послуг №ЦПХ 2022/03 від 06.10.2022р. у період надання послуг з 06.10.2022р. по 31.10.2022р., в якому відображений, зокрема, зміст діяльності виконавця: моніторингові візити, збір даних, проведення інтерв`ю, дослідження правових аспектів у соціальному захисті населення, підготовка письмових звітів, аналітична робота, загальні консультації з юридичних питань, збір та обробка статистичних даних, складання вимог, апеляцій, скарг, заяв до органів влади та судів, участь у зустрічах з обміну досвідом, неворкінг, воркшопи, проведення зустрічей з партнерами за запитами замовника, інші види послуг, пов`язані з юридичної роботою, інші види послуг; об`єм послуг за вказаний період склав 144

години, вартість послуг 38 160,00 грн., утримання з винагороди 6 868,80 грн. податку з доходів фізичних осіб, 572,40 грн. військового збору, до виплати 30 718,80 грн.;

- Акт №11/22 приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2022р. до Договору про надання послуг №ЦПХ 2022/03 від 06.10.2022р. у період надання послуг з 01.11.2022р. по 30.11.2022р., в якому відображений, зокрема, зміст діяльності виконавця: моніторингові візити, збір даних, проведення інтерв`ю, дослідження правових аспектів у соціальному захисті населення, підготовка письмових звітів, аналітична робота, загальні консультації з юридичних питань, збір та обробка статистичних даних, складання вимог, апеляцій, скарг, заяв до органів влади та судів, участь у зустрічах з обміну досвідом, неворкінг, воркшопи, проведення зустрічей з партнерами за запитами замовника, інші види послуг, пов`язані з юридичної роботою, інші види послуг; об`єм послуг за вказаний період склав 176 годин, вартість послуг 46 640,00 грн., утримання з винагороди 8 395,20 грн. податку з доходів фізичних осіб, 699,60 грн. військового збору, до виплати 37 545,20 грн.;

- Акт №12/22 приймання-передачі наданих послуг від 31.12.2022р. до Договору про надання послуг №ЦПХ 2022/03 від 06.10.2022р. у період надання послуг з 01.12.2022р. по 31.12.2022р., в якому відображений, зокрема, зміст діяльності виконавця: моніторингові візити, збір даних, проведення інтерв`ю, дослідження правових аспектів у соціальному захисті населення, підготовка письмових звітів, аналітична робота, загальні консультації з юридичних питань, збір та обробка статистичних даних, складання вимог, апеляцій, скарг, заяв до органів влади та судів, участь у зустрічах з обміну досвідом, неворкінг, воркшопи, проведення зустрічей з партнерами за запитами замовника, інші види послуг, пов`язані з юридичної роботою, інші види послуг; об`єм послуг за вказаний період склав 176 години, вартість послуг 46 640,00 грн., утримання з винагороди 8 395,20 грн. податку з доходів фізичних осіб, 699,60 грн. військового збору, до виплати 37 545,20 грн.;

- Акт про надання послуг №ЦПХ2023/03 від 31.01.2023р. до Договору про надання послуг №ЦПХ 2023/03 від 03.01.2023р. у період надання послуг з 03.01.2023р. по 31.01.2023р., в якому відображений, зокрема, зміст діяльності виконавця: моніторингові візити, збір даних, проведення інтерв`ю, дослідження правових аспектів у соціальному захисті населення, підготовка письмових звітів, аналітична робота, загальні консультації з юридичних питань, збір та обробка статистичних даних, складання вимог, апеляцій, скарг, заяв до органів влади та судів, участь у зустрічах з обміну досвідом, неворкінг, воркшопи, проведення зустрічей з партнерами за запитами замовника, інші види послуг, пов`язані з юридичної роботою, інші види послуг; об`єм послуг за вказаний період склав 168 години, вартість послуг 44 520,00 грн., утримання з винагороди 8 013,60 грн. податку з доходів фізичних осіб, 667,80 грн. військового збору, до виплати 35 838,60 грн.;

- Акт про надання послуг №ЦПХ2023/03 від 28.02.2023р. у період надання послуг з 01.02.2023р. по 28.02.2023р., в якому відображений, зокрема, зміст діяльності виконавця: виїзди на місця, інтерв`ю з ВПО, правові дослідження, загальні консультації з правових питань, складання позовів/апеляцій/скарг/заяв до органів влади та судів, аналітична роботи, статистика (збір і підготовка),

листування з донорами/партнерами/польовими підрозділами/іншим, конференції/семінари/лекції/практикуми, зустрічі з представниками влади, партнерами тощо/персональні зустрічі, інша діяльність, пов`язана з юридичною роботою, підготовка звітів; об`єм послуг за вказаний період склав 160 години, вартість послуг 42 400,00 грн., утримання з винагороди 1 908,00 грн. податку з доходів фізичних осіб, 159,00 грн. військового збору, до виплати 34 132,00 грн.;

- Акт про надання послуг №ЦПХ2023/03 від 31.03.2023р. у період надання послуг з 01.03.2023р. по 31.03.2023р., в якому відображений, зокрема, зміст діяльності виконавця: виїзди на місця, інтерв`ю з ВПО, правові дослідження, загальні консультації з правових питань, складання позовів/апеляцій/скарг/заяв до органів влади та судів, аналітична роботи, статистика (збір і підготовка), листування з донорами/партнерами/польовими підрозділами/іншим, конференції/семінари/лекції/практикуми, зустрічі з представниками влади, партнерами тощо/персональні зустрічі, інша діяльність, пов`язана з юридичною роботою, підготовка звітів; об`єм послуг за вказаний період склав 184 години, вартість послуг 48 760,00 грн., утримання з винагороди 8 776,80 грн. податку з доходів фізичних осіб, 731,40 грн. військового збору, до виплати 39 251,80 грн.;

- Акт про надання послуг №ЦПХ2023/03 від 21.04.2023р. у період надання послуг з 03.04.2023р. по 21.04.2023р., в якому відображений, зокрема, зміст діяльності виконавця: виїзди на місця, інтерв`ю з ВПО, правові дослідження, загальні консультації з правових питань, складання позовів/апеляцій/скарг/заяв до органів влади та судів, аналітична роботи, статистика (збір і підготовка), листування з донорами/партнерами/польовими підрозділами/іншим, конференції/семінари/лекції/практикуми, зустрічі з представниками влади, партнерами тощо/персональні зустрічі, інша діяльність, пов`язана з юридичною роботою, підготовка звітів; об`єм послуг за вказаний період склав 120 години, вартість послуг 31 800,00 грн., утримання з винагороди 5 724,00 грн. податку з доходів фізичних осіб, 477,00 грн. військового збору, до виплати 25 599,00 грн.

Як вбачається, відповідач, користуючись умовами п.п. 6.2.2. п. 6.2. Договору про надання послуг №ЦПХ2023/03 від 03.01.2023р., повідомив позивача про дострокове припинення вказаного Договору з 07.05.2023р. (повідомлення №1 від 21.04.2023р. та повідомлення №2 від 21.04.2023р.) та просив повернути надані в користування матеріальні цінності.

На виконання повідомлень №1 та №2 відповідача позивачем повернуто йому ноутбук Asus, інвентарний номер 02231, серійний номер N1N0CX21F25039; комп`ютерну мишку марки Logitech, модель М190; навушники марки А4ТЕСН, модель HU-10; рюкзак та брендований одяг «Право на захист»; посвідчення БО «БФ «Право на захист» №1799 від 19.01.2023р.

Позивач стверджує, що не дивлячись на підписання сторонами цивільно-правових угод, між ними існували трудові правовідносини, оскільки позивач виконував конкретну трудову функцію - консультанта з юридичних питань (юриста), робота мала не індивідуально-визначений характер, а надавалась у процесі виконання трудової функції (тобто не мала кінцевого результату, а носила системний, постійний характер); робота була не самостійною і виконувалась за дорученням відповідача, що притаманно трудовим правовідносинам, зокрема, підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку організації: режим роботи

передбачав працю з понеділка по п`ятницю з 09:00 до 18:00 години, а також чергування в офісі в деякі дні кожного місяця; позивачу були видані службові посвідчення, брендований одяг, а також для роботи ноутбук, мишку, навушники, рюкзак. Окрім того, позивач мав робоче місце в офісі.

Відповідач, у свою чергу, не погоджується з доводами позивача та зазначає, що позивач не приймався на роботу відповідачем, оскільки між ними не існували трудові відносини, а існували цивільно-правові відносини згідно з договорами; позивач не мав робочого місця у приміщенні відповідача; позивач у період дії договорів з відповідачем не підпорядковувався внутрішньому трудовому розпорядку; договір з позивачем укладався на визначений період часу; послуги позивача не мали гарантованого розміру оплати, а залежали від обсягу наданих ним послуг; до позивача не могли бути застосовані заходи дисциплінарної відповідальності; договорами були передбачені умови та види відповідальності виконавця за порушення умов договорів; укладені договори не передбачали соціальні гарантії; позивач не інтегрувався в організаційну структуру відповідача.

За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Відповідно до частини другої статті 2 КЗпП України працівник реалізує своє право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі чи організації, або з фізичною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно зі статтею 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в

письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника у процесі виробництва.

Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України.

Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.

Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний

ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08 травня 2018 року в справі № 127/21595/16-ц (провадження № 61-10203св18).

У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2020 року у справі №344/2293/19 зазначено, що встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу.

Судом досліджено умови укладених між сторонами договорів, з яких встановлено, що вони спрямовані на конкретний результат, позивач надавав послуги у сфері права в різних проектах, різну кількість годин, види робіт (наданих послуг), які були виконані (надані) позивачем, зазначені в актах приймання-передачі послуг, договори укладені на визначений період часу, у завданнях до договорів визначений їх зміст та перелік, види завдань, обсяг робіт. Акти приймання-передачі наданих послуг містять результат роботи, види робіт, кількість відпрацьованого часу, вартість наданих послуг.

Також слід звернути увагу на п. 6.11. договорів, де зазначено, що вони ні за змістом, ні за формою не є трудовими договорами та жодним чином не обмежують права позивача на працевлаштування або надання послуг третім особам.

Вказане свідчить, що між сторонами існували цивільно-правові (договірні) відносини, які не були пов`язані із самим процесом праці, що спростовує доводи позивача.

Також слід зазначити, що в судовому засіданні були заслухані свідки.

Так, свідок ОСОБА_5 повідомила, що працювала разом із позивачем у відповідача, працювала у двох проєктах за договором. З позивачем познайомилась під час роботи - виїзду для виконання роботи. Як повідомила свідок, у підрозділі був встановлений щотижневий графік абсолютно для всіх. Відповідальність за складання графіку ніс головний юрист. Роботу на тиждень планувало керівництво. У юристів був графік чергувань, який знаходиться на гугл диску. На виїздах завжди працювали у брендованому одязі, яким забезпечувало керівництво. Також позивач брав участь у зборах, які проводило керівництво або головний юрист, участь у зборах була обов`язковою, збори могли проводитись у різні години. Окрім того, обов`язковими були звіти про виконану роботу, існувала службова пошта, якою користувались усі. В юристів був окремий кабінет. Свідок бачила позивача у формі.

Свідок ОСОБА_4 повідомила, що не пам`ятає першу зустріч з позивачем, але це були тяжкі часи роботи, коли команди відповідача працювали з тяжкими містами після звільнення їх з окупації і багато юристів відмовлялися їздити. Одного разу у сформованій команді був позивач. Свідок повідомила, що їй відомо про формування графіку роботи, який складався у четвер на наступний тиждень та погоджувався у п`ятницю керівництвом, а саме головним юристом ОСОБА_10 . Свідок бачила у цьому графіку прізвище позивача. Робочий день був з 09 ранку до

18 вечора, але приїздили раніше, бо необхідно було доїхати до локації, де весь день відбувалось консультування, зустрічі з людьми, юристи надавали консультації.

Свідок ОСОБА_3 повідомив, що знає позивача, оскільки разом працювали у відповідача, знає про щотижневий графік на наступний тиждень роботи, який складався щочетверга до 14 години дня. У цьому графіку бачив прізвище позивача, доступ до графіка був вільний для юристів. Графік затверджував головний юрист. Кожному юристу для роботи видавався ноутбук, навушники, мишка, рюкзак, жилетки, худі, дощовики. Все це було брендоване і для того, щоб під час консультації з людьми вони розуміли, з ким спілкуються. Щодо позивача, то він виїжджав на різні локації, працював по графіку на локації, після чого повертався до офісу і заповнював інформацію в базі до 18 години.

Свідок ОСОБА_2 повідомила, що познайомилась з позивачем у Благодійному фонді «Право на захист». У відповідача був встановлений щотижневий графік роботи, який погоджувався старшим юристом. У цьому графіку роботи вона бачила прізвище позивача. Будь-яка зміна графіку погоджувалась із старшим юристом, самостійно юрист не міг змінити графік без погодження. Окрім того, графік роботи з 09.00 год. по 18.00 год. Старший юрист здійснював контроль для перевірки, чи знаходився юрист на локації або на чергуванні в офісі. Звітували щодо того, що зробили за день. Звітування проводилось в окремих таблицях У позивача було окреме робоче місце, воно надавалось кожному юристу. Видавались навушники, миша, форма з емблемою. Позивач був у формі під час виконання службових обов`язків. Щотижневі збори були обов`язковими.

Свідок ОСОБА_11 повідомила, що працює в організації правової допомоги, яка надає правових захист населенню, функціональні обов`язки - координація проєктів з регіональними юридичними командами. Щодо носіння форми, то зазначила, що це прохання донорів програм. Робочий час для пана ОСОБА_12 не встановлювався. Звітність заносилась у програму.

Свідок ОСОБА_8 повідомив, що у Фонді працював десь приблизно з кінця березня - початку квітня 2022р., координував програму психологічної допомоги, а потім програму правової допомоги внутрішньо переміщеним особам. ОСОБА_13 працював в одній із програм Фонду, яка стосувалася фіксації злочинів рф на Київщині. ОСОБА_13 надавав послуги консультативного характеру, окремо в Фонді були адвокати, які вели справи безпосередньо в суді. Благодійний фонд забезпечував місцями, де можна бути зарядити ноутбук, подивитись документи. ОСОБА_14 , як старший юрист, контролювала роботу всіх юристів. Юрист сам вирішував, які завдання йому виконувати, чи надати консультацію, чи проаналізувати документи, чи звертатись до суду, чи, якщо немає адвокатського посвідчення, то звернутись до регіонального юриста, щоб той безпосередньо звернувся до суду. З позивачем свідок зустрічався в офісі. Оплата за роботу йому проводилась через акт виконаних робіт.

Свідок ОСОБА_6 зазначив, що пан ОСОБА_13 надавав послуги юриста в Фонді, а саме в проєкті, який свідок очолював. Проєкт був спрямований на надання консультацій людям, постраждалим від воєнних злочинів. Періодично здійснювався моніторинг роботи осіб. Після здійснення моніторингу, декілька разів з`ясовувалось, що жоден із зазначених ОСОБА_15 телефонів не відповідає.

Свідок ОСОБА_9 повідомила, що в період 2022р. була працевлаштована в

Благодійному фонду «Право на захист» на посаді старшого юриста київського офісу, до якого входили Чернігівська, Житомирська, Київська області. У функціональні обов`язки свідка, зокрема, входив контроль виконання показників по проектам, які безпосередньо реалізовувались у Фонді на той період. ОСОБА_13 був залучений до проектів на підставі договорів. ОСОБА_13 надавав безкоштовну правову допомогу людям, які постраждали від збройної агресії. У Фонді реалізовувались 6-7 проєктів, ОСОБА_13 був залучений в одному з них, як юрист. Фонд не є прибутковою організацією, власних коштів не має, працює за грантові кошти. У тих, хто був працевлаштований, у них був більший функціонал, ніж, хто працював по договору ЦПХ. У позивача не було постійного робочого місця. Коли почалось повномасштабне вторгнення, Фонд не мав функціоналу для розміщення людей, які працювали з Фондом. На вулиці розташування Фонду Шекавицька не було жодних місць для залучених спеціалістів. Коли були блекаути фонд переїхав на вул. Сковороди і там орендував два блоки, яких також не вистачало. Для юристів дали восьмий кабінет, де було 4 столи, одне місце для консультанта судового провадження, одне для адвоката і два столи для тих, хто приходив і безпосередньо надавав допомогу. ОСОБА_13 самостійно приходив в офіс, щоб скористуватись службовим автомобілем, куди їхала команда, він сам домовлявся про виїзд, закріпленого графіку за ним не було. Не був зобов`язаний кожного дня перебувати в офісі. Відпустки не були передбачені. Один був випадок, коли виникла потреба швидкого реагування, і він сказав, що в цей день не може з`явитися. Була можливість відмовитись від надання послуг у певний день. Щодо носіння брендованого одягу, то це вимога не Фонду, а вимога донора. Кожен донор, коли погоджує грантову угоду для Фонду, прописує певні умови, зокрема, і носіння форми. Донор вимагав, щоб був логотип Фонду та донора, що підтверджує, зокрема, що допомога надається безоплатно, а також це був маркер ідентифікації. Цей одяг не потрібно було носити, коли хтось із юристів приходив в офіс, щоб попрацювати, роздрукувати документи і таке інше. Через те, що більше 80 відсотків залучених до роботи в Фонді осіб є ВПО, які, в більшості випадків, покидали місця свого проживання практично без нічого, то техніка видавалась і закладалась у бюджет, щоб людина могла працювати, надавати послугу. Техніка видавалась усім, незалежно від того, як особа оформлена, за трудовим договором, чи працює за договором ЦПХ. Свідок не керувала безпосередньо юристами, бо вони були залучені до різних проектів, які мали проект-менеджерів. Свідок здійснювала контроль показників та судовий супровід, як адвокат. Показниками ОСОБА_12 було надання безоплатної правової допомоги, первинна правова допомога, проведення інформаційних сесій. Показники роботи позивач заносив у загальну систему (ім`я особи, яка отримала послугу, номер телефона для моніторингової оцінки, загальну інформацію - яке питання цікавило особу). Розірвання контракту з позивачем відбулось через неналежне виконання послуг (після моніторингу роботи позивача з`ясувалось, що частина зазначених позивачем номерів є «мертві номері», або номери, по яким послуги не надавались).

Суд не може в повній мірі прийняти покази свідків, оскільки між показами свідків зі сторони позивача та показами свідків зі сторони відповідача є протиріччя щодо питань режиму роботи позивача, тривалості робочого часу, наявності в нього робочого місця, підпорядкування внутрішньому розпорядку.

Разом з тим свідки підтвердили, роботу позивача над проектами відповідача, виїзд його на локації, надання позивачем послуг, серед яких, зокрема, консультування осіб, які постраждали від російської агресії, носіння позивачем брендованого одягу під час надання послуг, видача відповідачем позивачу для роботи ноутбука, мишки, навушників, наявність виданого відповідачем позивачу посвідчення, копії якого надані позивачем до матеріалів справи, із зазначенням у них про те, ОСОБА_13 є консультантом з юридичних питань.

При цьому свідок ОСОБА_14 показала про те, що носіння брендованого одягу було вимогою донора проєкту та маркером ідентифікації особи, яка надає безоплатну послугу постраждалим, а техніка купувалась за кошти донорів, які закладались у бюджет для проєкту, та виходячи, зокрема, і з того, що не кожна особа могла її мати для роботи, оскільки багато працюючих були внутрішньо переміщеними особами.

Таким чином, виходячи з наведеного вище, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів свого перебування з відповідачем саме у трудових відносинах та за трудовим договором, не надано належних доказів, які б вказували на необхідні елементи наявності ознак трудових відносин з відповідачем, як то вид роботи, тривалість робочого часу, виконання певних посадових обов`язків. Позивач не довів факту виконання ним трудових обов`язків з підпорядкуванням Правилам внутрішнього трудового розпорядку та з дотриманням цим Правилам графіку роботи з визначенням робочого місця та виплатою заробітної плати за трудовим договором.

Зважаючи на те, що судом не встановлено факту трудових відносин між позивачем та відповідачем, не підлягають задоволенню в повному обсязі й інші заявлені вимоги, які є похідними від вищевказаних вимог.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних

свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість

відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини справи, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. 141 ЦПК України залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Благодійної організації «Благодійний фонд «Право на захист», третя особа Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про встановлення факту трудових відносин, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не з вини працівника та компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку залишити без задоволення.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Благодійна організація «Благодійний фонд «Право на захист» (01034, м. Київ, вул. Прорізна, 18/1, офіс 16, код ЄДРПОУ 38621206).

Третя особа: Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, код ЄДРПОУ 44681053

Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА